Международный валютный фонд

За прогнозами МВФ, інфляція в Україні  у 2009-му сягне 17%. Більшість українських  макроаналітиків згодні з розрахунками фахівців Міжнародного валютного фонду: на думку вітчизняних експертів, інфляція сповільниться з 22–25% цього  року до 15–17% наступного. Темпи зростання  цін знизяться в першу чергу  внаслідок зменшення реальних доходів  населення (тобто скоригованих на інфляцію) і скорочення внутрішнього споживання через економічну рецесію. Крім того, інфляція знизиться внаслідок низьких  витрат держави — причому практично  за всіма статтями.

МВФ наполегливо рекомендує Україні  закінчити 2008 рік з дефіцитом  консолідованого бюджету на рівні 1% ВВП. За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, у листопаді  та грудні бюджет не дорахується 7 млрд грн податкових надходжень внаслідок різкого падіння доходів компаній. Проте, вимогу МВФ (щодо дефіциту бюджету на рівні 1% ВВП) Україна цього року виконає: за підсумками 2008-го ВВП становитиме приблизно 900 млрд грн, дефіцит держбюджету за найгірших розкладів в економіці — 7–9 млрд грн. Провал надходжень доходів до держбюджету в IV кварталі буде компенсовано перевиконанням плану мобілізації коштів у січні—вересні.

Наступного року, на вимогу МВФ, бюджет і зовсім має бути бездефіцитним. Вітчизняні економісти вважають, що це може негативно вплинути на українську економіку. У 2009 році прогнозується  подальше зменшення доходів держбюджету  — українські компанії масово переходять на чорну бухгалтерію, намагаючись  мінімізувати оподатковування. «Тобто, щоб вийти на бездефіцитний держбюджет, західні економісти пропонують суттєво  урізати його витрати. І в першу  чергу — на реалізацію інвестиційних  програм. Не виключене зниження і  соціальних витрат», — вважає Олександр  Жолудь. Це означає, що український  ВВП наступного року може просісти навіть сильніше, ніж на прогнозовані Міжнародним валютним фондом 3%. Більшість  українських компаній у 2009 році не мають  наміру інвестувати в розвиток бізнесу  внаслідок можливого падіння  доходів. Уряд при цьому теж не стимулюватиме розвиток економіки  державними інвестпрограмами.

Крім того, Міжнародний валютний фонд запропонував Україні прив’язати офіційний курс гривні до ринкового. У Нацбанку негайно відгукнулися на цю ініціативу: як ринковий орієнтир НБУ вибрав міжбанківський курс, до якого прив’язав офіційні котирування  гривні (готівковий курс до 1 грудня 2008-го був прив’язаний до офіційного).

На думку більшості аналітиків, вимоги МВФ до України надто жорсткі, багато з них — суперечливі, однак  їх виконання дасть країні змогу  з найменшими втратами пережити економічну кризу. «Виконання рекомендацій МВФ  трохи пом’якшить кризові явища  в нашій країні та прискорить трансформацію  української економіки на ринкову. Але, природно, програма МВФ не виведе країну з кризи».

При цьому лише через два роки (уже 2011-го) виникне не менш серйозна проблема, ніж рецесія: Україні доведеться сплачувати борг перед МВФ. Державний  борг у першу чергу ляже на плечі  вітчизняних компаній: не виключене  різке зростання податків у 2011–2012 роках, оскільки уряду доведеться буквально  вичавлювати держбюджет, щоб погашати заборгованість. Експерти Міжнародного валютного фонду впевнені, що Україна  подужає виплату кредиту: за їхніми розрахунками, український ВВП у 2011-му зросте на 5–6%. Щоправда, експерти МВФ визнають: зростання нашої  економіки цілком залежатиме від  кон’юнктури світового ринку. Тому якщо глобальна криза затягнеться  на 3–4 роки, а не на прогнозовані два, економічного зростання в Україні  у 2011 році явно не буде. Наслідки затяжної кризи — суверенний дефолт України, обвал гривні та гіперінфляція.

Українські чиновники намагалися не афішувати співпрацю з експертами фонду, однак часто ухвалювали рішення  за результатами консультацій із МВФ. У принципі, рецепти виведення  української економіки із кризи  на початку — в середині 1990-х  були цілком адекватними, однак, щоб  застосувати їх на практиці, потрібно було значно більше часу, ніж прогнозував  МВФ.

У 1999 році вибухнув скандал за участю Нацбанку і МВФ. При перевірці  НБУ виявилося, що регулятор розтратив  частину кредиту МВФ на цілі, не передбачені договором кредитування, а саме — використав кошти валютних резервів, що частково складалися з коштів фонду, у комерційних цілях. При цьому Нацбанк досить тривалий час публікував звітність про стан резервів, що не відповідала дійсності: насправді резервів було менше, ніж декларував НБУ. В остаточному підсумку Нацбанк визнав свою провину, конфлікт було вичерпано, однак відносини України і МВФ зіпсувалися.

Охолодженню цих відносин також  посприяли зростання української  економіки у 2000 році на 5,9% (до цього  українська економіка тільки падала, а відтак потребувала постійного фінансового підживлення МВФ) і  критика дій фонду західними  аналітиками. Головний економіст Світового  банку Джозеф Стіглітц назвав МВФ одним з винуватців кризи в азіатських країнах. «Починаючи допомагати країні, МВФ направляє туди місію економістів, які часто не розуміють місцевої специфіки. Нерідко МВФ давав зовсім різним країнам ті самі рекомендації. Я знаю випадок, коли представники МВФ скопіювали частину тексту зі звіту щодо однієї країні та вставили його до іншого звіту», — зазначає Джозеф Стіглітц. Фонд чимдалі частіше почали звинувачувати в тому, що, прописуючи своїм підопічним лібералізацію фінансового і валютного ринків, він поставив під загрозу стабільність світової фінансової системи.

В Україні тим часом (на початку 2000-х) економічна ситуація різко покращилася  — здебільшого за рахунок зростання  світового металургійного ринку. У 2001-му президент України Леонід Кучма  заявив, що країні настав час звикати  жити без грошей МВФ. З 2001 року аж до листопада 2008-го Україна не отримувала від фонду нових кредитів.

У 2003-му Леонід Кучма доручив Нацбанку розглянути можливість дострокового погашення  кредитів МВФ. Правління НБУ з  ентузіазмом підтримало цю ідею, однак  члени Ради НБУ, навпаки, висловилися  проти дострокового погашення позик  — тому Україна дотепер платить  за позиками МВФ, отриманими ще до 2001 року.

МВФ не раз рекомендував Україні  відпустити курс гривні та почати таргетувати інфляцію замість нацвалюти. Однак, на думку деяких українських економістів, перехід до інфляційного таргетування навіть зараз є передчасним для нашої країни.

Утім, не варто скидати з рахунків багато слушних порад фонду. Наприклад, з ініціативи фонду норматив адекватності капіталу банків було збільшено з 8% до 10%. Останніми роками МВФ не переставав нагадувати Україні про ризики, пов’язані  з бумом роздрібного кредитування (цілком резонно, оскільки точну частку проблемних споживчих кредитів у  загальному кредитному портфелі банків наразі не знає ніхто), і закликав посилити банківський нагляд. Крім того, працівники НБУ охоче приймали технічну допомогу організації — семінари, консультації, методики.

Для більш детальнішого висвітлення  МВФ у вітчизняних засобах  масової комунікації було проведено  контент-аналітичне дослідження. Для  проведення даного дослідження було взято останніх 60 новинних повідомлення про співпрацю МВФ та України. Темою даного контент-аналітичного дослідження є «Аналіз останніх новиних повідомлень про МВФ у вітчизняних засобах масової інформації». Для проведення контент-аналізу були визначені наступні категорії аналізу:

• Критерії вибірки:
• джерело повідомлення( засіб масової інформації, що публікує новину);
• якісна характеристика повідомлення( позитивне, негативне, нейтральне);
• обсяг повідомлення( кількість знаків повідомлення).
• Категорії аналізу:
• найменування ЗМІ;
• якісна характеристика типу повідомлення;
• обсяг повідомлення;
• Одиниці аналізу:
• Стаття;
• Джерело;
• тип повідомлення;
• обсяг повідомлення
• Одиниці  рахунку:
• кількість появ новин;
• кількість джерел;
• якісна характеристика;
• фізична протяжність текстів;

Кодувальна таблиця додається у вигляді додатку. (Додаток №…..) Виходячи з даних таблиці 1.4. було зроблено декілька таблиць та графіків для того щоб більш докладно проаналізувати висвітлення співпраці МВФ та України у вітчизняних засобах масової інформації. (Див. Додаток Г)

В даній таблиці  представленні Інтернет видання  вітчизняних засобів масової  інформації. Показана кількість кожного  видання, яке повторювалось більш  одного разу, також представлено процентне  співвідношення даних видань.(Див. Додаток Д)

На даній  діаграмі показано процентне співвідношення видань у яких висвітлювалась співпраця  МВФ та України більш ніж один раз. Проаналізувавши дану діаграму можна зробити висновки що більш  за все висвітлювали співпрацю такі видання, як Yтро. Ua і 4post. Такі видання як РБК – Украина, Радио Свобода, Економічна правда та Украинская Правда висвітлюють співпрацю МВФ та України у меншій кількості ніж Yтро. Ua і 4post. Менш за все висвітлюється проблема співпраці у таких виданнях,як forUm, zaxid.net та ЛИГАБизнесИнформ.

Для того щоб зрозуміти характеристику (Негативних, Нейтральних, Позитивних) повідомлень було зроблено наступну таблицю.(Див. Додаток Е)

За даними таблиці булла побудована діаграма. Виходячи з даних діаграми можна зробити висновок що більшість  опублікованих повідомлень 40% несуть нейтральний характер, 28.30% проаналізованих  повідомлень несуть в собі негативне ставлення щодо співпраці МВФ та України. Позитивно висвітлюється співпраця 19 із 60 повідомлень тобто 31.6%. Проаналізувавши ці дані можна зробити висновок що вітчизняні засоби масової інформації висвітлюють співпраці МВФ та України у своїх повідомлення більш нейтрально ніж позитивно.(Див. Додаток Є)

Для більш докладнішого аналізу  висвітлення співпраці МВФ та України за допомогою якісної  характеристики було зроблено наступну таблицю та діаграму.(Див. Додаток Ж)

В даній таблиці представлені Інтернет видання та характеристика повідомлень  які вони висвітлюють. За даними таблиці 1.8. було зроблено три графіки окремо на кожну характеристику для того щоб більш краще показати яке видання, з якою сторони висвітлює співпрацю МВФ та України.(Див. Додаток З)

Виходячи з даних цієї діаграми можна зробити наступні висновки: що більш позитивно висвітлюється співпраця у таких виданнях як РБК – Україна, Утро.ua та 4post. Усі інші видання мало висвітлюють співпрацю з позитивної точки зору. На рис. Додатку З представлено негативну характеристику повідомлення. З даних діаграми видно що видання які проаналізовані в даному контент-аналізі і які висвітлювали за останній період співпрацю МВФ та України. Можна зробити висновок що більш негативніше висвітлює співпрацю Радио Свобода.(Див. Додаток И)

На Рис. Додатку І показано нейтральну характеристику повідомлення. Більше нейтральних повідомлень висвітлюють такі видання, як «Украинская Правда», «Утро.Ua», «forUm».  Менш за все нейтрально висвітлюють співпрацю МВФ та України такі видання як Радио Свобода, 4post.

Провівши дане контент-аналітичне дослідження на тему висвітлення співпраці МВФ і України у вітчизняних засобах масової інформації можна зробити такі висновки. В цілому співпраця висвітлюється нейтрально з проаналізованих 60 повідомлень вона  склала 40%. Позитивно висвітлюють відносини МВФ і України лише  31.6% повідомлень, 28.4% припадає на негативне висвітлення співпраці. Беручи до уваги те що досліджено було невелику кількість повідомлень лише 60, остаточно сказати що співпраця висвітлюється нейтрально було б недостовірно.

ВИСНОВОК

Інституційну структуру  міжнародного валютно-кредитного ринку  становить сукупність міжнародних  банків , валютних бірж , валютних фондів , державних установ та міжнародних  організацій , за допомогою яких здійснюється рух капіталу у сфері міжнародних  валютно - кредитних відносин . Міжнародні фінансові інститути є елементами системи валютно - кредитних відносин . Однією з таких міжнародних організацій  є МВФ.

МВФ - міжнародна валютно - кредитна організація ООН , цілями якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і  валютного співробітництва шляхом встановлення норм регулювання валютних курсів та контролю за їх виконанням , удосконалення багатосторонньої системи  платежів , надання країнам - членам коштів в іноземній валюті для  вирівнювання платіжного балансу.

Офіційні цілі МВФ : сприяння міжнародному валютному співробітництву  шляхом консультацій і взаємодії  по валютних проблемах; створення сприятливих  умов для розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі ; сприяння стабільності валютних курсів , підтримання  впорядкованих валютних взаємин , уникнути девальвацій валют , спричиненої  конкуренцією , надання допомоги у  створенні багатосторонньої системи  платежів і в усуненні обмежень на обмін валюти , що перешкоджають  розвитку світової торгівлі ; надання  на тимчасовій основі фінансових засобів  країнам-членам для коректування їхніх  платіжних балансів , а також скорочення тривалості і масштабів дефіциту їхніх міжнародних платіжних  балансів .

Кредити МВФ мають кілька видів залежно від причин , що викликали незбалансованість платіжного балансу . У рамках кожної форми кредитування існують різні механізми надання  кредитів , що розрізняються залежно  від цілей , обсягів , термінів надання .

МВФ керував міжнародною  валютною системою (що виникла за підсумками конференції в Бреттон - Вудсі в 1944 ) , штучно підтримує валютні курси , до її краху в 1971 . Також Фонд надавав кредити країнам , які відчували проблеми з платіжним балансом. МВФ організовує регулярні зустрічі з метою обговорення проблем світової економіки , готує фінансові програми стабілізації для кризових і перехідних економік . У 1990 -і рр. . місія МВФ (у числі активних учасників переговорів якої був і голова МВФ в 1987-2000 рр. . М. Камдесю ) брала участь у фінансуванні економічних програм урядів країн колишнього СРСР , в значній мірі написаних з використанням рекомендацій Фонду . В кінці 1990 - х рр. . посилилася критика МВФ у зв'язку з фінансов -економічною кризою в Азії та провалом низки економічних програм оздоровлення регіональних економік .