Законодавча база щодо діяльності підприємства

 

Висновки з вертикального  аналізу майна ПАТ "Запорізьке АТП 176":

- позитивні тенденції:

1. відсутність довгострокових зобов’язань та витрат у майбутніх періодах;

- негативні тенденції:

1. зростання питомої ваги дебіторської заборгованості у структурі оборотних активів підприємства (на 61,4%);
2. зменшення частки необоротних активів (на 9,5%), що є наслідком зменшення первісної та залишкової вартості ОЗ;
3. частка запозиченого капіталу перевищує частку власного капіталу (на 5,6%), що може призвести до банкрутства і падіння у боргову яму.

 

1. Аналіз поточної платоспроможності  ПАТ "Запорізьке АТП 176"

Можливості погашення  поточних боргів характеризують коефіцієнти  ліквідності, серед яких найбільш поширені коефіцієнти абсолютної, швидкої  і поточної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити негайно:

                                             (1.1)

де ГК - грошові кошти  та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті на певну дату (сума ряд. балансу 230 та 240);

ПФІ - поточні фінансові  інвестиції на певну дату (220 ряд. балансу);

П₄ - поточні зобов'язання на певну дату (620ряд. балансу).

 

Оптимальним вважається значення коефіцієнта Кал > 0,2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кщл) визначає частку поточних зобов'язань, яку підприємство спроможне погасити протягом періоду, що дорівнює тривалості обороту дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги:

                                        (1.2)

де ДЗ - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на певну  дату (160 ряд. балансу);

В₀ - вартість одержаних векселів на певну дату (150 ряд. балансу).

Якщо значення коефіцієнта  перевищує одиницю, то це означає, що за строк обороту дебіторської заборгованості підприємство може погасити повністю поточні борги і має певний запас платоспроможності.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості (Тдз):

 

        (1.3)

де  Д_к - кількість календарних днів у періоді, за який визначається тривалість обороту дебіторської заборгованості;

ДЗп, ДЗк - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відповідно на початок (ряд. 160, гр. З балансу) та кінець (ряд. 160, гр. 4 балансу) періоду;

В₀п, В₀к - векселі одержані відповідно на початок (ряд. 150, гр. З балансу) та кінець (ряд. 150, гр. 4 балансу) періоду;

Д - доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за період Дк (010 ряд, гр. З звіту про фінансові результати).

На сьогодні нормативний  строк обороту дебіторської заборгованості в Україні становить 40 днів, тобто  заборгованість до 40 днів вважається строковою.

Якщо ж вона перевищує  цей термін, то переходить у категорію  простроченої.

Отже, при коефіцієнті  швидкої ліквідності, що перевищує  одиницю, і терміні обороту дебіторської заборгованості до 40 днів, підприємство протягом 40 днів може погасити всі свої поточні зобов'язання, тобто ліквідність боргів є високою, а ризик втрати платоспроможності - прийнятним. Він стає критичним, якщо при коефіцієнті, меншому за одиницю, термін обороту заборгованості перевищує 40 днів. Чим більший цей строк і менше значення коефіцієнта, тим більшим стає ризик.

Показник поточної платоспроможності (Кпл) визначає спроможність підприємства погасити поточні зобов'язання протягом періоду, що дорівнює тривалості обороту  оборотних активів:

                                                       (1.4)

де    ОА - оборотні активи на певну дату (260 ряд. балансу).

Корисну інформацію для оцінки поточної платоспроможності підприємства дає порівняння тривалості обороту  дебіторської і кредиторської заборгованостей. Період обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (Т_кз) показує, як швидко підприємство гасить свої зобов'язання перед постачальниками і підрядниками:

                                    (1.5)

де      КЗп, КЗк - кредиторська заборгованість за товари,  роботи,  послуги відповідно на початок (ряд. 530, гр. З балансу] та кінець (ряд. 530, гр. 4 балансу) періоду;

ВЗк, ВЗп - виробничі  запаси, відповідно на кінець (ряд.   100, гр.  4 балансу) та початок (ряд. 100, гр. З балансу) періоду;

МЗ - матеріальні затрати (витрати на поповнення виробничих запасів) протягом періоду Дк (ряд. 230 звіту про фінансові результати, гр. 3).

Якщо Т_ка>Т_дз, то підприємство гасить свої поточні зобов'язання після повернення коштів за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи чи надані послуги, що позитивно впливає на поточну платоспроможність.Якщо ж Т_ка<Т_дз, то виникає дефіцит коштів для погашення зобов'язань.

Розрахунок даних коефіцієнтів наведений у таблиці 1.3.

 

Таблиця 1.3

Показники поточної платоспроможності  ПАТ «Запорізьке АТП 176»

Показник	Аналізований період
	на кін 2009	на кін 2010	на кін 2011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	0,44	0,07	0,23
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кщл)	0,82	0,38	0,56
Тривалість обороту дебіторської заборгованості (Тдз), дні	-	5,42	5,63
Показник поточної платоспроможності (Кпл)	0,97	0,61	0,72
Тривалість обороту дебіторської заборгованості (Ткз), дні	-	7,07	8,49

 

Висновок аналізу показників поточної платоспроможності:

 – позитивні тенденції:

1. на початок та кінець аналізованого періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності перевищує є оптимальним (0,44; 0,23 > 0,2), що означає, що підприємство може негайно погасити частку боргів;
2. тривалість обороту дебіторської заборгованості у середньому 5–6 днів, тобто за місяць підприємство має змогу погасити свої поточні заборгованості повністю;
3. період обороту кредитної заборгованості за товари, послуги, роботи становить на кінець періоду 8–9 днів, тобто Тдз < Ткз. Підприємство гасить свої поточні зобов’язання після повернення коштів за реалізовані товари, послуги, що позитивно впливає на поточну платоспроможність.

– негативні тенденції:

1. коефіцієнт швидкої ліквідності менший за одиницю (Кшл = 0,56 на кінець аналізованого періоду), тобто АТП не зможе розрахуВатися за один оборот дебіторської заборгованості розрахуВатися за поточними боргами. Для цього потрібно принаймні 2 обороти;
2. коефіцієнт поточної платоспроможності менший за одиницю, тобто протягом одного операційного циклу підприємство не може погасити усі поточні зобов’язання і для погашення боргів доведеться реалізовуВати необоротні активи.

 

3.3.2.  Аналіз перспективної платоспроможності ПАТ "Запорізьке АТП 176"

Оцінка рівня фінансової стійкості

Перспективну платоспроможність, в першу чергу, визначає фінансова  стійкість підприємства, яка характеризує рівень залежності його від зовнішніх  джерел фінансування. Чим більша частка активів є власністю підприємства, тим кращі можливості погашення поточних зобов'язань. І навпаки, збільшення частки запозиченого капіталу підвищує ризик втрати платоспроможності у майбутньому.

Оцінити характер політики фінансування запасів можна за допомогою  коефіцієнтів покриття необоротних активів (Кп_1(Л ) та запасів (Кп,).

В якості джерел покриття виступають:

• власний капітал і забезпечення наступних витрат і платежів;
• довгострокові   зобов'язання   як  джерело,   прирівняне  до  власного, оскільки використовується підприємством протягом декількох років;
• короткострокові     кредити,     в    т.ч.     поточна    заборгованість     за довгостроковим зобов'язаннями як гарантоване запозичене джерело.

Для оцінки фінансової стійкості  доцільно скористатися блок-схемою алгоритму розрахунку коефіцієнтів покриття активів, яка передбачає двадцять варіантів співвідношення коефіцієнтів покриття. Для визначення політики фінансування запасів за кожним варіантом  використовується шкала.

Першим кроком розрахунку є визначення  К¹_{П НА} – коефіцієнта покриття необоротних запасів ,що розраховується за такою формулою:

                                                    (1.6)

де   П1 – власний  капітал (380 рядок балансу);

П2 – забезпечення наступних  виплат і платежів (430 рядок балансу);

А1 – необоротні активи (ряд. 080 балансу)

;       ;       

У всіх трьох випадках виконується умова К¹_П  > 1.

Наступним кроком є аналіз К³_П – коефіцієнту покриття активів власними, прирівняними до них коштами та короткостроковими кредитами. К³_П=0 – умова підтверджується. Завершальним етапом є аналіз показника КК ,який акумулює у собі значення статей балансу « Короткострокові кредити банків» (ряд. 500 балансу), «Поточна заборгованість за довгостроковими кредитами» (ряд. 510 балансу), «Векселі видані» (ряд. 520 балансу). Протягом трьох періодів КК=0.

Такий результат приводить  до 20 варіанту шкали і знаходиться  у межах дуже агресивної політики фінансування запасів. Це свідчить про те, що запаси фінансуються виключно за рахунок поточних зобов'язань. Спонтанне фінансування (за рахунок кредиторських заборгованостей, власного капіталу, доходів майбутніх періодів) використовується і для покриття необоротних активів. Така тенденція є негативною та згубною для підприємства, загрожує АТП збанкрутінням, борговою ямою.

 

3.  Аналіз ділової активності 

 

Фінансова стійкість ще не є запорукою високої платоспроможності  у майбутньому. Річ у тому, що стійкий  фінансовий стан може бути пов'язаний з низькою діловою та інвестиційною активністю через обмежене використання підприємством запозичених коштів. А це, безумовно, негативно вплине на платоспроможність у майбутньому. Тому аналіз фінансової стійкості необхідно доповнити аналізом показників ділової активності.

Показниками ділової активності підприємства є:

- кількість оборотів ресурсів (п_р)

                                                    (1.7)

де      ров – середнє  значення   валюти   балансу   за  звітний   період  (сума стовпчиків 3 та 4 за 280 (640) рядком балансу ділена на два);

- кількість оборотів власного капіталу (п_ВК):

                                                   (1.8)

де     ВК ср – середнє значення власного капіталу за звітний період (сума стовпчиків 3 та 4 за 380 рядком балансу ділена на два)

- кількість оборотів запозиченого капіталу (п_ЗК):

                                                   (1.9)

де      ЗКср –  середнє значення запозиченого капіталу за звітний період (сума стовпчиків 3 та 4 за 380 рядками 480, 620, 630 балансу ділена на два)

- кількість оборотів необоротних активів (п_НА):

                                                   (1.10)

де     НА ср – середнє  значення необоротних активів (сума стовпчиків 3 та 4 за 080 рядком балансу ділена на два)

Прийнятним вважається рівень показників більший за одиницю, в  цьому випадку майно, що було вкладене для здійснення господарської діяльності протягом певного періоду повертається в повному обсязі. Чим вище значення показників, ро вища ділова активність і ро ефективніше підприємство використовує вкладене майно.

На ПАТ «Запорізьке  АТП 176» ділову активність характеризують дані табл. 1.4, з якої видно, що її рівень на АТП є значно високим: вкладені у майно кошти протягом періоду повертається повністю. При цьому найбільшу швидкість обороту майна мають залучені джерела фінансування ресурсів та власний капітал – протягом року вони здійснили повних 18 обертів. Це може пояснюВатися невеликими об’ємами виробництва, стабільним нарощенням їх обсягів, поверненням дебіторських та кредиторських зобов’язань.

Таблиця 1.4

Показники ділової активності ПАТ «Запорізьке АТП 176» за 2011 рік

Кількість оборотів	Розрахунок
Ресурсів
Власного капіталу
Запозиченого капіталу
Необоротних активів

 

4. Аналіз ефективності роботи підприємства