Сучасний менеджмент і необхідність його розвитку в Україні

          Працівник повинен не тільки бачити свої близькі та далекі перспективи, а й умови досягнення цих рубежів. Тут ротація як один із способів кар'єрного зростання може зіграти важливу роль. Ротація може бути особливо плідною, якщо вона відповідає очікуванням співробітника і підприємства.

         Керівник може безболісно здійснити заміну ненадійного працівника, спланувати його подальшу кар'єру, освіжити штат підприємства, грамотно розподілити співробітників по микрогруппам . Діючи таким чином, керівник вивчає потенціал своїх підлеглих, закладає критерії оцінки їхньої праці, з яких випливають умови службового зростання, формує кадрові резерви. Працівник, у свою чергу, отримує можливість спробувати сили в новому колективі, оцінити свою здатність до адаптації. Для того щоб управляти просуванням співробітників по службових сходах потрібне глибоке вивчення мотивів, що визначають їх трудову діяльність на кожному етапі кар’єри.

          В останні роки з'явилася практика створення груп з моніторингу ефективності трудового процесу, аналізують стан персоналу з метою виявлення ступеня відповідності кадрового потенціалу тим завданням, які складаються перед колективом.

          Підсумовуючи міркування про місце і роль ротації в роботі з персоналом, слід підкреслити, що будь-яка ротація повинна проводиться відповідно до загального плану кадрової роботи та ґрунтуватися на принципах законності, демократії, соціальної справедливості, професіоналізму, взаємної відкритості, виходить з службової необхідності, враховувати інтереси відомства і співробітників. Уміло використовуючи ротацію, керівники не тільки зміцнюють кадрову структуру підприємства, а й розвивають творчий потенціал колективу, забезпечуючи високу ефективність праці.

          Департаментализація. Персонал, процеси і функції підприємства треба так розділити на підрозділи та групи, щоб це сприяло досягненню цілей організації. Організацію можна ділити за різними ознаками, таким, як продукція, процеси, функції, географічне розташування і клас споживачів.

         Децентралізація. Повноваження мають бути широко розподілені по всій організації. Децентралізована організація володіє набагато більшим ступенем автономії та ефективності у контролюванні своєї діяльності. Рішення приймаються на тому рівні, де є інформація, а керуючі несуть відповідальність за результати виконання рішень. Таким чином, деякі рішення будуть прийматися централізовано, як, наприклад, визначення джерел фінансування або відносини з вищестоящими організаціями. Оперативні рішення, навпаки, приймаються децентралізовано.

          Ієрархічна структура. Кожен вид діяльності повинен мати закріплене за ним місце в структурі відносин «начальник - підлеглий» зона керованості. Кожен начальник повинен мати оптимальну кількість підлеглих. Спочатку зоною керованості вважалося наявність від п'яти до восьми підлеглих. Зовсім недавно було вирішено, що система контролю повинна також відображати такі змінні, як характер процесу, складність завдання, кваліфікацію підлеглим і начальником.

          Лінійний і штабний персонал. Лінійний персонал відповідає за виконання первинних функцій, таких, як виробництво, маркетинг і фінанси, і в своєму розпорядженні повноважень з управління цими видами діяльності. Штабний персонал - це в основному радники (консультанти), які допомагають лінійним керівникам у досягненні їх цілей.

          Підбір кадрів. Він включає відбір, підготовку і просування персоналу. Для цього необхідно вивчення характеристик і поведінки, які потрібні для виконання даної посади, а також складання переліку необхідних знань і навичок, якими повинні володіти претендують на посаду люди. Необхідно також підібрати критерії для вимірювання таких характеристик у претендентів і прийняти на роботу тих, хто найбільше задовольняє цим вимогам. Якщо навіть ця людина хороший спеціаліст, але неорганізований в роботі - такого працівника не варто брати на роботу. Підбір кадрів також передбачає певну роботу і після найму, як, наприклад, оцінка продуктивності, щоб мати гарантію, що процес підбору кадрів відбувається належним чином.

         На роботу можна взяти людину, незважаючи на його кар'єрне минуле. Потрібно дивитися як він працює. Насправді все залежить від того, в які руки потрапляв людина до цього. Може бути, його взагалі нічому не вчили, і саме тому він бігав з місця на місце.

