У зв'язку із збільшенням тарифних
ставок і державних виплат у зміні фонду
оплати праці спостерігається позитивний
тренд. У 2012 році ФОП збільшився на 61% порівняно
з базисним 2010 роком, підприємство не має
заборгованості по заробітній платі.
Контроль - це процес, що забезпечує
досягнення фірмою поставлених цілей.
Контроль на підприємстві має бути спрямований
на виявлення, попередження відхилень
і недоліків, а також на їх оперативне
усунення.
Для того, що б ефективно управляти
підприємством керівник щодня приймає
рішення. Вони можуть стосуватися всього
підприємства або тільки одного працівника,
вони можуть бути повсякденними або такими,
які вплинуть на подальший розвиток об'єкта
управління. Управлінське рішення задає
такт роботи всього персоналу, дає напрям
для спільної діяльності.
Управлінське рішення - це результат
системної діяльності людей і продукт
когнітивної (опосередкованої пізнавальними
факторами ), емоційної, вольової, мотиваційної
природи - синтезу психічних процесів,
що мають вихідну регулятивну направленість.
Це вольовий акт осіб, що рішення, оформлений
у вигляді документу. Виробітка рішення
повинна відповідати функціям організації
та розв'язуються нею завданням, складності
обстановки, що складається, кооперативним
інтересам тих, хто спільно досягає узгодженості
мети, а також задовольняти вимогам об'єктивних
законів управління [9].
На ВП шахта «Княгинівська»
використовується метод раціонального
вирішення проблем і математичному моделюванню
та метод прийняття рішення, заснований
на попередньому досвіді.
Комунікації в менеджменті
- це усвідомлена або неусвідомлена передача
інформації від однієї особи до іншого.
Іншими словами, це обмін інформацією.
Виходячи з різних рівнів дотику, виділяють
наступні види комунікацій:
1. Між організацією і
зовнішнім середовищем.
2. Внутрішньоорганізаційні:
вертикальні, горизонтальні, керівник-підлеглий,
керівник-робоча група.
3. Неформальні комунікації
і чутки.
У ВП «Шахти «Княгинівська»
ДП «Донбасантрацит»» комунікаційні процеси
не ускладнені, так як не існує безліч
перешкод і шумів. Керівники, найчастіше,
не мають справу безпосередньо з виконавцями,
які, у свою чергу, мають вільний доступ
до спілкування з керівниками. Цей факт
говорить про не занадто високу якість
зворотного зв'язку на підприємстві.
Такий вид комунікації, як неформальні
комунікації та чутки на підприємстві
є поширеним. Іноді занадто великий об’єм
чуток заважає роботі адміністративного
персоналу та аппарту управління.
2.3. Реалізація функції контролю
на ВП «Шахта «Княгинівська» ДП «Донбасантрацит»»
Функція контролю на ВП «Шахта
«Княгинівська» ДП «Донбасантрацит»»
здійснюється щодо людських ресурсів,
машин та обладнання. Перед виходом працівника
на робоче місце здійснюється його медичний
огляд, за результатами якого робітник
може бути не допущеним до роботи, якщо
будуть виявлені ознаки алкогольного
або наркотичного сп'яніння або фізичну
нездатність працювати.
У ВП «Шахта «Княгинівська»
ДП «Донбасантрацит»» була розроблена
схема проведення оперативного контролю
(рис. 2.1), яка, на жаль, в даний час не дотримується
повною мірою.
Вона полягала в трьох щаблях,
які здійснювали оперативний контроль
щомісяця, щотижня і щодня.
Рис. 2.1. Схема проведення оперативного
контролю в ВП «Шахта «Княгинівська» ДП
«Донбасантрацит»»
Перший ступінь оперативного
контролю полягає у щоденній перевірці
стану машин, обслуговуючих приміщень
та обладнання, дотримання техніки безпеки
та охорони праці. Результатом даного
етапу є акт, в якому відображаються виявлені
проблеми і неполадки на кожному перевіреному
ділянці, завірений уповноваженими особами.
Другий ступінь оперативного
контролю виражається в щотижневому контролі
дотримання порядку на кожній ділянці
підприємства. Комісія, що складається
з начальників окремих служб та членів
профкому здійснює роботу з виявлення
проблемних місць на кожній окремій ділянці,
фіксує їх і дає розпорядження усунути
проблему у встановлений термін, після
закінчення якого вимагає звіт про виконану
роботу. Якщо неполадка була не усунуто
в строк, то комісія з'ясовує причини та
вживає необхідних заходів.
Третій ступінь оперативного
контролю-щомісячний контроль. Начальнику
управління і голові профкому надаються
відомості про невідповідності, проблеми
і неполадки, що виникали протягом місяця.
Відзначаються ті з них, які були усунені,
а так само ті, які залишилися невирішеними.
Аналізуються причини відхилення або
невідповідності, винні караються. У ході
аналізу проблемних ситуацій начальник
виділяє слабкі і сильні сторони підприємства,
ділянки, що вимагають особливої уваги
керівництва або фінансування.
Така схема оперативного контролю
є ефективною, оскільки збільшує залученість
керівництва в повсякденні проблеми підприємства
і підсилює
Підводячи підсумок даного
пункту можна відзначити, що в системі
контролю підприємства існують деякі
прогалини. Причиною такого стану речей
є те, що керівники не відводять належне
місце контролю в деяких проблемних точках
підприємства. Це відбувається на тлі
значної нестачі матеріальних засобів,
що служить демотивуючим фактором, як
для працівників підприємства, так і для
його керівників.
За результатами фінансово-господарської
діяльності ведеться управлінський облік.
Модель контролю в рамках системи управління
підприємством можна представити за допомогою
схеми [12], відображеної на рис. 2.2.
Рис.2.2. Модель організації контролю
ВП «Шахти «Княгинівська» ДП «Донбасантрацит»»
Дана схема є ефективною для
ВП «Шахта «Княгинівська» ДП «Донбасантрацит»».
Це підвищує ефективність планування.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ
СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ НА ВП «ШАХТА «КНЯГИНІВСЬКА»
ДП «ДОНБАСАНТРАЦИТ»»
3.1. Шляхи удосконалення системи
контролю
Проаналізувавши вище сказане,
можна відзначити, що система контролю
на підприємстві існує. Контроль у відокремленому
підрозділі представлений у вигляді окремих
елементів, які разом складають систему.
Але у цій системі наявні прогалини.
Високий, зростаючий рівень
навантаження на видобувні забої підвищені
вимоги до швидкості проведення підготовчих
виробок, оснащеність сучасними автоматизованими
технічними засобами гірничо-шахтного
устаткування, забезпечення шахт системами
приладової оцінки безпечного ведення
гірничих робіт, передбачає створення
автоматизованих систем збору інформації
про хід технологічних процесів, представлення
її у найбільш зрозумілому вигляді, формалізації
та видачі набору оптимальних рішень для
більш чіткої організації робіт з виконання
виробничих завдань , підвищення надійності
і безпеки їх ведення.
Системи управління гірським
виробництвом навіть на сучасних вугледобувних
підприємствах реалізуються в основному
за рахунок створення інформаційних засобів.
Аналіз показує, що в таких системах із
загального часу роботи диспетчерської
служби 25 % витрачатися на обслуговування
вищих рівнів, а завдання оперативного
управління становлять 2-3 % від часу роботи
диспетчера. Крім того, зростає кількість
планово-економічних, обліково-статистичних
завдань. Диспетчер веде первинний облік
роботи всіх технологічних ланок, заповнює
цілий ряд різних звітних документів .
Витрати диспетчера на ці роботи
і одержання інформації у телефонному
режимі складає більше 50 % його робочого
часу. Функції оперативного контролю та
управління розподіляються між інформаторами
з різних точок технологічних процесів.
Така децентралізація доставки інформації
часто призводить до помилок, спотворює
об'єктивність інформації. Різноманітність
виконуваних диспетчером функцій, іноді
неоднозначність оцінки факторів, не точна
їх формалізація, випадковість виникнення
ситуацій зумовлює комплексний підхід
до вирішення завдань оперативного управління
виробництвом, що неможливо без створення
автоматизованої системи управління,
яка б мінімізувала негативний вплив «людського
фактора» на всіх рівнях управління. Судячи
з цього доцільним є створення автоматизованої
системи оперативно-диспетчерського управління
(АСОДУ).
Система АСОДУ складається
з 3 -х основних ієрархічних рівнів:
- нижній - локальні пристрої
і апарати управління;
- середній - пристрої управління
технологічними процесами;
- верхній - управління шахтою
або об'єктами в цілому.
Усі підсистеми об'єднані в
обчислювальну мережу з формуванням загальної
бази даних.
Подібний підхід забезпечує
оперативно-диспетчерський і виробничо-технологічний
персонал повною і достовірною інформацією
про режими роботи технологічних об'єктів
шахти. Контроль технологічних процесів
і управління всіма установками зосереджені
в пунктах управління [6].
Система забезпечує:
- вимірювання та оперативний
контроль технологічних параметрів;
- реєстрацію відхилень параметрів
від встановлених меж ;
- діагностику та самодіагностику
комплексу технічних засобів системи
;
- архівацію параметрів;
- друк журналу подій ;
- друк архівних даних у вигляді
таблиць і у вигляді трендів ;
- перегляд архіву в оперативному
режимі реального часу у вигляді таблиць
, або у вигляді трендів.
У системі передбачені функціональні,
апаратні, програмні та інші засоби забезпечення
живучості системи та надійності її функціонування
при можливих відмовах устаткування і
помилкових діях персоналу. Апаратні засоби
виконані по блочно-модульному принципу
побудови. Функціональна надійність забезпечена
системною організацією структури і взаємодією
програмно-технічних засобів, наявністю
систем діагностики, простотою обслуговування
і заміни. Система призначена для безперервної
цілодобової роботи і зберігає працездатність
основних функцій при виході з ладу окремих
елементів і дозволяє робити оперативний
ремонт або заміну їх без зупинки [6].
Така система вже почала впроваджуватися
на шахтах України, зокрема на підприємстві
"ДТЕК Шахта "Комсомолець Донбасу".
З початку 2011 р. інвестиції в систему комплексної
безпеки АСОДУ склали більше 38 млн грн.
Впроваджена на підприємстві система
автоматично контролює стан аерогазової
обстановки рудничної атмосфери відповідно
до вимог правил безпеки вугільних шахт.
АСОДУ прогнозує і попереджає аварійні
ситуації, пов'язані з перевищенням концентрації
метану і чадного газу. Злиття підсистем
в загальну систему забезпечить синхронне
управління процесами гірничим диспетчером,
оператором апаратури газового захисту,
енергетиком зміни, а також оперативність
управління за рахунок отримання інформації
в режимі реального часу. Унікальність
системи полягає у використанні оптоволоконних
магістральних ліній замість мідних ,
що забезпечує не тільки швидкість та
обсяги передачі даних гірничому диспетчеру
, але і надійність передачі інформації.
Такий позитивний досвід може стати базою
для впровадження системи на ВП «Шахта
«Княгинівська» ДП «Донбасантрацит»».
3.2. Економічне обґрунтування
Економічний ефект від використання
автоматизованого диспетчерського пункту
утворюється за рахунок :
- оптимізації роботи технологічної
системи шахти шляхом прийняття управлінських
рішень на основі своєчасної достовірної
інформації, раціонального використання
устаткування, існуючого парку апаратно-технічних
і програмних засобів та покращення функціонування
системи зв'язку;
- підвищення рівня безпеки
вугільного підприємства за рахунок отримання
об'єктивної інформації про стан технологічного
обладнання, хід виробничих процесів,
параметрах безпеки, виключення впливу
«людського фактору»;
- зменшення збитків від аварій
та витрат на ліквідацію їх наслідків
шляхом попередження порушень технологічного
циклу, прийняття попереджувальних заходів
щодо запобігання аварійних ситуацій,
підвищення рівня оперативності та обсягів
інформації, що подається керівникам шахти
і гірничорятувальної служби про техногенних
та екологічних факторах [5].
Отже, хоча впровадження системи
і потребує великого розміру інвестицій,
цей крок у подальшому зможе зменшити
витрати, пов’язані зі збитками на ліквідацію
наслідків аварій, збитки від простоїв,
що пов’язані із затримкою прийняття
управлінських рішень тощо.
Витрати на впровадження інформаційних
технологій є для організації одноразовими
і формують величину капіталовкладень
у даний проект .
Витрати на впровадження системи
розраховуються за формулою:
,
- де - витрати на придбання матеріалів, грн. ;
- - витрати на придбання комплексу
технічних засобів, грн.;
- - витрати на придбання програмного забезпечення, грн.;
- - витрати на оплату праці працівників, зайнятих впровадженням проекту, грн.;
- - відрахування в позабюджетні
фонди, з заробітної плати працівників , зайнятих впровадженням проекту, грн.;
- - витрати, пов'язані з експлуатацією ЕОМ при впровадженні проектного рішення, грн.;
- - витрати на відрядження, грн.;
- - накладні витрати, грн.;
- - коефіцієнт транспортування, встановлення та налагодження комплексу технічних засобів.
Усі витрати, необхідні для
впровадження системи представимо у вигляді
таблиці:
Таблиця 3.1
Витрати на впровадження системи
АСОДУ
Показник
|
Значення, грн. |
Витрати на придбання матеріалів |
0 |
Витрати на придбання комплексу
технічних засобів |
35245931
|
Витрати на придбання програмного
забезпечення |
1766700
|
Витрати на оплату праці працівників,
зайнятих впровадженням проекту |
146770,1
|
Відрахування в позабюджетні
фонди, з заробітної плати працівників
, зайнятих впровадженням проекту |
50197,74
|
Витрати, пов'язані з експлуатацією
ЕОМ при впровадженні проектного рішення |
26772,87
|
Накладні витрати |
58705,83
|
Загальні витрати на впровадження
АСОДУ |
38000000
|