Прямі податки та їх роль у формування доходів бюджету

Високі  ставки податків справляють антистимулюючий  вплив на підприємницьку діяльність. Співставивши долю прямих податків з  прибутком, який отримало підприємство ми побачили, що 33,3 % йде на їх сплату, а 66,7 % від одержаного прибутку залишається, але крім прямих податків є ще й  інші податки і збори, яких більше 10, та і це тільки при умові, що до підприємства не буде застосовано ніяких фінансових санкцій, і ще й

певна частина  повинна залишитися у підприємства, яку він може використовувати  на власний розсуд, можливо й на розширення виробництва.

Це все говорить нам про те, що для підприємств в Україні  настали не найкращі часи.

Як ми знаємо, найбільш питому вагу серед прямих податків, які сплачують  господарюючі суб'єкти займає податок  на прибуток. Важливою причиною високої  частки податку на прибуток є особливість  податкової політики в Україні, що проявляється у встановленні надмірного податкового  тягаря на підприємства України.

Цей тягар надмірний внаслідок  особливостей обліку фінансових результатів  в Україні. За підрахунками спеціалістів оподаткування прибутку, розраховане  у відповідності з чинною в  Україні методикою, дорівнювало 48-54-процентному  оподаткуванню у відповідності  з моделлю запропонованого основами Світового податкового кодексу.

Таким чином, якщо більш питома вага на прибуток підприємств у порівнянні з особистим прибутковим податком є неприродним, зумовленим надмірним  податковим тягарем.

Вихід з цього замкнутого кола бачиться у введенні контролю держави за використанням  фінансових ресурсів, одержаних в  результаті економії на податках. Інакше можна й не мати позитивного результату від зменшення податків. Очевидно, кошти, які залишалися цим товаровиробникам внаслідок їх звільнення від податку  на прибуток використовувалися на заходи за призначенням. На мою думку, зниження розмірів податків слід почати з тих  товаровиробників, які зможуть документально  довести державним органам ефективність використання фінансових ресурсів, що залишаються на підприємстві в разі сплати менших податків. Для решти  суб'єктів підприємництва повинен  зберігатися існуючий механізм оподаткування.

Ефективним вкладанням кошті, одержаних  підприємствами в результаті зменшення  податків, можна вважати їх спрямування  на інвестиційні та інноваційні проекти  для розвитку власного виробництва  або  ж проекти регіонального  чи загальнодержавного характеру. Зрозуміло, що в цьому разі йдеться не про  будівництво виробничих приміщень, а про закупку нового обладнання, впровадження нових технологій, тощо. Виходячи з нинішньої господарської  ситуації виправданим є використання додаткових фінансових ресурсів, зекономлених від сплати знижених податків, на поповнення обігових коштів, а також на медичне  страхування своїх працівників. Останнє можна пояснити необхідністю часткового звільнення бюджету від  витрат на охорону здоров'я і деякої компенсації цих витрат за рахунок  доходів підприємств.

Використання коштів, одержаних  за рахунок податкових знижок, по запропонованій ціні може обумовлюватись певними вимогами з боку держави і нею регулюватися. Наприклад, спрямування всіх зекономлених від зменшення податку на прибуток коштів на розвиток власного виробництва  додатково може стимулюватися державою шляхом збільшення податкових пільг, а  на медичне страхування своїх  працівників треба дозволяти  вкладати лише частину коштів. Під  інвестиційні проекти слід вимагати розроблення бізнес-плану.

Контроль за використанням підприємствами зекономлених на податках коштів повинні  здійснювати фінансові управління, КРУ та податкові адміністрації, оскільки сума знижок податків є податковими  пільгами на доходи товаровиробників, а названі державні органи мають  контролювати ефективне використання цих коштів. При виявленні цими органами нецільового використання додаткових фінансових ресурсів, одержаних  підприємством внаслідок зменшення  податків на його доходи, вказані суми мають бути повернуті до бюджету, в тому числі й суми від доходів  майбутніх періодів, а підприємство - позбавлене на кілька років права  користуватися податковими пільгами [26, с. 6].

На нашу думку, в разі впровадження запропонованого варіанту зменшення  розмірів оподаткування доходів  українських товаровиробників можна  було б розв'язати проблему зниження податкового тиску на них.

ВИСНОВКИ

 

Однією з складових податкової системи України є прямі податки, які пройшли довгий і складний шлях формування і розвитку.

Слід зазначити те, що прямі податки  як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними  перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового  тягаря, при якому більше платять  ті члени суспільства, як вищі доходи, тоді, як непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену  долю втрат доходу для тих, у кого він менший.

Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою  можна регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту - прямі податки являються  одним з найбільш стабільніших і  надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.

Основним недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно  впливають на будь-яке підприємство.

Високі ставки податків прямо перешкоджають  зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення  та модернізацію основних засобів. А  це все призводить до банкрутства  платників податків, або значно більшою  мірою, їх відхід до тіньової економіки.

Якщо ж розглядати структуру  прямих податків в Україні, то можна  побачити, що на сьогоднішній день вона характеризує переважання податку  на прибуток , тоді як у розвинутих країнах  світу це навпаки.

Це явище  можна розглядати з двох сторін. Якщо більш висока питома вага податку  на прибуток підприємств у порівнянні з особистим прибуткових податком, то ступінь переважання податку  на прибуток над прибуткових

податком  з громадян є неприроднім, зумовленим надмірним податковим тягарем, який покладений на підприємства країни.

Виходячи  з цього можна сказати, що діюча  на сьогоднішній день податкова система - підриває національну економіку  і фінансовий стан більшості господарюючих  суб'єктів.

