Сучасний менеджмент і необхідність його розвитку в Україні

          Дана конференція проходила вже втретє в Києві і є одним з місць активної взаємодії проектних менеджерів: як українських, так і закордонних. Формат проведення конференції також дозволяє учасникам та організаторам обмінюватися досвідом і отримувати нові знання. Участь IT компаній: Microsoft-Україна та компанії TechExpert у цій конференції дозволила підняти на якісно новий рівень IT-складову конференції.

          Першим практичним кроком у практичній реалізації намірів щодо розвитку проектного менеджменту стане сертифікація однієї з найбільших компаній паливно-енергетичного комплексу - СП "Полтавська газонафтова компанія" - згідно з міжнародною моделі технологічної зрілості підприємства в галузі управління проектами (CP3M). Для компанії це стане ще одним підтвердженням можливостей реалізації проектів і конкурентності компанії на вітчизняному та міжнародному ринках. На прес-конференції було підписано тристоронній договір між ПГНК, TechExpert та Українською асоціацією управління проектами про наміри з сертифікації ПГНК на відповідність системи управління першого рівня технологічної та про наміри про організацію проектного офісу в ПГНК.

          Основним виконавцем даного проекту стане компанія TechExpert. Одним з ключових етапів цього проекту стане навчання проектних менеджерів.Надалі компанії планують активно розвивати своє співробітництво, спрямоване на розвиток проектного менеджменту в Україні та реалізовувати низку програм, спрямованих на підвищення економічної привабливості українських компаній для іноземних інвесторів.

          Минулий рік, як і раніше був політично нестабільним. Багато проблем бізнесу на рівні держави ефективно не наважувалися. Законодавство, як стверджують топ-менеджери, часто приймається не під запит ринку, а як і раніше на догоду окремим особистостям.

          Зараз Україна стоїть на порозі вступу до СОТ. І багатьом топ-менеджерам, особливо керівникам компанії, що працюють на внутрішньому ринку, доводиться активно готується до появи більш сильних іноземних конкурентів - підвищувати якість продуктів і послуг.

          Для того щоб витримати нову конкуренцію, особливо на споживчому ринку, українським компаніям уже сьогодні необхідно переорієнтуватися на сталий розвиток. Але для цього потрібні значні кошти, тому багато вітчизняні підприємства вже успішно провели IPO на міжнародних ринках капіталу, почали досить ефективно реформувати управлінські структури. На думку керівників, наприклад, кондитерської галузі, сьогодні вітчизняні топ-менеджери не поступаються іноземним фахівцям і навіть відвойовують ніші у західних компаній на внутрішньому ринку. Цей висновок, на мій погляд також стосується пивний та алкогольної індустрії.

          Зараз можна прогнозувати, що для українського бізнесу настає період змін, які будуть пов'язані з ще більш жорстким відбором як компаній, так і топ-менеджерів. У конкурентній боротьбі будуть ефективними лише ті з них, які зможуть гнучко реагувати на запити своїх клієнтів і партнерів.

          У 2006 році керівництво меткомбінатів могло б пишатися помітним приростом виробленої продукції. Але зростання виробництва не призвів до збільшення доходів. Рентабельність була низькою через зростання цін на природний газ та інші ресурси.

          Минулий рік не вніс істотних коректив у менеджерський склад металургійних підприємств. Лідируючі позиції рейтингу зберегли за собою «патріархи» і так звані «червоні директори» Віталій Сацький («Запоріжсталь») і Володимир Бойко (ММК ім. Ілліча).У квітні минулого року акціонери «Запоріжсталі» продовжили повноваження В. Сацького на посаду голови правління до 2010 року.

          Ринок сталі буде так само радувати нас стабільністю в 2007-му році, як це було в минулому році. Вже сьогодні зрозуміло, що світове споживання сталі в цьому році зросте в порівнянні з 2006-м. Експерти навіть називають конкретні цифри - 64млн.тонн. Всі ці успіхи - результат хорошої роботи менеджера.«Навіть найдосвідченіший топ-менджер потребує нових знаннях» - так вважає генеральний директор Харцизьку трубного заводу Андрій Шишацький.В даний час він навчається в Міжнародному інституті менеджменту за програмою МВА, яку він планує закінчити в поточному році.

          Враховуючи високу відповідальність за якість продукції, яку виробляє завод, вони висувають високі вимоги до кваліфікації наших кадрів і постійно реалізують програми щодо її підвищення. За останні два роки питома вага працівників з повним і базовою вищою освітою на заводі збільшився на 2,7% і склав 20,2%. Кожен п'яти працівник ХТЗ має повну вищу і кожен третій - неповно вищу освіту.

          У 2004 році пройшли перепідготовку та підвищили свою кваліфікацію понад 1,5 тис. працівників ХТЗ, в тому числі 453 керівника, професіонала та спеціаліста. У 2005 році кількість працівників, які підвищили свою кваліфікацію, збільшилася більш ніж в 2 рази - до 3,4 тис. осіб, у тому числі 1707 керівників, професіоналів і фахівців. У 2006 році чисельність працівників, які підвищили свою кваліфікацію, склала 3,5 тис.осіб.

          У 2005-2006 роках 30 співробітників ХТЗ пройшли навчання проектному менеджменту, 11 людей отримали сертифікати за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

         У міру можливості та Андрій Шишацький намагається брати участь у семінарах, які вони проводять на їх підприємстві, щоб дізнатися щось нове для себе з області економії, права та менеджменту.

          3.4. Необхідність та проблеми застосування сучасного менеджменту в Україні

          Сучасний менеджмент,  враховуючи  досягнення  всіх  шкіл  і  напрямів,   інтегрує  їх  в  процесі  управління.

          Сучасний менеджмент  характеризують  наступні  положення: 

• відмова  від  пріоритету  класичних  принципів  шкіл менеджменту,    згідно  з якими  успіх  підприємства  визначається  передусім  раціональною  організацією  виробництва  продукції,     зниженням витрат,   розвитком спеціалізації,    тобто впливом управління  на  внутрішні чинники   виробництва.    Замість цього першорядною стає  проблема  гнучкості і адаптованості до  постійних змін  зовнішньої  середи.    Значення  чинників  зовнішньої  середи  різко  підвищується  в  зв'язку  з  ускладненням  всієї  системи  суспільних  відносин  (  в  тому  числі  політичних,   соціальних,  економічних), що складають  середу менеджменту  організації.
• використання  в  управлінні  теорії  систем,    що полегшує  задачу  розгляду  організації  в  єдності  її  складових  частин,     які  нерозривно  пов'язані  із  зовнішнім  світом.   Головні  передумови  успіху  підприємства  знаходяться   у  зовнішній  середі,     причому  кордони  з  нею  є  відкритими,     тобто  підприємство  залежить  в  своїй  діяльності  від  енергії,     інформації   і  інших  ресурсів,     що поступає  ззовні.    Щоб  функціонувати,     система  повинна  пристосовуватися  до  змін  у  зовнішній  середі.  
• застосування  до  управління  ситуаційного  підходу,   згідно  з яким  функціонування  підприємства  обумовлюється  реакціями  на  різні  за  своїй  природою  впливи  ззовні.    Центральний  момент  тут  - ситуація,    тобто  конкретний  набір  обставин,     які  впливають  істотний  чином  на  роботу  організації  в  даний  період  годині. Звідси  витікає  визнання

важливості  специфічних  прийомів  виділення  найбільш  значущих  чинників,   впливаючи  на  які,    можна  ефективно  досягати  мети. 

• нова  управлінська  парадигма  приділяє  величезну  увагу  таким  чинникам,    як  лідерство   і  стиль  керівництва,    кваліфікацію  і  культуру  працюючих,    мотивація  поведінки,     взаємовідношення  в  колективі  і  реакція   людей  на  зміни.  

          Орієнтація  на  нові  умови  і  чинники  розвитку  знайшла  відображення  в  принципах менеджменту,    формулювання  яких  показує  роль  людини,  що зросла,     його  професіоналізму,     особистих  якостей,     а  також  всієї  системи  взаємовідносин  людей  в організаціях.   Наприклад,    в складі найважливіших принципів, якими рекомендується користуватися  менеджерам в останньому десятиріччі потокового віку,  нерідко  називаються  наступні: 

• доброзичливе відношення менеджерів до всіх працюючих в  організації;
• відповідальність менеджерів всіх рівнів за успішну діяльність  організації; 
• комунікації  (горизонтальні і вертикальні) як всередині, так і за  межами організації; 
• створення атмосфери відвертості, чесності, довір'я людям;
• сприяння реалізації їх талантів і прагнення до постійного  вдосконалення,  як особистої роботи,  так і роботи організації.

          Практичне втілення нових принципів  управління вельми  складне і вимагає  радикального перегляду всієї філософії бізнесу, зміни психології працюючих  (в тому числі менеджерів),підвищення їх кваліфікації і зростання  особистого   потенціалу.

          Задачами менеджменту як науки  є розробка, експериментальна  перевірка  і застосування на практиці наукових підходів, принципів і  методів, що забезпечують стійку, надійну, перспективну і ефективну роботу  колективу (індивідуума) шляхом випуску конкурентоздатного товару.

          У тієї ж година кінцевою  метою менеджменту як практики  ефективного управління є забезпечення  прибутковості підприємства  шляхом раціональної  організації виробничого (торгового)  процесу,   включаючи управління  виробництвом  (комерцією)  і розвиток  техніко-технологічної бази.

Виходячи  з  цього  найважливішою  задачею  менеджменту  є  організація  виробництва  товарів  і   послуг  з  урахуванням  попиту  споживачів  на  основі  ресурсів,  що є.   При  цьому  до  задач  менеджменту  також  відносяться:

• перехід  до  використання  працівників,   що володіють  високою  кваліфікацією;
• стимулювання  співробітників  організації  шляхом  створення  для  них  відповідних  розумів  труда  і  системи  його  сплати;
• визначення  необхідних  ресурсів  і джерел  їх  забезпечення;
• розробка  стратегії  розвитку  організації  і  реалізація;
• визначення  конкретних  цілей  розвитку  організації;
• постійний  пошук  і  освоєння  нових  ринків;
• вироблення   системи  заходів  для  досягнення  намічених  цілей;
• здійснення  контролю  за  ефективністю  діяльності  організації,   за  виконанням  поставлених  задач.

          Задачі  менеджменту  безперервно  ускладнюються  по  мірі  зростання  масштабів  і  розвитку  виробництва  і  комерції. Виконані  задачі  і  досягнуті  намічені  цілі   оцінюються  на  ринку.  

            Розвиток  теорії  управління,   розробка  економіко-математичних  методів дозволили багато які якісні  рішення задач доповнити або замінити  точними кількісними оцінками   або рішеннями,   а розвиток  коштів обчислювальної техніки і комунікацій сприяв підвищенню  ефективності  управління.  Багато які  задачі, які раніше не могли  вирішуватися  в  реальній  або  допустимій  масштабі  годині із - за  трудомісткість  розрахунків, стали  повсякденною  реальністю.  

          У сучасному менеджменті існують  різні способи рішення задач:    конкретні  методи  рішення  задач управління,  моделювання управлінських процесів,   інформаційне  і технічне  забезпечення   прийняття рішень  і інші.

          У  Україні теоретична  і  прикладна  статистик,  економіко-математичні  моделі  рішення   задач,  інженерних  розрахунків  і т.п.  розроблені  досить  добрі.  Менш  розвинена   автоматизація процесів  обробки   інформації,     управління  виробництвом,     прийняття рішень.   

          Однак  ефективність  управління  залежить  не  тільки  від  способів  рішення  задач,  але у величезній  мірі  і від господарського  механізму і системи державного  регулювання.  Тому  багато які моделі  управління  ( стратегічного і оперативного ),   що успішно використовуються  за  рубежем,    не  завжди  можуть  бути  ефективно  застосовані  в  Україні,   що  пояснюється  різною   мірою    зрілості   ринкових  відносин.

          Якщо  розглядати  способи менеджменту  з  позицій  макроекономіки  управління  організаціями,   то  можна  помітити,   що  передові  методи  управління  найбільш  активне  впроваджуються  в  рамках  діючого  і  господарського  механізму,  що змінюється.

          Теорію  управління  прийнято  розглядати  як  комплексну  науку  або  науковий  напрям,   що спирається  на  багато які  теоретичні  і  практичні  знання. Це  пояснюється  багатогранністю  проблеми  управління  і  багатооаспектністю  управлінської  діяльності,   заснованою  на  свідомому  використанні  економічних,   природно - технічних   організаційних,   соціально - психологічних  законів  і  закономірностей,   властивих  об'єкту  управління.  Теорія  управління  очевидно  повинна  бути  орієнтована  на  рішення  практичних  задач.  

          Елементами  управління  як  загального  вигляду  людської  діяльності  є мета управління і спосіб досягнення мети, об'єкт і суб'єкт управління,     взаємодіюча в певному навколишньому середовищі.