Іран: у пошуках шляхів подолання міжнародної ізоляції

Зовнішня політика Ісламської республіки Іран 90-х років була зорієнтована на подолання наслідків ірано-іракської війни, завдяки поступовій відмові від революційної риторики та налагодженню тісних торговельно-економічних зв'язків із сусідніми країнами та державами Західної Європи. Однак, якщо країна зуміла встановити дружні відносини переважно зі своїми азійськими сусідами, то контакти з  США все більше нагадують „холодну війну".

Зовнішя політика Ірану на сучасному  етапі  та іі перспективи і пріорітети залежать від діяльності політичних лідерів. Діючий глава іранського уряду - Махмуд  Ахмадінежад згорнув деякі ліберальні реформи, що мали місце при його попередниках Хатамі та Рафсанджані. Розпочата велика енергетична реформа: введені квоти на продаж бензину населенню, прискорився розвиток ядерної програми.

На сучасному етапі в країні існують два крила - Хашемі-Рафсанджані та Ахмадінежад є представниками різних угруповань всередині консервативно-клерикального табору,. Хашемі-Рафсанджані представляє помірно-консервативне духовенство - ліберально-олігархічне крило, він контролює енергоресурси країни.  Ідеологічно ці два крила практично не розрізняються .

Як очікують аналітики, що помірно-консервативне духовенство збереже свій вплив і при уряді Ахмадінежада, але особистий контроль над іранською нафтою може бути ослаблений. На противагу Хашемі Махмуд Рафсанджані зробив кроки на здійснення  нафтової галузі більш прозорою і прибутковою для країни, переглянувши контракти на видобуток нафти, укладені з іноземними компаніями, домогтися перерозподілу доходів від її продажу.

 У зовнішній політиці Ахмадінежад  дотримується консервативних поглядів, жорстко критикує адміністрацію США і виступає за посилення зв'язків Ірану з Росією і арабським світом. Він неодноразово виступав з різкими заявами на адресу Ізраїлю.

Останні виступи Ахмадінежада - пропозиція перенести Ізраїль на територію Європи і заперечення факту Голокосту вийшли за межі політичних сфер, зачепивши духовні почуття багатьох людей, традиції багатьох товариств. Позиція щодо заперечення факту Голокосту може негативно вплинути на імідж Ірану на світовій арені. Сьогодні в демократичному суспільстві дане заперечення прирівнюється до міжнародного злочину.

Прийшовши до влади, Махмуд Ахмадінежад посилив антиізраїльську  політику Ірану, що почалася після ісламської революції. Таким чином, на даному етапі відносини з Ізраїлем набули ще більшої гостроти.

Сьогодні  іранський уряд з його консервативними ідеями володіє сильними важелями впливу в країні, а ядерна програма виступає як національна ідея. Ці обставини можуть зробити позицію Ірану досить непоступливою, особливо у відношенні співпраці з такими впливовими організаціями як ЄС та МАГАТЕ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Іран знаходиться в стратегічно важливому регіоні - Середньому Сході, він межує з Центральною, Південною, Східною Азією та Європою. Саме цей чинник обумовлює пильну увагу до Ірану з боку всіх без винятку сучасних геополітичних гравців . Вся цінність геополітичного моделювання на Середньому Сході визначається не тільки нафтовими багатствами Каспійського регіону, які на сьогоднішній день оцінюються приблизно у 1,5 трильйона доларів. Не менш важливими є і можливості доступу до інших цінних сировинних ресурсів, обумовлені можливостями будівництва та використання мережі транзитних трансконтинентальних комунікацій. Зрозуміло, що Тегеран хоче відігравати в цих процесах провідну роль. Центральне місце у глобальних моделях майбутнього Євразії відводить Іранові комунікаційний аспект - геополітичний транзит, який стає головним чинником.

Основні напрями зовнішньої політики Ірану  відповідають вимогам ісламських концепцій, залишених у спадок від релігійного та революційного лідера ісламу – Р. Хомейні.Оскільки у мусульманському світі до ісламу апелюють практично всі політичні сили: незалежно від класової приналежності, цілей і завдань. Для одних звернення до нього складає серцевину світогляду, для інших він служить засобом пропаганди і мобізації віруючих на вирішення суто світських завдань, треті шукають у ньому підтвердження правильності політичного курсу,тому будь-який політик, що всерйоз розраховує на успіх, повинен корелювати свої погляди з мусульманскою релігією. Іслам в порівнянні з іншими монотеїстичними релігіями має найбільш тісні і глибокі зв'язки з політикою і владою як найважливішими засобами реалізації своїх принципів. Звідси зберігається особлива прихильність мусульман політиці.

Ісламская революція в  Ірані стала однією з перших серйозних  заявок ісламу на політичну владу  в сучасному світі. Вона призвела до створення унікальної політичної системи, що діє у двох зовсім різних вимірах : демократичному і теократичному.

США як визнаний світовий лідер, застосовує жорсткий конфронтаційний підхід щодо відносин з Іраном. Останнім часом почастішало втручання американських військових чинів до арабських країн Перської затоки з обіцянками їхнього військового піднесння та збройної допомоги у разі іранської агресії - при загостренні їхніх суперечок з Іраном через територіальну належність островів в Ормузькій протоці.До того ж США постійно нарощують власну військову присутність у регіоні. Однак, розуміючи значення „ісламського чинника” – загроза тероризму та розгортання «гонки озброєнь»‚ США переслідують виключно власні національні інтереси – передусім створення міцного блоку проамериканських режимів або „дуги нестабільності” навколо перспективних центрів сили – Ірану та інших країн.

Європейські моделі побудови відносин з Тегераном дещо відрізняються від американських. З одного боку, Іран об'єктивно зацікавлений в співпраці з провідними країнами світу, оскільки вони є джерелом інвестицій і новітніх технологій.  В сучасних умовах глобальної світової політики як суб’єкт Іран ефективно може застосовувати нафтові важелі впливу на економіки західних країн в силу їх енергетичної залежності. В свою чергу Європа, не забезпечена власними енергетичними ресурсами приділяє величезну увагу прокладанню безпечних шляхів до нафтогазових родовищ, особливо до іранських. Ісламська Республіка Іран є також одним з найбільших економічних партнерів України у регіоні Близького Сходу країною, у співробітництві з якою наша держава має значний економічний інтерес.До того ж кількість мусульман в Україні зростає, що спричинило збільшенню кількості мусульманських шкіл та культурних центрів в країні.

Теократичні держави, що претендують на роль лідерів  мусульманського світу Іран, Саудівська Аравія безпосередньо приймають участь в регіональних процесах, відображаючи прагнення до інтеграції. В регіональному вимірі іранська зовнішня політика вирізняється цілковитою прагматичністю, що  спрямована на відстоювання національних інтересів та зростання у ній регіональних пріоритетів. До активної регіональної політики Іран підштовхує і відвертий провал спроб налагодити відносини із Заходом після смерті Хомейні та розпаду СРСР.

На сучасному етапі гасла ісламу використовують різні верстви населення для популяризації своїх соціально-політичних програм, відбувається розмежування багатьох мусульманських рухів і організацій, більшість з яких радикальне спрямування. Безпосередня участь та фінансування  терористичних організацій (ХАМАС, Хезбалла) , змушує Іран застосовувати чітку стратегію експансіонізму, використовуючи сектантство для досягнення своїх цілей і захищає шиїтів, використовуючи це як привід, щоб втручатися у внутрішні справи  інших країн.

Одним із основних напрямів зовнішньої політики на сучасному етапі  є  протистояння планам США та їхніх сателітів в середньосхідному регіоні. Стратегічним партнером Ірану в цьому сенсі може виступати Москва, а посередницькою інстанцією - таджицький етнотрадиціоналізм та суфізм, а також антиамериканський ісламський інтегризм.

Претендуючи на роль мусульманського  лідера, сьогодні ісламська ідеологія  Ірану, що є основою його політики, намагається стати на шлях толерантності та демократизації, задля забезпечення економічної та політичної стабільності на міжнародній арені, як того вимагає світова спільнота. На зміну поколінню, яке брало участь у революції, прийшли молоді, освічені, виховані в релігійних традиціях люди, але вони усвідомлюють неминучість процесу інтернаціоналізації національних економік і встановлення широких зв'язків з іншими соціально-економічними структурами.

Під час виконання дипломної  роботи були виконані такі завдання : досліджені генезис і еволюцію основних напрямків розвитку зовнішньої політики ісламського Ірану наприкінціі ХХ - початку XXI ст., розкриті історичні умови й особливості встановлення державності, охарактеризований вплив ісламу як базового фактору зовнішньої політики Ірану, досліджено характер і динаміку взаємин Ірану як ісламської держави   з провідними державами світу, з^,ясована   роль і місце ісламу в українсько-іранських відносинах, проаналізовані  проблеми зв’язку ісламу і політики, визначені перспективи розвитку Ірану як ісламської держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

Али Асгар Сабери. Конституция Исламской Республики Иран и роль народа в управлении страной // Иран сегодня. – 2005, № 1.

1Агаєв С.Л. Иран в прошлом и настоящем (Пути и формы революционного процесса). - М., 2006 .- С .87-96

2Агаєв С.Л. Иран между прошлым и будущим. - М., 2005. - С.144-165

3Алібейлі К. Политический монолог Ирана // кн. Характерные черты соціально-политического развития арабських стран 1950-1970гг.– Ереван, 1980. - С.174-181

4.Аннинський Л. Окно в ислам. Или дверь?: [востоковед-исламовед Марк Батунский и его размышления об истории отношений России и исламского мира в 14-20 вв.] , [текст]/ Л. Аннинский // Родина : Российский исторический иллюстрированный журнал. – 2003. – 9. – C.13-18

5Арабаджян З.А. Иран: власть, реформы, революции (Х1Х - ХХвв.). - М., 200.1.- С.78-82

6Ахундов К. Аналіз поетапного створення міжнародного іміджу Ірану як агресора, після Ісламської революції і розгортання іранської ядерної програми // Актуальні проблеми міжнародних відносин.  – К. : Ін-т міжнар. відносин, 2009. –Ч. 2. – C.129-133

7Богатий, В. Ю. Еволюція зовнішньої політики країн Перської затоки в період ірано-іракської війни / // Вісник : Соціологія і політичні науки . – О., 2005. – Т. 10, Вип. 11. – C.194-201

8.Басет М. Влияние религиозного фактора на внешнюю политику Йемена / // Вісник : Соціологія і політичні науки . – О., 2008. – Т. 13, Вип. 5. – C.844-849

9Білокреницький В. Я.Россия и исламский мир: динамика изменений демографического и политического потенциалов / В. Я. Белокреницкий // Восток : Афро-Азиатские общества: история и современность. – 2008. – 3. – C.95-110

10. Балицька Н. Концептуальні основи впливу ісламу на міжнароду політику // Вісник : Серія міжнародні відносини . – Л. : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2005. – Вип. 15. – C.152-158

11. Бездітько О.Виникнення та еволюція стереотипів сприйняття мусульман та ісламу православно-християнським населенням України / О. Бездітько // Іслам і Україна: Роботи учасників Першого Всеукраїнського ім. А. Кримського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених. – К. : Ансар Фаундейшн, 2005. – C.С.50-67

12.Бузов В. Исламский фактор в экономике Турции, Ирана и Афганистана / В. И. Бузов // Новейшая история стран Азии и Африки (1945-2004) : Учеб. пособ / В.И.Бузов. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. – C.203-208.

13.Бузов В. Иран: путь исламской революции // Новейшая история стран Азии и Африки (1945-2004) : Учеб. пособ .- Феникс, 2005. – C.254-293

14.Вавелюк Т.  Іранська ядерна програма: нові реалії та перспективи врегулювання / Т. Вавелюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Зб. наук. праць / Відп. ред. А. Г. Дерев'янко. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 2008. – Вип. 73, Ч. 2. – C.48-50

15. Варнавский Д. Исламская революция и цивилизационно-политический выбор современного Ирана / // Цивилизационная структура современного мира. – К. : Наук. думка, 2008.  – C.252-262

16.Варнавсьский Д. Развитие отношений современного Ирана с мусульманскими странами и его конфронтация со США // Цивилизационная структура современного мира. – К. : Наук. думка, 2008.  – C.263-274

17.Гаджиев К. Геополитика Кавказа : Моногр. / К. С. Гаджиев. – М. : Международ. отношения, 2001. – 464 c.

18.Горобець І. Іранський вузол глобальних протиріч / // Зовнішні справи : раніше "Політика і час". – 2011. – №2. – C.16-19

19.Гребцов В. Ірано-іракська війна в осмисленні американської історіографії // Записки історичного факультету .- О. : Астропринт, 2004. – Вип. 15. – C.500

20.Григорьянц В. Возрождение ислама как фактор формирования религиозной ситуации в АРК / В. Е. Григорьянц // Крим на шляху до стабільності й розвитку : проблеми та перспективи / За ред.А.В. Мальгіна; Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Сімферополі. – Сімф. : СФ НІСД: Таврія, 2006. – C.19-45

21.Гриневецкий Ю. Американо-иранские отношения в контексте геополитических реалий "большого Ближнего Востока" // Вісник : Соціологія , політологія. – О., 2006. – Т. 11, Вип.10. – C.372-380

22.Гусаков В. Еволюція визначних чинників зовнішньої політики Ірану //Людина: політика. – 2002.- №4.- С.44-51

23.Добаєв Р. Неправительственные религиозно-политические организацииисламского мира //Мировые экономические и международные отношения.- М., 2002. - №4, С. 91-97

24.Єрко А.В., Каташева Ю.П., Кузьменко А.М. Место Исламской Республики Иран в геополитической ситуации в мире и приоритеты ее внешней политики, розділ 1: Науково-практичний посібник. – К.,2006 р. – 192 с.

25.Заїди А. Х. Ислам и диалог в науках о челевеке. Критический аспект непонимания / А. Х. Заиди // Социс : Ежемесячный науч. и общ.-полит. журнал РАН / Российская академия наук. – 2008. – 8. – C.74-83

26.Зінько С. Ю. Проблеми інтеграції мусульманських спільнот у Європі: досвід для України / С. Ю. Зінько // Стратегічні пріоритети : Наук.-аналіт. щокв. зб. / Гол. ред. Ю. Г. Рубан. – К. : НІСД, 2008. – № 4(9). – C.229-240