Податковий менеджмент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Податковий менеджмент як сфера діяльності в Україні почав розвиватись з 1991 р. На основі Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 № 1251-12, головного податкового закону держави, була побудована податкова система України. Закон регулював відносини і визначав понятійний апарат у системі оподаткування. Друга редакція Закону від 02.02.94 № 3904-12 відобразила реалії податкової системи, які сформувались на той час в Україні. У 1997 р. були внесені чергові зміни до цього закону, згідно з якими була прийнята нова редакція Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 № 77/97, згідно з яким встановлюються, скасовуються і розрізняються податки, збори (обов´язкові платежі), призначені для державного та місцевих бюджетів, визначаються внески до державних цільових фондів, а також права, обов´язки і відповідальність платників податків.

У своїй еволюції податковий менеджмент пройшов два етапи. На першому етапі (1991 —1995 pp.) менеджмент був спрямований на забезпечення максимізації податкових надходжень, а на другому відбувся перехід до зниження податкового тягаря (з 1995 р. і до цього часу).Найголовнішим проривом в Україні стало прийняття  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.Податковий менеджмент на підприємстві є найважливішою складовою фінансового планування в організації в  цілому  і  від  того,  наскільки  узгоджена фінансово-господарська  діяльність  з  оподаткуванням,  залежить ефективність  функціонування  організації  та  її  фінансова  стійкість. Управління податковими платежами українськими підприємствами в сучасний період також вимагає свого наукового розвитку.

Практика останніх років виявила об'єктивну потребу розробки нових підходів до податкового менеджменту в рамках управління фінансовими ресурсами і грошовими потоками господарюючих суб'єктів в Україні. Можна зробити висновок про необхідність раціональної і ефективної організації обліку і планування податкових витрат організацій. Науково обґрунтована і практично доцільна система податкового менеджменту, здатна в тій чи іншій мірі згладити ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням господарської діяльності організацій. Ефективна система податкового менеджменту в організаціях здатна виступити сполучною ланкою між різними стадіями і комплексами загальноекономічного менеджменту організацій як тактичного, так і стратегічного.

Податковий менеджмент підприємства передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих на формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Його основна мета не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів, вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон'юнктури. Тобто, орієнтуватись необхідно не на тактику скорочення податків, а на стратегію оптимального управління підприємством. Найнадійніший спосіб оптимізувати податки - це оптимізувати всю діяльність підприємства таким чином, щоб вона здійснювалась найбільш ефективним способом. Такий підхід забезпечує більш значне і тривале скорочення податкових витрат на довгострокову перспективу.

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

1.1 Сутність та значення оподаткування

 

Становлення та активний розвиток ринкових відносин в Україні не може бути забезпечений без ефективно діючої податкової системи, яка також забезпечує цілі та функції держави, зокрема: здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів і державних цільових фондів податків та зборів, установлених законодавством; запобігає злочинам. 
 В сучасних умовах національна податкова система держави є основною ланкою механізму регулювання макроекономічних процесів. Податки використовуються як ефективні інструменти реалізації державної фінансово-економічної політики. Недостатність науково-обґрунтованих підходів до формування бюджетно-податкової системи, відсутність єдиної стратегії у бюджетному, податковому менеджменті не тільки не заохочують виробництво, а й стримують розвиток підприємництва та є основними причинами наявної складної економічної ситуації в Україні. 
 У сучасній економічній літературі поняття податкового менеджменту трактується по різному, про це свідчить досить велика кількість наукових робіт щодо даного питання. Визначення сутності податкового менеджменту вперше зустрічається в наукових працях Юткіної Т.Ф. На її думку, податковий менеджмент включає всебе вироблення правових засад оподаткування на основі історичного досвіду, сучасних досягнень економічної науки і практики, і забезпечення умов функціонування конкретного податкового механізму, його елементів (планування, регулювання, контролю), і створення обліково-аналітичних, звітних правил, документів . 

Податковий менеджмент – це сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери.. 
 Основною метою податкового менеджменту є забезпечення дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток підприємництва і соціальної сфери. А як доповнення до даного визначення  податковий менеджмент це елемент державного менеджменту, який виконує специфічні функції по організації податкової системи і діяльності по збору податків, відтворенню і розширенню податкової бази. 
 Податковий менеджмент є складовою всієї податкової політики як на рівні держави, так і регіону, галузі, підприємства, громадянина [ 1, c.100].

  Податковий менеджмент охоплює три рівні податкової політики.

 1. Державний податковий менеджмент. Він охоплює сферу державної податкової політики. Її метою є організація такої податкової системи, яка б задовольняла, з другого боку, всі або більшість фінансових потреб держави, а з іншого — вона не повинна бути обтяжливою для платників податків.

 2. Податковий менеджмент підприємства. Його завданням є розробка податкової політики підприємства залежно від його економічної стратегії та напрямів діяльності, а також визначення такої системи податків, яка б дала змогу отримувати найбільші прибутки при оптимальності податкових платежів щодо всіх рівнів бюджетної політики.

 3. Податковий менеджмент громадян. Сфера його застосування — податкові платежі конкретних громадян, які мають приватний характер, а також вибір такої системи сплати податків, яка найбільше підвищувала б рівень добробуту громадян (наприклад, податки на майно, власність, землю тощо). Ця сфера також охоплює напрями діяльності громадян, коли вони не утворюють якогось підприємства або іншої організаційної структури, а здійснюють свою діяльність і отримують за це гроші (наприклад,  вирощування овочів на присадибній ділянці з подальшою реалізацією їх та ін.).

У основі податкового менеджменту лежать загальні принципи і фундаментальні положення управління  економікою, системного підходу та аналізу. Управління в теорії менеджменту, з одного боку, пов’язане з реалізацією основних функцій управління (плануванням, регулюванням, аналізом і контролем), а з іншого — трактується як особливий вид діяльності, спрямований на здійснення управління людьми (адміністрування).

Об’єктом фінансової науки і практики є фінансове господарство держави та підприємств. Податки є найважливішим елементом державних фінансів. Близько 90 % всіх бюджетних (державних і муніципальних) потоків складають податкові. Більше того, фінансова теорія і практика впродовж тривалого періоду, до початку XX ст., розвивалася в основному як наука про податки. Тому є всі підстави вважати науку про фінанси теоретичним підґрунттям податкового менеджменту. Податковий менеджмент виступає складовою частиною фінансового менеджменту підприємств, системи управління їх фінансовими (грошовими) потоками шляхом ухвалення стратегічних і тактичних рішень. У середньому близько 45 % у валовій доданій вартості підприємств економіки України розподіляється (перерозподіляється) через податки. Вони складають суттєву частину витрат на виробництво реалізованої продукції, прибутку, зарплати та інших доходів.

Тому можна дійти висновку, що податки є важливою складовою грошових потоків підприємства, яка впливає на мотивацію ухвалення управлінських рішень [ 1, c. 125].

Водночас традиційно і фінансовий, і податковий менеджмент обмежені лише сферою суб’єктів господарювання — підприємств, оскільки суб’єктами податкових відносин та управління ними є і підприємства-платники податків, і держава в особі відповідних органів, які організовують, планують, регулюють і контролюють податковий процес на відповідному рівні. Тому податковий менеджмент слід розглядати в контексті державного управління фінансовим господарством і податками шляхом ринкових методів. Отже, поняття «податковий менеджмент» слід трактувати як частину фінансового менеджменту як на рівні підприємств, так на рівні державного фінансового господарства.

Таким чином, відповідно до розподілу загальної системи фінансів на державні фінанси і фінанси підприємств слід видокремлювати два рівня податкового менеджменту:

- макрорівень — державний податковий менеджмент;

- мікрорівень — податковий менеджмент підприємств (організацій), або корпоративний податковий менеджмент.

Податковий менеджмент зазвичай є особливим науково-практичним процесом, спрямованим на забезпечення передбаченого законом режиму функціонування податкового механізму.

Це місткий та багатогранний за змістом, метою та умовами організації процес. Багатогранність податкового менеджменту обумовлюється декількома причинами: складністю його об’єкта управління, орієнтацією на реалізацію багатьох функцій управління, багаторівневістю та різноаспектними системами управління податковим процесом як на конкретному підприємстві, так і в країні в цілому [ 2, c.200].

Податковий менеджмент — це система державного і корпоративного управління податковими потоками шляхом використання науково обґрунтованих ринкових форм і методів та  ухвалення рішень у сфері управління податковими доходами і податковими витратами на макро — і мікро рівнях.

Враховуючи, що податковий менеджмент синтезує методологію та методику управління податковими відносинами (податками, податковими потоками), він є системою, що базується на основі спеціальних принципів, форм, методів, способів і прийомів, за допомогою яких таке управління здійснюється.

Податковий менеджмент як система управління має свої об’єкт та суб’єкт управління.

Об’єктом податкового менеджменту є податкові потоки, що рухаються в результаті виконання податками своїх функцій, а також податкового процесу на макро- і мікрорівнях. До того ж для функціонування як корпоративного, так і державного податкового менеджменту об’єктом управління є вхідні, та вихідні податкові потоки, незважаючи на те, що одні і ті ж потоки для держави вважаються доходом, а для підприємств-платників податків — витратами. Тільки комплексне управління вхідними і вихідними податковими потоками в цілому і на кожному рівні окремо дасть змогу досягти бажаної мети та забезпечити ефективність податкового менеджменту. Об’єкт податкового управління — складна, динамічна і відносно відкрита система. Така відносність обумовлена монополізмом держави при встановленні попиту на податки, прихованістю для зовнішнього середовища (конфіденційністю) спроб і дій підприємств-платників податківщодо мінімізації податкових платежів і оптимізації податковихпотоків та іншими причинами. Динамічність вказаної системи пояснюється динамічністю податкового законодавства, податкової системи, податкової політики і всього податкового процесу, змінами економіки, ринкового середовища тощо. Змінюваність внутрішнього і зовнішнього середовища та характеру взаємин між державою та платниками податків, неоднозначність критеріїв оцінки діяльності суб’єктів управління роблять процес управління складним і одночасно творчим.

Суб’єктами податкового менеджменту є держава в особі законодавчих і виконавчих органів  влади (Верховна Рада України, Президент країни, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, митна служба, органи місцевого самоврядування, інші державні структури і установи).

Мета державного податкового менеджменту та корпоративного відрізняються. Держава зацікавлена у зростанні податкових надходжень, а підприємства — у зменшенні податкових платежів. Проте спільна мета податкового менеджменту, незважаючи на його рівень, полягає у зміцненні фінансів, підвищенні економічної ефективності, забезпеченні економічного зростання.

Мета і ефективність податкового менеджменту, рух податкових потоків забезпечуються шляхом організації і функціонування податкового процесу на макро- і мікрорівнях. На рівні макроекономіки податковий менеджмент структурно включає податкове право, оподаткування, податкову політику, податкову систему та податковий механізм .

На мікрорівні в податковий менеджмент входять лише окремі елементи податкового процесу, що є прерогативою органів управління підприємствами, а саме: податкова політика, податкове планування, податкове регулювання і податковий контроль безпосередньо підприємства.

Податковий менеджмент передбачає ухвалення ефективних рішень у сфері управління вхідними і вихідними податковими потоками. Ухвалення таких рішень здійснюється в межах податкового процесу. Останній організовується державою на рівні економіки в цілому за всіма названими вище складовими його елементами, а також платниками податків на рівні підприємства за окремими елементами податкового процесу. Здійснюючи податковий менеджмент, неможливо повністю уникнути ризиків, оскільки це складний, трудомісткий і багатостадійний процес, що вимагає системного підходу. У держави виникають ризики недоотримання запланованих податкових доходів, а у підприємств — ризики втрати доходів увигляді штрафних податкових санкцій в результаті ухвалення неефективних управлінських рішень і дій.

Податковий менеджмент — це наука, оскільки ухвалення податкового рішення вимагає знань концептуальних основ управління грошовими відносинами в суспільстві в цілому та на окремому підприємстві, а також розроблення науково обґрунтованих методів їх реалізації. Поряд з цим він передбачає врахування загальних закономірностей розвитку всього відтворювального процесу. Для здійснення успішного податкового менеджменту значна частина податкових рішень повинна бути орієнтована на високі результати у сфері оптимізації державних доходів, прибутків і витрат підприємств, державних доходів, чистого доходу суспільства і доходів платників податків. Нарешті, податковий менеджмент — це практична діяльність суб’єктів податкових відносин щодо управління податковими потоками за допомогою ринкових форм і методів із метою зміцнення фінансів та зростання доходів суб’єктів управління.  Застосування податкового менеджменту як особливого типу ринкового управління податковими відносинами можливе лише в межах наявності ринкового середовища. Для суб’єктів податкового менеджменту ринкове середовищепередбачає: