Основи управління

 

 

 

Для завершення комплексу  робіт по пожежно-технічному обстеженню підприємства в запланований термін треба приділити увагу підготовці до виконання практичних робіт. При  їх проведенні треба залучати найбільш кваліфікованих та відповідальних виконавців, яких необхідно своєчасно забезпечувати інформацією, відповідними документами тощо, забезпечувати умови роботи та не залучати для виконання інших доручень.

За ходом виконання  цих робіт бажано забезпечити  постійний контроль, що дозволить  здійснювати своєчасні заходи для  забезпечення планового терміну. Для  надійності виконання практичних робіт  бажано мати резерв виконавців, враховуючи можливість у разі необхідності залучати виконавців з інших робіт, пересуваючи  ці роботи в часі у межах їх резервів.

 

2.2. Визначення  необхідної кількості ДПРЧ в  місті.

1)Аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів.

Під час досліджень залежності кількості від характеристики міста  встановлено, що головним фактором, який впливає на кількість викликів, є  чисельність населення міста:

де Q – чисельність населення міста (тис. чол.);

K – коефіцієнт пропорційності (кількість виїздів/тис. чол.)

Коефіцієнт K є функцією часу і може також служити надійною ознакою при прогнозуванні.

Кількість викликів пожежних підрозділів та чисельність населення  за останні десять років в місті  Черкаси (2010-2019 роки) складають по рокам:

 

Рік	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Кількість викликів	445	663	576	906	707	834	1080	987	1246	1353
Чисельність населення (тис.чол.)	240	253	257	261	263	269	272	279	282	286

 

За формулою визначаємо коефіцієнт пропорційності К по рокам:

 

Рік	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Коефіцієнт  пропорційності	1,85	2,62	2,24	3,47	2,69	3,1	3,97	3,54	4,42	4,73

 

 

Зміна коефіцієнта К пов’язана, з ростом загального економічного потенціалу міста та, передусім, із збільшенням  енергонасиченості середовища, в  якому мешкає людина.

З метою визначення тенденції  змін коефіцієнта К та його подальшого прогнозування використовують аналогічне виправлення часового ряду. У даному випадку характер залежностіК=ƒ(t)дозволяє припустити наявність лінійної залежності значень К від часу:

Щоб визначити коефіцієнти  “а і Ь” використовують метод найменших  квадратів. Коефіцієнти а і Ь  перетворюють суму квадратів відхилень  фактичних значень К від виправлених  значень Ќ в мінімум

 

і визначаються за формулами:

 

де n – кількість років

Початкові дані знаходимо  за допомогою таблиці:

Початкові дані знаходимо  за допомогою таблиці:

t	t2	К	К·t
1	1	1,85	1,85
2	4	2,62	5,24
3	9	2,24	6,72
4	16	3,47	13,88
5	25	2,69	13,45
6	36	3,1	18,6
7	49	3,97	27,8
8	64	3,54	28,32
9	81	4,42	39,8
10	100	4,73	47,3

 

 

Визначаємо, підставляючи значення:

 

 

 

Визначаємо орієнтовне значення коефіцієнта на прогнозуємий період протяжністю 5 років:

Визначаємо кількість  викликів підрозділів пожежної охорони, що очікується, на прогнозуємий період:

N=К·Q=4,54 ·300=1362

Таким чином, через 5 років  в місті слід очікувати приблизно 1362 викликів підрозділів пожежної охорони на рік.

 

 

2) Визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів.

Згідно до ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» (додаток № 7) потрібна кількість основних пожежних автомобілів для міста визначається в залежності від чисельності  населення міста.

 

 

Згідно табл. 3 кількість  спеціальних пожежних автомобілів:

 

3) Визначення необхідної кількості пожежних депо та місць їх розташування.

Кількість пожежних депо також  визначається за нормативним документом ДБН 360-92* з розрахунку радіусу обслуговування для кожного депо - 3 км. Якщо врахувати зменшення середньої швидкості пожежних автомобілів в місті, складне планування вулиць, підрозділи пожежної охорони будуть не завжди прибувати своєчасно до місця виклику, що звичайно недопустимо. Тому при визначенні кількості пожежних депо доцільно виходити з середнього часу прямування підрозділу до місця виклику, який потрібно приймати не більше, ніж 6 хвилин.

В залежності від середнього часу руху підрозділів пожежної охорони  для визначення орієнтовної кількості  пожежних депо для міста використовують формулу:

 

 

де: S - площа міста, км²;

γ - середній по місту коефіцієнт непрямолінійності руху;

V - середня швидкість руху пожежних автомобілів по місту (км/год.);

τ - середній час прямування пожежних автомобілів по  викликам (год.);

α - коефіцієнт, який враховує конфігурацію районів обслуговування підрозділів, - гіпотетичний багатокутник (α=0,48);

β - універсальний коефіцієнт, який враховує дійсні умови функціонування підрозділів в пожежному місті (β=1,5);

N_з - середня кількість одночасно задіяних чергових караулів, визначається за формулою:

Визначаємо середню кількість  викликів на годину:

де  N – кількість викликів;

 

8760 – кількість годин  за рік (365 днів = 8760 годин)

 

 

N_з=λ · τ_обс=0,155*0,83=0,1286

 

де: λ - середня кількість викликів на годину/ що прогнозується;

τ_обс - середній час обслуговування одного виклику.

S = 190 км²;  a = 0,48;

g = 1,3;                 V= 33 км/год.;

t_обс= 0,83 = год.;               b= b = 1.5;

Задаємо t = 6 хв = 0,1 год.

 

 

 

4) Розробка організаційної  структури управління пожежно-рятувальними  частинами міста.

Згідно розрахунків можна зробити  висновок, що в кожній частині повинні  бути по два та три основних автомобілі. Інші (додаткові) типи спеціальних автомобілів  визначаються територіальними органами управління, виходячи із місцевих умов.

 

Наявність аварійно-рятувальної  техніки в оперативно-рятувальних  підрозділах:

СДПЧ-1	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(43І3120)63Б.01;АА-11(260Г)261;ПНС-110(255Б.1)259;АЦ-40(131)137А; АГДЗС-90(4314)251;
СДПЧ-2	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(375)Ц1А;АД-30(131)506В; АПД-4(3741)253;АЦ-40(131)137А;
ПДПЧ-3	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(131)137А;АПД-2(3741)253; АД-30(131)506В;
ДПЧ-4	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(130)63Б;АД-30(131)506В; АПД-2(3741)253; АЦ-25(3309)231
ДПЧ-5	АПД-2(3741)253;АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(53211)240.01АЦ-40(131)137А;
ПДПЧ-6	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(53211)240.01;АПД-2(3741)253;
ПДПЧ-7	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(53211)240.01 АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(131)137А;
ПДПЧ-8	АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(130)63Б;АНР-40(130)63Б
ПДПЧ-9	АПД-4(3741)253;АЦ-40(130)63Б;АЦ-40(130)63Б; АД-30(131)506В;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

		ДПЧ-5 ·
	ДПЧ-4
			ПДПЧ-7
	ПДПЧ-6		ПДПЧ-8
	Придніпровський		Соснівський
	район		район
	ПДПЧ-9
			ПДПЧ-3
	СДПЧ-1		СДПЧ-2 ·

р. Дніпро

 

5. Рекомендаціїщодоудосконаленняоперативноїдіяльності пожежно-рятувальних частин міста.

Особовий склад пожежно-рятувальнихпідрозділів ОРСЦЗ є головною силою у виконанні оперативного завдань. Однією з основнихскладовихчастинуспішноговиконаннябойовихзавдань є високийрівеньпідготовкиособового складу пожежно-рятувальнихпідрозділів, щодосягаєтьсязавдякидосвідугасінняпожеж, проведенню у підрозділахвідповідноїпідготовки та виховноїроботи.

Для удосконаленнявиконанняоперативногозавдання треба:

• замінити та укомплектувати в повному обсязі пожежніавтомобілі, в тому числітехніка, щопристосована для цілейпожежогасіння;
• зняти з озброєннястарепожежно-технічнеозброєння та пожежнеобладнання, замінитийого на найбільшсучасні;
• укомплектуватичастини в повномуобсязіаварійно-рятувальноютехнікою та обладнанням;
• вдосконалити і запровадитисучаснізасобизв’язку та освітлення;
• збільшитизабезпеченнявогнегаснимиречовинами (водою, піною, порошком, газами тощо);
• збільшитинадійність систем та обладнанняпротипожежногозахисту;

 

ВИСНОВКИ

Чутки постійно супроводжують  людство, оскільки дефіцит інформації з неминучістю повторюється, і  чутки, якраз заповнюють потреба  людини в інформації.

Важливою комунікативної складової, характерною для слуху, є його усність. Слух принципово належить неписьмовій комунікації. Він поширюється в усному середовищі, втрачаючи багато свої якості, потрапляючи на сторінки, наприклад, газети. Там він служить лише приводом для спростування або підтвердження, проте не є при цьому вже самостійною одиницею. Ми недооцінюємо сьогодні усний тип комунікації у зв'язку з всепоглинаючим характером письмового спілкування.

Запуск чуток в ситуації конфлікту може використовуватися  для досягнення різних цілей. Перш за все, це дискредитація опонента в  очах більшості групи. У конфлікті  чутки часто запускаються навмисно однієї зі сторін для отримання певних переваг.

Протидія слуху не зводиться  тільки до заходів щодо його спростуванню. Можливі ситуації, коли спроби боротьби зі слухом призводять до ще більшого його поширення. Цілком можливо також, що зміст повідомлення, спростовує слух, буде витлумачено як підтвердження достовірності слуху. Тому перед вибором стратегії протидії слуху, слід оцінити інформаційну обстановку: яка кількість людей вже знає про слух, яка довіра до джерела спростування.