Податковий менеджмент

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Июня 2014 в 13:41, курсовая работа

Краткое описание

Податковий менеджмент як сфера діяльності в Україні почав розвиватись з 1991 р. На основі Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 № 1251-12, головного податкового закону держави, була побудована податкова система України. Закон регулював відносини і визначав понятійний апарат у системі оподаткування. Друга редакція Закону від 02.02.94 № 3904-12 відобразила реалії податкової системи, які сформувались на той час в Україні. У 1997 р. були внесені чергові зміни до цього закону, згідно з якими була прийнята нова редакція Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 № 77/97, згідно з яким встановлюються, скасовуються і розрізняються податки, збори (обов´язкові платежі), призначені для державного та місцевих бюджетів, визначаються внески до державних цільових фондів, а також права, обов´язки і відповідальність платників податків.

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова редактированая.docx

— 173.19 Кб (Скачать документ)

9. Надавати в межах  своїх повноважень відстрочки  і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового стану платників податків.

Згідно зі статтею 13 Закону України №509 посадові особи державних податкових інспекцій зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на державні податкові органи функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державних податкових інспекцій своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної, карної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Істотним є те, що посадові особи державних податкових інспекцій зобов'язані дотримувати комерційну та службову таємницю. При цьому потрібно мати на увазі, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не представляють комерційну таємницю» від 09.08.93 р. №611 комерційною таємницею не є:

-  установчі документи, документи, які дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

-  інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

-  дані, необхідні для перевірки обчислення й сплати податків та інших обов'язкових платежів;

-  відомості про чисельність і склад працюючих, їх заробітну плату загалом і за професіями та посадами, а також про наявність вільних робочих місць;

-  документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

-  інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, яка заподіює шкоду здоров'ю, а також інші порушення законодавства України й розміри заподіяних при цьому збитків;

-  документи про платоспроможність;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

- відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню [7].

 

 

 

 

 

 

 

2 АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА 2010-1012 РОКИ

 

2.1 Структура,динаміка та  аналіз  податкових надходжень  до державного бюджету України

 

Динамічний розвиток суспільства в макроекономічному контексті значною      мірою обумовлюється раціональністю державних рішень та адекватністю застосування інструментів їх виконання відповідно до функціональних зобов’язань держави й обсягів суспільних запитів. Найбільша частина практичного втілення державних соціально-економічних рішень покладається на державні фінанси: саме через державний фінансовий механізм та набір властивих йому фінансових важелів можна досягти намічених позитивних кінцевих результатів державного макроекономічного управління. Державні фінанси – вагомий інструмент мобілізації коштів всіх секторів народного господарства для проведення збалансованої політики у контексті забезпечення умов соціально-економічного розвитку суспільства.          Внаслідок цього, державний фінансовий сектор можна визначити як головний елемент макроекономічного управління. В його рамках бюджет є основним підґрунтям фінансово-економічного життя держави, що реалізується на практиці здебільшого через потужний фіскальний механізм у контексті макроекономічної політики з метою досягнення збалансованості в системі фінансового господарства держави – оподаткування, здійснення видатків, скорочення дефіциту, управління державними запозиченнями.

Важливим інструментом прискорення соціально-економічного розвитку є перевірене бюджетне планування в частині формування бюджету. Бюджетні доходи формуються в результаті розподілу вартості ВВП між суб’єктами економіки та стають об’єктом подальшого розподілу зосередженого в розпорядженні держави його частки. Податкові надходження складають значну частину доходів бюджету та відіграють провідну роль у системі бюджетно-податкового регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Саме за рахунок податків формуються фінансові ресурси, необхідні у подальшому для здійснення державою видатків, що зумовлює необхідність побудови ефективної податкової системи, яка б забезпечила необхідний, фіскальнодостатній рівень бюджетних доходів навіть в умовах економічно несприятливої ринкової кон’юнктури .

Вдосконалення процесу управління оподаткуванням та контролю за податковими надходженнями від платників вимагає прогнозування податкових надходжень, на базі якого розробляється поточне планування податкових надходжень до бюджету за їх видами..

Зазначимо, що від оптимальності процесів бюджетного формування залежить сталий соціально-економічний розвиток країни . Питання аналізу й прогнозування податкових доходів бюджету держави, встановлення їх зв’язків з тенденціями та закономірностями розвитку соціально-економічної системи загалом, питання формування ефективної політики бюджетного управління на основі отриманих прогнозних даних і виявлених закономірностей, набувають особливої актуальності в умовах сучасних кризових ситуацій.

Зауважимо, що в Україні відсутнє методологічне забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень, яка б мала ґрунтуватися на використанні кореляційно-регресивних та багатофакторних моделей, теорії експертних оцінок, імітаційних методів і методів оптимізації планових рішень.

Аналіз динаміки щомісячних податкових надходжень за їх видами до державного бюджету, використання економіко-математичних методів і моделей, дозволить виявити особливості надходження податків, взаємозв'язок зміни їхнього обсягу зі зміною загальних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, розробити ефективну методику прогнозування податкових надходжень .

До факторів, що впливають на обсяг податкових надходжень до бюджету, відносять макроекономічні чинники: розмір ВВП, який створюється країною, структура платіжного балансу, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, платоспроможність населення, нормативно-правове поле законодавчої бази. Крім цього, на обсяг податкових надходжень до бюджету впливають і мікроекономічні чинники: вибір підприємствами виду свого оподаткування, наявність у підприємств податкових пільг, рівень прибутковості суб'єктів господарювання, розмір їх валового доходу, витрати на оплату праці в структурі собівартості продукції підприємства, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту підприємств тощо.

З прийняттям Податкового кодексу податкова система України частково змінилась в першу чергу за рахунок скорочення кількості податків, зборів та обов'язкових платежів, а також за рахунок більш точного групування податків, зборів та обов'язкових платежів за групами податків.

Так, до загальнодержавних податків та зборів за Податковим кодексом було віднесено:

1) податок на прибуток;

2) податок на доходи  фізичних осіб;

3) податок на додану  вартість;

4) акцизний податок;

5) збір за першу реєстрацію  транспортного засобу;

6) екологічний податок;

7) рентна плата за транспортування  нафти і нафтопродуктів 

нафтопроводами та нафтопродукто- проводами, транзитне

транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією

України;

8) рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що 

видобувається в Україні;

9) плата за користування  надрами;

10) плата за землю;

11) збір за користування  радіочастотним ресурсом України;

12) збір за спеціальне  використання води;

13) збір за спеціальне  використання лісових ресурсів;

14) фіксований сільськогосподарській  податок;

15) збір на розвиток  виноградарства, садівництва та  хмелярства;

16) мито;

17) збір у вигляді цільової  надбавки до діючого тарифу  на 

електричну та теплому енергію;

18) збір у вигляді цільової  надбавки до діючого тарифу  на природний газ для споживачів  усіх форм власності.

Оскільки сучасна система оподаткування в Україні відображається великою кількістю податків, зборів та обов’язкових платежів податкового характеру, доцільно проаналізувати структуру податкових надходжень до Державного бюджету за 2010 – 2012 рр., та визначити найбільш вагомі, аналіз яких є першочерговим завданням (табл. 2.1.1).

 

Таблиця 2.1.1

 Структура податкових надходжень до Державного бюджету України

за 2010-2012 роки

 

Доходи

2010

2011

2012

Млн. грн.

% до загальних податкових надходжень

Млн. грн.

% до загальних податкових  надходжень

Млн.    грн.

% до загальних податкових  надходжень

Податкові надходження, у т.ч.:

214576,8

100

306619,7

100

587674,3

100


 

Продовження таблиці 2.1.1

 

податок з доходів фізичних осіб

51 029,3

23,78

60 224,5

19,64

109273,3

18,59

податок на прибуток підприємств

40 359,1

18,81

55 097,0

17,97

99532,3

16,94

податок на додану вартість

86 315,9

40,23

130 093,8

42,43

216242

36,80

акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів

23 715,3

11,05

26 097,1

8,51

 

32173,2

 

5,47

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів

4 600,8

2,14

7 822,1

2,55

26798,4

4,56

ввізне мито

8 556,4

3,99

10 462,8

3,41

86094,8

14,65

рентна плата

-

-

16 822,4

5,49

17560,3

2,99


 

 

 

Як видно з таблиці 2.1.1, в динаміці 2010-2012 рр. найбільшу частку у податкових надходженнях займають податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизи та ввізне мито [8].

Дані показують, що податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян мають чітку тенденцію до зростання та різкого зменшення. Оподаткування доходів фізичних осіб відбувається на основі обов´язкового вилучення частини їхніх доходів до бюджету. Цей податок відображає характер взаємовідносин між державою та її громадянами. Рівень оподаткування доходів фізичних осіб безпосередньо впливає на реальні особисті доходи значної частини населення. За обсягами надходжень цей податок займає друге місце серед усіх податків.

Податок на прибуток підприємств — один із найважливіших податків. Разом з податком на доходи фізичних осіб та податком на додану вартість податок на прибуток є основою податкової системи. Він використовується як засіб для реалізації стабілізаційної політики у державі та її структурної перебудови. Відмітимо, що незважаючи на зниження з 1 січня 2013 року ставки податку на прибуток підприємств з 21 до 19 % надходження до державного бюджету від податку на прибуток підприємств за результатами 2012 року зросли порівняно із аналогічним періодом 2011 року на 180,6 % (або на 44435,3млн. грн.) .

Серед податкових джерел формування дохідної частини державного бюджету важлива роль належить акцизному збору. У 2010 р. його обсяг з вітчизняних та імпортних товарів перевищував 28315 млн. грн, а його частка у внутрішніх податках на товари і послуги за 2010 р. становила 10%. За 2010—2012 pp. обсяг акцизного збору зріс майже у два рази, а з підвищенням життєвого рівня населення зростатиме його надходження до бюджету.

 В процесі дослідження  були ідентифіковані фактори  впливу на обсяги податкових  надходжень кожної із зазначених видів податків (табл.2.1.2).

 

 

Таблиця 2.1.2

Визначення чинників впливу на основні та найбільш суттєві види податків

 

Вид податку

Чинники впливу

1

Податок на додану вартість

обсяг внутрішнього валового продукту;

показники кінцевих споживчих витрат;

динаміка роздрібного товарообороту підприємств;

обсяг реалізації послуг населенню;

валове нагромадження основного капіталу;

зміни кон’юнктури валової доданої вартості за видами економічної діяльності;

рівень інфляції.


 

 

Продовження таблиці 2.1.2

 

2

Податок на доходи фізичних осіб

темпи росту номінального ВВП;

витрати на оплату праці;

рівень легалізації виплати заробітної плати;

рівень мінімальної заробітної плати;

рівень прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;

рівень податкового навантаження;

масштаби ухилення від оподаткування;

рівень тінізації доходів.

3

Податок на прибуток підприємств

обсяг продукції промисловості;

індекс цін виробників;

рівень інфляції.

4

Акцизи

платоспроможність населення;

обсяги імпорту та експорту;

обсяги виробництва аналогічних вітчизняних товарів.

5

Ввізне мито

обсяги імпорту товарів;

темпи зростання виробництва в окремих галузях економіки;

рівень інфляції;

курс гривні до долара США та євро.

Информация о работе Податковий менеджмент