Звіт про проходження практики в страховій компанії ск "Брокбізнес"

Згідно  вимог до складання декларації про доходи страховика, валовим доходом страховика від страхової діяльності (для оподатковування результатів страхової діяльності страховика) вважається сума страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиком протягом звітного періоду (наприклад, календарного року) за договорами страхування і перестрахування, за відрахуванням сум внесків, переданих у перестраховування, сум повернутих страхувальникам премій, які вони зайво сплатили, а також платежів, що отримані від продажу страхових полісів інших страховиків (якщо цей страховик здійснює агентську діяльність), і премій, отриманих від філій, представництв й інших відособлених підрозділів страховика, що не мають статусу юридичної особи.

Комісійні винагороди, отримані прямим страховиком (цедентом, перестрахувальником) за передачу ризиків у перестраховування  іншим страховикам, також належать до доходів від страхової діяльності. Цей різновид доходу економічно виправданий  тим, що прямий страховик (цедент) сам  домовляється зі страхувальником, інспектує  об’єкт страхування й аналізує ризики об’єкта, укладає із страхувальником  договір страхування, у повному  обсязі відповідає перед ним за компенсацію  шкоди і є щодо інших перестраховиків  своєрідним посередником, який надає  їм можливість одержати додатковий дохід  від перестрахування застрахованих  цедентом ризиків. Саме за ці послуги  оплачується цеденту комісійна винагорода.

Комісійні за перестраховування враховуються у складі доходів від страхової  діяльності лише у звітності страховика згідно з вимогами Держфінпослуг, а  при оподатковуванні результатів  господарської діяльності страховика враховуються, згідно з, у складі доходів  від нестрахової діяльності.

Частини страхових відшкодувань, оплачених  перестраховиками – ще один різновид доходу, який виникає у прямого  страховика (цедента) тоді, коли з об’єктом страхування, що був перестрахований  ним як цедентом у інших перестраховиків, стався страховий випадок, і цедент виплатив відшкодування в обсязі, що перевищує обсяг відповідальності, котра залишилася на ньому, після  перестраховування, а перестраховики компенсували йому свої частини у  загальному збитку, що відшкодовується, згідно з умовами договорів перестраховування.

Суми, що повернуті з централізованих  страхових резервних фондів, є  доходами страховика тоді, коли він, перебуваючи  раніше учасником таких фондів, виходить із них. Страховики – учасники цих об’єднань зобов’язані регулярно робити внески, що використовуються згідно з положеннями або установчими документами, які визначають діяльність таких структур.

Якщо  внески страховиком були зроблені, а потім він виходить із складу відповідного об’єднання страховиків, частина внесків повинна бути йому повернута. Можуть бути й інші причини повернення грошей із фондів об’єднань страховиків на адресу конкретного страховика.

Суми, що повернуті з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій, виникають у таких випадках. Закон  “Про страхування” у ст. 30 установлює два різновиди страхових (технічних) резервів, які зобов’язані формувати  і вести облік страховики: резерв незароблених премій і резерв збитків. Отже, сума повернення повинна здійснюватися з резерву збитків. Повернення з цього резерву можливе, якщо, наприклад, за заявою страхувальника про настання страхового випадку до резерву збитків була спрямована певна сума SВR, призначена надалі для її використання, щоб компенсувати збитки за даним страховим випадком. Проте у процесі проведення експертизи страхового випадку і точного визначення обсягу збитку сума фактичної виплати SВ виявилася меншою, ніж спрямована до резерву збитків сума. Різниця між цими сумами ?S = SВR – SВ і буде сумою повернення з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій, тобто доходом страховика від страхової діяльності.

Важливим  моментом є правильне визначення дати збільшення валового доходу від  страхової діяльності. Це дата однієї з двох подій, яка відбувається раніше: або надходження премії, комісійної винагороди або частини страхового відшкодування, оплаченої перестраховиком, на рахунок чи до каси страховика, або  початок дії відповідного договору страхування (перестраховування), або  прийняття відповідного рішення (про  вихід страховика зі складу бюро і  повернення йому частини внесків, про  повернення суми з резерву збитків і ін.).

Опріч страхових  премій страховик може мати такі доходи, не пов’язані зі страхуванням:

- доходи від здавання майна в оренду (здійснення фінансового або оперативного лізингу, оренди землі, житлових помешкань на умовах довгострокових договорів без перерахунку сум податкових зобов’язань страховика після завершення зазначених операцій і без відображення сум податку з додаткової вартості, коли надаються такі послуги);

- доходи від надання консультаційних послуг;

- доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика;

- доходи у вигляді безкоштовної фінансової допомоги страховику і безкоштовно переданих страховику товарів (надання послуг);

- доходи від продажу (відчуження) окремо цінних паперів і окремо деривативів протягом звітного періоду, як різниця між валовим доходом, отриманим через продаж (відчуження) цінних паперів (деривативів), і сумою витрат на їхнє придбання. Збитки від таких операцій за результатами податкового року переносяться на зменшення валового доходу майбутніх податкових періодів від таких операцій з урахуванням офіційного рівня інфляції;

- доходи від врегулювання безнадійної заборгованості.

А також доходи від торгівлі борговими зобов’язаннями у вигляді:

- суми нарахованих відсотків (комісійних) і суми перевищення фактично отриманих від боржника відсотків над нарахованими, при достроковому погашенні зобов’язань за кредитно-депозитними операціями;

- коштів, отриманих страховиком – покупцем боргових зобов’язань через погашення емітентом облігацій, ощадних сертифікатів, інших цінних паперів (крім цінних паперів, що передбачають корпоративні права) і відсотків, отриманих по них;

- вартості об’єкта застави, відчуженої у рахунок погашення заставником боргового зобов’язання кредитору (або гаранту), і суми нарахованих за ним відсотків;

- доходи від індексації і передачі (відчуження) основних фондів і нематеріальних активів;

- доходи від позитивної різниці перерахунку в гривні іноземної валюти і коштів від її продажу, що були у страховика на кінець звітного періоду, якщо збільшується офіційний валютний (обмінний) курс НБУ (якщо було зменшення курсу, то негативна різниця призводить до виникнення кредиторської заборгованості);

- штрафи, пені й інші доходи.

 

4.2 Доходи страхової компанії

 

За результатами діяльності в 2011 році ВАТ «Компанія по страхуванню життя «БРОКБІЗНЕС» заробила для своїх клієнтів додатковий інвестиційний прибуток у розмірі 6,22% в гривні, 4% з яких - це інвестиційний дохід гарантований законодавством.  Це перший інвестиційний дохід зароблений компанією, оскільки 2008 рік був в основному роком входження компанії на страховий ринок, і за 3 квартали роботи в 2008 році компанія інвестиційного доходу не мала.  «На сьогодні компанія має всі необхідні фінансові інструменти для того, щоб в 2012 році заробити додатковий інвестиційний прибуток і наростити його розмір в порівнянні з 2011 роком», - підкреслив Голова Правління ВАТ «Компанія по страхуванню життя «БРОКБІЗНЕС» Вадим Загрібний.  ВАТ «Компанія по страхуванню життя «БРОКБІЗНЕС» по колишньому гарантує своїм клієнтам гарантовану ставку інвестиційного доходу у розмірі 4% в гривні, євро і доларах.

"Спочатку  заплати собі"  - проголошує  гасло на одному з плакатів  страхової компанії. Її фахівці  запевняють, що кожен п'ятий українець  у разі непередбачуваних випадків  відчуває фінансові труднощі. Тому  необхідно хоча б 10-15% грошей  відкладати "про запас". Одним  з варіантів таких вкладень  може стати інвестування коштів  у компанії зі страхування  життя.

За даними Держфінпослуг, ринок страхування  життя в Україні у 2010 р. зібрав 906,5 млн грн валових премій, що на 9,6% більше, ніж у 2009 р. Очікується, що на 1 млрд грн премій (результат 2008 р.) ринок вийде вже цього року. "Такий варіант можна прогнозувати тільки з урахуванням допомоги держави. Якщо уряд не сприятиме розвитку даного сегмента економіки, то його зростання  становитиме приблизно 10%", - зазначає президент Ліги страхових організацій  України Наталія Гудима.

Станом  на 01 січня 2011 року у порівнянні з  аналогічним періодом 2010 року сталися зміни у портфелі страхових премій компанії.

Основу  страхового портфелю склали такі види страхування, як КАСКО (20,82%), добровільне страхування майна (38,78%), ОСЦПВ (9,74%), добро- вільне страхування вантажів та багажу (7,45%), добровільне страхування фінансових ризиків (6,20%), обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (6,48%).

В абсолютному  вираженні страхові премії з такого виду страхування як КАСКО, зросли у 1,12 разів, а відносна частка КАСКО в портфелі збільшилася на 4,71%. Премії з ОСЦПВ зросли у 1,39 рази, а відносна частка збільшилась на 3,68%. Страхування майна знизилось у 1,12 разів, а його відносна частка збільшилась на 1,11%.

 

4.3 Фінансові показники страхової кампанії 

 

Активи  компанії станом на 01 січня 2011 року становлять 215 451 тис. грн. Станом на 01 січня 2010 року цей показник складав 234 618 тис.грн. Страхові резерви станом на 01 січня 2011 року склали 98 486 тис. грн. Станом на 01 січня 2010 року цей показник складав 99 368 тис.грн. Чистий прибуток станом на 01 січня 2011 року становив 30 489 тис грн.(таб. 4.1)

 

Таблиця 4.1

Фінансові показники  ПАТ «СК»БРОКБІЗНЕС»

 

Показник	2008	2009	2010
Активи, тис.грн.	168980	234618	215451
Статусний капітал, тис.грн.	51400	51400	51400
Резерви, тис. грн.	72723	99368	98486
Премії, тис. грн.	179243	252906	219024
Виплати, тис. грн.	43543	86775	73459
Чистий прибуток, тис. грн.	16822	64463	30489

 

A n n u a l R e p o r t

Рис. 4.1 Фінансові показники ПАТ «СК»БРОКБІЗНЕС»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПАТ «СК»БРОКБІЗНЕС»

 

Представником страхової компанії, який має безпосередній  зв’язок з клієнтами є страховий  агент.

Страховий агент здійснює операції з укладання  договорів майнового, особистого страхування  та вивчає регіональні умови і  попит на певні страхові послуги.

Аналізує  склад регіонального контингенту  потенційних клієнтів, обслуговує фізичних та юридичних осіб, що представляють  установи, організації та підприємства різних форм власності. Проводить аргументовані  бесіди з потенційними і постійними клієнтами з метою зацікавити їх в залученні або продовження  договорів страхування (життя і  здоров'я, рухомого та нерухомого майна, підприємницької та комерційної діяльності та ін.)

У процесі  роботи з клієнтами веде спостереження, оцінює особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мотивацію поведінки і  забезпечує взаєморозуміння при  укладенні договорів на страхові послуги. Встановлює критерії і ступінь  ризику при укладанні договорів  на страхові послуги, з огляду на стан здоров'я, вік, стать, освіту, стаж трудової діяльності, рівень матеріального забезпечення та інші суб'єктивні якості, що характеризують клієнта.

Укладає і оформляє страхові договори, регулює  відносини між страхувальником  і страховиком, забезпечує їх виконання, здійснює приймання страхових внесків. Забезпечує правильність обчислення страхових  внесків, оформлення страхових документів та їх збереження. Сприяє формуванню зацікавленості і попиту на страхові послуги, враховуючи необхідність посилення матеріальної і моральної підтримки різних верств населення, а також наростання ризику, пов'язаного з конкуренцією, банкрутством, безробіттям та іншими, що відбуваються в сучасних умовах соціально-економічними процесами. Надає допомогу клієнтам в отриманні вичерпної інформації про умови страхування.

Проводить роботу з виявлення та обліку потенційних  страхувальників та об'єктів страхування, дає оцінку вартості об'єктів страхування. Протягом терміну дії укладених  договорів підтримує зв'язок з  фізичними та юридичними особами, що вступили в договірні відносини  на страхові послуги. У випадку заподіяння шкоди застрахованому здійснює оцінку і визначає його розмір з урахуванням  критеріїв і ступеня ризику. Розглядає, чи надходять від клієнтів скарги і претензії щодо спірних питань обчислення і сплати страхових внесків, виплат страхового відшкодування при  настанні страхового випадку відповідно до умов договору. Встановлює причини  порушень страхових договорів і  вживає заходів щодо їх попередження та усунення. Досліджує неосвоєні  види страхових послуг і перспективи  їх розвитку з метою застосування у своїй практиці і при створенні  страхових органів і служб. Своєчасно  та у відповідності до встановлених вимог оформляє необхідну документацію, веде облік і забезпечує зберігання документів, пов'язаних з укладанням договорів страхування. Здійснює взаємодію  з іншими страховими агентами.

Необхідні знання: нормативні правові акти, положення, інструкції, інші керівні матеріали та документи, що регламентують діяльність страхових органів; види страхових послуг та умови різних видів страхування; правові основи розвитку страхової діяльності з урахуванням регіональних специфічних умов; діючу систему соціальних гарантії; методи визначення ступеня ризику при укладанні договорів на страхові послуги та оцінки завданого збитку; основи ринкової економіки; основи психології та організації праці; порядок укладення та оформлення договорів на страхові послуги; вітчизняний і зарубіжний досвід організації страхування населення та суб'єктів господарювання; основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці.