Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами

 

  Динамічний розвиток галузей світової сфери послуг як системоутворюючого сектору господарства є проявом і наслідком становлення і розвитку постіндустріального суспільства, в першу чергу, в провідних зарубіжних країнах. В найближче десятиліття цей процес буде обумовлений як базовими довгостро-ковими закономірностями суспільного прогресу, так і зростанням впливу ряду нових явищ , що призвели в останні десятиліття до прискорення темпів зростання сфери послуг. Підвищення життєвого і культурно-освітнього рівня населення буде супроводжуватись абсолютним і відносним збільшенням витрат на послуги у структурі споживчих витрат населення. В умовах безперервного технологічного ускладнення виробництва, зростання конкуренції у світовому економічному просторі зростатиме попит бізнесу на широке коло послуг, що сприяють підвищенню його конкурентоспроможності. Соціально-гуманітарна спрямованість постіндустріального розвитку, в свою чергу, вимагатиме подальшого розширення в структурі економіки позицій таких галузей сфери послуг, як освіта, охорона здоров’я, соціальна допомога, культурно-рекреаційні галузі тощо [1, с. 121]

  Слід зазначити, що з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в багатьох секторах сфери послуг відбуваються подекуди революційні відкриття: радикально змінюються матеріальна база, характер і зміст операцій; розширюється набір пропонованих послуг, особливо в сегменті фінансових, телекомунікаційних, ділових послуг; сформувався комплекс нових галузей сфери послуг, в першу чергу, інформаційного спрямування (мобільний зв’язок; послуги з обробки потоків інформації; розробка програмного забезпечення; управління і обслуговування інформаційних систем); моделі масового обслуговування активно доповнюються індивідуалізованим підходом і сервісом, орієнтованим на конкретного покупця. Змінились також базисні ознаки послуг: нівелюється локальне розташування виробництва послуг; створені умови для їх передачі на різні відстані в реальному режимі часу; з появою Інтернету ринок послуг вийшов за рамки реальної економіки, у віртуальному просторі реалізуються зростаючі обсяги операцій. Оскільки в галузях сфери послуг спостерігається особливо тісна залежність ефекту нових технологій і ринкового успіху фірм від якості і раціонального використання нематеріальних активів (систем організації, управлінських рішень, людського капіталу и т.п.), очікується, що в діловій стратегії бізнесу в сфері послуг особлива увага буде приділятись удосконаленню характеристик робочої сили. Вже на даному етапі світогосподарського розвитку галузі сфери послуг активно інтегруються в економіку знань, а за показником наукомісткості ряд видів послуг (інформаційні, ділові, професійні) увійшли до числа лідерів. Так, в розробці програмного забезпечення цей показник становить 21,5%, в послугах з управління інформаційними системами – 17% (для порівняння – в обробній промисловості – 3,6%). Наукова складова розвитку сфери послуг укріплюється також в результаті інтеграції двох форм виробництва в рамках великих корпорацій, які поєднують розробку певного продукту і розробку технологій надання послуг з його реалізації і обслуговування. Враховуючи вирішальну роль інновацій у конкурентній боротьбі на сучасному етапі світовогосподарського розвитку, можна очікувати подальшого поглиблення наукової складової у розвитку сфері міжнародних послуг. В найближчій перспективі слід очікувати також посилення впливу глобалізації на розвиток світового ринку послуг. В результаті виходу послуг на зовнішні ринки внаслідок розвитку інформаційних технологій, їх частка у світовому експорті товарів і послуг зросла до 2005р. до 21-22%. У розвитку високотехнологічних послуг зростання частки в загальному експорті послуг становило 37% на період 1990-2005рр. (з 23% до 50% у вартісному вираженні). Разом з тим, на світовому ринку послуг зберігаються більш значні регуляторні бар’єри, ніж в торгівлі товарами, що обумовлює визначальну роль держав в лібералізації режимів торгівлі послугами. Особливо важливим в цьому контексті є діяльність СОТ, де програми лібералізації ринків послуг вийшли на перший план. Так, до 2015р. передбачається поетапне зняття значних перешкод в транскордонній торгівлі послугами, русі капіталу та інших формах обміну послугами. За умови їх реалізації до 2020р. можна очікувати збільшення питомої ваги послуг у зовнішньоторговому обороті розвинутих країн до 30-35% [1, с. 124].

В той же час, в глобалізованому просторі попит на послуги розвинутих країн буде стримуватись внаслідок виходу на світовий ринок виробників послуг з країн, що розвиваються [3]. В цілому стимули до зростання виробництва послуг в перспективі будуть превалювати над обмеженнями, і його високі темпи збережуться, особливо в країнах з розвинутою економікою. Так, за наявними оцінками, в США при середньорічних темпах приросту ВВП в період 2005-2020р. 3,3%, відповідний показник для сфери послуг становитиме 3,4% [1, с. 121]. Таким чином, довгострокова тенденція випереджального зростання сфери послуг буде поступово втрачати свої позиції (в США у 2005 р. частка сфери послуг у ВВП і зайнятості країни становила близько 80%, в інших розвинутих країнах – 73-78%, очікується, що до 2020 р. вона стабілізується в провідних країнах на рівні 80-85%), зросте ймовірність більш рівномірного руху вторинного і третинного секторів господарства у структурі економіки розвинутих країн, відбудеться поглиблення інтеграції матеріального і нематеріального виробництва як провідним напрям постіндустріального розвитку (поєднання уречевленого компонента і послуг в провідних сучасних технологіях). Щодо структурних зрушень в рамках світового ринку послуг, провідні тенденції збережуться: перш за все, відбудеться подальше розширення позицій сектора ділових і професійних послуг. Так, частка інформаційних, комп’ютерних послуг, а також консалтингу, маркетингу, менеджменту та інших до 14%, і до 2020 р. можливе її зростання до 17-18%. Найбільш високі темпи зростання н перспективу прогнозуються для таких видів послуг, як інформаційні (включаючи Інтернет), розробка програмного забезпечення, маркетинг і реклама тощо. Чисельність працюючих в діловихі професійних послугах США, за оцінками експертів, збільшиться до 2014 р. до 21 млн. чол. (2009р. – 17 млн.чол.). В цілому можна виділити такі особливості галузевої структури сучасної світової сфери послуг:

1) великі масштаби і  стале зростання галузей соціально-культурного  профілю внаслідок багатократного  ускладнення їх функцій (зростання  інвестиційної ролі освіти, культури, охорони здоров’я);

2) організаційно-технологічна  модернізація ряду галузей сфери  послуг.

Повну картину динаміки продуктивності у галузі послуг отримати досить складно внаслідок обмеженості деформації і недоліків в методах

розрахунків. Тим не менш, в роботах зарубіжних дослідників наголошується на зростанні індексу багатофакторної продуктивності в ряді галузей сфери

послуг, що свідчить, на думку вчених, про системнийхарактер даного явища. Основною причиною скорочення великого розриву в рівнях і динаміці продуктивностів матеріальному виробництві і сфері послуг є широко-

масштабне використання в послугах нових технологій, оснащення робочої сили високотехнологічними засобами праці. До найбільш перспективних послуг слід віднести Інтернет, конференц-зв’язок, цифрове і кабельне телебачення, електронну пошту тощо. Одночасно відбувається інтеграція різних типів термінального обладнання в єдиний телекомунікаційний комплекс. Разом з тим розвиток інформаційних технологій уніфікує різновиди торгівлі. Адже предметом міжнародного обміну стає інформація, товарні властивості якої не можна ігнорувати і яка відповідає сучасним критеріям ідентифікації послуг. В останні роки на світовому ринку послуг виникла і швидко розвивається нова форма міжнародного розподілу праці – аутсорсинг (передача технологій і бренду продукції, що належить підприємцю (компанії) в одній країні, на певних умовах іноземному підприємцю (компанії).

Щодо американського ринку аутсорсингу, спостерігаються певні структурні зрушення: тенденція до перенесення робочих місць за кордон переважно у

виробництві змінилась на перенесення робочих місць за кордон переважно в сфері послуг. Одночасно слід відзначити, що даний процес сприймається в США неоднозначно, оскільки це впливає на ринок праці країни: в сфері послуг в США зайнято 75% працівників і виробляється більше 70% ВВП. До процесу аутсорсингу на ринку послуг США залучаються, перш за все, Індія, Філіппіни, Східна Європа (у т.ч. Україна), Росія, Малайзія, Бразилія. Лідером за обсягами використовуваної робочої сили виступає Індія, де у великій кількості представлені англомовні професіонали, вартість яких становить 10-

15% від вартості аналогічного  робочого місця в США, що і  робить зазначену країну достатньо  привабливою для країн, які прагнуть  до зменшення витратності. Завдяки  аутсорсингу, який збільшується  в Індії на 50% на рік, високотехнологічний  сектор індійської економіки  зростає на 30% щорічно і на сьогодні  становить 3 млрд.дол. США. Завдяки розвитку  телекомунікацій (зокрема, прокладанню  високошвидкісних оптико волоконних  кабелів), аутсорсинг охопив практично  всі сфери послуг. Однак тенденція  до переносу робочих місць  за кордон не обмежується високотехнологічним  сектором. В країни з висококваліфікованою, але більш дешевою робочою  силою переносять не лише розробку  програмного забезпечення, а й  обробку фінансової документації, НІОКР в промисловості, розробку  архітектурних проектів, телефонні  центри страхових компаній і  банків тощо.

  В період стагнації 2001-2002рр. Американські інвестиційні банки перене-сли до Індії близько 100 тис.робочих місць в сегменті створення продуктів для локальних корпоративних мереж, обробки фінансової документації тощо. Дані процеси посилились в період останньої світової фінансової кризи.

   Аутсорсинг у сфері послуг активно використовують також компанії Вели-кобританії, Німеччини, Франції та інших країн. Але на відміну від США, які найчастіше переносять робочі місця до Індії, надають перевагу країнам Схі-дної Європи: Німецькі компанії використовують аутсорсинг Чехії і Угор-

щини (де традиційно першою іноземною мовою є німецька), французькі – Румунії (в якій французька мова вивчається частіше, ніж англійська), фінсь-кі–Естонії тощо. В цілому поява такої нової форми розподілу праці між дер-жавами, як аутсорсинг, розподілення функцій із виробництва послуг та їх ре-алізації ведуть до поглиблення процесів глобалізації. Країни, що передають виробництво послуг в інші країни, отримують ефект від зростання про-дуктивності праці, зниження витрат за рахунок більш низької заробітної пла-ти в країнах. до яких переноситься виробництво.

     Висновки. Частка США у світовому експорту послуг після 2010р. може скоротитись, однак країна залишатиметься найбільш конкурентоспроможною

на міжнародному ринку ділових послуг. В країнах ЄС частка сфери послуг у ВВП підвищиться з 71 до 74-75%, головним чином за рахунок фінансових і ділових послуг, зв’язку, приватних послуг тощо. Окрім зазначених сегментів послуг, помітну роль може відіграти туризм і готельний бізнес, особливо в Південній Європі. При цьому в ряді старих членів ЄС частка послуг може перевищити 80%, що в даний момент є характерним лише для економіки Люксембургу. Щодо нових країн ЄС, питома вага послуг в них буде зростати повільніше, що пов’язано з необхідністю значних капіталовкладень в розви-ток сфери послуг, причому зазвичай дочірніми структурами інозем-нихтелекомунікаційних компаній, банків, страхових фірм і т.п.

2.2 Особливості участі країн у міжнародній торгівлі послугами

Експорт послуг значно варіюється від одного регіону до іншого.  Це може пояснюватися тим, що в даних регіонах різні напрямки економічної діяльності, технологічний розвиток, ринок послуг.

 

           - послуги зв’язку

- фінансові послуги

- будівельні послуги

- роялті та ліцензійні  платежі

- комп’ютерні та інформаційні  послуги

- інші ділові послуги

 

   Як ми можемо бачити в даній інфографіці, що ринок послуг є приблизно однаковим по всим видам послуг. Але можна побачити певні відмінності у наданні міжнародних послуг у даних регіонах. Так, як наприклад Північна Америка спеціалізується на роялті та ліцензійних платежах, так і Близьких схід спеціалізується на наданні комп’ютерних та інформаційних послуг. З цього можна зробити висновок, що кожен регіон має великі ринки надання певних послуг.

На міжнародному ринку послуг домінує 8 країн: США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди та Іспанія, на які припадає 2/3 світового експорту послуг. Вони забезпечують також понад 50 % імпорту послуг лише з однією різницею: замість Іспанії до вісімки імпортерів уходить

Китай. Ці країни забезпечують найрізноманітнішу номенклатуру послуг і високотехнологічні зразки. США, Великобританія, Німеччина та Франція дають 36 % усього світового експорту послуг. Експортна квота США та Великобританії на світовому ринку дорівнює 24 %, імпортна – значно нижча. Майже абсолютним споживачем на ринку послуг є країни, що розвиваються, за винятком “нових індустріальних країн” або ринків, що виникають, зокрема Південна Корея, Мексика, Сінгапур.

   Значно збільшили торгівлю  послугами в останні роки Нова  Зеландія й Австралія. Це пов’язано  насамперед із поширенням туризму, передусім зі скасуванням обмежень  у повітряних перевезеннях і  створенням туристичних центрів. Франція нині набула вагомості як продавець фінансових і страхових послуг, Швеція – послуг технічного, управлінського та консультативного характеру. Експортерами послуг освіти й охорони здоров’я є Великобританія, США, Франція, Швейцарія, Німеччина. Найвищого рівня за кількістю проведених виставок досягли США та Західна Європа (найбільше Німеччина). У сфері фінансових і фрахтових послуг Великобританія та США втратили значну частину монопольних позицій, а Японія та Німеччина, навпаки, стають дедалі вагомішими їх постачальниками [9].

2.3  Зростання експорту  комерційних послуг, 2011-2012

 

  Практично всі сектори комерційних послуг зазнали уповільнення в 2012 році. Транспортні послуги зросли лише на 1 відсоток у результаті зниження торгівлі товарами. У Європі, експорт транспортних послуг впав на 2 відсотки. Туристичні чеки, які представляють більш ніж чверть експорту глобальних послуг, зросли лише на 4 відсотки в по-рівнянні з 12 відсотками у 2011 році. Експорт фінансових послуг випробував найрізкіше зниження, скоротившись на 4 відсотків у 2012 році, в порівнянні з 12-відсоткове зростання в 2011 році.

  Фінансові послуги Європи впали на 7 відсотків у той час як у Північній Америці зниження було 2 відсотки. Глобальні надходження роялті та ліцензійні платежі застій в першому

     З 2001 року, з квитанціями в Європі відбувалося зниження на 5 відсотків.

    У наданні  комп'ютерних  послуг зафіксований найвищий ріст в 2012 році, у світовому експорті до 6 відсотків.

    Загалом, ми можемо  побачити значне зниження рівня  надання послуг в 2012 році, в порівнянні з 2011 роком. Це може бути зумовлено підвищенням обсягів продажу товарів.

10 провідних лідерів по  наданню туристичних послуг

 

Туристичні надходження Європейського Союзу знизилася на 2 відсотки  в 2012 році, незважаючи на незначне збільшення числа міжнародни х туристичних прибутків. Це було пов'язано зі  короченням туристичного експорту в Європейському Союзі, який впав на 4 відсотки. Надходження від поїздок в межах Європейського союзу складають дві третини туристичних надходжень до ЄС . У Сполучені Штати, другі за значимістю туристичні експортери, їхній експорт збільшився на 9 відсотків.