Международный валютный фонд

Здійснення Урядом України цих  заходів уже у 1996 році почало давати суттєвий позитивний ефект.

Вдалося взяти під контроль інфляцію. В  цілому індекс інфляції у 1996 році становив 139,7% і був значно нижчий, ніж у 1995 році (281,7%) та у 1994 році (502%). Середньомісячний темп приросту цін 1996 році склав 2,8%, що нижче у 3 рази за відповідний показник у 1995 році. Номінальна заробітна плата робітників і службовців за 1996 рік у цілому по галузях економіки зросла на 21,8%. Фінансова стабілізація призвела до стабілізації і навіть зростання у 1996 році курсу національної валюти, що дозволило успішно здійснити грошову реформу. Прогрес був досягнутий і в запровадженні структурних реформ, у галузі приватизації, лібералізації цін та лібералізації торгівлі.

Необхідно зазначити, що кредитні ресурси МВФ  у рамках програм STF та Stand-by були основною складовою при формуванні валютних резервів Національного банку України. Якби відбулося зволікання в часі при формуванні валютних резервів Національного банку, то фінансова криза 1998 року почалась би не в Азії та Росії, а в Україні, але раніше та із значно гіршими для нашої держави економічними та політичними наслідками.

Третій  етап (1998-2001 рр.). Досягнутий у рамках реалізації програм Stand-by прогрес надав змогу Уряду України розпочати обговорення можливості започаткування нової середньострокової програми, спрямованої на економічне зростання реального сектора економіки.

11 серпня 1998 року Уряд України і Національний  банк України направили до  Міжнародного валютного фонду спільний лист звернення про надання Україні позики в рамках програми ЕFF (Extended fund facility - механізм розширеного фінансування). Дана програма мас специфіку, яка полягає в тому, що вона підтримується позикою, яка надається не на звичайну підтримку платіжного балансу, як Stand-by, а на здійснення кардинальних структурних реформ економіки. Адже під час докорінної реформи економічної системи країни, при оновленні системи управління, а в Україні - ще й становлення самостійної держави, має місце зниження обсягів ВВП і виробництва. Підтримка країни на етапі такого переходу, забезпечення її фінансової та макроекономічної стабільності - це основна мета програми за Механізмом розширеного фінансування.

Україна в рамках зазначеної програми використала  кошти позики на загальну суму 1193 млн. СПЗ. Отримані кошти було спрямовано на збільшення валютних резервів з метою підтримки платіжного балансу і досягнення стабілізації грошово-кредитної системи та створення передумов для економічного зростання країни.

Основною причиною неповного використання українською стороною коштів позики в рамках програми ЕFF стала проблема з накопиченням простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ. Дана програма формально закінчилася 4 вересня 2002 року.

Після завершення співробітництва з МВФ за програмою ЕFF виникла необхідність у започаткуванні нових програм співпраці з МВФ на основі підходів, викладених у посланні Президента України до Верховної Ради України, які передбачають поступове перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину без кредитних відносин, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків.

З урахуванням  прийнятних форм подальшого співробітництва з Міжнародним валютним фондом Кабінетом Міністрів України наприкінці 2002 року було прийнято рішення продовжувати співробітництво з МВФ на без кредитній основі за новою програмою «Упереджувальний стенд-бай».

Особливістю цієї програми с те, що Україна робить заяву, що не планує отримувати кошти від МВФ. Проте, у разі виникнення дійсної потреби в результаті непередбачених обставин, країна має право на одержання коштів за умови успішних квартальних переглядів програми експертами МВФ. У той же час, упереджувальний характер нової програми свідчить про поступове перенесення центру уваги у взаємовідносинах  з  Міжнародним  валютним  фондом  у площину без кредитних стосунків, тобто співпраці на основі технічної допомоги та консультативної підтримки, що також є дуже важливим для України.

29 березня 2004 року Радою директорів  МВФ було прийнято позитивне  рішення про започаткування нової  програми для України «Упереджувальний  стенд-бай». Укладення угоди між  Україною та МВФ строком на 12 місяців фактично надає можливість отримати від МВФ зарезервовані кошти позики в обсязі 411,6 млн. СПЗ (30% квоти України) у разі погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни.

Програма «Упереджувальний стенд-бай» розрахована на підтримку темпів економічного зростання та стабільності в Україні.

За  результатами перегляду програми у  серпні 2004 року експерти МВФ констатували, що українською стороною не в повному  обсязі забезпечено виконання зобов'язань  у рамках програми. Міжнародний валютний фонд вважає, що програма «Упереджувальний стенд-бай» значно відхилилася від програмної траєкторії через неузгоджене з МВФ радикальне послаблення бюджетної політики та втрату довіри до перспектив фінансової стабільності. Тому лише формально Україна залишилася в програмі з МВФ до офіційної дати її закінчення - 28 березня 2005 року.

Слід зазначити, що співробітництво  з МВФ у рамках програми «Упереджувальний стенд-бай» мало позитивний вплив як на прискорення соціально-економічних реформ та вирішення внутрішніх проблем, так і на поліпшення міжнародного іміджу країни.

Весь період співпраці України  МВФ у цілому є успішним. Важливу  роль у цьому відігравала конструктивна, послідовна та ділова позиція керівництва  МВФ та України, ефективна робота місій МВФ. Тісне співробітництво з МВФ позитивно впливало на хід економічних перетворень в Україні, давало змогу враховувати світовий досвід у впровадженні заходів щодо стабілізації національної фінансової системи.

Для завершення другого перегляду програми необхідно, щоб Парламент ухвалив зміни  до законодавства, спрямовані на посилення  законодавчої бази для розв’язання  проблем банків. Фінансова напруженість послабилася, однак – як і в  інших країнах регіону – економічний  спад виявився більш відчутним, ніж  очікувалося. У результаті більш  різкого, ніж очікувалося спаду  промислового виробництва у першому  кварталі, скорочення реального ВВП  у 2009 році може сягнути 14 відсотків  проти 8 відсотків, що передбачалися  під час першого перегляду програми. Більш відчутне скорочення вплине на швидке поліпшення балансу рахунку поточних операцій, однак, і надалі послаблює ситуацію з доходами Уряду.

Водночас, не слід забувати, що співпраця  з МВФ с одним із важливих чинників формування інвестиційного клімату нашої країни, а також індикатором для взаємовідносин з іншими міжнародними фінансовими організаціями та іноземними інвесторами. Відсутність узгодженої програми співпраці між Україною та МВФ погіршує економічний імідж країни, що може стати додатковою перешкодою на шляху вступу України до Світової організації торгівлі та інтеграції до Європейського Союзу. Будь-яке передчасне та одностороннє оголошення Україною про припинення тісної співпраці з МВФ призведе до скорочення обсягів інвестицій та технічної допомоги.

Співробітництво з Міжнародним валютним фондом розглядається Україною як один з важливих пріоритетів її зовнішньоекономічної політики.

Тісне співробітництво  з МВФ сприяє подальшому економічному зростанню та фінансовій стабілізації, прискоренню ринкових перетворень, вступу до Світової організації торгівлі та інтегруванню в ЄС, дає можливість враховувати світовий досвід у впровадженні заходів щодо подальшого розвитку національної фінансової системи. Крім того, співпраця з МВФ є індикатором для взаємовідносин з іншими міжнародними фінансовими організаціями та приватними зовнішніми інвесторами, інвестиції яких дуже необхідні для подальшого проведення економічних реформ у державі.

3.2 Висвітлення  проблеми співпраці України   та Міжнародного валютного фонду  у вітчизняних засобах масової  інформації.

Вітчизняні засоби масової інформації висвітлюють МВФ з різних сторін. В більшості публікаціях висвітлюється проблема співпраці МВФ та України а саме висвітлюють кредити МВФ для України, та вимоги, які повинна виконати  Україна для отримання кредиту.

МВФ вимагає від України перейти на хліб і воду, різко скоротивши витрати у 2009 році. Але виконавши всі вимоги МВФ, уряд і Нацбанк можуть тільки посилити кризові явища в українській економіці.

Міжнародний валютний фонд виділив  Україні безпрецедентно великий  кредит - $16,5 млрд. Це в кілька разів  більше належної країні фінансової допомоги: максимальна сума позики, яку, відповідно до правил МВФ, може отримати Україна - 300% квоти (квота нашої країни становить $2,1 млрд). Надання кредиту директорат фонду затвердив лише за кілька тижнів, тоді як раніше переговори із МВФ про виділення навіть невеликих позик тривали місяцями. Офіційно МВФ надав гроші Україні на поповнення міжнародних резервів Нацбанку і підтримку курсу гривні.

Востаннє країна зверталася до фонду  за позикою у 2001 році, а навесні  цього року МВФ навіть мав намір  закрити своє представництво в Києві  — на той момент Україна вже  не потребувала послуг фонду.

Однак фінансова криза все круто  змінила. Попри досить великі, за мірками  України, резерви НБУ - $31,9 млрд - Нацбанк справді зазнає проблем із підтримкою курсу гривні. Тільки за жовтень резерви НБУ схудли майже на $5 млрд, $4,114 млрд із яких було витрачено на валютні інтервенції з метою погасити ажіотажний попит на валютному ринку. У листопаді, за оцінками аналітиків, НБУ викинув на міжбанк ще $1,5-2 млрд своїх резервів.

МВФ надав позику Україні «на  виріст»: за прогнозами аналітиків, наступного року попит на валюту може підвищитися  ще більше, оскільки у 2009-му українські компанії і банки повинні погасити за зовнішніми боргами $30-45 млрд.

Утім, різке скорочення золотовалютних резервів НБУ і валютні борги  корпоративного сектору - не єдині причини  виділення Україні такого великого кредиту. «Нацбанк докладно не розкриває  структуру своїх резервів. Не виключено, що частка ліквідних (легко продаваних) активів у резервах НБУ є вкрай малою. Тому Нацбанк звернувся до МВФ із проханням терміново надати позику, оскільки регулятор не зміг вийти із власних інвестицій без втрат», - міркує директор з операцій на фондовому ринку ІК «Мегаполіс Капітал» Віталій Шушковський. Інша можлива причина кредитування України у великих обсягах - спроба МВФ врятувати країни, дестабілізація економіки яких небажана для основного акціонера організації - США. «Можливо, український уряд вирішив не спокушати долю і взяти кредит - поки дають», - говорить Віталій Шушковський.

Плата України за кредитом МВФ - не лише відсотки (символічні як для нинішньої  вартості грошей - 4% річних). Країна має  виконати низку вимог фонду. Кредит перераховують траншами, попередньо перевіряючи виконання Україною певних якісних і кількісних нормативів МВФ. Якщо уряд і Нацбанк не виконують  вимоги фонду - кредитну лінію можуть закрити, а ставку за вже наданим  кредитом - підвищити.

Мотиви висування Міжнародним  валютним фондом якихось вимог країнам-боржникам  прості: у такий спосіб МВФ перевіряє  цільове використання коштів. При  цьому, за логікою, фонд зацікавлений у  тому, щоб країна скоріше вийшла з кризи і вчасно погасила кредит.

Однак рецепти МВФ не завжди позитивно  позначаються на економіці країни, що переживає кризу. Наприклад, економічний  колапс в Аргентині 1999 року посилився  після того, як країна  дотрималася рекомендацій фонду.

Деякі вимоги Міжнародного валютного  фонду до України теж досить суперечливі. Одна з наполегливих рекомендацій МВФ (по суті, найважливіша) - скасування валютного  коридору і введення плаваючого курсу  гривні. До весни-2008 Нацбанк утримував  курс гривні на певному рівні, але  з травня цього року відпустив  нацвалюту в межах курсового  коридору. На думку більшості аналітиків, режим плаваючого курсу гривні поза коридором згубний для української  економіки: країна багато років жила в умовах стабільної нацвалюти, тому різкі стрибки курсу гривні підігрівають паніку на валютному ринку. «Нацбанк сподівається, що поступово гривня знайде якусь рівноважну, ринкову  вартість. Однак для цього може знадобитися досить багато часу, поки населення і компанії звикнуть до нового режиму курсоутворення, перестануть панікувати і скуповувати інвалюту», - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Утім, МВФ і не очікує зростання  української економіки наступного року: міжнародний фонд прогнозує  рецесію в Україні на рівні 3%. При цьому збільшення номінального ВВП (обсяг продукції, виробленої в  Україні, у грошовому виразі), за розрахунками фахівців МВФ, наступного року становитиме 12% — майже стільки, скільки зростання вузьких грошей. «Схоже, МВФ пропонує Україні прив’язати збільшення обсягу монетарної бази до зростання номінального ВВП, як це намагалися робити влади західних країн у 1960–1970 роках», — припускає Олександр  Жолудь. За словами аналітика, таким  чином Україна запровадить режим  таргетування (утримання на певному  рівні) грошового агрегату — у цьому випадку монетарної бази. Схоже, емісари МВФ сподіваються, що в цьому разі Україні вдасться перемогти інфляцію і плавно перейти до режиму інфляційного таргетування.

Таргетування монетарної бази —  один із видів монетарної політики, здійснюваної центральним банком. Інші два види — таргетування інфляції або обмінного курсу валюти. Дотепер  український Нацбанк таргетував валютний курс, хоча МВФ давно радить Україні перейти до політики утримання інфляції. «Таргетування монетарних агрегатів не набуло поширення у світі, оскільки фіксуючи грошову масу, влада не враховує швидкість обертання грошей в економіці», — каже Олександр Жолудь. За його словами, швидкість може сильно змінюватися — причому незалежно від зміни обсягів пропозиції грошей у країні. При цьому, попри обмежене зростання грошової пропозиції, ціни на товари та послуги все одно зростають. В Україні, наприклад, швидкість обертання гривні дуже мінлива і мало залежить від обсягу вузьких грошей. Тому й інфляція в Україні практично не залежить від темпів збільшення монетарної бази.