Іран: у пошуках шляхів подолання міжнародної ізоляції

 

Розділ I. Іран в системі регіональних і глобальних міжнародних відносин

           1.1. Геополітичне положення та особливості зовнішньої політики Ірану

          1.2.Іслам як базовий фактор зовнішньої політики мусульманських держав

Розділ II.  Провідні напрями зовнішньої політики Ірану в контексті ісламської релігії

2.1. Місце ісламу у відносинах Ірану з провідними країнами світу

2.2. Іслам у відносинах Ірану з міжнародними організаціями

2.3. Роль ісламу в українcько-іранських відносинах

2.4. Ісламський фактор у регіональній політиці Ірану

Розділ III. Іран: у пошуках шляхів подолання міжнародної ізоляції

3.1. Проблеми зв’язку ісламу і політики

3.2. Перспективи зовнішньополітичного  розвитку Ірану як ісламської  держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Іслам — одна з трьох «світових  релігій», що займає за кількістю послідовників  після християнства друге місце. За приблизними підрахунками загальна чисельність віруючих складає близько 800 мільйонів чоловік. Величезна кількість мусульман проживає у всіх країнах Північної Африки, у країнах Південно-Західної, Південної, Південно-Східної Азії. У таких країнах, як Афганістан, Пакистан, Іран, Ірак, Алжир, Індія, Індонезія, Бангладеш, Судан. іслам є державною релігією і його сповідують понад 80 відсотків населення. Значна кількість мусульман проживає в Китаї, Таїланді, Ефіопії, на Кіпрі, в Австралії, у деяких країнах Європи (Великобританія, Франція, Німеччина ), Америки (США, Канада, Аргентина, Бразилія, Гайана, Суринам . У країнах СНД мусульмани проживають здебільшого в Середній Азії, Казахстані, Азербайджані, на Північному Кавказі й Закавказзі, Татарстані, Башкортостані . У деяких країнах іслам впливає на соціально-політичне і культурне життя, а в деяких слово «ісламський» включено навіть у їхню офіційну назву: Ісламська Республіка Іран, Ісламська Республіка Пакистан, Ісламська Республіка Мавританія [].

Іслам є ідеологічною системою Ірану, що має значний вплив і на міжнародну політику. Іслам є ідеологічною системою Ірану, що має значний вплив і на міжнародну політику. На сучасному етапі іслам є не лише духовною основою ісламського суспільства, а й політичного устрою, тому що мусульманське духівництво бере активну участь у веденні державних справ. Особливістю політичного устрою Ірану є релігійний аспект, що має величезний вплив на свідомість іранців. Своєрідність зовнішньої політики Ірану полягає в тому, що її ідеологічна складова настільки значна і не має ідентичної в інших політичних системах. Іран набуває все вагомішої ролі у міжнародному житті.

Можливе володіння ядерною зброєю Іраном, як засобом  захисту національних інтересів може становити загрозу для безпеки середньосхідного регіону та світовій спільноті в цілому. Оскільки Іран, є однією з найвпливовіших держав Середнього Сходу з міцною ідеологічною, політичною, ресурсною базою, то його приклад можуть наслідувати й інші держави регіону. Тому першочерговим завданням є прийняття виважених , конструктивних рішень збоку Сходу та Заходу. Сьогодні іслам стає на шлях толерантності та демократизації задля утвердження своїх позицій на міжнародній арені.

Історіографія питання. В роботі ісламського релігійного лідера Р. Хомейні «Ісламський уряд»[] висвітлені ідеї, засновані на ісламських загальнолюдських цінностях, котрі багато в чому збігаються з поглядами інших східних мислителів. Його програма лишається актуальною для сучасного іранського уряду, а саме - запровадження і зміцнення ісламської політичної системи, програми дій по встановленню Ісламської держави, включаючи різні заходи  самореформування релігійних установ. В ході роботи досліджено статті авторів Єрко А., Гусакова В., Малашенко А. [] ,де висвітлені приорітетні напрями в зовнішній політиці Ірану як ісламської держави . В роботах Гриневецького Р., Сафарова Г., Пономарьової А., Мелкунян Е. [] мова йдеться про особливості зовнішньополітичних відносин з провіднми країнами світу,інтеграційними обєднаннями  та країнами середньосхідного регіону. Автори Алібейлі К., Ахундов К.[] дають оцінку подальшого розвитку Ірану як ісламської держави.В ході роботи було виявлено, що тема малодосліджена і потребує подальшого опрацювання.

