Організація міжнародних розрахунків на підприємстві

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА

на тему: «Організація міжнародних розрахунків на підприємстві»

Алчевськ, 2012 р.

ЗМІСТ

Вступ                 3

1. Особливості міжнародних  розрахунків на підприємстві         4

1.1 Поняття  міжнародних розрахунків на підприємстві                    6

1.2  Сутність міжнародних розрахунків на підприємстві      8

2. Принципи організації міжнародних розрахунків на підприємстві      11

3. Форми міжнародних розрахунків           16

3.1 Авансовий  платіж               17

3.2 Акредитивна форма розрахунку         19

3.3 Інкасо             25

3.4 Банківський переказ          29

3.5 Вексель              32

4. Міжнародні розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності     36

Висновки               39

Перелік джерел              40

Додатки                42

Додаток А              43

Додаток Б             44

Додаток В             45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Темою науково  дослідної роботи є розгляд організації  міжнародних розрахунків на підприємстві.

Організація міжнародних  розрахунків між суб'єктами господарювання застосовується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання.

Міжнародні  розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, а також  некомерційні операції, кредити і  рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торгових угод.

Порядок проведення розрахунків регламентується відповідними міжнародними документами і угодами.

Стандартизація документального оформлення розрахунків необхідна для забезпечення відповідних гарантій експортерам та імпортерам на поставку товарів та на їх оплату. Вона встановлює також систему однакового тлумачення прав, зобов'язань і відповідальності сторін.

Метою статті є дослідження суті і особливостей міжнародних розрахунків.

Об’єктом  дослідження є міжнародні розрахунки.

Предмет дослідження – організація міжнародних розрахунків на підприємстві.

Міжнародні  розрахунки — це грошові розрахунки між установами, підприємствами, банками  та окремими особами, пов’язані з  рухом товарно-матеріальних цінностей  та послуг у міжнародному обороті.

Основними суб’єктами міжнародних  розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. При цьому провідна роль у міжнародних  розрахунках належить банкам. Діяльність банків у сфері міжнародних розрахунків  регулюється національним законодавством, правилами, що склалися у світі, окремими міжбанківськими угодами.

1. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ  РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

- По-перше, на відміну від внутрішніх, регулюються не тільки національними нормативними і законодавчими актами, але і міжнародними законами, банківськими правилами та звичаями, такими як, наприклад, Уніфікований чековий закон, затверджений Женевською конвенцією в 1931 р.; Уніфікований закон про перевідний і простий вексель, прийнятий Женевською вексельною конвенцією в 1930 р.; Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, остання публікація яких (№ 500) видана Міжнародною торгівельною палатою (МТП) в 1993 р.; Уніфіковані правила для інкасо, остання редакція яких вступила в силу з 1 січня 1979 р. (публікація МТП № 322); Уніфіковані правила для контрактних гарантій, видані МТП в 1978 р. (публікація №325); Уніфіковані правила для гарантій, які підлягають оплаті за вимогою, видані МТП 1992р. ( публікація № 458), та інші, які регулюють окремі форми і способи міжнародних розрахунків, визначають характер взаємовідносин учасників розрахункових операцій. Подібний розмах уніфікації міжнародних розрахунків з боку світового співтовариства викликаний інтернаціоналізацією господарських зв’язків, збільшенням обсягів міжнародних торгівельних угод і, внаслідок цього, розрахунків, універсалізацією банківських операцій;

- По-друге, міжнародні розрахунки здійснюються в різних валютах, тому, з одного боку, на їх ефективність впливає динаміка валютних курсів. З другого боку, нормальне функціонування міжнародних товарно-грошових відносин можливо лише за умови вільного обміну національної валюти на валюти інших країн, безперешкодного руху грошей. Отже, найбільш ефективне включення тієї чи іншої країни в міжнародний розподіл праці і міжнародні торгівельні розрахунки можливе лише на основі конвертованої валюти;

- По-третє, особливістю міжнародних розрахунків являється й те, що в країнах з частково конвертованою валютою держава використовує певні валютні обмеження, які безпосередньо впливають на проведення зовнішньоторговельних розрахунків. Валютні обмеження – це законодавчі або адміністративні заборони, лімітування і регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностями. Валютні обмеження звужують можливості і підвищують витрати на валютний обмін і платежі за міжнародними угодами. Основними принципами валютних обмежень є: дефіцит валюти, тиск зовнішньої заборгованості, проблеми з платіжним балансом. Головна мета їх введення – концентрація валютних цінностей в руках держави, а також вирівнювання платіжного балансу і підтримання валютного курсу національної грошової одиниці. При цьому можливі різні форми валютних обмежень, наприклад, обов'язковий продаж експортерами частини валютної виручки на внутрішньому валютному ринку, регулювання строків платежів по експорту та імпорту, зокрема контроль за авансовими платежами по імпорту і платежами в розстрочку по експорту [5].

 Імпортери, експортери та їх банки вступають в певні відокремлені від зовнішньоторгового контракту відносини, пов'язані з оформленням, пересиланням, обробкою товаророзпорядчих і платіжних документів, здійсненням платежів.

 Міжнародні розрахунки регулюються нормативними документами і законодавчими актами, а також міжнародними банківськими правилами та звичаями.

Міжнародні розрахунки - об'єкт уніфікації, що зумовлено іернаціоналізацією господарських зв'язків, універсалізацією Йогівських операцій (так, у Женеві в 1930-31 pp. Прийняті міжнародні Вексельна і Чекова конвенції).

Міжнародні розрахунки мають, як правило, документарний характер, тобто здійснюються проти фінансових і комерційних документів.

Міжнародні платежі  здійснюються в різних валютах, тому вони тісно пов'язані з валютними операціями, купівлею, продажем валюти. На ефективність їх проведення впливає динаміка валютних курсів [с. 180- 181, 15].

1.1 Поняття  міжнародних розрахунків на підприємстві

Сучасна світова економіка  характеризується значною інтегрованістю. У зв’язку з цим стає поширеною  співпраця між суб’єктами підприємництва, розташованими у різних країнах. Одним з основних моментів у здійсненні зовнішньоекономічних договорів є  взаєморозрахунки між сторонами  – резидентами різних країн, які  через їх специфіку прийнято називати міжнародними розрахунками.

Міжнародні розрахунки – це грошові розрахунки між установами, підприємствами, банками та окремими особами, пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та послуг у міжнародному обороті. Міжнародні розрахунки охоплюють  торгівлю товарами та послугами, а також  некомерційні операції, кредити й  рух капіталів між країнами, у  тому числі відносини, пов’язані  з будівництвом об’єктів за кордоном і наданням економічної допомоги країнам. Переважна частина міжнародних  розрахунків здійснюється безготівковим  шляхом. Посередниками при цьому  виступають, як правило, великі банки, в яких відкриті відповідні рахунки  учасників зовнішньоторговельних  операцій [5].

Різні автори трактують по різному поняття «міжнародні розрахунки» (табл. 1.1).

Автор	Сутність терміну
Михайлів З.В., Гаталяк З.П., Горбаль Н.І.	Міжнародні розрахунки -  обслуговують платежі за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з торгово-економічними та іншими відносинами між організаціями, підприємствами і окремими особами різних країн.

 

Продовження таблиці 1.1

Руденко Л.В.	Міжнародні розрахунки — регулювання платежів за грошовими  вимогами і зобов'язаннями, які пов'язані з економічними, політичними і культурними відносинами між суб'єктами господарювання і громадянами різних країн.
Івасів B.C.	Міжнародні розрахунки – регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов`язаннями, які виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Савлук М.І.	Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між установами, підприємствами, банками та окремими особами, пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та послуг у міжнародному обороті.
Васюренко О.В.	Міжнародні розрахунки — це система організації та регулювання  платежів у сфері міжнародних  економічних відносин, суб'єктами яких є банки, експортери та імпортери.
Білоцерківець В.В.	Міжнародні розрахунки являють собою систему організації  та регулювання платежів у сфері  міжнародних відносин.
Віднійчук – Вірван Л.А.	Міжнародні розрахунки - це розрахунки між фізичними та юридичними особами  за грошовими вимогами, зобов'язаннями,  гарантію яких представляють банки, юридичні та фізичні особи.

 

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації  і регулювання платежів за грошовими  вимогами й зобов’язаннями, які  з'являються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між країнами, фірмами, підприємствами і громадянами на території  різних країн.

Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послуг, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі  опосередкування міжнародних торгових угод [10].   

Основними суб’єктами міжнародних  розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. При цьому провідна роль у міжнародних  розрахунках належить банкам. Діяльність банків у сфері міжнародних розрахунків  регулюється національним законодавством, правилами, що склалися у світі, окремими міжбанківськими угодами.

Міжнародні розрахунки здійснюються крупними банківськими установами. Ступінь їх впливу в міжнародних  розрахунках залежить від масштабів  зовнішньоекономічних зв’язків країни базування, застосування нею національної валюти, спеціалізації, фінансового  положення, ділової репутації, мережі банків-кореспондентів. У зв’язку  з цим з організаційно-технічного погляду міжнародні розрахунки –  це регулювання платежів за грошовими  вимогами й зобов’язаннями, які  виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності [5].

1.2  Сутність міжнародних розрахунків на підприємстві

 

Міжнародні  розрахунки являють собою систему  організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які з'являються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між  державами, фірмами, підприємствами і  громадянами на території різних країн.

Міжнародні  розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, а також  некомерційні операції, кредити і  рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торгових угод [3].

Логічним  завершенням будь-якої міжнародної економічної операції є здійснення розрахунків і платежів.

Міжнародні  розрахунки — регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які пов'язані з економічними, політичними і культурними відносинами між суб'єктами господарювання і громадянами різних країн.