Операційний менеджмент удосконалення операційної системи

 

 

 

 

           2.10. Розрахунок потреби в основних виробничих площах

     Виробничі площі цеху розраховуються або точним методом на основі виконаного планування, або укрупненим – по питомій площі на 1 верстат з урахуванням коефіцієнта додаткової площі .

Загальна площа цеху (ділянки):

 

,(м )         

Де Fi- питома площа  на 1 верстат, м²; γ - коефіцієнт додаткової площі,%; m- кількість верстатів у  групі,од; n- кількість груп устаткування  в цеху.

Fi - питомий показник площі на один верстат : для малих верстатів вагою до 5 тис.кг Fi=10...15 м², для середніх верстатів вагою до 10 тис.кг Fi=16....25 м², для великих верстатів вагою до 25 тис.кг Fi=26...45 м², для особливо великих вагою до 120 тис.кг Fi =50...150 м² на один верстат.

На підприємстві встановлено:

• дрібне устаткування -  2 шт., Fi =10 м _, γ=4%
• _{середнє устаткування -  9 шт.,} Fi = 15 м _, γ=3%

F = (2*10)*1,04+ (1*15+3*25+4*15+1*20)*1,03=195,9 м

Таблиця 2.11.

Розрахунок площ і  об’єму будинку цеху (ділянки)

Склад площ	Розміри, м кв.	Відсоток	Висота помешкань	Обсяг будинку, м3 кв.
Виробничі площі	132,2	68	3	396,6
Допоміжні площі	39,2	20	3	117,6
Службово-побутові  площі	24,5	12	3	73,5
Разом	195,9	100		587,7

 

 

2.11. Операційна інфраструктура підприємства

Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, що обслуговують основне виробництво і забезпечують його ефективну економічну діяльність. До них належать транспорт, зв'язок, електроенергетика, кредитно-фінансові заклади, спеціалізовані галузі ділових послуг. Надаючи послуги основному виробництву, вони підвищують його ефективність, тому виробнича діяльність цих галузей суттєво збільшує результати суспільного виробництва.

Нижче наведена інфраструктура підприємства СГ ТОВ «Хлібопродукт»(Рис.2.4), а також організаційна структура транспортного господарства(Рис.2.5).

 

 

 

Рис.2.4. Інфраструктура підприємства СГ ТОВ «Хлібопродукт»

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.5. Організаційна  структура відділу транспортного  господарства

 

 

Висновок до 2 розділу

Судячи з  Розділу 2 можна зробити висновки про те, що:

– Підприємство СГ ТОВ «Хлібопродукт» спеціалізується  на виготовленні сільськогосподарської продукції, а саме на вирощуванні сільськогосподарських культур;

– Метою діяльності підприємства є одержання прибутку та нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської та інших видів продукції, на основі раціонального використання землі природних ресурсів і виробничого ресурсного потенціалу підприємства;

– SWOT-аналіз дає можливість чітко визначити недоліки та можливості підприємства СГ ТОВ «Хлібопродукт» для більш прибуткового функціонування, дозволяє визначити, якими зі сторін підприємства слід користуватися і в майбутньому, на які слід особливо звернути увагу, яких слід уникати;

– За допомогою метода побудови дерева рішень було визначено найбільш доцільний варіант придбання техніки (комбайну). Цей метод довів, що з економічної точки зору буде доцільно придбати комбайн КЗС – 9;

– Підприємство СГ ТОВ «Хлібопродукт» для  виробництва  і поставок використовує модель: постачальник – запас – обробка – запас – споживач;

– Через малу кількість працівників (32 чол.) має  просту інфраструктуру.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Розробка заходів і  вдосконалення операційної  системи СГ ТОВ «Хлібопродукт»

3.1. Контроль критичного обсягу виробництва – графік беззбитковості

       Сутність графіку беззбитковості полягає в тому, щоб дати уявлення про те, який точно обсяг випуску компенсує витрати за допомогою співвідношення збуту і витрат. При меншому обсязі виробництва підприємство зазнає збитків, при більшому отримує прибуток.

Для побудови графіку  потрібні наступні данні:

1. Сумарні витрати  :

З = Зпост + Ззм.од.×Q,       

де З-сумарні  витрати; Зпост- постійні витрати; Ззм.од.- змінні витрати на одиницю продукції; Q- обсяг продукції за рік.

Ззм.од=69,6 грн.

Зпост = 54000 грн.

Q= 10332 тонни на рік – витрати на виробництво соняшника.

З=60240+70* 10332 = 132480 грн.

2. Загальний  дохід :

Дзаг =Дод×Q,          

де Дзаг - загальний  дохід; Дод - дохід на одиницю продукції(ціна); Q - обсяг випуску продукції.

Дод =75 грн.

 Q = 10332 тонни за рік.

Дзаг =75×10332 = 1115856 грн.

3. Точка беззбитковості :

Тб =Зпост/(Дод-Ззм.од.),         

де Тб – точка  беззбитковості ; Зпост - постійні затрати; Дод – дохід на одиницю продукції (ціна); Ззм.од. – змінні затрати.

Тб = 60240/(108-70)= 1585 тонн

 

Таблиця 3.1.

Інформація для графіку  беззбитковості

Q обсяг	Зпост	Ззм .од	Зпост+Ззм.од.	Q.×p в грн
0	60240	0	60240	0
100	60240	7000	67240	10800
200	60240	14000	74240	21600
300	60240	21000	81240	32400
400	60240	28000	88240	43200
500	60240	35000	95240	54000
600	60240	42000	102240	64800
700	60240	49000	109240	75600
800	60240	56000	116240	86400
900	60240	63000	123240	97200
1000	60240	70000	130240	108000
1157	60240	80990	141230	124956
1200	60240	84000	144240	129600
1300	60240	91000	151240	140400
1400	60240	98000	158240	151200
1500	60240	105000	165240	162000
1600	60240	112000	172240	172800
1700	60240	119000	179240	183600
1800	60240	126000	186240	194400
1900	60240	133000	193240	205200
2000	60240	140000	200240	216000

 

Рис.3.1. Графік розрахунку точки беззбитковості

 

3.2.  Визначення ефективності  управління проектами на СГ  ТОВ «Хлібопродукт»

Оцінка ефективності модернізації виробництва на підприємстві відбувається за двома варіантами:

Таблиця 3.2

Капітальні  вкладення за роками

Варіант	Капітальні  вкладення за роками,млн..грн.
	1-й	2-й	3-й
1	60	40	20
2	20	40	60

У результаті модернізації виробництва підприємство планує мати прибутки наведені у табл.3.2.

Таблиця 3.3

Розподіл прибутків  за роками

Варіант	Потік прибутків  по роках, млн.грн.
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й
	0	20	30	70	70	70	60	60	50	40
	0	10	40	70	80	80	80	70	70	60

 

Реалізація  проекту розрахована на три роки . Технічний і економічний термін експлуатації устаткування - 10 років. У табл.3.3 наводиться рішення при ставці дисконту 10 %.

Таблиця 3.4

Загальні результати реалізації проекту

Рік здійснення проекту t	Результати Rt		Витрати 3t		Rt-3t		Коефіцієнт дисконтування 1/(1+E)t	ЧДД по роках  проекту
	Вар.1.	Вар.2.	Вар.1.	Вар.2.	Вар.1.	Вар.2.		Вар.1.	Вар.2.
1	0	0	60	20	-60	-20	0,91	-54,6	-18,2
2	20	10	40	40	-20	-30	0,83	-16,6	-24,9
3	30	40	20	60	10	-20	0,75	7,5	-15
4	70	70	0	0	70	70	0,68	47,6	47,6
5	70	80	0	0	70	80	0,62	43,4	49,6
6	70	80	0	0	70	80	0,56	39,2	44,8
7	60	80	0	0	70	80	0,51	35,7	40,8
8	60	70	0	0	60	70	0,47	28,2	32,9
9	50	70	0	0	50	70	0,42	21	29,4
10	40	60	0	0	40	60	0,39	15,6	23,4
	ЧДД за 10 років							167	210,4

 Як бачимо, за чистим дисконтованим доходом другий варіант краще першого. Його переваги можна підтвердити по дисконтованим витратам в табл.3.4.

Таблиця 3.5

Дисконтовані  переваги за варіантами проекту

Рік здійснення проекту t	Дисконтовані  витрати 3t=1/(1+E)t
	1-й	2-й
1-й	54,6	18,2
2-й	33,2	33,2
3-й	15	45
З1+З2+З3	102,8	96,4

Для розрахунку економічну ефективність будь-якого  організаційного нововведення (новітній очисник вороху, що несе менше енергетичних затрат, вартість якого складає 120000 грн.)необхідно розрахувати річний економічний ефект  при випуску різнорідної продукції.

E_p=(C₁-C₂)*B_2і-E_н*BT_од,

де  Е_р-річний економічний ефект при випуску однорідної продукції; С_1і і С_2і - собівартість одиниці продукції у порівняльних цінах до та після реалізації заходу,грн. ;В_2і – річний об’єм продукції у натуральному вираженні (тонн) після реалізації заходу ; Е_н  – коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15); ВТ_од – одночасні витрати,грн..

E_p=(54-40)*11074-0,15*36000 = 155036 – 5400 = 149636 грн.

Ці розрахунки свідчать про те,що підприємство має закупити нове устаткування (очисника вороху) зменшить затрати виробництва (а саме на електроенергію).Покупка цього устаткування покращить роботу підприємтсва і збереже 149636 грн. на рік.

 

 

3.3. Контроль  якості операційної системи підприємства

Якість — ступінь відповідності  системи вимогам, специфікаціям  і

очікуванням. Вона характеризується якісними ознаками (властивостями), що їх закладають при конструюванні і створенні продукту і прагнуть виявити при його експлуатаційних випробуваннях.

Контроль якості включає відстежування певних результатів по проекту для встановлення того, чи відповідають вони певним стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання.

Для визначення якості харчових продуктів використовується органолептичними і інструментальним методам, експертний, вимірювальний, соціологічний.

Органолептичний метод — визначає якість продуктів за допомогою органів чуття, зору, нюху, дотку, слуху, смак. Починають оцінку якості продуктів із зовнішнього вигляду, а потім визначають смак, запах, консистенцію. Перед органолептичною оцінкою перевіряють упаковку, маркировку продукту. Часто користуються методом пробної варки, жарки, невеликої кількості продукту. Органолептичні методи — вирізняються швидкістю визначення і не вимагають великих матеріальних затрат.Точність оцінки залежить від знань, навиків, практичного досвіду. Застосовують бальну систему оцінки якості, суть полягає в тому що кожному показнику якості товару присвоюється певна кількість балів. Бальна оцінка проводиться відповідно стандарту на даний продукт.