Еколого-патріотичне виховання молодших школярів

 

 

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

 

Інститут педагогічної освіти

Кафедра педагогіки початкової освіти

 

 

 

Курсова робота

з педагогіки

 на тему: Еколого-патріотичне  виховання молодших школярів

 

 

 

 

 

 

 

Студентки ІІІ курсу 335 групи

напряму підготовки: 6.01.01.02.

спеціальності початкова освіта

Бабічевої Т.С.

Керівник:

викладач Продан Л.А.

Національна шкала_________

Кількість балів____ Оцінка______

 

 

 

м. Миколаїв – 2013 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………З

РОЗДІЛ    І.    ЗАГАЛЬНА    ХАРАКТЕРИСТИКА    ЕКОЛОГО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ…………5

1.1.  Сутність і зміст еколого-патріотичного  виховання……………………….5

1.2.   Основні принципи еколого-патріотичного  виховання молодших школярів………………………………………………………………………….9

1.3.  Особливості роботи педагога з еколого-патріотичного виховання молодших школярів на сучасному етапі……………………………………….12 РОЗДІЛ     II.      ФОРМУВАННЯ     ОСНОВНИХ     ЕКОЛОГО-ПАТРІОТИЧНИХ   УЯВЛЕНЬ   І   ПОНЯТЬ   ПРИ   ВИВЧЕННІ КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА………………………………………………………...15

2.1.  Основні еколого-патріотичні  уявлення в курсі природознавства………15

2.2.    Використання   еколого-патріотичних   понять   і   уявлень   при  вивченні курсу природознавства……………………………………………….16

2.3.  Особливості організації  еколого-патріотичного виховання в курсі природознавства…………………………………………………………………21ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….23СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….25

ДОДАТКИ……………………………………………………………………27-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Провідною проблемою української психолого-педагогічної науки є розробка методологічних засад формування особистості учнів загальноосвітньої школи. В умовах становлення української держави патріотичному вихованню належить пріоритетна роль.

Екологічне й патріотичне виховання ґрунтується на спільних механізмах формування відповідного ставлення до довкілля. Класики педагогіки К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський розуміли пряму залежність між любов'ю до природи і до Батьківщини. Вони розробили методику й засоби еколого-патріотичного виховання, якими й сьогодні з успіхом користуються в навчально-виховних установах. У цьому арсеналі і художня література для дітей, і методичні поради для педагогів. Продовжуючи традицію поєднання екологічного та патріотичного напрямів виховання, сучасна школа шукає нові засоби їх впровадження. Педагоги намагаються зробити її органічною частиною особистої культури кожного українця.

Сучасний світ стоїть у вирішальній межі, за якою загибель природи і цивілізації або вибір шляху запобігання екологічної катастрофи, що грозить загальним знищенням. Необхідно кардинальна зміна цієї ситуації, якщо людство реальне хоче зберегти середовище свого мешкання і життєдіяльності. Міжнародний еколого-патріотичний рух педагогів визнає освіту в області навколишнього середовища (еколого-патріотичну освіту) пріоритетним напрямком і рекомендує державам і урядам розглядати її у світлі глобальної екологічної кризи і рекомендацій, що утримуються в документах Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку.

    Мета дослідження. Еколого-патріотичні знання і культура формуються в людини з раннього віку. І в цьому відношенні велике значення має еколого-патріотичне виховання молодших школярів. Тому основною метою курсової роботи є аналіз існуючого еколого-патріотичного виховання молодших школярів і його реалізація в процесі вивчення курсу «Природознавство».

Для досягнення даної мети необхідно було вирішити наступні задачі дослідження:

- розкрити сутність і зміст  еколого-патріотичного виховання;

охарактеризувати    основні    принципи    еколого-патріотичного виховання молодших школярів;

-   описати особливості роботи  педагога з еколого-патріотичного  виховання молодших школярів  на сучасному етапі;

-   проаналізувати основні  еколого-патріотичні уявлення в  курсі природознавства;

-  розглянути використання еколого-патріотичних  понять і уявлень при вивченні  курсу природознавства;

окреслити особливості організації еколого-патріотичного виховання в курсі природознавства тощо.

Об'єкт дослідження — виховання молодших школярів в роботі навчального закладу.

Предмет дослідження — педагогічна технологія еколого-патріотичного виховання молодших школярів.

Методи дослідження. При написанні роботи використовувались наступні методи дослідження: метод спостереження, монографічний, хронологічний і порівняльний.

Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у ньому, можуть бути використані при викладанні відповідної теми з педагогіки. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики, підготовки наукових семінарів, конференцій тощо.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаної літератури (18 найменувань). Загальний обсяг роботи — 34 аркуша.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Сутність і зміст еколого-патріотичного  виховання

Початкова школа — найважливіший етап інтенсивного нагромадження знань про навколишній світ, розвитку багатогранних відносин молодшого школяра до природного і соціального оточення, що сприяє становленню особистості, формуванню еколого-патріотичної культури.

Зародження сучасних тенденцій еколого-патріотичного виховання в початковій школі можна віднести до кінця шістдесятих — початку сімдесятих років двадцятого століття, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема, введення в навчальний план нового предмета «Природознавство». Ці перетворення проходили в період актуалізації проблеми охорони природи, тому, незважаючи на задум розроблювачів курсу — створити інтегровану дисципліну природничо-наукового циклу — в ньому знайшли відображення деякі питання взаємин людини з природним оточенням [15, с. 107].

Початкове природничо-наукове виховання, що має в українській школі глибокі і міцні традиції і багатий арсенал практичного досвіду, в останні роки переживає значне відновлення. У зв'язку з актуальністю даної проблеми єдиного підходу до її реалізації немає. Існують різні програми і методики викладання природознавства, де враховуються питання еколого-патріотичного виховання.

Пріоритетною метою сучасної початкової освіти є розвиток особистості  дитини.  Ця  мета досягається  через  гуманізацію  процесу навчання, через створення потенціалу стійкого розвитку дитини. Відповідно до поставленої мети визначаються конкретні задачі курсу. Перша задача полягає в тому, щоб дати учнем загальні знання про світ людей і світ природи як найближче оточення дитини і про взаємини в системах«людина — людина», «природа — природа», «природа — людина». Друга задача спрямована на удосконалювання пізнавальної і практичної навчальної діяльності дітей. Третя задача полягає в розвитку особистісних якостей дитини: наукового світорозуміння, еколого-патріотичної, санітарно-гігієнічної й етичної культури, емоцій, творчих здібностей, почуття патріотизму і так далі.

Провідними принципами добору змісту і конструювання курсу зберігаються загальнодидактичні принципи, а також специфічні принципи, розроблені в класичній методиці природознавства. Реалізація специфічного принципу — еколого-патріотичної спрямованості — здійснюється за схемою: взаємозв'язок «природа — людина», «людина — природа» — правила ставлення людини до природи (загальні правила охорони природи) — доступна природоохоронна діяльність дітей даного віку (вирощування рослин, годівля тварин, збір насіння і рослин, поширення їх серед населення, утримання домашніх насаджень тощо) — правові норми охорони природи. Ці ідеї розглядаються як причина і наслідок, і приводять до розуміння сутності науки екології. Реалізація принципу еколого-патріотичної спрямованості в представленій системі сприяє формуванню еколого-патріотичної культури [12, с. 75].

Вивчення предмета дозволяє установити більш тісні зв'язки між пізнанням природи і соціального життя, забезпечити реальну наступність і перспективність вивчення навколишнього світу, створити умови для більш плавного і доцільного формування морально-етичних установок.

   Основна ідея першого  класу — взаємозв'язок учня  з усім навколишнім світом; другий клас присвячений мові географічних карт, що знайомлять нас з нашим великим будинком — планетою Земля; третій клас показує роль життя і живих організмів у підтримці порядку на нашій планеті; четвертий клас присвячений людині і її місцю на Землі. Тому що головними проблемами людства в XXI столітті будуть екологічні, то курс розроблений з еколого-патріотичних позицій.

Особливості системи [7, с. 206]:

-  вирішує проблеми наступності, пов'язані з переходом дитини  від дошкільної до початкової  освіти і від початкової — до вивчення природничих наук у середній ланці;

-   включає як основні, так  і факультативні курси, що дозволяє  повніше враховувати інтереси  і можливості дітей.

На першому етапі навчання молодші школярі знайомляться з навколишнім світом. При цьому елементи еколого-патріотичних знань постійно присутні в курсі, однак вони не відособлені, а органічно уписані в загальний зміст, що включає природні і соціальні аспекти. Такий підхід, на наш погляд, відповідає як пізнавальним потребам дітей, так і задачам еколого-патріотичного виховання, оскільки спрямований на усвідомлення учнями різноманіття і єдності світу, місця і ролі в ньому людини. Навчальний матеріал представлений змістовними лініями: природа, життя міста і села, здоров'я і безпека, спілкування, первісні географічні уявлення.

У наступних класах діти вивчають «Природознавство». Цей традиційний для початкової школи предмет докорінно оновлений. Власне кажучи, заново вибудована його сучасна еколого-патріотична версія, що спирається на властиву молодшим школярам емоційну чуйність, допитливість і, разом з тим, здатність опанувати визначеними теоретичними знаннями.  В   основу  курсу покладені  ідеї різноманіття природи, її еколого-патріотичної цілісності, єдності природи і людини. У третьому класі ці ідеї розкриваються в процесі вивчення природних компонентів (повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини і так далі.), а в четвертому класі — при вивченні природи України і рідного краю.

Існує безліч ідей і підходів до вивчення еколого-патріотичного матеріалу в системі природознавчих знань молодшими школярами, але перед ними стоїть одна мета — природа повинна стати для дитини другою батьківщиною, де бути чужинцем шкідливо і соромно. У джерел цього підходу стояли німецький натураліст і поет Гете з його побожним ставленням до природи, і натураліст, географ, мандрівник Гумбольдт, який вважав, що багатство природознавства полягає не в достатку фактів, а в їхній взаємній обумовленості.

Ще В.О. Сухомлинський, міркуючи про те, з чого необхідно починати знайомство учнів з навколишнім світом, прийшов до висновку, що починати потрібно з виховання гуманності — почуття тривоги за не нагодоване щеня, не полите дерево. В.О. Сухомлинський писав: «Маленька людина повинна любити все живе, адже тільки доброта відкриває дитині і дитячому колективу радість взаєморозуміння».

В основі еколого-патріотичного виховання знаходяться наступні проблеми:

-  захист неживої природи  і ґрунтів від забруднення, руйнування, виснаження;

-   збереження різноманіття  видів організмів і їхньої  цілісності співтовариств;

- охорона природи як необхідної  умови здоров'я людини;

- подолання утилітарного, споживчого  підходу до природи;

-  турбота про збереження  і зміцнення свого здоров'я  і здоров'я навколишнього середовища. [3, с. 291]

  Тенденції розвитку змісту еколого-патріотичного виховання: максимальне врахування вікових особливостей учнів, створення обов'язкового мінімального ядра змісту, опора на ідеї комплексної екології — біологічної, глобальної, соціальної екології людини. Сучасна екологія досліджує екосистемну структуру природи Землі, природні закони, що визначають умови життя й існування людини і суспільства, соціально-патріотичні і моральні принципи природокористування. Необхідно в молодшого школяра формувати поняття про природу як взаємозалежне і чуттєве втручання людини; моральні установки на неможливість нанесення шкоди природним об'єктам, у тому числі себе подібним; початковий досвід захисту навколишнього середовища.

1.2. Основні принципи еколого-патріотичного  виховання молодших школярів

Всякий вид діяльності, в тому числі і природоохоронної, спирається на низку принципових положень і переконань. Серед них для еколого-патріотичного виховання найбільш важливими, на наш погляд, є наступні:

-  формування відповідального  ставлення до природного середовища розглядається як складова частина виховання. У цьому процесі необхідним є врахування взаємозв'язку глобального, національного і краєзнавчого підходів;

- важливо враховувати єдність  інтелектуального й емоційного  сприйняття навколишнього середовища і практичної діяльності щодо його поліпшення;

-    вихідними положеннями  у формуванні еколого-патріотично  грамот-ної людини є принципи  систематичності, безперервності і  міждисциплі-нарності еколого-патріотичного  виховання, а також уявлення  про  цілісність навколишнього середовища і про тісний зв'язок і взаємозалежність його складових компонентів.

    Основним принципом природоохоронної  діяльності є забезпечення балансу  середовищеспоживаючих і середовищеутворюючих  територій в регіоні. Для формування  таких уявлень необхідна струнка система теоретичних знань і практичних навичок, спрямованих на підтримку цього балансу, оптимізацію і виправлення сформованих порушень у процесі природокористування. Такі розуміння і переконання складаються в результаті тривалого процесу еколого-патріотичного виховання й освіти. Цього можна досягти при виконанні деяких принципових положень.