Зазначені вище проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи. Звідси виникає  необхідність проведення податкової реформи  та створення єдиного систематизованого  законодавчого акту прямої дії, який охоплює всі без виключення питання  податкового права та відповідає адекватним засадам податкової політики держави.

Створення нової законодавчої бази у сфері  оподаткування повинно віддзеркалювати  традиції існуючої податкової системи  та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем.

На основі проведеного дослідження можна  запропонувати наступні напрямки проведення податкової реформи в Україні:

1. Загальне спрощення правової бази оподаткування, забезпечення зрозумілості норм основного законодавчого акту з оподаткування.
2. Зниження рівня податкового навантаження на суб'єктів господарювання.
3. Створення умов для здійснення підприємствами переоснащення основних фондів та оновлення матеріально-технічної бази.
4. Стимулювання здійснення інвестицій, а також направлення коштів на інноваційну діяльність.

5. Скасування безпідставних пільг.

6. Створення раціональної податкової системи, яка забезпечиті збалансованість загальнодержавних і приватних інтересів, буд< сприяти розвитку підприємництва та нарощуваний національного багатства України.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України.
2. Закон України "Про плату за землю" - Відомості Верховної Ради, № 45, 1997 р., ст. 238.
3. Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" // Відомості Верховної Ради, № 15,

1997 р., ст. 117.

4. Закон України "Про державний бюджет України на 2005р."
5. Закон України "Про державний бюджет України на 2004 р." -Галицькі контракти", № 13, 2004 р., ст. 55.
6. "Податкове законодавство України" - Київ, Парламентське видавництво, 1999.
7. Бабич Л., Бабчук Р., Давивенко С, Остапенко А. Податкове реформування в Україні: напрямки удосконалення // Економіка України, № 8, 2001 р.,с. 9.
8. Баранова А.Г., Троняк А.Р. "Моделирование деятельности финансовьіх органов в части взаимоотношений с налогоплательщиками: Учебное пособие - Л.: Издательство ЛРЗИ, 1998 г., 34 с.
9. Василик О.Д. "Удосконалення податкової системи України" -Фінанси України, № 10, 1998 р., ст. 37.
10. Василик О. "Податки в системі регулювання доходів юридичних і фізичних осіб" - Економіка України, № 4, 2000 р., с. 20-29.
11. Воронова Л.К. "Фінансове право".: Фірма "Консул", 1999, 496 с.
12. Германчук К.П. "Бюджет і податки: спрощення системи, стимулювання для виробництва" - Голос України, 1997 р., З жовтня, с. 3.
13. Діденко В.М., Прядко В.В. Курс лекцій "Фінанси", Тернопіль,

1998 р.

14. Дулик Т.О. "Економічні аспекти проблеми ухилення від податків" 
- Фінанси України, № 12, 1999 р., ст. 91.

15. Дернберг Р.А. Международное налогообложение - М: Юнити, 2000 г., с. 375.
16. Златків Б. Податкам - стимулюючу роль // Економіка України, № 12, 2001 р., ст. 24.
17. Карлін М.І. Використання товаровиробниками коштів від зниження податків // Фінанси України, № 1, 1999 р., с. 98-99.
18. Канаева А.Ф. Основи налоговой системи: Учебное пособие, 2000 г., с. 96.
19. Кириленко О.П. Класичні засади оподаткування у вітчизняній системі // Фінанси України, № 11, 1999 р., ст. 114 - 123.
20. Оренєва О.Г. "Вплив податкової політики на забезпеченість підприємств обіговими коштами" - Фінанси України, № 2, 1999 р, с. 115-118.
21. Льїков Л.Н. "От нормативов к налогообложению" М.: Наука, 2001 г., 112 с.
22. Луков В. "Роль держави у ринковій економіці. Формування економічної політики" - Російський економічний журнал, № 9, 2001, ст. 129.
23. Ляшенко Ю.І. "Податкова діяльність держави в умовах ринкової трансформації економіки" - Фінанси України, № 12, 2000, ст. 121 - 126.
24. Онишко С. "Бюджетний дефіцит і напрямки реформування національного оподаткування" - Економіка України, 10 жовтня 2001р., ст. 86 -90.
25. Педько А. "Податкова політика та економічні інтереси" -Урядовий кур'єр, 2001 р., с. 6 - 7.
26. Сінчуков В. "Оптимальна система оподаткування" - Економіка України, № 3 (448), 2000 р., ст. 55.
27. Соколовська А.М. "Особливості проведення податкових реформ: світовий досвід і Україна" - Фінанси України, № 12, 2000 р., ст. 71 - 81.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Валові доходи одержані Чортківським хлібокомбінатом  у 2009 році (тис.грн.)

 

	Показники	Код	За	Наростаючим
		рядк	звітний	підсумком         3
		а	квартал	початку   звітного року
	1	2	3	4
1.	Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)	1	5233,0	18348,0
2.	Доходи від операцій з цінними  паперами, валютними цінностями.	2
3.	Доходи від операцій з основни-ми          фондами,
	нематеріальними активами та      капітальний      дохід,	3	126,0	352,0
	пов'язаний   з   видобутком
	корисних копалин.
4.	Доходи у вигляді безповоротної  фінансової допомоги та безоплатно наданих  товарів.	4	-	-
5.	Доходи від врегулювання сумнівної  безнадійної заборгованості.	5
6.	Доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).	6	-	-
7.	Доходи у вигляді пасивного  прибутку, одержані за межами митної території  України з урахуванням сплаченого податку.	7	-	-
8.	Інші    види   доходів,    що
	входять        до        складу	8	17	1170
	оподаткування.
9.	Сукупний валовий дохід	9	5377	19874

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Розрахунок  земельного податку за 2009 рік по Чортківському хлібокомбінату