Законодавча база щодо діяльності підприємства

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року №  384

 

Форма № Н-6.01

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(повне найменування вищого навчального закладу)

кафедра «Менеджмент і туризм»

(повна назва кафедри,  циклової комісії)

КУРСОВА РОБОТА

 

з  дисципліни «Менеджмент організацій»

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

Студента  _______ курсу ______ групи

напряму підготовки «Менеджмент»

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

 

Керівник 

 

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)  

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП		2
1 РОЗДІЛ. МЕНЕДЖМЕНТ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ		3
2 РОЗДІЛ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА		14
2.1. Спеціалізація підприємства.		14
2.2. Цілі і задачі функціонування.		15
3 РОЗДІЛ. АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ		16
3.1. Вивчення структури управління підприємством.		16
3.2. Персонал, як елемент внутрішнього середовища організації.		18
3.3.Аналіз фінансової звітності підприємства.		20
3.4. Аналіз маркетингової сфери.		35
4 РОЗДІЛ. ОЦІНКА І АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА		37
4.1. Аналіз конкурентного середовища.		37
4.2. Постачальники як один з факторів зовнішнього середовища.		38
4.3. Аналіз економічних факторів.		38
4.4. Законодавча база щодо діяльності підприємства.		40
ВИСНОВКИ		43
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА		44
ДОДАТКИ	45

 

 

ВСТУП

   Останніми роками збільшилась роль менеджменту організації, який породжує побудову найбільш ефективної структури управління організацією, що бере до уваги направлення її діяльності та специфіку функціонування. Також сучасний менеджер повинен брати до уваги всі зміни у зовнішньому середовищі та адекватно на них реагувати.

   Тож постає питання  про проведення аналізу системи  управління підприємством для  виявлення недоліків в цій  системі.

   Прикладне значення  роботи заключається в узагальненні  отриманих знань в ході теоретичних  занять та отримання додаткових  практичних навиків.

   Наукове значення роботи полягає у проведенні аналізу обраної проблеми, у зроблених висновках і пропозиціях.

   Мета роботи –  зробити багатофакторний аналіз  менеджменту підприємства, а також  виявити переваги та недоліки  системи управління підприємством,  використовуючи математичні, статистичні  методи дослідження, а також  методи економічного та фінансового  аналізу.

   Об’єктом дослідження  виступає менеджмент підприємства ПАТ «Запорізьке АТП 176».  При здійсненні аналізу буде взято до уваги специфіку і спеціалізацію функціонування підприємства, яка буде вивчатися.

   Предмет дослідження –  виробничо-господарська діяльність  та фінансовий  стан підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 РОЗДІЛ. МЕНЕДЖМЕНТ МАРКЕТИНГОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Теорія маркетингу (англ. marketing, від market — ринок, збут) виникла на початку XX ст. у США у зв'язку з проблемою  реалізації продукції в умовах відносно високого матеріально-технічного рівня  виробництва, розгалуженої торгової мережі, значного насичення ринку товарами, розширення можливостей вибору з  боку споживачів. За таких умов виробництво  неспроможне було прогресувати без  спеціального вивчення ринків конкретних товарів.

Але слід зазначити, що в першій половині XX ст. більшість галузей функціонувало  в умовах зростання попиту на продукцію, внаслідок чого маркетинг був  менш важливим, ніж виробництво та управління. Після Другої світової війни повсюдно спостерігалася нестача  товарів, і маркетинг був практично  непотрібен. У 50—60-ті роки XX ст. нестача  товарів поступилася їх надлишку. Це привело до різкого підвищення інтересу до маркетингу, внаслідок  чого комерсанти і спеціалісти зі зв'язків із ринком стали відігравати  надзвичайно велику роль у діловому світі.

Потреба в сучасному маркетингу виникла в 60-ті роки. Тут особливу роль відіграли два фактори: посилилося значення НТП, а разом із ним зросло значення людського фактора як найсильнішої умови розвитку виробництва, підвищилися  його ефективність і якість, що мало вплинути на стабільність темпів зростання  і доходів робітників.

Насичення ринку товарів першої необхідності об'єктивно привело  до подальшого розгортання структури  індивідуального споживання, одночасно  зростали і суспільні потреби. В  цих умовах різко загострилася проблема збуту в результаті поділу світового  ринку на сфери впливу між великими корпораціями, коли особливо посилилася конкурентна боротьба. Це змусило  великі компанії, а в подальшому середні й навіть малі пристосовуватися до вимог ринку, з одного боку, і  чинити регулюючий вплив на формування таких вимог, з іншого. Цей процес набув розвитку під впливом НТР. Склалася ситуація, за якої виробник уже не міг працювати на невідомого споживача, змушений був орієнтуватися на певний ринок, вивчати попит, тенденції його змін і фактори, які формують попит на конкретні товари. Так виник диктат споживача.

Відтепер виробнику потрібно було знати попит на вироби, які він  виробляє, щоб не витрачати даремно  великі фінансові, трудові та матеріальні  ресурси, науковий потенціал, щоб бути впевненим, що вироблений продукт стане  товаром, знайде збут і принесе прибуток. Як відомо, виробництво починається  не з обміну, а зі споживання. Ця концепція  набула втілення в маркетингу. Саме вивчення попиту, потреб та їх урахування з метою правильної орієнтації виробництва  і є головним призначенням маркетингової  діяльності в системі управління процесом виробництва.

На початковій стадії розвитку маркетингу його завданням було вивчення ринків конкретних товарів для отримання  вірогідної інформації про обсяги, структуру і географію попиту на рівні фірм із метою підготовки рекомендацій для правильної орієнтації господарської діяльності.

Із 50-х років XX ст. об'єктом маркетингу стає вся виробнича і збутова  діяльність фірми як єдиного цілого. У сучасній концепції маркетинг  — особлива форма організації  управління фірмою, яка в цілому вирішує проблеми оптимізації виробництва  і підприємницької діяльності. У  цьому плані маркетинг інтегрований у кожну фазу виробничо-комерційної  діяльності фірми. Однак головною сферою маркетингу залишається ринок, дослідження  якого дає інформацію про те, яким хоче бачити товар споживач, яку  ціну він готовий за нього заплатити, коли і кому, в якій кількості  товар буде потрібний.

У науковій літературі наводиться багато визначень маркетингу, їх різноманітність  відображає етапи розвитку і сфери  його застосування.

Маркетинг — це:

— підприємницька діяльність у сфері  обігу;

— економічна діяльність із переміщення  товарів і послуг від виробника  до споживача;

— вид людської діяльності, спрямований  на задоволення потреб через обмін;

— процес планування і втілення задуму, ціноутворення, просування і реалізації ідей, товарів і послуг засобами обміну для задоволення цілей  окремих осіб і організацій;

— передбачення, управління і задоволення  попиту на товари, послуги та ідеї організацій, людей, територій засобами обміну.

Із самого визначення маркетингу випливає, що це багатогранна діяльність, у якій беруть участь:

— виробник товару, відділ маркетингу, який безпосередньо діє на ринку (в межах наявних у нас структур підприємств такий відділ має  бути створений);

— посередник (агент, оптовик, дилер), котрий забезпечує реалізацію товару підприємства на ринку (у деяких випадках можливий прямий контакт "відділ маркетингу — кінцевий споживач");

— колективний споживач (організація  — покупець товару виробничого призначення); кінцевий споживач (у випадку реалізації товарів індивідуального споживання — особа чи сім'я);

— в умовах реалізації товарів  виробничого призначення — персонал, який безпосередньо використовує товар, куплений колективним споживачем.

Фундаментальні відділи маркетингу почали створювати в капіталістичних  країнах на початку XX ст. У США, наприклад, перші маркетингові відділи виникли  у 1908 р. у великих фірмах.

У Мічиганському, Гарвардському та інших університетах США було введено самостійні навчальні курси  маркетингу, які тоді ще зводилися  до розробки питань збутової діяльності. В 1926 р. розпочала діяльність Національна  асоціація маркетингу й реклами, на базі якої було створено Американське товариство маркетингу, перейменоване  в 1973 р. в Американську асоціацію  маркетингу. Згодом виникли регіональні  та міжнародні маркетингові організації в Західній Європі (Європейське товариство дослідження маркетингу й громадської думки, Європейська академія маркетингу), Японії та ін. Було створено також Світову асоціацію маркетингу.

На принципах маркетингу здійснюють управлінську діяльність більшість  великих фірм США, Західної Європи, Японії та інших країн. На маркетинг  у світі витрачають сотні мільярдів  доларів. За даними американських дослідників, ці витрати досягають приблизно 50 % ціни багатьох товарів. У США витрати  на рекламу становлять близько 100 млрд дол. на рік. Тут від 1/4 До 1/3 зайнятих у цивільних галузях працівників  беруть участь у маркетинговій сфері1.

Вітчизняна економічна наука у  своєму ставленні до маркетингу послідовно пройшла низку фаз, досить типових  для дослідження теорії та практики капіталістичного господарювання в  умовах колишнього Радянського Союзу.

Перший етап — середина 60-х років  — це період, коли основні теоретичні дослідження прикладного характеру  розвивалися в капіталістичних  країнах під впливом комплексу  факторів, зумовлених науково-технічною  революцією. В цей період більшість  вітчизняних економістів розглядали маркетинг як один з інструментів капіталістичних підприємств, спрямований  на досягнення класових цілей буржуазії  за рахунок пограбування й обдурювання  трудящих. Такий підхід майже повністю заперечував позитивні елементи маркетингу. Як антипод останнього і як доказ проти використання його механізму в нашій країні в більшості праць, у тому числі  в офіційних матеріалах, пропагувалися "переваги" централізованої системи  розподілу й обігу товарів  народного споживання.

На другому етапі (70-ті — початок 80-х років) відбувалася послідовна переоцінка ролі та значення маркетингу як інструменту управління комерційними відносинами, як основної концепції  ринкової економіки, на котрій базується  її регулювання. Саме в цей час  у працях окремих економістів  почали з'являтися об'єктивні оцінки маркетингу, при цьому панівним стає розгляд усієї його багатогранності. Дедалі більше спеціалістів виокремлюють корінні й важливі елементи маркетингу і вбачають у його інструментаріях, заходах і методах систему важелів і стимулів, потенційно прийнятну для використання в сучасних умовах.

Третій, останній етап — із середини 80-х років — характеризується переважно новим сприйняттям  вітчизняними економістами маркетингу в усіх його виявах. Причому багато спеціалістів вважають, що за всієї  важливості теоретичних розробок у  цій галузі треба, не очікуючи завершення наукових дискусій, переходити до практичного  їх освоєння.

Однак слід підкреслити, що масове впровадження маркетингу, яке спостерігається  нині, несе реальну загрозу некваліфікованого  його використання або (що ще більш  вірогідно) простого перейменування попередньої  діяльності відповідно до модної термінології (приміром, відділ збуту на підприємстві стане називатися відділом маркетингу), що аж ніяк не поліпшить результати господарської діяльності, але дискредитує  сам метод.

Основною метою маркетингу є  забезпечення оптимального співвідношення між попитом і пропозицією  продукції визначеного виду та асортименту, досягнення найдоцільнішої швидкості  просування товарів (послуг) на шляху  від виробника до кінцевого споживача. Йдеться про такий рух, за якого  збігалися б найвигідніші темпи  продажу й обігу товарів, а  також мінімальні затрати на зберігання запасів, з одного боку, і здатність  повністю та своєчасно задовольнити покупців — з іншого. Тому застосовувати  маркетинг означає управляти  виробництвом або здійснювати іншу підприємницьку діяльність із чітко  поставленою метою, тобто орієнтуватися  на певного покупця й одночасно  розвивати виробництво.

Важливе місце в системі маркетингу займають питання, пов'язані з виробництвом товару, організацією науково-дослідницької  роботи щодо створення нових зразків  продукції, встановленням цін на вироблені товари, координацією планування і фінансування, транспортуванням, упакуванням, технічним обслуговуванням і збутовими операціями. Маркетинг безпосередньо пов'язаний з якістю продукції, товарів і послуг.

Маркетинг — це система управління, яка має свої принципи, функції, структури, нормативні та правові акти.

Основу маркетингу утворюють такі принципи:

— обґрунтований вільний вибір  певних цілей і стратегічного  шляху функціонування і розвитку підприємств у цілому;

— комплексний підхід до поєднання  цілей із ресурсами і можливостями підприємства.

На реалізацію принципів маркетингу спрямовані його основні функції, в  яких відображається і його суть. Функції  маркетингу містять у своїй структурі  низку під функцій:

1) аналітична функція:

— вивчення ринку як такого;

— вивчення споживачів;

— вивчення фірмової структури ринку;

— вивчення товару;

— аналіз внутрішнього середовища підприємства;

2) виробнича функція: