Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра міжнародної економіки

 

  Сучасні тенденції розвитку міжнародної  торгівлі

      послугами

Допущена до захисту “_______________________” “____”_____________201___р.   Захищена з оцінкою “_______________________” “____”_____________201___р.

Курсова робота з «Міжнародної економіки» студента групи________ 3-го курсу фінансово-економічного факультету, денної форми навчання, Васильченка Максима Романовича ________________________________ (підпис)   Керівник Лещенко Марина   Миколаївна (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступень, вчене звання)

 

 

 

Черкаси – 2014

 

ЗМІСТ

Вступ.

1. Теоретико-методичні основи  розвитку міжнародної торгівлі  посулгами

1.1 Послуги, як особливий  предмет міжнарододної торгівлі 

1.2 Форми і види міжнародної  торгівлі послугами 
1.3 Передумови динаміки міжнародної торгівлі послугами

Висновки до розділу 1

2. Аналіз сучасного стану  та динаміки розвитку світової  торгівлі послугами

2.1 Ключові тенденції розвитку  торгівлі послугами в сучасній  економіці

2.2 Особливості участі  країн у міжнародній торгівлі  послугами

2.3 Сучасні тенденції галузевого  розвитку міжнародної торгівлі  послугами

Висновки до розділу 2

3. Розрахунково- графічна робота

Висновки до розділу 3

Висновки.

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

ВСТУП

  У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах та послугах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари та послуги, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Найбільш розвинута форма міжнародних економічних зв’язків — зовнішня торгівля, а саме торгівля послугами. По вартісним масштабам в загальному комплексі міжнародних зв’язків зовнішньоторговельний обмін не тільки послугами, а й товарами продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої” торгівлі ,  що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних бар’єрів.

    Багато видів послуг виділилися в самостійні сектори міжнародної торгівлі на певному щаблі розвитку обміну товарами. Так виникли міжнародний транспорт, банківська справа й страхування, логістика й багато інших. З одного боку, багато видів послуг затребувані, оскільки вони обслуговують торгівлю, тому при обслуговуванні міжнародної торгівлі товарами міжнародний обмін послугами залежить від темпів зростання, структури й географічного розподілу товарних потоків у міжнародній торгівлі. З іншого боку, було б серйозною помилкою не зазначити, що розвиток міжнародної торгівлі товарами залежить від ряду загальних глибинних, глобальних процесів, що відбуваються у світі

Мета цієї роботи – визначити  теоретико – методичні основи ровитку міжнародної торгівлі послугами , показати, що в умовах сьогодення міжнародна торгівля послугами як складова частина міжнародної торгівлі дуже важлива для світового співтовариства .

Предмет дослідження –форми і види міжнародної торгівлі послугами, передумови розвитку динаміки міжнародної торгівлі послугами;

Об’єктом роботи є міжнародна торгівля послугами.

У написанні даної роботи були використані сучасні роботи як відомих зарубіжних, так і роботи українських спеціалістів із галузі міжнародної економіки та російських фахівців.

Робота підкріплена даними із статистичних збірників стосовно міжнародної торгівлі та міжнародного менеджменту.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.Теоретико – методичні основи розвитку міжнародної торгівлі послугами

1.1 Послуги  як особливий предмет міжнародної  торгівлі

    Під широким  терміном “міжнародна торгівля”  можна розуміти не тільки 

відносини купівлі продажу товарів, а й послуг. Послуги як специфічний вид продукції стають частиною нашогожиття здуже великою швидкістю. Незважаючи на спад виробництва в усьому світі,економічно розвинені країни збільшують обсяг послуг, оскільки виробники продукції все менше і менше задовольняються лише продажем своїх товарів, а й одночасно допомагають вирішенню різних потреб своїх організацій; іншими словами, вони надають послуги, в яких продукція є тільки компонентом.

 

  Світовий ринок  послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об’єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі міжнародного поділу праці .

  Міжнародний  ринок послуг — диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той або інший спосіб беруть усі країни. Ця система динамічно розвивається відповідно до тенденцій НТП і сама є прискорювачем темпів розвитку й причиною диверсифікації форм міжнародних економічних відносин.

  У наукових працях  багатьох вчених-економістів наведено  різні трактування послуги як  економічної категорії. За визначенням  Т. Хілла, послуга – це зміна умов приналежності особи або товару якому-небудь економічномусуб’єкту, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єкта за згодою першого [4]. При цьому він виокремлює два найважливіші аспекти послуг: по-перше, послуги не можуть передаватися далі; по-друге, надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої. Однак Хілл вважав, що обмін не є необхідною умовою для існування послуги. Цю тезу не вважають правиль-ною, оскільки якщо товар, на відміну від послуг, може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від клієнта або покупця, то у разі можливості вищезазначеної тези права власності на послуги можна передавати від одного економічного суб’єкта до іншого, що не є можливим.

       Ф. Ніколейдс  запропонував альтернативне визначення  категорії, на думку якого, послуга – це трансакція, яка є не лише передаванням права власності на об’єкт, а й охоплює також певні завдання, які виконуються працівником для споживача [4]

Таке визначення категорії «послуга» показує, що виробництво та реалізація послуги не можуть відокремлюватися одне від одного, оскільки виконання завдань виробника для спожи-вача потребує контакту між ними.

Згідно з довідником «Лібералізація міжнародних операцій з послугами», розробленого ЮНКТАД і Світовим банком у середині 90-х років, «послуга – це зміна в становищі інституціональної одиниці, що відбулася в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею» . Але подане визначення терміна «послуга» є дуже загальним і абстрактним, що можна пояснити надзвичайною різноманітністю послуг, оскільки класифікація ГАТТ/СОТ включає більше 600 їх різновидів.

    На думку Ф. Котлера, Г. Армстронга, Д. Сондерса  та В. Вонг, послуга – це будь-яка  діяльність або благо, яке одна  сторона може запропонувати іншій, але послуга за своєю природою  є невідчутною та не спричиняє передавання власності [2, с. 748]. У такому визначенні терміна чітко розмежовано поняття «товар» і «послуга», при цьому обов’язковою умовою останнього є невідчутність. Характеризуючи послуги в цілому, Ф. Котлер виокремлює п’ять характеристик послуг: невідчутність, невіддільність, непостійність, недовговічність і відсутність власності, що відображено в таблиці 1.

                                                                                                         Таблиця 1. 1 

Характеристики послуги як економічної категорії[2, с. 749-753].

 

 

 

Властивість послуги	Особливість відповідної властивості
1. Невідчутність	Неможливість продемонструвати послугу до її купівлі, що значно підвищує ступінь невизначеності придбання
2. Невіддільність	Неможливість відокремити послугу від її джерела (людини, машини) через те, що послуга водночас надається та спожи-вається
3. Непостійність  якості	Якість послуги може змінюватися залежно від того, хто, ко-ли, де та як її надає
4. Недовговічність	Неможливість складування послуги з метою подальшого пе-репродажу або використання
5. Відсутність  власності	Споживач послуги має до неї доступ протягом обмеженого проміжку часу

 

 

   Американські  економісти В. Берден, Т. Інгрем та  Р. Ляфорж розрізняють товари  та послуги за критерієм матеріальності, наголошуючи при цьому, що товари  – це фізич-ні, матеріальні вироби  та продукція, а послуги – нематеріальні результати [6, с. 180], які відрізняються від товарів невідчутністю, нетривалістю, невіддільністю та непостійністю [16, с. 181].

Серед багатьох зарубіжних вчених великий внесок у тлумачення категорії «послуга» зробили американські вчені-економісти В. Зейтемл і М. Бітнер, які не тільки розглядають послугу як невідчутну дію та діяльність, що повинна мати кінцевий відчутний результат [7, с. 2-3], але й пропонують розуміння суті послуг шляхом визначення їх відмінностей від товарів, що відображено в таблиці 2.

Російський вчений-економіст В. Ніколайчук розглядає послугу як економічне явище, що являє собою складну галузь виробничих, фінансових, правових і соціальних відносин, яка відповідно до свого розвитку стимулює та каталізує процеси, що відбуваються в сферах виробництва, соціального (державного та муніципального) управління, розподілу та споживання [3, с. 17], та всі види корисної діяльності, в процесі якої створюються не матеріальні цінності, а деякий споживчий ефект, що має конкретне, але невідчутне виявлення [3, с. 27].

Таблиця 1. 2. Відмінність властивостей послуг від товарів[7, с. 12].

Властивість товару	Властивість послуги	Характерна відмінність послуги від товару
Відчутність	Невідчутність	– неможливість інвентаризації послуг; – неможливість патентування послуг; – неможливість швидкого демонстрування послуги; – складність встановлення ціни на послугу.
Стандартизованість	Гетерогенність (різнорідність)	– залежність надання послуги та задоволення споживача від того, хто надає послугу; – залежність якості послуги від багатьох факторів, що не підлягають контролю; – відсутність єдиного правила, яке б визначало, чи відповідає надана послуга запланованому результату.
Віддільність ви-робництва та спо-живання	Одночасність виробництва та споживання	– можливість впливу споживачівяк на трансакцію, так і один на одного; – залежність результату надання послуги від діяльності виробника; – необхідність децентралізації; – складність масового виробництва.
Тривалість	Нетривалість	– складність узгодження за часом пропо-зиції та попиту на послуги; – неможливість повернення послуги або перепродажу

 

Тобто, на думку більшості зарубіжних вчених, розуміння категорії «послуга» добувається, як правило, через визначення відмінностей послуги та товару. Так, визначаютья чотири якості послуги:

– невідчутність − трактується як якість, за якою є лише дія, про яку неможливо робити висновки до її завершення;

– невіддільність – невід’ємність послуги від її носія обумовлена потребою у безпосередній взаємодії продавця та покупця;

– непостійність послуги − кожна операція та її сприйняття клієнтом є унікальними;

– незбереження послуги – неможливість її зберігати, передавати та перевозити.

    Українська економічна школа також дає різні тлумачення категорії «послуга». На думку І. Грищенко, послуга – це вид діяльності, який можна запропонувати клієн-там для безпосереднього споживання [1, с. 163]. Особливу увагу в економічному дослідженні він приділяє визначенню чітких відмін-ностей між термінами «товар» і «послуга». Так, послуга, на відміну від то-варів, не може перейти у власність покупця, оскільки не є відчутною. Однак разом з тим вона є товаром, оскільки може бути об’єктом купівлі та продажу. Але послуга стає товаром тільки тоді, коли вона надходить в обмін. Поза об-міном послуга являє собою звичайне благо [1, с. 163].

  Український економіст А. Мельник розглядає послугу як особливий товар, специфічними ознаками якого є [8, с. 94]:

– невидимість, невідчутність, переважно нематеріальний характер;

– нерозривність виробництва та споживання послуги;

– необхідність і змінність якості;

– нездатність послуг до збереження, складування з можливістю продажу в майбутньому.

  Таким чином, економічна література пропонує велику кількість визначень категорії «послуга», які, як правило, побудовані на протиставленні понять «товар» і «послуга». У багатьох вищенаведених визначеннях терміна «послуга» підкреслюють, що, на відміну від товарів, послуги є нематеріальними, не-довготривалими, невідчутними, не можуть складуватися. Однак у більшості визначень лише зазначено властивості, які притаманні послугам, але немає загального визначення, яке можна було б використати з практичною метою. Слід також зауважити, що чим простішим і конкретнішим буде визначення терміна «послуга», тим менший різновид послуг воно охоплює, тобто тим менш точним є таке визначення. Проте загальне й абстрактне тлумачення категорії не дає чіткого уявлення про її економічну сутність.

  Аналізуючи  всі вищенаведені визначення  поняття «послуга», можна запропонувати таке: послуга як економічна категорія являє собою різнорідну невідчутну діяльність, що здійснюється суб’єктом економічних відносин, має фактичний відчутний результат і   вважається ним задовільною . Згідно бізнес-моделі, запропонованої Американською асоціацією якості, розрізняють функціональні бізнес-процеси, які формують зміст бізнес системи і процедури виконання призначення компанії, та структурні, спрямовані на підтримку і розвиток інфраструктури компанії, забезпечуючи її існування.