Мотивація праці персоналу сучасного підприємства

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………….….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ…………….……5     

1. Сутність поняття "мотивація" та мотиваційний процес у сучасності…………………………………………………………………………….....5
2. Теорії мотивації робітників……………………………………....…11
3. Фактори, що впливають на мотивацію працівників………………17

 

РОЗДІЛ  2. ЗАСОБИ ПОЛІПШЕННЯ МОТИВАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ….…..20

2.1.  Організація мотивування на підприємстві………………..…….....…..20

2.2.  Успішне мотивування персоналу………………………………...........23

2.3.  Сучасні методи нематеріальної мотивації працівників….………...…26

ВИСНОВКИ..………………………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...………………………………………......31

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА...……………………………………………..33

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП 

  В данний час в більшості країн світу панують ринкові відносини. Фірм, що  випускають   однорідн   продукцію, зараз  величезна  кількість.  Між   ними   існуєжорстка   конкуренція,  і  випуск   якісної,   недорогої,   конкурентоспроможної та сертифікованої продукціі та послуг у порівнянні з аналогами  є  головне  завданнябудь-якої фірми в будь-якій країні.  
 У результаті реалізації формуються такі функції організації: «матеріальна» і «соціальна» структури, які повинні забезпечити досягнення сформульованих цілей організації. Однак якщо верстати, обладнання, будівлі та споруди будуть виконувати свої функції відразу після того, як вони встановлені і правильно підключені, то для того щоб почали працювати люди, потрібно їх бажання робити те, що необхідно для досягнення цілей організації. Причому з точки зору результату неважливо, що стало причиною появи такого бажання. Достатньо, щоб цілі організації або людей, які очолюють організацію, досягалися в результаті відповідної поведінки її членів.  
 Те, що людей слід спонукати до дій для досягнення деякого бажаного результату, було добре відомо керівникам з глибокої давнини. Не замислюючись про теоретичну сторону питання, вони досить успішно спрямовували діяльність своїх підлеглих або підданих на досягнення поставлених або природним шляхом виникли цілей, тих цілей, які керівники, як би вони не називалися, вважали своїми. Для цього вони використовували різноманітні прийоми і методи формування у членів організації мотивів відповідної поведінки. Але такі - стихійні підходи до мотивації обмежені і не можуть використовуватися в сучасних умовах.   
 Тема нашого дослідження «Мотивація праці персоналу сучасного підприємства» актуальна і цікава тим, що вона відносно недавно одержала свій розвиток. І сучасні підприємства приділяють недостатньо уваги організації мотивуючого середовища. А керівникам необхідно знати і вміти використовувати мотивуючі фактори для підвищення самовіддачі працівників.  
 Висока мотивація персоналу - це найважливіша умова успіху організації. Жодна компанія не може процвітати без настрою працівників на роботу з високою віддачею, без високого рівня прихильності персоналу, без зацікавленості членів організації в кінцевих результатах і без їхнього прагнення свого внеску у досягнення поставлених цілей. Саме тому так зацікавлені керівникі і дослідникі, що займаються управлінням, у вивченні причин, які змушують людей працювати з повною віддачею та в інтересах організації. І хоча не можна стверджувати, що робочі результати і робоча поведінка працівників визначається тільки лише їх мотивацією, все ж значення мотивації дуже велике.  
 Метою роботи є проведення дослідження мотиваційного процесу на підприємстві. Завданнями - виявлення проблем мотивації і розробку конкретних рекомендацій щодо їх вирішення. Для того щоб дати якісні рекомендації, необхідно добре розбиратися в понятійному апараті системи мотивації. Таким чином, робота складається з трьох розділів, у першому розділі викладені теоретичні основи мотивації, визначено поняття мотивації, розглянуті різні концепції мотивації. У другому розділі представлені конкретні рекомендації щодо вдосконалення мотиваційної політики над підприємстві.

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

 

1. Сутність поняття "мотивація" та мотиваційний процес у сучасності.

 

            Існує така легенда. Йшов перехожий і побачив трьох каменярів. Він спитав у них: "Для чого ви працюєте?". Перший відповів: "Щоб мати їжу". Другий сказав: "Щоб обтесати каміння для он тієї стіни". Третій зазначив: "Щоб побудувати цей прекрасний храм".  Що ж це було? Що це означає? Це означає, що кожним з цих людей рухала певна сила, яка примушувала їх виконувати відповідні дії.

Сукупність таких рушійних сил і є мотивацією людини до діяльності.

Навіть якщо створюється враження, що службовці працюють тільки заради досягнення загальних організаційних цілей, все ж таки вони поводяться так тільки тому, що впевненні - це найкращій спосіб досягти власних цілей.

           Мотивація - процес, за допомогою якого менеджер спонукає інших людей працювати для досягнення організаційних цілей, тим самим задовольняючи їх власні потреби.

            Іноді мотивацію визначають як  спосіб примусити людей робити  те чого ви бажаєте. Але це  визначення є не достатнім  і цілком вірним. І крім того, страх перед керівництвом ,або страх втратити роботу, це безумовно мотив, що спонукає, але набагато менш ефективний ніж посилення у працівників почуття самостійності і здатності до творчості.

            Доведено, що працівники хочуть мати почуття "партнерства" з організацією і її керівництвом. їм необхідно розуміти, як їх особистий успіх пов'язується з успіхом організації і вони повинні бути впевнені, що додаткова енергія, яку вони добровільно вкладають в роботу, знай де відображення в тій нагороді, яку вони отримають від організації.    

            Шлях до ефективного управління  людиною проходить через розуміння  його мотивації. Тільки знаючи, що  рухає людиною, що спонукає її  до діяльності, які мотиви покладено  в основу її дій можна спробувати  розробити ефективну систему  форм і методів управління  людиною. Для цього необхідно  знати як виникають, або викликаються ті чи інші мотиві, як і яким чином мотиви можна привести до дії, як здійснюється мотивація людей.

            Тому, краще визначати мотивацію як створення у працівників стимулів до праці з повною віддачею.

            Мотиваційні засоби, які активізують, спрямовують і підтримують самостійну поведінку працівника, дозволяють підвищити його віддачу значно вище того рівня, який може бути досягнуто за допомогою вимог і тиску. Розумний керівник рахується з індивідуальними потребами працівників і вміє запевнити їх в тому, що ці потреби можуть бути задоволені в межах цієї організації.

            У чому ж полягає значення  мотивації для процесу управління  людиною і підприємством в цілому?

По-перше: мотивація сприяє виконанню і досягненню цілей організації.

По-друге: мотивація сприяє задоволенню потреб людей.

По-третє: мотивація, це один з факторів, який бере участь у створенні гарних людських взаємостосунків у колективі.

По-четверте: мотивація, це один з факторів, що формує моральний дух підприємства, його культурні цінності, або, інакше кажучи, організаційну культуру.

            Раніше менеджери вважали, що продуктивність праці визначається тільки об'єктивними умовами роботи, такими як ресурси, організаційні структури, цілі і т.ін. На сьогоднішній день управлінці усвідомлюють, що суб'єктивні умови також суттєво впливають на результативність діяльності організації. Це - справедливість (тобто просування по службі, яке ґрунтується на заслугах), визначеність (тобто чітко сформульовані цілі), визнання заслуг (тобто працівники повинні бути впевнені в тому, що вони представляють певну цінність для організації), зворотній зв'язок (тобто працівники повинні відчувати, що вони не є байдужими для керівництва), залученість (тобто працівники повинні знати, що вони вносять свій внесок в досягнення цілей організації).

По-п 'яте: мотивація, це можливість оцінити працю людей за допомогою винагородження.

Таким чином, беручи до уваги все вище зазначене, можна дати більш деталізоване визначення мотивації.

Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і надають цій діяльності спрямованості, яка орієнтується на досягнення поставлених цілей.

Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв'язку зі сторони діяльності людини.

Перш ніж розглядати питання мотиваційного процесу необхідно з'ясувати зміст деяких основних понять, що будуть використовуватись в подальшому та їх взаємозв'язок (рис. 1.1).

 

Рис. 1.1. Взаємозв'язок понять мотивації

 

Людину спонукає до активних дій, в тому числі і до праці, необхідність задовольняти різні потреби. Потреби - те, що викликає дискомфорт внутрішнього стану людини, впливає на її поведінку і мислення, є достатньо загальним для різних людей, але в той же час має певний індивідуальний прояв у кожної людини. Нарешті - це те, від чого людина намагається позбавитись, так як потреба існує, вона дає про себе знати і вимагає усунення.

Потреби неможна безпосередньо побачити або виміряти. Про їх існування оточуючі можуть дізнатися певною мірою з поведінки людини.

В літературі з менеджменту можна зустріти наступну класифікацію потреб людини :

1. Відображаючи об'єктивну  необхідність сьогодення, потреби  виникають і розвиваються в  результаті виховання, тому їх  можна розділити на вроджені  та набуті.

2. За джерелом виникнення  потреби бувають природні (в їжі, воді, відпочинку тощо), і соціальні (у спілкуванні, визнанні, славі).

3. За змістом їх можна  розділити на матеріальні та нематеріальні. 

Професор Д.Д. Вачугов виділяє три рівня задоволення потреб:

1)  мінімальний, що забезпечує виживання людини;

2) нормальний підтримує у робітників здатність працювати з повною віддачею (відображається у споживчому бюджеті);

3) врівень розкоші, коли задоволення потреб стає самоціллю або засобом демонстрації високого соціального статусу. Такі демонстративні потреби також отримали назву штучних.

Люди по-різному можуть усувати потреби - задовольняти їх, подавляти їх або не реагувати на них. Усунення потреб не передбачає, що вони усуваються назавжди. Більшість потреб періодично відновлюються, хоча при цьому вони можуть змінювати форму їх конкретного прояву, а також ступінь сили їх впливу на людину.

При усвідомлені потреб у людини виникає бажання їх задовольнити, а відповідно, виникає інтерес до того, що дозволить це зробити. Таким чином, причини поведінки людини криються в її інтересах. Але наявність тільки інтересу ще є недостатньою для того, щоб людина активно діяла. Для того щоб потреба спрацювала, потрібні мотиви, тобто психологічні причини, які б спонукали людину до дій, спрямованих на задоволення потреби.

Мотив - те, що викликає певні дії людини. Мотив також знаходиться в середині людини і має персональний характер, залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх по відношенню до людини факторів, а також від дії інших, тих, що виникають паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до дії, але й визначає, що необхідно зробити і те, як буде здійснюватись ця дія. Мотиви усвідомлюються.

Саме мотиви, а не потреби відрізняють одну людину від іншої, тому що одна й таж сама потреба може бути реалізована за допомогою різних мотивів

Поведінка людини, як правило визначається не одним мотивом, а їх сукупністю. Ця сукупність представляємотиваційну структуру людини, в якій мотиви знаходяться в певних взаємостосунках один з одним, залежно від їхнього впливу на поведінку людини. Мотиваційна структура є досить стабільною, але може піддаватися ціленаправленому формуванню або зміненню, наприклад, в процесі виховання, що призводить до зміни поведінки.

Для успішного управління керівник організації повинен хоча б у загальних рисах знати основні мотиви поведінки підлеглих, способи впливу на них і можливі результати такого впливу.

Стимули - це певні важелі впливу, які викликають дії відповідних мотивів. Це можуть бути окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, можливості і т.ін., що можна запропонувати людині як компенсацію за її дії або що вона бажала б отримати в результаті певних дій. Людина реагує на багато стимулів не обов'язково усвідомлено. Реакція на конкретні стимули не однакова у різних людей. Тому самі по собі стимули не мають абсолютного значення, якщо люди не реагують на них. Наприклад, в умовах розпаду грошової системи, коли за гроші практично нічого неможливо купити, заробітна плата і грошові знаки в цілому втрачають свою роль стимулів і можуть дуже обмежено використовуватись в управлінні людьми.

Процес використання стимулів при мотивації людей має назву стимулювання. Найрозповсюдженішою формою є матеріальне стимулювання. Саме тому, стимулювання принципово відрізняється від мотивування, адже воно є тільки одним із засобів, за допомогою яких здійснюється мотивування.

Винагорода - це те, що людина вважає для себе цінним, тобто набагато більше ніж просто гроші.

Винагородження може бути зовнішнім і внутрішнім. Внутрішнє винагородження дає сама робота. До нього належать: почуття досягнення результатів роботи, змістовність і її значення, самоповага. Зовнішнє винагородження виникає не від самої роботи, а надається організацією через систему стимулів (заробітна плата, додаткові виплати і пільги, визнання, похвала і т.ін).

Сукупність вище перерахованих елементів мотивації визначає певну техніку мотивації, яку використовують в організації. Крім того, ці ж елементи є основою побудови мотиваційного процесу, або мотивування. Мотивування - процес впливу на людину з метою спонукання її до певних дій через певні мотиви. Мотивування людей здійснюється шляхом використання різних прийомів і способів впливу. Найпростіша модель процесу мотивації має всього три елементи: потреби, цілеспрямовану поведінку і задоволення потреб. Безумовно, що такий розгляд мотивації носить досить умовний характер, так як в реальному житті немає чіткого розмежування стадій. Проте, для того, щоб з'ясувати яким чином розгортається процес мотивації, з яких складових частин він складається і в чому полягає його логіка, може бути корисною більш розширена модель, що складається з п’яти етапів (рис. 1.2)

 

 

Рис. 1.2. Мотиваційний процес

Знання логіки процесу мотивації разом з тим не дає суттєвих переваг в управлінні цим процесом. Слід пам'ятати, що процес мотивації кожної конкретної людини є унікальним і не на сто відсотків передбачуваним, завдяки різним мотиваційним структурам і різним ступеням впливу однакових мотивів на різних людей. Таким чином процес мотивації є дуже складний і неоднозначний.