Об’єктом дослідження є зовнішня політика Ірану.

Предметом дослідження є місце ісламського фактору зовнішньополітичного курсу Ірану.

Хронологічні межі дослідження: 1979 рік – 2011 рік. Нижня хронологічна межа обумовлена революційними подіями в Ірані, які призвели до зміни політичного режиму. Верхня хронологічна межа обумовлена сучасними подіями в Ірані.

Географічні межі дослідження обумовлені територією Ірану та тих регіонів і країн , на які спрямована його зовнішня політика.

 Метою дипломної  роботи є розкрити значення впливу ісламу на зовнішню політику Ірану та на міжнародні відносини в цілому.

Для цього були виконані такі завдання:

- дослідити генезис і  еволюцію основних напрямків  розвитку зовнішньої політики  ісламського Ірану наприкінціі ХХ - початку XXI ст.;

- розкрити історичні умови  й особливості встановлення державності;

- охарактеризувати вплив ісламу як базового фактору зовнішньої політики Ірану;

- дослідити  характер і динаміку взаємин Ірану як ісламської держави   зз провідними державами світу;

- з^,ясувати роль і місце ісламу в українсько-іранських відносинах;

- проаналізувати проблеми зв’язку ісламу і політики;

- визначити перспективи  розвитку Ірану як ісламської  держави.

Методологія дослідження  базується на використанні загальних  принципів порівняльного аналізу, історизму, науковості та об’єктивності , що дають можливість розглядати зовнішню політику Ірану та її місце на міжнародній  арені. Для всебічного вивчення проблеми були використані загальнонаукові (аналіз, синтез, аналогія, системний підхід) міждисциплінарні (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний та історико-генетичний) методи  дослідження і методи міжнародних відносин (інвент-аналіз).

До структури дипломної  роботи входять вступ, три  розділи, висновки  і   список використаних джерел та літератури.

Джерела: Конституція Ісламської Республіки Іран, робота Р.Хомейні «Ісламський  уряд».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Іран в системі регіональних і глобальних міжнародних відносин

 

1.1. Геополітичне  положення та особливості зовнішньої  політики Ірану

 Ісламська Республіка  Іран вирізняється стратегічно  важливим місцем розташування  у Перській затоці і межує  з країнами Середньої Азії та Закавказзя. Вона характеризується такою унікальною географічною рисою, як наявність найбільшої з усіх держав регіону берегової лінії в Перській затоці (1880 кілометрів), а також потенційною можливістю контролювати пересування танкерів, які проходять через Ормузьку протоку (найвужче місце Перської затоки, шириною у 37 кілометрів, з яких на іранські територіальні води припадають 19 кілометрів). Розташування між Каспійським морем та Перською затокою створює для Ірану можливість бути великим постачальником транзитних послуг країнам обох регіонів. Унікальність географічного розташування Ірану полягає в тому, що він межує одночасно з Центральною Азією, Закавказзям, Близьким Сходом та західною частиною півострова Індостан. Країна має порти на берегах Перської затоки, Аравійського та Каспійського морів. Іран належить до країн середнього Сходу.

 Республіка Іран, як одна з найбільш населених країн Середнього Сходу (65 мільйонів чоловік) зі стратегічним місцезнаходженням на перетині найважливіших торговельних шляхів багатьох регіонів Азії претендує на статус головної регіональної сили. Проте на його зовнішній і внутрішній політиці і донині негативно позначаються політичні та економічні наслідки Ісламської революції .

Геополітичне розташування Ірану  дає йому можливість слугувати мостом між Центральною, Південною, Східною  Азією та Європою. Саме лише знаходження  в геостратегічно важливому місці  вже обумовлює пильну увагу до Ірану з боку всіх без винятку сучасних геополітичних гравців і визначає його важливим об’єктом у розвідувально-підривних посяганнях іноземних спецслужб, насамперед, США, Великої Британії, Туреччини, Німеччини, Франції, Росії, Китаю, Індії, Японії. Для цього існують досить вагомі підстави. Важливою особливістю є те, що поряд із Туреччиною Іран репрезентує інший потужний центр військово-політичної та економічної сили в Центральній Азії, зовнішня політика якого на відміну від турецької має самостійну, орієнтовану відверто проти впливу держав західного співтовариства та інших ідеологічно світських, культурологічно відмінних від перської моделі різновидів ціннісних цивілізаційних об’єднань. Має вкрай непримиренно радикальну антиімперіалістичну, антиглобалістську, антиамериканську та антиізраїльську (точніше антисіоністську) спрямованість. Перше десятиріччя XXI століття остаточно зафіксувало істотні структурні зміни, що відбулися в рамках світової системи міжнародних відносин з часів розпаду Радянського Союзу. Нова геополітична реальність, проте, не змінила основного значення геополітичних одиниць, а лише спровокувала новий етап боротьби за влив на їхніх територіях між світовими гравцями.

Безумовно, найвагоміше значення для  сучасної політичної та економічної  стабільності світу зберігає регіон Середнього Сходу, що обумовлене, перш за все, його енергетичною цінністю (за оцінками експертів, в цьому регіоні зосереджено близько 61 % світових запасів нафти та 40,1 % запасів природного газу).

З цього витікає глобальне значення Середнього Сходу як енергетичного регіону світу з геополітичної та геоекономічної точки зору (враховуючи, що саме на цьому геополітичному просторі формуються світові ціни на енергоносії). При цьому слід зазначити, що цей регіон визначається внутрішньополітичною, економічною, соціальною нестабільністю, тому саме Близький Схід став сьогодні точкою зіткнення національних інтересів та виявлення претензій провідних країн світу.

Одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Ірану є нормалізація в повному обсязі відносин з країнами Західної Європи. Така лінія обумовлена ​​як міжнародними, так і внутрішніми економічними та соціальними чинниками. . У соціально економічній сфері в країні є проблеми , пов’язані з розповсюдженням наркотиків ,контрабандою, що потребують спільних зусиль у вирішенні питання. Досить гострою для ІРІ є проблема безробіття. Необхідність перебудови відносин із західним світом викликалася і певним зміною настроїв всередині іранського суспільства. Сьогодні більше половини населення країни становить молодь, яка народилася вже після революції і прагне мати доступ до сучасних інформаційних технологій.

На зміну поколінню, який брав участь у революції, прийшли молоді, освічені, виховані в релігійних традиціях, але  й усвідомлюють неминучість процесу  інтернаціоналізації національних економік і встановлення широких  зв'язків з іншими соціально-економічними структурами.

Регіональний вимір світової політики демонструє декількох регіональних гравців, які прагнуть диктувати  свої умови в процесі відстоюванні власних національних інтересів. Одним з таких гравців є Іран. Ісламська Республіка Іран (ІРІ) є однією з найбільших держав на Близькому Сході, яка володіє стратегічними енергетичними расурсами. Ключову роль у даному контексті відіграють такі енергоресурси, як: нафта, нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугілля і т.д. Враховуючи той факт, що в Ірану сконцентровано понад 9 % світових запасів нафти і 15% запасів природного газу [4] і ці ресурси належать до категорії вичерпних і не поновлювальних, отже, зі зменшенням їх запасів, буде зростати їх цінність), Іран стає пріоритетним об’єктом зовнішньої політики не тільки для країн регіону, але і для провідних гравців світової політики.

Безумовно, в сучасних умовах глобальної світової політики як суб’єкт Іран ефективно може застосовувати нафтові  важелі впливу на економіки західних країн в силу їх енергетичної залежності. У той же час Іран, який претендує  на роль регіонального лідера і лідера мусульманського світу, при наявності  енергоресурсів має суттєві привілеї перед іншими регіональними центрами впливу на Близькому Сході.

Тож, пов’язуючи глобальний і регіональний виміри світової політики, отримуємо наступне : з одного боку, визнаний світовий лідер – США, зі своїми національними «претензіями», з іншого – претендент на регіональне лідерство на Середньому Сході – Іран, який знаходиться в антагоністичних відносинах з першим після перемоги ісламської революції 1979 р., має запаси енергоносіїв, від яких залежить економіка першого, і до того ж має тверді наміри активно розвивати ядерну галузь згідно з ДНЯЗ.

Проте, бажання Ірану володіти ядерною  зброєю ґрунтується на причинах як політичного, так і релігійного  характеру, але очевидне інше – необхідність розробки військового компоненту ядерної  програми була викликана саме об'єктивно  несправедливим характером сучасного  світового порядку, який дозволяє одним  країнам і їх союзникам на догоду власним стратегічним інтересам  порушувати домовленості в цій області  і мати і без того невідповідну військову перевагу в регіоні, а  відносно інших країн допускає застосування всього комплексу обмежувальних  міжнародно-правових норм, що не виключають також можливості використання силових  методів.