Операційний менеджмент удосконалення операційної системи

 

Рис. 2.2.Тетраедр операцій

 

Для виробництва і поставок  соняшника  СГ ТОВ «Хлібопродукт» до споживача,  характерна така модель проведення операцій:

 

          Рисунок 2.3 Модель проведення операцій(виробництво поставка)

 

Перевага цієї найпоширенішої моделі полягає в досягненні максимальної ефективності виробничого процесу, оскільки постачання сировини гарантоване і немає необхідності швидко реагувати на зміни попиту — для цього створюються запаси, що «ізолюють» виробництво від помилок постачань і попиту. Цю модель слід застосовувати лише за умови попиту на певний асортимент продукції. У разі виготовлення продукції на замовлення запас готової продукції не може бути створений за жодних умов.

Для даного аграрного підприємства  цю модель можна описати наступним чином :

Постачальник -  поставляє сировину на підприємство. Сировина яка застосовуються: насіння та посадковий матеріал, мінеральні добрива.

Запас – посівний матеріал вищого гатунку, який надходять на підприємство, зберігається в складських приміщеннях за спеціально встановлених умов.                                                      

Обробка – посіву та вирощування соняшнику. На цій стадії рослина знаходиться під наглядом і проходить постійну обробку. Після цього соняшник збирається,проходить обробку і доставляється у сховища.

Запас  - у сховищі насіння соняшнику зберігається до моменту його реалізації.

Споживач – різного розміру партіями насіння соняшнику доставляється до споживачів (населення, переробних підприємств тощо).

Переваги моделі:

• Завжди наявний запас, він розрахований на форс мажорні ситуації в харчовій промисловості;
• Запас гарантує безперервну роботу підприємства;
• Незалежність від постачальників на визначений термін;

Недоліки моделі:

• Можлива затримка реалізації готової продукції пов’язана із  зменшенням  попиту чи купівле спроможності споживачів, призводить до накопичення складських запасів,що веде до збільшення витрат і зменшення прибутку підприємства;
• Необхідні витрати на зберігання запасів;
• Витрати на електроенергію,водопостачання і газ т.д. [4]

 

Таблиця 2.6

Оцінка витрат на сировину і  постачання (1 центнер соняшнику)

Назва сировини	Норма витрат сировини, од. прод. (1 кг,л,шт.,кВТ)	Витрати на сировини,од. прод., грн	Повні витрати на сировини і постачання  грн/кг,кВт,л.
Насіння та посадковий матеріал	5 кг	25 грн	57,00 грн
Мінеральні добрива	7 кг	28 грн
Нафтопродукти	1 л	4 грн
Електроенергія	10 кВт		2,60 грн
Дизель	1 л		10,00грн
Всього		57,00 грн	69,60 грн.

 

2.6. Управління запасами

          Операційні менеджери застосували системи для керування запасами. Основні складові таких систем:

• класифікація запасів, що вимірюються в одиницях запасів;
• визначення розміру замовлення, часу, коли необхідно робити замовлення. [4]

Визначення розмірів запасів для виготовлення соняшнику підприємства за такою методикою:

1. Поточний запас:

Zпот=Псд*Тпост,         

де Zпот - поточний запас, Псд - середньодобова потреба в ресурсі,

Тпост - період між двома черговими постачаннями матеріальних ресурсів.

Zпот =6*40=240 ц.

2. Страховий запас:

Zстрах=Псд*Тстр,         

де Тстр-час,необхідний для термінового відновлення поточного запасу.

Zстрах =6*0,5=3 ц.

3. Складський запас:

Z=Zпот+Zстрах,          

Z=240+3=243 ц.

4.Оптимальна кількість одиниць у замовленні:

Q= ,          

де D- річний попит в одиницях визначеного найменування,S- витрати на переналагодження або замовлення, H-витрати на зберігання матеріальних засобів.

Q= (2*10332*100/180)^0,5=33,88 ц.

5.Загальне число замовлень у рік:

N=            

N=240/33,88 = 7 замовлень

6.Точний час між замовленнями:

Т=Др/N (днів),          

де Др – дійсний фонд часу роботи підприємства (259)

Т=259/7=37 днів

7.Загальні витрати на запас:

З=D*S/Q+Q*H/2 (грн.)         

З=240*75/60+60*10/2=600 грн.

Висновок: Стратегія управління запасами буде вдалою. Коли рівень запасів підприємства буде зменшуватися, воно має зробити чергове замовлення на 60 центнерів, і таких замовлень може бути 4 на рік. Витрати на управління запасами складуть 600 грн.

 

 

2.7. Вибір технологічного процесу виробництва продукту

Основні стадії вирощування соняшнику: підготовка посівного матеріалу, посів, обробка рослин підчас цвітіння різними типами добрив(для кожної стадії окреме), збір готової продукції.

Сіють соняшник слідом за передпосівною культивацією сівалками  іноземного виробництва Джон Дір 1700. Соняшник дає найвищі врожаї, коли перед збиранням густота насадження у південному степу становить 30–35 тис./га, центральному — 40–45, північному — 45–50, лісостепу — 50–55 тис./га рослин.

Враховуючи польову  схожість і пошкодження рослин, висівають насіння на 30–40 % більше рекомендованої густоти. При суворому дотриманні технологічної дисципліни операції догляду за посівами соняшнику зводяться до мінімуму і виконуються лише при потребі. Так, при значному ущільненні ґрунту і наявності тріщин, а також при появі сходів бур'янів проводять міжрядний обробіток культиваторами ДД–886 (ДжонДір), обладнаними комплектом прополювальних борін КЛТ–38. При появі шкідників та хвороб рослини обробляють пестицидами за допомогою обприскувачів Харді TZ.

При значному забур'яненні посіви боронують до і після сходів знаряддями БЗСС–1,0. Через 40–45 днів після масового цвітіння при вологості насіння 25–30 % посіви обробляють розчином десиканту (хлоратом магнію або реглоном). Після десикації до початку збирання вологість насіння зменшується до 10–18 %. Десикація сприяє скороченню втрат насіння при збиранні на 1–1,5 ц/га. У більшості господарств збирання розпочинають при вологості насіння 12–14 %.

Проте при достатній  наявності зерноочисно–сушильних  машин його доцільно організувати на 4—5 днів раніше, коли вологість насіння становить 18–20 %. У цьому випадку додатково збирають 1,2–1,5 ц/га насіння. Інтенсивна технологія виробництва соняшнику передбачає потокове проведення обмолоту і післязбиральної обробки вороху збирально–транспортним комплексом. Основу його становить комбайно–транспортна ланка, в яку входить від 2 до 5 комбайнів і відповідна кількість транспортних засобів. Останні закріплюють не за окремими комбайнами, а за ланкою в цілому. Цим зменшується потреба в них на 15–20 %.

Роботу організовують  так, щоб кожний комбайн працював в окремій загінці, а насіння  вивантажував у транспортні засоби знеособлено. Післязбиральну обробку товарного насіння соняшнику раціональніше проводити на зерноочисно–сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ.

У тих господарствах, де соняшник займає відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП–20А, ОВС–25, МС–4,5 висока продуктивність яких на очищенні соняшнику досягається за умови роботи в комплексі з ними пересувних зернонавантажувачів ЗПС–100 або ЗМ–60.

 

 

2.8. Вибір технологічного устаткування

Інформація про устаткування що використовується при виробництві  соняшнику наведена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Технологічне обладнання

Етап технологічного процесу	Найменування обладнання	Кількість	Марка	Роль обладнання у  технологічному процесі
Посів	Сівалка	3	Джон Дір 1700	Сіє посівний матеріал
Міжрядний обробіток	Культиватор	2	Джон Дір 886	Видалення паростків  бур’янів, запобігання ущільнення грунту
Обробка рослин	Оприскувач	1	Hardi TZ 3500	Запобігання захворювання рослин
Видалення бур’яну	Борона	2	БЗСС–1,0	Використовується при  значному забур’яненні для видалення шкідливих рослин
Збирання	Зернозбиральний комбайн	4	СК–5М «Нива» (ДОН–091)	Збирання з розкидання подрібнених кошиків при співвідношенні маси насіння і кошиків

Завдяки цим данним можна  визначити статті витрат на технологічне устаткування підприємства.

Таблиця 2.8.

Витрати на машини і устаткування

№	Найменування устаткування	Кількість, шт.	Сумарні витрати, грн.	Площа, м
1	Сівалка	3	90000	25
2	Культиватор	1	21000	15
3	Оприскувач	1	34100	20
4	Борона	2	62700	10
5	Зернозбиральний комбайн	4	126300	15

Виробництва соняшнику  є капіталомістким, але це виправдовується  окупністю витрат та прибутковістю.

 

2.9. Визначення числа працюючих

1. Облікова чисельність

Рсп = Ряв*(1+β/100)  (чол.),       

де Рсп – облікова чисельність, Ряв – явочна чисельність, β – відсоток втрат робочого часу (8%)

Рсп = 30*(1+8/100) = 32 чол.

2. Чисельність основних робітників

Ряв = / Фдр,       

де Ряв – чисельність основних робітників, tшт.к.і – штучний калькуляційний час, Nві – річна програма випуску виробу, Квн – коефіцієнт виконання норм, n- кількість найменувань виробів, Фдр – дійсний фонд часу одного робітника.

Ряв = (0,5год.* 10332т.*1,25)*7шт./1500=30

Таблиця 2.9

Штатний розпис службовців

Посада	Опис виконуваної роботи	Явочна чисельність ,Ряв чол.	Середня заробітна плата, грн.
Директор (керівник)	Організовує і забезпечує керівництво та управління справами підприємства в межах своїх прав у періоди між загальними зборами..	1	7960
Замісник директора		1	6590
Бухгалтер	Своєчасне складання  бухгалтерської та фінансової звітності, подання у відповідні строки звітної інформації до податкових органів,нарахування заробітної плати персоналу, виплата заробітної плати ,проведення розрахунків з постачальниками	1	5600
Керуючі відділеннями	Керує виробничо-господарською діяльністю відділення. Бере участь у розробленні планових завдань з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції і забезпечує їх виконання.	1	5500
Начальник відділу кадрів	Проведення кадрової політики	1	6500
Начальник складів	Збереження та нагляд за рухом надходжень та витрачання готової продукції та сировини.	1	4000
Всього		6

 

Таблиця 2.10

Штатний розпис робітників

Професії	Опис виконуваної  роботи	Явочна чисельність, Ряв, чол.	Середня заробітна плата,грн.
Заготівельники продуктів і сировини	Закуповує сільськогосподарські та інші продукти й сировину в населення.	3	3260
Робітники фермерського господарства	Підготовляє, висіває, висаджує посівний та садильний матеріал (зернові, кормові, технічні, овочеві, плодово-ягідні культури тощо). Комплектує машинно-тракторні агрегати.	6	2500
Трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва	Самостійно виконує сільськогосподарські та меліоративні роботи на колісних тракторах класу до 20 кН включно, гусеничних тракторах класу до 30 кН включно, сільськогосподарських і меліоративних машинах, що агрегатуються з цими тракторами, включаючи бульдозери, відповідно до вимог агротехніки та агротехнології.	4	3232
Контролер технічного стану автомототранспортних засобів	Контролює і перевіряє технічний стан автомобілів, причепів, мотоциклів, моторолерів, механізмів, змонтованих на базі тракторів та дорожніх машин, що повертаються з лінії на місця стоянки, а також після технічного обслуговування і ремонту.	2	1540
Майстер-налагоджувальник з технічного обслуговування машинно-тракторного парку	Налагоджує, перевіряє і регулює особливо складні вузли та агрегати тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин, відновлює їх. Виконує всі види операцій з технічного обслуговування тракторів тягового класу вище четвертого за допомогою стаціонарних, пересувних засобів технічного обслуговування і переносних діагностичних комплексів.	3	1610
Робітник на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві	Виконує низькокваліфіковані і допоміжні роботи на виробничих сільськогосподарських дільницях, будівельних майданчиках, складах, коморах та інше	5	1200
Прибиральниці виробничих і невиробничих приміщень	Прибирання  приміщень	3	980
Всього		26