Методи управління

                          (1.15)

 

Коефіцієнт завантаження устаткування (К_зу) визначається так:

                            (1.16)

 

тобто

                                 (1.17)

 

при К_зу = 1 устаткування використовується повністю;

при К_зу > 1 устаткування перевантажене;

при К_зу < 1 - воно недовантажене.

Після розрахунку виробничих потужностей  всіх цехів будується діаграма потужності підприємства.

Крім розрахунків по провідних  цехах і дільницях, визначається технологічна спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності по даних провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Відповідність потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховуються співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок. [19]

 

3. Система показників використання та обчислення виробничої потужності

 

При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо  мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому для оцінки реального  стану її використання потрібна система  показників.

Як система показників в цілому, так і окремі з них повинні відповідати певним вимогам. У першу чергу кожний із показників, який входить до тієї чи іншої групи, має чітко визначене призначення в системі аналізу та використовується для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей. Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного із показників, які входять до тієї чи іншої групи та системи в цілому.[15, с.27]

Серед показників першої групи слід виділити коефіцієнт використання проектної потужності (К_пп), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом, до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.

Зовсім інше значення має коефіцієнт використання діючої виробничої потужності (Кдп). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної.

Важливе значення для  характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. За результатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Рівень використання середньо-розрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом нормативної величини потужності (К_нп):[10, с.47]

                                         (1.18)

 

де Вп_н - розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна  оцінити резерви її поліпшення, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства.

Об'єктивну оцінку цих  резервів можна отримати за допомогою  групи показників, які характеризують рівень використання обладнання. До них  належать коефіцієнти змінності роботи обладнання, коефіцієнт завантаження обладнання та показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання ( К_зм) є ділення планової розрахункової або фактичної машиномісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну:

 

                                    (1.19)

 де  - сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції.

Коефіцієнт режимної змінності устаткування показує ступінь його зайнятості по змінах:

                                   

                               (1.20)

де q₂- кількість верстатів, що працюють у дві зміни, од.;

q₃ - кількість верстатів, що працюють у три зміни, од.

Коефіцієнт завантаження устаткування на виробничу програму (К_зу) характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і структурою парку устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи.

Важливим моментом в  аналізі використання обладнання є  визначення середнього часу його роботи. Показник, який характеризує середній час роботи машини (год.), обчислюється як:

,                                             

                                            (1.21)

де С_вст - кількість встановленого обладнання.

За такими показниками  можна оцінити вплив факторів, які характеризують конструктивно-технологічні особливості продукції, що виготовляється, та досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва, відображають наявні ресурси та їх використання в часі.[18]

Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання існує коефіцієнт пропорційності (К_пр), який належить до другої групи показників. Він визначається як відношення кількості обладнання, зайнятого у виготовленні продукції (С_пр), до загальної кількості встановленого обладнання (С_вст).

Якщо С_пр = С_вст, то коефіцієнт пропорційності дорівнює коефіцієнту завантаження обладнання. У всіх інших випадках вони відрізняються за величиною.

Визначивши за допомогою коефіцієнта  пропорційності рівень пропорційності у виробничій потужності, можна встановити ту кількість машин, верстатів, які безперервно беруть участь у роботі, а також виявити ту частину обладнання, яка може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою. Найбільш доцільно використовувати таку формулу визначення коефіцієнта пропорційності (К_пр):

                                     (1.22)

 

 

де К_зм.вст - коефіцієнт змінності роботи встановленого устаткування;

    К_зм.н - нормативний коефіцієнт змінності.

Важливе місце в аналізі  рівня використання виробничої потужності посідають інтегральні вартісні показники. Вони утворюють третю групу показників і дають змогу оцінити вплив використання виробничої потужності на ефективність виробництва. Одним із таких показників є фондовіддача. Цей показник має прямий зв'язок із показниками, які вказують на рівень завантаження обладнання.

Фондовіддача визначається за формулою:

                                 

                                        (1.23)

де ВП(ТП) - обсяг валової (товарної) продукції підприємства, грн.;

S_cp - середньорічна вартість основних засобів, грн.

Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:

                   (1.24)

 

де ΔФ_в - приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання;

К_з.з;К_з.б - коефіцієнти завантаження обладнання відповідно у звітному і базовому періодах;

Ф_в^б - фондовіддача у базовому періоді.

За показником фондовіддачі оцінюють ступінь відповідності  фактичної та проектної фондовіддачі, а також зіставляють проектну фондовіддачу із прийнятою потужністю. Порівнявши ці два показники, можна визначити резерви підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, які в свою чергу характеризують резерви поліпшення використання прийнятої потужності. Резерв підвищення фондовіддачі (Рф) можна обчислити за формулою:

                            (1.25)

 

де Ф_в^пр - проектне значення фондовіддачі;

Ф_в^п   - фондовіддача, обчислена за прийнятою потужністю.

Визначаються також  показники фондомісткості та фондоозброєності підприємства.

Фондомісткість:

                         (1.26)

 

де S_cp - середньорічна вартість основних засобів, грн.;

ф_в - фондовіддача.

Фондоозброєність:

                               (1.27)

де Ч— середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.[9, с. 16]

Дуже важливим показником є коефіцієнт, який характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник застосовується при оцінці рівня використання виробничої потужності тих підрозділів, величина потужності яких залежить насамперед від величини виробничих площ.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (виробничої потужності):

На робочому місці розраховується за формулою:

                         (1.28)

де Nі - кількість і-х деталей;

Тшт_і - норма часу на обробку і-ї деталі;

 m - кількість видів деталей, що обробляються;

Ф_д -дійсний фонд роботи обладнання.

На підприємстві:

                                    (1.29)

,

де Ф_д - дійсний фонд роботи обладнання;

 Ф_н - номінальний фонд часу роботи обладнання.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (виробничої потужності):

На робочому місці (групі робочих місць):

 

                      (1.30)

 

де Ni - кількість і-х деталей;

Тшт_і - норма часу на обробку і-ї деталі;

Т_мі - час машинної і машинно-ручної обробки і-ї деталі;

m - кількість видів  деталей, що обробляються;

По підприємству:

                     (1.31)

 

де Е_р - спожита за рік електроенергія;

Вп_вст - встановлена потужність усіх струмоприймачів;

Ф_д - дійсний фонд роботи обладнання.

Коефіцієнт інтегрального  використання обладнання (виробничої потужності):

                        (1.32)

де К_екс - коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (виробничої потужності);

К_І - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (виробничої потужності)[6, с. 51-52]

Наведена система показників дає змогу отримати інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання виробничої потужності підприємств та його підрозділів, встановити черговість проведення заходів щодо поліпшення використання виробничої потужності та розробити ефективні шляхи реалізації резервів виробничої потужності.

У сучасних умовах господарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємств є найдешевшим заходом, що різко впливає на ефективність роботи кожного із них. Виробничі потужності підприємств, матеріальною основою яких є сучасні системи машин, мають динамічний характер. У їхньому складі відбуваються як якісні, так і кількісні зміни.

Якщо не враховувати  впливу об'єктивних факторів на зміну  потужностей, то це позначиться на ефективності їх використання. Особливо чутливий такий вплив в умовах частої зміни продукції та технології її виготовлення. Отже, йдеться про розв'язання такого комплексного завдання, як поліпшення використання виробничих потужностей підприємства шляхом залучення значних резервів недовантаження наявного устаткування та формування резервних потужностей для забезпечення освоєння випуску нових видів продукції, що користуються підвищеним попитом у споживачів.

Підприємства мають  великі можливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхом раціональної побудови систем машин за рахунок маневрування наявними у них виробничими потужностями. Особливо значні резерви такого маневрування можна виявити в складі технологічного устаткування із застосуванням найпрогресивніших пристосувань та інструментів, модернізації обладнання, впровадження нової техніки і технології тощо.[2, с.102-103]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА “Подільський цемент” .