Організаційно-економічний механізм виробництва зерна та шляхи його підвищення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2013 в 09:13, курсовая работа

Краткое описание

В успішному розвитку багатьох галузей економіки України, насамперед сільського господарства, вирішальну роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Вступ.docx

— 91.25 Кб (Скачать документ)

В межах однорідної ґрунтово-кліматичної  зони впровадження інноваційних технологій і на цій основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - це сприятливі умови.

Суть інноваційної технології по вирощуванню зернових культур  полягає в мінімальній обробці  ґрунту з максимальним використанням  можливостей надійних та ефективних машин, якісних та надзвичайно дієвих засобів захисту рослин в комбінації з використанням високоврожайних  районованих сортів сільськогосподарських  культур.

Запровадження інноваційної технології з використанням високопродуктивних широкозахватних агрегатів в  комбінації з застосуванням високоврожайних  сортів сільськогосподарських культур, а також засобів захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників  забезпечують отримання стійких  і високих врожаїв, не дивлячись  погодні умови.

Для раціонального використання наявних ресурсів на оброблюваних ділянках суворо ведуть записи в польових журналах, де, які засоби використовувалися  з врахуванням науково обґрунтованих  чергувань культур в сівозміні. До організації сівозміни ставляться як агротехнічні, так і економічні вимоги. З точки зору ефективності виробництва найкращою сівозміною є та, яка комбінує ці два пункти - технологічність та економічність. Кількість полів в сівозміні, в свою чергу, залежить від науково  обґрунтованого чергування культур, розповсюдженості їх хвороб і шкідників. Зарубіжна  практика свідчить про ефективність створення спеціалізованих підприємств, які вирощують обмежену кількість  культур, поглиблено вивчають відповідну технологію і техніку, застосовують їх у виробництві.

Структура посівних площ найбільше  впливає на ефективність виробництва. Більше того, вона є основою як для  організації виробничих процесів, так  і для створення певної матеріально-технічної  бази суб'єкта підприємницької діяльності, а також слугує для накопичення  глибоких знань в тих областях технічного і технологічного прогресу, які необхідні для ефективного  використання виробничих та земельних  ресурсів. Виходячи з цих міркувань, не можна комбінувати в одному і тому ж господарстві виробництво  картоплі та зернових культур на товарні  цілі, навіть якщо для них є сприятливі умови. Досвід зарубіжних фермерів, які  вирощують 3-4 культури показує, що при достатньому забезпеченні мінерального підживлення і при наявності сильних хімічних засобів і біологічних методів з стійкими ознаками гібридів можна забезпечити високу окупність вкладених коштів у сільськогосподарське виробництво.

Важливим для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, а, отже, зменшення виробничих витрат є енергозбереження. При впровадженні у виробництво нових машин  на цю їх властивість слід звернути увагу. Одним із важливих факторів, який впливає на енергозбереження в  сільськогосподарському виробництві, є спосіб обробітку ґрунту. Із всіх витрачених енергетичних ресурсів на вирощуванні зернових культур від  підготовки ґрунту і сівби до збирання урожаю 30-40 % припадає саме на обробіток  ґрунту. Отже, великі резерви зниження енергомісткості продукції - саме в  способах обробітку ґрунту. Тому не випадково в зарубіжній практиці сільськогосподарського виробництва  до цієї операції відносяться серйозно і вже досягли значних успіхів  в зниженні трудо- та енергомісткості. Вчені і практики сільського господарства України також досягли певних успіхів в мінімізації витрат на обробіток ґрунту. Способи обробітку  та їх вплив на ефективність виробництва  вивчені достатньо. Але, нажаль, для  масового впровадження у виробництво  енергозберігаючих прийомів обробітку  ґрунту потрібні не тільки потужні  широкозахватні агрегати, але й відповідні дешеві ґрунтообробні причіпні знаряддя. Потрібно використовувати для обробітку ґрунту такі дискові борони і культиватори, які за один прохід забезпечуватимуть підготовку ґрунту для посіву зернових культур.

Іншим важливим резервом зниження трудо- та енергомісткості сільськогосподарського виробництва і забезпечення випуску  конкурентоспроможної продукції є догляд за рослинами, тобто, боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Забур'яненість полів, відсутність  ефективної системи боротьби з бур'янами  значно знижують урожайність зернових. Тому система обробітку ґрунту, хімічні, механічні і біологічні методи боротьби повинні сприяти підвищенню урожайності і випуску конкурентоспроможної продукції у відповідності з біологічними та медичними вимогами. Способи боротьби з бур'янами поділяються на декілька видів. Один з найефективніших – механічний (за допомогою дискових борін в комбінації з культиваторами). Також важливим є застосування хімічних засобів - гербіцидів. Їх ефективність доведена в усьому світі. Але в сильно забур'янених полях застосування гербіцидів не завжди ефективно і, до того ж, це дорого. Враховуючи це, у виробничу програму запровадження інноваційних технологій і техніки потрібно включати і перевірку хімічних засобів боротьби з бур'янами при вирощуванні зернових культур, засобами, виробленими всесвітньо відомими фірмами.

Важливим фактором, який впливає на ефективність інноваційної техніки і технології в сільському господарстві є оновлення сортів, вирощування високоврожайних, стійких  до хвороб та шкідників районованих  сортів сільськогосподарських культур.

В усьому світі підживлення  вважається потужним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських  культур. Тому організація і планування потреби в мінеральних добривах займають виключно важливе місце  в системі запровадження інноваційної техніки і технології. Розрахунок потреби в мінеральних та органічних добривах слід розпочинати з аналізу  ґрунту на кожному полі. Тут потрібно брати на озброєння все нове і  ефективне в світовій практиці сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи те, що застосування мінеральних добрив вимагає значних  витрат, їх потрібно намагатися раціонально використовувати. Для цього обстежуються поля та визначається, скільки і яких добрив треба внести для досягнення певного рівня врожайності зернових культур.

В наш час, в період прискореного НТП і швидкого розвитку хімічної промисловості відкрились широкі можливості для успішного вирішення іншими шляхами тих завдань, які раніше виконувались за допомогою чергування культур чи інших агротехнічних  прийомів. Зокрема це відноситься до забезпечення рослин необхідними поживними речовинами і їх захисту від хвороб, шкідників та бур'янів.

Водночас не можна заперечувати значення сучасних досягнень агрономічної науки з метою вдосконалення  технологій вирощування сільськогосподарських  культур на основі застосуванням комплексних добрив. Їх застосування значно скорочує затрати на упаковку, транспортування, зберігання і внесення і цим дозволяє зекономити значні матеріально-фінансові ресурси.

Збирання врожаю - відповідальний момент в єдиному технологічному циклі вирощування зернових культур  за інноваційною технологією. Від вчасного і якісного збирання залежить зниження втрат і якість продукції. Для  збирання зернових культур потрібно використовувати потужні вітчизняні та імпортні зернозбиральні комбайни. Проте, в більшості господарств для закупки такої техніки не вистачає коштів.

Для підвищення ефективності зернового господарства важливе  значення має зберігання і доведення  готової продукції до споживача.

Реалізація всіх можливостей  новітньої техніки і технології дозволяє значно підвищити ефективність виробництва зернових культур. Але  головною проблемою залишається  фінансування підприємств. Отже, держава  має створювати необхідні умови  для залучення коштів як іноземних, так і вітчизняних інвесторів для підтримки розвитку сільського господарства країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки і  пропозиції.

Наше підприємство ДП “Ілліч-Агро-Умань” ВАТ ММК ім. Ілліча розташоване в сприятливих природних умовах, має родючі землі, воно конкурентоспроможне, рентабельне, має досить нормальні прибутки і великі можливості для подальшого розвитку. Але для того, щоб досягти високих результатів підприємству необхідно дотримуватись таких заходів, які були описані у третьому розділі. Головними з них є:

  1. Основним шляхом підвищення економічної ефективності виробництва зерна є його всебічна інтенсифікація на основі внесення оптимальної кількості добрив, виконання всіх агротехнічних заходів в оптимальні строки та ін. Це має дуже велике значення і може забезпечити найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайних сортів і гібридів зернових культур.
  2. Виведення і впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів, або розширення їх посівів.
  3. Комплексна механізація виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці на виробництві зерна.
  4. 3більшення обсягу виробничих витрат задля виконання вищеописаних заходів.
  5. Поліпшення якості зерна, особливо за рахунок вирощування сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка.
  6. Впровадження нових форм організації і стимулювання праці.

Комплексне впровадження всіх цих заходів підвищить економічну ефективність виробництва зерна  і виведе наше підприємство на більш  прибутковий рівень, тобто дозволить  отримувати максимальні прибутки за мінімальних витрат.

 

 

 

Список використаної літератури і матеріалів.

  1. Економіка сільського господарства/П.П.Руснак, В.В.Жебка, М.М.Рудий, А.А.Чалий. – К.: Урожай, 1998. – 320с.
  2. Поточна кон’юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2006-2007р.р. Ю. О. Гапусенко, С.А. Станісевич, Інститут Аграрної економіки, УААН, 2006, с. 4-17.
  3. Рослинництво: Підручник для студентів агрономічних спец. вузів III – IV рівнів акред/О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 591с.
  4. Бондар О. Ринок зерна у 2005/2006// Агро Перспектива. – 2005. - №7. – С.25.
  5. Діхтяр В. Майбутнє зерна//Агро Перспектива. – 2005. - №10. – С.34-35.
  6. Макаренко В. Колоскова плутанина//Агро Перспектива. – 2005. - №9. – С.41.
  7. Степам Т. Економіка виробництва зернових в Україні//Пропозиція. – 2005. - №8-9. – С. 31-32.
  8. Харченко В.В. Формування ринку зерна України та його місце в світовому розподілі виробництва і споживання//Агроінком. – 2005. - №8 – С. 6-10.
  9. Яцук В. Зерно України та його місце на світовому ринку//Вісник аграрної науки. – 2005. - №7. – С.78-82.
  10. Вихруща В.П., Харіна П.С. "Економіка підприємств": - Тернопіль, 1995- С. 203.
  11. Горфинкель В.Я. "Економика предприятия": Учебник для вузов. - М.: ЮНИТЖ 2000. – С. 742.
  12. Домяненко С.І., "Формування виробничих витрат селянських (фермерських) господарств в умовах ринкової економіки", К.: Урожай, 1994. – С. 148.
  13. Здоровцов ОХ, Касьянов Л.І.. Мацибора В.Й. "Економіка сільського осподарства": Підручник - К.: Видавництво УСГА 1993. – С. 320.
  14. Зінченко О.І, Коросюк І.М, Інтенсивна технологія виробництва зернових, технічних культур, Київ, 1998 р.
  15. Канівський П. К., Ткаченко О. М., Квашук П. О. "Ефективність міжгосподарської кооперації" — К.: Урожай, і980. –С. 120.
  16. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк.., 1994.С. 415.
  17. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. - К.: Урожай, 1997 р. - 336 с.
  18. Річні звіти за 2007-2009 роки.

 

 

 

 


Информация о работе Організаційно-економічний механізм виробництва зерна та шляхи його підвищення