Податкова система

 г) звільнення від сплати  податку та збору. 

Стаття 33. Податковий період

33.1. Податковим періодом визнається  встановлений цим Кодексом період  часу, з урахуванням якого відбувається  обчислення та сплата окремих  видів податків та зборів.

33.2. Податковий період може складатися  з кількох звітних періодів.

33.3. Базовий податковий (звітний) період  період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

 Стаття 34. Види податкового періоду 

34.1. Податковим періодом може бути:

34.1.1. календарний рік;

34.1.2. календарний квартал; 

34.1.3. календарний місяць;

34.1.4. календарний день.

Стаття 36. Податковий обов’язок 

36.1. Податковим обов’язком визнається  обов’язок платника податку обчислити,  задекларувати та/або сплатити  суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

36.2. Податковий обов’язок виникає  у платника за кожним податком  та збором.

36.3. Податковий обов’язок є  безумовним і першочерговим стосовно  інших неподаткових обов’язків  платника податків, крім випадків, передбачених законом. 

36.4. Виконання податкового обов’язку  може здійснюватися платником  податків самостійно або за  допомогою свого представника  чи податкового агента.

36.5. Відповідальність за невиконання  або неналежне виконання податкового  обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим  Кодексом або законами з питань  митної справи.

2. Сутність і характеристика єдиного соціального внеску за законом про ЄСВ

 

Згідно Закона України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  від 02.12.10 р. № 2755-VI сутність єдиного соціального внеску полягає:

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені  терміни вживаються в такому  значенні:

1) Державний реєстр загальнообов'язкового  державного соціального страхування  - організаційно-технічна система,  призначена для накопичення, зберігання  та використання інформації про  збір та ведення обліку єдиного  внеску на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування,  його платників та застрахованих  осіб, що складається з реєстру  страхувальників та реєстру застрахованих  осіб;

2) єдиний внесок на  загальнообов'язкове державне соціальне  страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до  системи загальнообов'язкового державного  соціального страхування в обов'язковому  порядку та на регулярній основі  з метою забезпечення захисту  у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та  членів їхніх сімей на отримання  страхових виплат (послуг) за діючими  видами загальнообов'язкового державного  соціального страхування; 

3) застрахована особа  - фізична особа, яка відповідно  до законодавства підлягає загальнообов'язковому  державному соціальному страхуванню  і сплачує (сплачувала) та/або  за яку сплачується чи сплачувався  у встановленому законом порядку  єдиний внесок;

4) максимальна величина  бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої  особи, що дорівнює сімнадцяти  розмірам прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, встановленого  законом, на яку нараховується  єдиний внесок;

5) мінімальний страховий  внесок - сума єдиного внеску, що  визначається розрахунково як  добуток мінімального розміру  заробітної плати на розмір  внеску, встановлений законом на  місяць, за який нараховується  заробітна плата (дохід), та підлягає  сплаті щомісяця;

6) недоїмка - сума єдиного  внеску, своєчасно не нарахована  та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена  територіальними органами Пенсійного  фонду України у випадках, передбачених  цим Законом; 

7) Пенсійний фонд України  - орган, уповноважений відповідно  до цього Закону вести облік  платників єдиного внеску, забезпечувати  збір та ведення обліку страхових  коштів, контролювати повноту та  своєчасність їх сплати, вести  Державний реєстр загальнообов'язкового  державного соціального страхування  та виконувати інші функції,  передбачені законом; 

8) посвідчення застрахованої  особи в системі загальнообов'язкового  державного соціального страхування  (далі - посвідчення застрахованої  особи) - спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

9) страхові кошти - кошти,  які формуються за рахунок  сплати єдиного внеску та надходжень  від фінансових санкцій (штрафів  та пені), що застосовуються відповідно  до закону;

10) страхувальники - роботодавці  та інші особи, які відповідно  до цього Закону зобов'язані  сплачувати єдиний внесок;

11) учасники накопичувальної  системи пенсійного страхування  - фізичні особи, які сплачують/за  яких сплачуються страхові внески  до накопичувальної системи загальнообов'язкового  державного пенсійного страхування.

Стаття 4. Платники єдиного  внеску

1. Платниками єдиного  внеску є: 

1) роботодавці: 

         - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

      - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

     - фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

• дипломатичні представництва і консульські установи України, філії,

представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства  України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

• дипломатичні представництва і консульські установи іноземних

держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних  підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані  на території України;

• підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують

найману працю, військові  частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини;

2) працівники - громадяни  України, іноземці (якщо інше не  встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких  надана Верховною Радою України)  та особи без громадянства, які  працюють:

      - на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини;

      - у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

      - у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

3) фізичні особи, які  виконують роботи (надають послуги)  на підприємствах, в установах  та організаціях, в інших юридичних  осіб, зазначених в абзаці другому  пункту 1 цієї частини, чи у  фізичних осіб - підприємців або  осіб, які забезпечують себе роботою  самостійно, за цивільно-правовими  договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані  ними роботи (надані послуги) відповідають  видам діяльності, зазначеним у  витягу з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали  спрощену систему оподаткування,  та члени сімей цих осіб, які  беруть участь у провадженні  ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують  себе роботою самостійно - займаються  незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною,  художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою,  в тому числі адвокатською, нотаріальною  діяльністю, або особи, які провадять  релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та  отримують дохід безпосередньо  від цієї діяльності, за умови,  що такі особи не є найманими  працівниками чи підприємцями;

6) громадяни України, які  працюють у розташованих за  межами України дипломатичних  представництвах і консульських  установах України, філіях, представництвах,  інших відокремлених підрозділах  підприємств, установ та організацій  (зокрема міжнародних), утворених  відповідно до законодавства  України (якщо інше не передбачено  міжнародними договорами, згода  на обов'язковість яких надана  Верховною Радою України);

    - громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

7) особи, які працюють  на виборних посадах в органах  державної влади, органах місцевого  самоврядування, об'єднаннях громадян  та отримують заробітну плату  (винагороду) за роботу на такій  посаді;

8) працівники воєнізованих  формувань, гірничорятувальних частин  незалежно від підпорядкування,  а також особовий склад аварійно-рятувальної  служби, утвореної відповідно до  законодавства на постійній основі;

9) військовослужбовці (крім  військовослужбовців строкової  військової служби), особи рядового  і начальницького складу;

10) батьки - вихователі дитячих  будинків сімейного типу, прийомні  батьки, якщо вони отримують грошове  забезпечення відповідно до законодавства; 

11) особи, які отримують  допомогу по тимчасовій непрацездатності;

12) особи, які проходять  строкову військову службу у  Збройних Силах України, інших  утворених відповідно до закону  військових формуваннях, Службі  безпеки України, органах Міністерства  внутрішніх справ України та  службу в органах і підрозділах  цивільного захисту; 

13) особи, які відповідно  до закону отримують допомогу  по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку;