Система місцевого самоврядування

Ефективність використання зарубіжного досвіду залежить від  того, наскільки правильно його вдається зрозуміти. Найголовніше в ньому  – різноманіття організаційних та економічних рішень у сфері місцевого  самоврядування.

В зарубіжних конституціях визначаються основні принципи та положення  місцевого самоврядування.

Наприклад, законодавство  Німеччини досить детально регулює  питання місцевого самоврядування і управління. Згідно зі ст. 137 Конституції  землі Гессен 1946 р., общини є винятковими  володарями всіх повноважень місцевої публічної адміністрації, здійснюваній на основі їх власної відповідальності.

Общини є сільські населені пункти або їх групи і міста. Землі  Берлін і Гамбург є одночасно  общинами. Вони регулюють розвиток інфраструктури суспільного транспорту, туризму, житлового будівництва, шкільних і дошкільних закладів, доріг, лікарень, театрів, бібліотек музеїв, соціальних і спортивних установ. Вони можуть встановлювати  і стягувати визначені законом  податки і збори [6].

Тоді як питання місцевої влади у Французькій республіці врегульовані досить лаконічно, визначено  лише, які існують адміністративні  одиниці і принципи виборності органів, всі питання самоврядування регулюються  законами.

Бельгія є прикладом країни, що поєднує демократичні конституційні  засади в парламентській монархії, яка функціонує за принципом представницької  демократії.

За новою Конституцією Бельгії від 17 лютого 1994 р. федеральна держава складається зі спільнот. Бельгія включає три спільноти: Французьку, Фламандську і Німецькомовну  і три регіони: Валлонський регіон, Фламандський регіон, Брюссельський  регіон [4].

Оцінюючи сучасну правову  базу місцевого самоврядування в  Україні, потрібно зазначити, що вона в  основному відповідає загальновизнаним світовим нормам і вимогам, зокрема  положенням Європейської хартії про  місцеве самоврядування, іншим міжнародним  документам з цього питання, враховує історичний досвід розвитку місцевого  самоврядування в Україні, досягнення сучасної вітчизняної та світової науки  і практики у відповідній сфері. Життя незаперечно підтвердило  дієздатність існуючих законів, що стосуються самоврядування, абсолютної більшості  їх норм, їх позитивну роль в організації  і розвитку місцевого самоврядування, тим самим – у забезпеченні зміцнення демократичних засад  в Україні.

Одночасно цілком природним  є й той факт, що практика виявила  слабкі місця, певні прогалини у  законодавстві про місцеве самоврядування, які фактично притаманні кожній державі, особливо молодій незалежній державі, яка за історичними мірками робить лише перші кроки на шляху демократичного розвитку. Частина з них уже  знайшла законодавче врегулювання, але залишається ще чимало невирішених  проблем, наявність яких викликає певні  ускладнення у здійсненні місцевого  самоврядування на практиці.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване  державою право та реальна здатність  територіальної громади – жителів  села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох  сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів  та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів  України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і  через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також  через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Основний Закон нашої держави (ст. 7) твердить: "В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування". Ст. 4 Закону України "Про місцеве  самоврядування в Україні" закріплює  основні принципи місцевого самоврядування: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих та державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально-фінансова  самостійність у межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітність та відповідальність перед  територіальними громадами їх органів  та посадових осіб; державна підтримки  та гарантія місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.

На сучасному етапі  розвитку державотворення та фінансово-економічної  кризи в нашій країні гостро виникла  потреба ефективного вирішення  питань місцевого значення. Це спонукає суспільство та державу звернути свою увагу на розбудову ефективно  діючого місцевого самоврядування. Тому осягнення сутності місцевого  самоврядування та розгляд існуючих теорій походження місцевого самоврядування необхідний. Вивченням проблематики цього питання займалися класики  теорії місцевого самоврядування Р. Гнейст і Л. Штейн, французький історик, соціолог і громадський діяч А. де Токвіль, німецькі вчені О. фон Гірке  та В.Шеффнером,а також вітчизняні дослідники І. Козюра, В. Кравченко, В.Журавський, В. Бабаєв, А. Мельник та ін.

З огляду на широке коло правових норм, що регламентують порядок організації  та функціонування органів місцевого  самоврядування, їх різноманітність, різну  юридичну силу, можна констатувати, що норми щодо організації та функціонування органів місцевого самоврядування можна поділити на три групи:

1) норми, що визначають  загальні положення адміністративно-правового  статусу органів місцевого самоврядування ;

2) норми, які детально  регламентують порядок здійснення  координації та контролю діяльності  органів місцевого самоврядування;

3) норми, що закріплюють  особливості правовідносин між  органами місцевого самоврядування  та органами державної влади,  управління, господарювання, а також  визначають місце представницьких  органів та їх виконавчих органів  в системі влади і управління.

Система місцевого самоврядування є системою взаємопов'язаних правових інститутів, які визначають принципи її побудови, види органів місцевого  самоврядування, їх відносини між  собою та з іншими органами влади  та управління. Проблеми, пов'язані  з визначенням і характеристикою  системи місцевого самоврядування, а також становленням реального  місцевого самоврядування в Україні, виникають з різних питань, головним із них є недосконалість законодавства  у сфері регулювання місцевого  самоврядування, прогалини у правовому  регулюванні організації та діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Тому, сучасний етап розвитку місцевого самоврядування має, перш за все, передбачити заходи, спрямовані на вдосконалення його законодавчої основи, створення належних умов для  виконання повноважень місцевого  самоврядування, уточнення обсягу цих  повноважень і створення умов для реальної можливості їх здійснення.

Аналіз існуючої в Україні  моделі місцевого самоврядування дає  підстави зробити висновок, що вона не повною мірою відповідає принципам та стандартам Європейської хартії місцевого самоврядування, зокрема: 1) суперечить положенням Хартії щодо віднесення до суб'єкта права на місцеве самоврядування всіх рівнів місцевих влад, оскільки передбачає визнання права на місцеве самоврядування лише за їх низовим рівнем (село, селище, місто); 2) в законодавстві України не визначено територіальної основи місцевого самоврядування (територіальні межі юрисдикції громади); 3) при закріпленні компетенції місцевого самоврядування недотриманий принцип субсидіарності, проголошений Хартією. Зокрема, значна частина повноважень місцевого самоврядування отримала статус «делегованих», а характер розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади призвів до виникнення «конкуренції компетенцій», тобто до такої ситуації, коли до відання органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій віднесені однакові питання управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Європейська хартія місцевого самоврядування // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 10. - С. 10.
2. Європейська Хартія про місцеве самоврядування// Віче. – 1993. - №6. – С.33-39.
3. Кабінет Міністрів. Висновок  на проект Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 9673 від 11.01.2012 р.). В.Борденюк.   http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42274
4. Конституция Бельгии от 17 февраля 1994 года (консолидированный текст). – Режим доступа :http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/.)
5. Конституція України // Відомості Верховно ї Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.
6. Місцеве самоврядування в Німеччині. – Режим доступу :

http://uk.wikipedia.org/wiki.

7. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 21 грудня 2011 р. /Електронний ресурс/. Режим   доступу:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42274

8. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 року № 1667-IV // Відомост і Верховної Ради України. - 2004. - № 30 - 31. - Ст. 382.
9. Про державну службу : Закон України від 17 листоп. 2011р.// Офіційний вісник України. — 2012 — № 4. — Ст. 115.
10. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/ 97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст.170.
11. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон України від 26 березня 1992 року № 2234-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 28. - Ст. 387.
12. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування. Закон України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 38, ст.249.
13. Про службу в органах місцевого самоврядування : Закон України від 7 черв. 2001 p. / / Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175.
14. Про службу в органах місцевого самоврядування: проект Закону України від 21 грудня 2011 р. І Електронний ресурс/. — Режим доступу :http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42274
15. Аверьянов В.Б. Содержание деятельности аппарата государственного управления и его организационные структуры // Сов. Государство и право. - 1988. - № 6. - С. 60 - 68.
16. Азовкин И.А. Местные Советы в системе органов власти. - М.: Юрид. лит., 1971. - 272 с.
17. Барабашев В.Г., Шеремета К.Ф. / Советское строительство: Учебник - М.: Юрид. лит., 1988. - 560 с.
18. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000. - 304 с.
19. Болдирєв С.В. Система місцевого самоврядування в Україні (теоретичний аспект) // Державне будівництво та місцеве самоврядування. - Вип. 4. - Х., 2002 . - С. 123-128.
20. Борденюк В. Деякі проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом // Право України. - 2001. - № 2. - С. 53 - 57.
21. Васильев В.И. Местное самоуправление. Учебное и научно-практическое пособие.– М., 1999. – 486 с.
22. Воронин А.Г., Лапин В.А., Широков А.Н. Основы управления муниципальным хозяйством. М.Норма,1998
23. Журавель Я.В. Дисертація. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування, 2010.
24. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студ. вищ. навч. закл. - К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2003. - 672 с.
25. Кириченко Ю.М. Пропозиції з удосконалення правового статусу міського голови // Наше право. - 2006. - № 3 (ч. 1). - С. 14-19.
26. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. В 4-х т. / Под ред. Б.А. Страшуна. – Т.2. – М.: БЕК, 1996. – С. 393-400.)
27. Корнієнко М.І. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування // Муніципальне право України: Підручник/ За ред. Погорілка В.Ф., Фрицького О.Ф. – К.: Юрінком Інтер – 2001, С.85-114.
28. Корнієнко М.І. Муніципальне право України. Концептуальні та ор-ганізаційно-правові питання: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Ака-демія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. — К. : Алерта, 2005. — 143с.
29. Кравченко В. В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні: Основи муніципального права: навч. посіб. / В. В. Кравченко, М.В. Пітцик. – К.: Арарат-центр, 2001. – 176 с.
30. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч.посіб.-К.: Атіка, 2006. – 568 с.
31. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування в Україні// Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – Вип. 35. – С.195-199.
32. Орзих М.Ф. Интерес в системе местного самоуправления // Апарат государственного управления: интерес и деятельность. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 93.)
33. Погорілка В.Ф. , Фрицький О.Ф./ Муніципальне право України: Підручник – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
34. Погорілка В.Ф. /Конституційне право України   – 2-е вид. – К.: Наукова думка, 2000.
35. Погорілко В., Федоренко В. Конституційне право України ,К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 544 с. , 800 с
36. Савчин М. В.  Конституційне право України підручник Відповідальний редактор: професор, доктор юридичних наук Баймуратов Михайло Олександрович Київ — 2009) – С.913
37. Смирнова Т.С. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванн і за Конституцією України // Право України. - 1998. - № 5. - С. 23 - 25.
38. Соляннік К.Є. Виконавчі органи місцевих рад в Україні: правовий статус і організація роботи. - Х.: Крок, 2004. - 255 с.
39. Тодика Ю.М. , Журавський В.С ./Конституційне право України: Підручник  – К.:Ін Юре, 2002
40. Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А. и др.  / Введение в философию: Учебник в 2-х частях. - Ч. 2. - М.: Политиздат, 1989. - 639 с.
41. Чемерис А.О. Концептуальні засади реформування державного управління і місцевого самоврядування // Актуальні проблеми державного управління. – К., 2000. – С. 14.).
42. Чиркин В.Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт. – М.: Зерцало, 1998. – С. 421.)
43. Чиркина В.Е. Сравнительное конституционное право /  – М.: Манускрипт, 1996. – С. 674
44. Чихладзе Л.Т. Историко-теоретические аспекты развития местного самоуправления и местного управления в государствах Европы// Право и политика. – 2006. - № 12. – с.19-27
45. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування// Право України. – 2002. - №3. – С.48-54.
46. Шульга А.М. Теория государства и права. – Х.:НУВД, 1998
47. Яцунська О.О. Світовий досвід місцевого самоврядування та перспективи його інституціонально-системного втілення в Україні: Автореф.дис…канд. юрид. наук. – Одеса, 2001. – 20 с.
48. Юридичний вісник, 2012/1. К.Москальчук. «Реформи в Україні».