Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами

     М.Мескон розглядає  цінності як важливі і значущі  з погляду конкретної людини  предмети, дії, спосіб життя, ідеї  і т. п., зодного боку, і як загальні  переконання стосовно того  що  добре, що погано або що є несуттєвим у житті,  - з іншого [5].Не менш значущим аспектом у дослідженні особливостей  бізнес-процесів підприємств сфери послуг є питання якості надаваних послуг. А. Парасураман, В. Зайтамл, Л. Беррі вважають, що якість сер-вісу – це розбіжність між  очікуваннями клієнта й реальною послугою. К. Лавлок вважає,що при оцінюванні споживачем якості послуги, він порівнюєдеякі фактичні значення параметрів оцінки якості зочікуваними ним величинами цих параметрів, і як, що добре, що погано або що є несуттєвим у житті, - з іншого.

    Згідно з теорією Рокича існують два типи цінностей : термінальні, які є переконаннями людей щодо мети і кінцевого стану, до якого вони намагаються наблизитись та інструментальні, тобто це уявлення про бажані методи поведінки з метою досягнення термінальних цінностей. Кайле визначає вісім сумарних цінностей, які можна в належний спосіб виміряти: самоповага, безпека, стосунки, відчуття гордощів від досягнутого, задоволення собою, повага з боку інших, належність (до чогось — соціальної групи, партії іншої  певної спільноти тощо), радість. Шет, Ньюман та Гросс класифікують усі цінності за п'ятьма групами залежно відтого, що саме зумовлює корисність блага : фу-нкціональні; соціальні;емоційні; епістемічні; умовні [7]. Л.Лукашевич осно-вні типи поведінки споживача на ринку розмежовує на орієнтовані на якість і орієнтовані на ціну,відповідно до чого фактори, що впливають на вибір споживача, проранжовує, в порядку зниження вагомості в аспекті їхньої цінності [6].

Заслуговує на увагу класифікація цінностей,сформульована Р.Фатхутди-новим (табл. 3), який визначаєцінність як щось особливе, чим суб’єкт або об’єкт управлінняволодіє, прагне зберегти або мати у майбутньому [12].

Таблиця  Класифікація цінностей (За Р.Фатхутдиновим)

Види цінностей	Природно-кліматичні, політичні, соціальні, грошові, матеріальні,нематеріальні, духовні, культурні
Рівень якості (значимості) цінностей	Високі якості, що викликають усуспільства захоплення (престижні),неякісні, не прийняті суспільством (негативні)
Спосіб існування цінностей	Реальні та віртуальні
Об’єкт, якому характерні цінності,або який їх формує	Індивідуум, колектив, організація, регіон, галузь, країна, світова спільнота
Джерела або основа Походження   цінностей	Об’єктивні та суб’єктивні (штучно створені людиною)
Місце системного    прояву цінностей	В системі та поза системою
Можливість оцінки  цінностей	Оцінювані кількісно та не оцінювані кількісно
Динамічність   цінностей	Довготривалі, стратегічні, короткотермінові, тактичні
Масштаб  розповсюдження цінностей	Глобальні, локальні, індивідуальні,
Керованість  цінностей	Керовані людиною, детерміновані, некеровані, стихійні
Аспекти цінностей, на які звертає увагу споживач	Якість товару, послуг, ціна товару,торгова марка, економічність товару в   експлу-атації,якість сервісу,конкуренто-спро-можність, соціально-психологічний аспект купівлі, ситуаційний аспект купівлі

 

Проте, стосовно сфери послуг, на думку дослідників , ланцюжокцінності слід роширити, додавши до основної та допоміжноїтакі види діяльності, як цільові, супутні, обслуговуючі, щовизначаються нами як структурні елементи бізнес-процесів,які певним чином є взаємозалежними та взаємодоповню-ючими, що обумовлює, у разі неефективностіїхньої взаємодії, реструктуризації певних елементів бізнес-процесів відповідно до основного інтересу споживачів підприємства, що обумовить нарощення цінності послуги. З урахуванням цього, нами запропоновано власне визначення цінності послуги та виділено найбільш універсальні її критерії, оцінка яких дозволить при необхідності проводити реструктуризацію бізнес-процесів та коригувати зміст їхніх структурних елементів для досягнення та збереження намаксимальному рівні задоволення потреб споживача.

  Цінність послуги  – це оптимальне співвідношення  певного набору бізнес-процесів, необхідних споживачеві у певній  кількості та якості з урахуванням  їхньої вартості у певнийперіод  часу для максимального задоволення  потреб, та можливістю реструктуризації  структурних елементів бізнес-процесів  у разі недосягнення такого  співвідношення для забезпечення  цілісності системи послуг.

Послуги на світовому ринку -   товари споживчої вартості, які переважно не здобувають упредметненої форми. Особливості міжнародного ринку послуг:більшість міжнародних контактів у цій сфері базується на прямих зв’язках між виробниками та споживачами;

міжнародна торгівля послугами припускає більшої наявності зарубіжних

партнерів;

МРП тісно пов’язан із товарним ринком, але розвивається більш високими темпами;

сфера послуг більш захищена державою, ніж сфера товарного виробництва, тому що вище питома вага державних капіталовкладень (транспорт і його інфраструктура, зв'язок, охорона здоров'я, наука, освіта та ін., перебувають, як правило, в частковій, а інколи навіть у переважаючій державній власно-сті);

ступень концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу [57, c. 146].

МРП сформувався у 80 рр., а об’єктом купівлі–продажу є більш ніж 600 видів послуг.

     Розширення міжнародної торгівлі послугами та диверсифікація світового ринку послуг посилюють потребу розвивати відповідні механізми регулюва -ння та сприяти їх адаптації до сучасної специфіки цієї сфери міжнародної економічної діяльності. Для цього вживаються заходи на різних рівнях, як зусиллями окремих урядів, так і в міжнародному масштабі, а саме:на націо-нальному рівні — у вигляді правової діяльності та нормативної регламен-тації, організаційно-інституційної політики держав;на рівні двосторонніх угод, наприклад, щодо поліпшення транспортного обслуговування рухомим складом пасажирів, вантажів, а також перекачування газу, нафти трубопроводами,у рамках багатосторонніх, регіональних проектів, наприклад, лібералізація торгівлі послугами в межах зони вільної торгівлі в Північній Америці — НАФТА,на рівні світових організацій — передусім у рамках системи ГАТТ/СОТ, укладення Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС).

Послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються здебільш-шого одночасно. Тому більшість їх видів ґрунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами, що відрізняє міжнародну торгівлю послу-гами від міжнародної торгівлі товарами, за якої більшість операцій основу- ється на торговельному посередництві та можливості зберігання товарів. Міжнародна торгівля послугами більше вимагає присутності за кордоном виробників послуг або присутності іноземних споживачів у країні надання послуг. Проте поширення інформаційних технологій дає змогу здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані;

- міжнародна торгівля  послугами взаємопов'язана з торгівлею  товарами, істотно впливає на  неї. Для поставок товарів за  кордон використовується все  більше послуг (аналіз ринків, транспортування  товарів тощо). Особливо залежить  від послуг торгівля наукомісткими  товарами, котра вимагає значних  обсягів технічного, інформаційного  і консультаційного обслуговування. Успіх товару на зовнішньому  ринку здебільшого залежить від  якості і кількості послуг  під час його виробництва, продажу  та реалізації, а також від  гарантійного або сервісного  обслуговування;

- міжнародна торгівля  послугами взаємодіє з міжнародним  рухом капіталів, переміщенням робочої  сили, котрі неможливі без банківських, інформаційних, транспортних та  інших послуг. Водночас розвиток  світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює розширення  міжнародного ринку послуг, інтенсифікацію (посилення) процесів на ньому;

- сфера послуг є більш  захищена державами від іноземної  конкуренції, ніж сфера матеріального  виробництва, а транспорт, зв'язок, фінансові  та страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров'я у багатьох  країнах перебувають у цілковитій  або частковій власності держави  чи суворо контролюються нею. Адже існує думка, що імпорт  послуг у значних масштабах  може приховувати в собі загрозу  для добробуту, суверенітету і  безпеки держави. Тому міжнародній  торгівлі послугами доводиться  долати більше бар'єрів, ніж торгівлі  товарами;

- не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні  для широкого залучення в міжнародний  господарський обіг. Передусім ідеться  про комунальні, побутові послуги  для населення. Однак успіхи окремих  країн у сфері охорони здоров'я, освіти приваблюють іноземців (лікування, навчання); у сфері культури та  мистецтва - збільшують її доходи  від гастролей артистів і прокату  фільмів за кордоном; у туризмі - залучає до обслуговування іноземців  роздрібну торгівлю, громадське  харчування, музеї та інші заклади  культури;

- у міжнародній торгівлі  послугами домінують і домінуватимуть  послуги, пов'язані з обслуговуванням  трудової діяльності.

З огляду на можливість використання у міжнародній торгівлі, послуги поділяють на такі категорії:

а) за можливістю участі в міжнародному обміні: послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі (зв'язок, міжнародні кредити, перевезення пасажирів і вантажів), і послуги, які не можуть бути предметом експорту (всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг);

б) залежно від засобів доставки послуг споживачу: послуги, пов'язані з інвестиціями (банківські, готельні і фахові послуги), послуги, пов'язані з торгівлею (транспорт, страхування), послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею (зв'язок, будівництво, комп'ютерні, інформаційні, особисті, рекреаційні послуги та ін.).

В офіційній класифікації товарів міжнародної торгівлі послуги поділені на такі групи:

- комунальні послуги і  будівництво;

- оптова і роздрібна  торгівля, ресторани і готелі, туристичні  бази і кемпінги;

- транспортування, збереження  і зв'язок, фінансове посередництво;

- оборона та обов'язкові  соціальні послуги;

- освіта, охорона здоров'я  та суспільні роботи;

- інші комунальні, соціальні  та особисті послуги.

Організація міжнародної торгівлі технологіями

Відповідно до розробленого ЮНКТАД проекту Міжнародного кодексу поведінки в галузі передавання технологій, співробітництво на між народному ринку науково-технічних, технологічних послуг може відбуватися у лі-цензійній торгівлі; на надання ноу-хау, технічного досвіду; надання техно-логічних знань, інжинірингових послуг; промислово-технічного спів робіт-ництва; науково-технічної і виробничої кооперації; інвестиційного спів ро-бітництва, оренди, лізингу; організації наукових конференцій симпозіумів, виставок, ярмарків та ін.

Ліцензійна форма співробітництва на міжнародному ринку послуг.

Здійснюється вона на підставі ліцензійної угоди (договору) - угоди про надання прав на виробниче і комерційне використання винаходів, технічних знань, товарних знаків та ін. Це означає передавання ліцензіаром (власником винаходу, патенту, технічної або психологічної новинки) ліцензіату (особі, яка отримує право на використання об'єктів інтелектуальної власності) дозволу на використання ліцензованого об'єкта.

Появі ліцензійних угод сприяло патентне право як право виняткового користування - абсолютне право, що належить лише визначеній законом (договором) особі з виключенням можливості користування ним будь-якою іншою особою. У сучасній ліцензійній практиці розрізняють патентні, безпатентні (залежно від наявності патенту), а також прості, виняткові, повні (залежно від характеру та обсягу прав на використання об'єкта) ліцензії.

Патентна ліцензія означає передавання права використання патенту без відповідного ноу-хау ("чистий патент").

Безпатентні ліцензії (ліцензія на використання ноу-хау без патенту на винахід) охоплюють більшість ліцензійної торгівлі, оскільки набуття "чистого патенту", зазвичай, супроводжується додатковими науково-дослідними розробками, витратами на впровадження у виробництво, для чого ліцензіат повинен володіти розвинутою технологічною базою.

Проста ліцензія означає, що ліцензіар дозволяє ліцензіату на певних умовах використання винаходу або ноу-хау, залишаючи за собою право на самостійне їх використання і передавання їх іншим ліцензіатам.

Виняткова ліцензія надає монопольне право лише одному ліцензіату на використання об'єкта ліцензії відповідно до умов угоди, у зв'язку з чим ліцензіар втрачає права на його використання і не може надати їх іншим особам (фірмам). В окремих випадках за ліцензіаром може залишатися право на самостійне використання об'єкта ліцензії, а також на надання ліцензії іншим особам (фірмам) на умовах, що не суперечать умовам першої угоди.

Повна ліцензія передбачає виняткове право ліцензіата на використання патенту або ноу-хау протягом терміну дії угоди.

Найчастіше використовують такі види ліцензійних договорів:

- договір простої ліцензії. Поширений він у тих галузях, де об'єкти ліцензій належать  до сфери масового виробництва  і широкого вжитку, а вироблена  продукція не піддається точному  обліку. Крім того, потреба в продукції  настільки масштабна, що наявність  кількох ліцензіатів на ринку  однієї країни не заважатиме  нормальній реалізації виробленої  за ліцензією продукції (медикаментів, продуктів харчування та ін.);

- договір виняткової ліцензії. Він передбачає монопольне право  ліцензіата на використання предмета  договору на обумовленій території. Цей вид договору найчастіше  використовується у міжнародній  торгівлі послугами;

- договір повної ліцензії. Його укладають, зазвичай, за відсутності  у ліцензіара змоги для самостійного  використання винаходу, а також  продажу його на ринку.

Термін дії ліцензійної угоди залежить від патентної ситуації (терміну дії патентів та їх надійності); прагнення ліцензіара отримувати від ліцензіата дані щодо вдосконалення об'єкта угоди під час її дії; необхідного для освоєння ліцензії часу; термінів морального старіння об'єкта угоди; умов оплати; зацікавленості ліцензіата. Унаслідок цих та інших чинників ліцензійні угоди укладають, зазвичай, на такі терміни: