Методи управління

3. Оцінюється технічний стан і віковий склад обладнання.

4.  Оцінюються узагальнюючі показники ефективності використання основних засобів.

5.Проводиться оцінка  використання обладнання за часом  і потужністю і його впливу на випуск продукції.

6. Оцінюються показники використання площ підприємства.

7. Виявляються резерви ефективнішого використання основних засобів і шляхів їх  мобілізації.

Основними джерелами  інформації для аналізу наявності і використання основних засобів є:

1.   Дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку і звітності, зокрема:

• акти приймання-передачі основних засобів, акти на списання основних засобів, інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний список основних засобів за місцем їх знаходження, картка обліку руху основних засобів, розрахунок амортизації основних засобів;
• дані рахунків: 10 «Основні засоби», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції»;
• облікові регістри: журнал 4 і відомість 4.1;
• фінансова звітність: ф. №1 «Баланс», ф. №4 «Звіт про власний капітал», ф. №5 «Примітки до річної фінансової звітності»;
• статистична звітність: ф. №І- п «Звіт підприємства з продукції», ф. №І- підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства», ф. №11-ОЗ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)».

2. Бізнес-план.

3. Дані відділу головного механіка.

4. Матеріали проведеної інвентаризації устаткування, атестації робочих місць, матеріали вибіркових спостережень за роботою обладнання. 

Аналіз засобів праці розпочинають з вивчення обсягу та динаміки основних засобів.

Збільшення вартості основних засобів може свідчити не тільки про ріст виробничого потенціалу підприємства, але і про зниження мобільності капіталу, зменшення  власного оборотного капіталу та погіршення показників фінансової стійкості. Враховуючи ці негативні наслідки росту вартості основних засобів, виникає необхідність детальної оцінки доцільності відволікання фінансових ресурсів на ці вкладення. Тому далі в процесі аналізу слід вивчити технічний рівень розвитку виробництва, склад, структуру, показники руху, технічний стан та забезпеченість підприємства основними засобами.

Основні засоби, що беруть участь у виробництві, поділяють на активні, що безпосередньо діють на предмети праці (машини й устаткування), і пасивні, що створюють умови для виробничого процесу (будівлі, споруди, господарський інвентар та ін.).

Співвідношенням вартості окремих видів основних засобів  до загальної їх вартості і визначається їх структура і питома вага активної і пасивної частини. Зіставленням структури  основних засобів за ряд періодів виявляється динаміка і напрямки її зміни. Підвищення питомої ваги активної частини основних засобів характеризує прогресивність їх структури, ріст технічної оснащеності підприємства, сприяє збільшенню випуску продукції і росту фондовіддачі і тому заслуговує позитивної оцінки. В той же час відсутність пасивної частини, її низька частка свідчить про відсутність нормальних умов праці, веде до травматизму, до плинності кадрів, знижує продуктивність праці.

Для аналізу структури  основних засобів підприємства, їх динаміки, рівня оновлення і зносу використаємо таблицю 3.1. Ці дані містяться у формі №5 фінансової звітності підприємства                                                                                                        

Таблиця 3.1.Оцінка складу, структури і динаміки основних засобів, тис. грн

Групи  основних  засобів	2010 рік		2011 рік		Динаміка
	у сумі	у %	у сумі	у %	абсолютна	відносна, %		у структурі, %
1	2	3	4	5	6	7		8
Будинки, споруди та передавальні пристрої	184214	39,44	196058	40,5	11844	6,42		1,1
Машини та обладнання	212744	45,54	214156	40,5	1412	0,66		-5,04
Транспортні засоби	65090	13,9	66604	13,7	1514	2,3		-0,2
Продовження таблиці 3.1.
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4472	0,96	7098	1,46	2626	58,7		0,5
Багаторічні насадження	9	0,002	9	0,001	0	0		-0,001
Бібліотечні фонди	22	0,004	22	0,005	0	0
Малоцінні необоротні активи	511	0,10	457	0,09	-54	-10,5		-0,01
Разом	467062	100	484404	100	17342	57,6		–

 

 

За даними таблиці  можна зробити висновок, що вартість основних засобів за звітний період збільшилася на 17342 тис. грн. або на 57,6%.

Приріст основних засобів  може відбутися за рахунок введення в дію нових основних засобів, або ж росту їх вартості внаслідок  переоцінки. Щоб зробити однозначний  висновок, необхідно використати інформацію, подану в рядку 060 Звіту про власний капітал. У нашому випадку реальний приріст основних засобів становить 17342 тис.грн.

Позитивним моментом структури основних засобів є  висока частка і ріст їх активної частини.

У процесі аналізу виділяють частку основних засобів щодо яких існують обмеження права власності, частку основних засобів, що перебувають у заставі, тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція), вилучені для продажу і т.п.

Характеристику руху основних засобів дають коефіцієнти оновлення і вибуття.

Коефіцієнт оновлення  розраховують шляхом ділення вартості основних засобів (ОЗ), які надійшли за аналізований період до їх вартості на кінець періоду.

Кон = ОФ_о/ОФ_к,

де ОФ_о- вартість введених основних фондів за звітний рік; ОФ_к- загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року

Цей показник вказує, яку  частку від наявності на кінець звітного періоду складають нові основні  засоби.

Коефіцієнт вибуття  розраховують як частку від ділення  вартості вибулих основних засобів до первісної вартості основних засобів на початок звітного періоду.

К_виб = ОФ_в/ОФ_п,

де ОФ_в – вартість основних фондів, які вибули; ОФ_п – вартість основних виробничих фондів на початок періоду.

Цей коефіцієнт показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство  починало свою діяльність у звітному році, вибула через зношеність і інші причини.

Ці коефіцієнти розраховуються як у цілому по всіх основних засобах, так і по активній їх частині.

В аналізі коефіцієнти  оновлення і вибуття треба  розглядати взаємопов’язано. Якщо темпи оновлення основних засобах значно перевищують темпи вибуття, то це може свідчити про те, що оновлення здійснюється за рахунок нового будівництва, введення нових основних засобів, а не за рахунок заміни морально і фізично застарілих основних засобів. Це приводить до нагромадження застарілого устаткування і стримує ріст економічної ефективності основних засобів.

Технічний стан основних засобів характеризується коефіцієнтами  зносу, придатності, їх віковим складом.

Зіставляючи суму зносу основних засобів за аналізований період з їх первісною вартістю, розраховують коефіцієнт зносу.

К_зн =З/ОФ_п,

де 3 — сума зносу основних фондів; ОФ_п — первісна вартість основних фондів на початок періоду. 

Коефіцієнт придатності  – це різниця між одиницею і коефіцієнтом зносу: 

К_прид = 1 – К_зносу . 

 

Кількісне значення цього  показника можна також розрахувати, зіставивши залишкову і первісну вартість основних засобів на кінець аналізованого періоду. 

 

К_прид=ОФз/ОФ_п,

де ОФ_з — залишкова вартість основних фондів; ОФ_п — початкова вартість основних фондів.

Цілком зрозуміло, що чим нижчий коефіцієнт зносу, тим  кращий технічний стан основних засобів. Показники технічного стану залежать від коефіцієнтів оновлення і вибуття: чим більше коефіцієнт вибуття наближається до коефіцієнта оновлення, тим нижчий рівень зносу і кращий технічний стан основних засобів.

Слід вказати на те, що ці показники дають умовну оцінку технічному стану основних засобів, що в певній мірі обмежує їх аналітичні можливості (величина зносу залежить від прийнятого на підприємстві методу нарахування амортизації).

Для розрахунку коефіцієнтів руху основних засобів використовують дані фінансової звітності №5.

Узагальнимо показники в таблиці 3.2.

№	Показники	2010 рік	2011 рік
А	1	2	3
1.	Первісна вартість основних засобів	467062	484404
2.	Надійшло основних засобів	-	7 879
3.	Коефіцієнт оновлення (ряд.2 : ряд.1, гр.3)	-	0,016
4.	Вибуло  основних засобів	-	6 135
5.	Коефіцієнт вибуття (ряд.4 : ряд.1, гр.2)	-	0,013
6.	Сума зносу	213262	233 376
7.	Коефіцієнт зносу (ряд.6 : ряд.2)	45,7	48,2
8.	Коефіцієнт придатності	54,33	51,82

Таблиця 3.2.- Оцінка руху та технічного стану основних засобів, тис грн..

Як свідчать дані таблиці 3.2, на кінець звітного періоду 48,2% вартості основних засобів вже покриті амортизаційними відрахуваннями. Судячи з кількісного значення коефіцієнта оновлення, на кінець звітного періоду частка нових основних засобі 1,3% основних засобів.

 

3.2. Аналіз ефективності використання основних фондів.

 

Ефективність використання основних засобів характеризується такими основними показниками:

• фондовіддачею (як відношенням обсягу продукції до вартості основних засобів);
• фондомісткістю (як відношенням вартості основних засобів до обсягу продукції);
• рентабельністю основних засобів (як відношенням валового прибутку до вартості основних засобів);
• капіталовіддачею (як відношенням чистого доходу до вартості основних засобів);
• показниками використання площ підприємства;
• показниками зняття продукції з одного квадратного метра площі;
• коефіцієнтом використання виробничої потужності.

Одним із основних показників ефективності використання основних засобів  є фондовіддача, яка показує вартість виготовленої продукції в розрахунку на одну гривню авансовану в основні  засоби.

Може бути порахована загальна фондовіддача і фондовіддача активної частини основних засобів. Взаємозв’язок між загальною фондовіддачею і фондовіддачею активної частини основних засобів можна представити так:

ФВ = ПВ × ФВ_а ,

де: ПВ – питома вага активної частини основних засобів у загальній їх вартості;ФВ_а – фондовіддача активної частини основних засобів.

Для факторного аналізу  зміни фондовіддачі використовують методи елімінування.

Віддача активної частини  основних засобів є складним фактором. Серед економістів нема єдиної думки  в підході щодо формування факторів другого і наступних порядків. Відповідно і різні методики аналізу.

Розрахунок і оцінка показників ефективності використання основних засобів відображені в таблиці 3.3.

Приведені в таблиці 3.3 дані свідчать про те, що ефективність використання основних засобів є недостатньо високою. Це підтверджується абсолютними значеннями показників фондовіддачі, рентабельності та капіталовіддачі основних засобів.