         Ніколи під час співбесіди е дізнаєшся, чи буде працівник відданий компанії чи ні. Перше враження може бути помилково. Людину потрібно перевірити. Один гарно розповідає, а потім виявляється, що він - нікудишній. А інший просто слова не може вимовити, а пізніше виявляється, що і як фахівець, і як організатор він дивовижний.

        Безпосереднє керівництво. Це означає спрямування зусиль підлеглих на досягнення цілей організації. Дана функція складалася роками. Вона зовсім не передбачає авторитарні та інші подібні їм методи, які застосовують начальники, щоб орієнтувати членів групи на досягнення поставлених цілей. Дуже часто керівництво створює динамічні міжособистісні відносини між начальством і підлеглими.

          На сучасному етапі менеджери дотримуються цих першооснов. Але деякі менеджери мають талант управляти і тому вони не розбираються в цих тонкощах. У такому випадку для ефективного управління, необхідно знати специфіку підприємства.

          3.2. Методи  і моделі  управління.

У  сучасному  менеджменті  існують  різні  способи  рішення  задач:    конкретні  методи  рішення  задач  управління,  моделювання  управлінських  процесів,   інформаційне  і  технічне  забезпечення   прийняття  рішень  і  інші.

У  Україні  теоретична  і  прикладна  статистика,  економіко-математичні моделі  рішення   задач,  інженерних  розрахунків і т.п.  розроблені  досить  добрі.  Менш  розвинена   автоматизація  процесів  обробки   інформації,     управління  виробництвом,     прийняття  рішень.   

Однак  ефективність  управління  залежить  не  тільки  від  способів  рішення  задач,  але  у  величезній  мірі  і  від  господарського  механізму  і  системи  державного  регулювання.  Тому  багато які моделі  управління  ( стратегічного і оперативного ),   що успішно використовуються  за  рубежем,    не  завжди  можуть  бути  ефективно застосовані в Україні,   що  пояснюється різною   мірою    зрілості   ринкових  відносин.

Якщо  розглядати  способи менеджменту  з  позицій  макроекономіки  управління  організаціями,   то  можна  помітити,   що  передові  методи  управління  найбільш  активне  впроваджуються  в  рамках  діючого  і  господарського  механізму,  що змінюється.

 Метод управління - це сукупність (система) управлінських прийомів, що сприяють забезпеченню високої ефективності діяльності організації. За допомогою правильного вибору методу управління забезпечується чітка організація процесу управління і усієї виробничо-економічної діяльності.

          У практиці управління успішно застосовуються наступні методи управління:

-  адміністративні; 

-  економічні;

- соціально-психологічні;

-  комерційні;

-  правові; 

-  дослідницькі.

    Сукупність застосування методів управління покликана забезпечити:

-  цілеспрямованість колективу; 

-  організованість; 

-  чіткість і злагодженість  роботи;

-  оперативність і своєчасність  рішень;

- розпорядливість, гнучкість,  дисциплінованість і ініціативність.

          Адміністративне управління як головний засіб управлінської діяльності визнає адміністративну вказівку (команду), виконання якої жорстко контролюється. Система відповідальності при цьому відповідає потребам такого контролю. Тут пріоритет віддається командному розпорядженню і виробництву, а не людині у виробництві.

 Економічне управління характеризується пріоритетом економічних засобів над іншими, у тому числі й адміністративними. Для здійснення такого управління необхідна спеціальна підготовка менеджерів, що знають економіку і розуміють економічні процеси.

 Як показує світова практика, людський фактор у сучасному виробництві грає дуже важливу роль.

          Управління повинне опиратися на людський фактор у комплексному розумінні його прояву, а також враховувати повний набір динамічних інтересів особистості. Таке управління можна назвати соціально-психологічним. Це управління, у центі якого – людина, його інтереси, потреби і цінності.

          1. Методи одержання інформації: інтерв'ю, анкети, метод вибіркових спостережень

           2. Методи аналізу: системний аналіз, створення сценарію, метод мережного плану, система показників, метод контрольного списку, вартісний аналіз

          3. Творчі методи: мозковий штурм, синектика, морфологічний метод

          4. Методи прогнозування: Дельфи, статистичної екстраполяції, аналогії, поперечний аналіз, економічні моделі, аналіз вхід/вихід, моделювання

          5. Методи оцінки: аналіз статусу продукту, моделі з підрахунком пунктів, шаблон, аналіз витрати (корисність), розрахунок прибутковості, аналіз рівних інтервалів, аналіз ризиків, калькуляція ризиків і шансів.

          6. Методи прийняття рішень: математичні моделі, правила прийняття рішень при невизначеності, таблиця рішень, "дерево рішень".

          7. Методи представлення: функціональні діаграми, частковий опис, що течуть таблиці.

          8. Методи аргументації: презентації, переговорів.

          3.3. Менеджмент в Україні

          На сьогоднішніх умовах інтеграції України у світове економічне співтовариство питання інвестиційної привабливості українських компаній стає особливо актуальним. Саме тому прозорість ведення бізнесу і чітка регламентованість процесів всередині компанії є одними з ключових факторів для залучення, в першу чергу, західних інвесторів. Підтвердженням виконання цих вимог зазвичай є сертифікація компанії по визначеним міжнародним стандартам.     Одним з таких стандартів є міжнародна модель технологічної зрілості підприємства в галузі управління проектами (CP3M). Відповідно до цієї моделі існують 4 рівня технологічної зрілості. Однак вихід навіть на перший з них є процесом складним і вимагають часто серйозних змін всередині компанії. При цьому ключовою вимогою є наявність професійних проектних менеджерів у команді.

           Основними ініціаторами та учасниками процесу розвитку проектного менеджменту в Україні стали компанії Microsoft-Україна, TechExpert і UPMA (Українське представництво Міжнародної Асоціації Управління Проектами). Формування саме такої команди невипадково. UPMA є основним носієм розвивається проектного менеджменту в Україні. До складу Української асоціації управління проектами входять одні з провідних проектних менеджерів не тільки України, але і всього світу. У той же час, компанія Microsoft, як провідний світовий розробник програмного забезпечення, активно розвиває свої продукти, пов'язані як з керуванням проектами, так і з колективною роботою. Безпосередньо компанія Microsoft в Україні активно сприяє розвитку проектного менеджменту в Україні. Компанія TechExpert, як партнер UPMA і GoldPartner корпорації Microsoft, є тією ланкою, яка з'єднує інтелектуальні послуги у сфері управління проектами та безпосередньо інформаційні технології. Висококваліфікований штат компанії дозволяє реалізовувати проекти, пов'язані з впровадженням проектного офісу, починаючи від етапу перед проектного дослідження і вивчення процесів всередині компанії і закінчуючи навчанням користувачів систем і подальшою підтримкою.

          Консолідація зусиль цих компаній є знаковою подією в розвитку проектного менеджменту в Україні, оскільки саме зараз інтенсивно відбувається об'єднання інформаційних систем та проектного менеджменту, адже на сьогодні жоден стратегічний процес не відбувається без участі інформаційних систем, лідером в області яких є корпорація Microsoft.

          Оскільки одним з найважливіших етапів розвитку проектного менеджменту є підготовка та сертифікація фахівців з проектного менеджменту, компанія TechExpert і її підрозділ Навчальний Центр "Мережеві Технології" першими з тренінгових компаній у сфері IT отримали право на підготовку менеджерів проектів до міжнародної сертифікації відповідність сертифікаційної програми IPMA 4 - LC правилам IPMA. Більш ніж 8-річний досвід компанії TechExpert у цій сфері та висока кваліфікація викладачів дозволяє готувати до сертифікації проектних менеджерів як в області методології управління проектами, так і в галузі використання інформаційних систем.

          З метою розвитку проектного менеджменту в Україні компанії Microsoft-Україна та TechExpert виступили в якості генеральних спонсорів III Міжнародної науково-практичної конференції "PM Kiev '06". Метою конференції є стимулювання наукових і прикладних досліджень в галузі управління проектами, визначення перспективних напрямків застосування методології управління проектами в практичній діяльності, обмін науковою інформацією і практичними досягненнями в цій галузі, встановлення більш тісних відносин між навчальними закладами, науковими установами та підприємствами, залучення молоді до наукового пошуку.