Сучасна система міжнародного маркетингу

 

Японці, наприклад, згідно аналізу Р.Льюїса***, належать до групи реактивних, або слухаючих, культур. Туди ж слід віднести Китай, Тайвань, Сінгапур, Корею, Туреччину і Фінляндію. Представники цієї культури рідко ініціюють дискусію або які-небудь дії, вважаючи за краще, спочатку вислухати і з'ясувати позицію інших, потім відгукнутися на неї і сформувати свою власну. Народи реактивних  культур – кращі в світі слухачі, оскільки концентруються на тому, що їм говорять, не дозволяючи своїм думкам відхилятися убік, практично ніколи не переривають, поки продовжується міркування, мова або презентація.

 

Контрольні запитання

1. Зовнішнє середовище міжнародного маркетингу і його роль в процесі інтернаціоналізації діяльності компанії.
2. Облік основних елементів економічного середовища при плануванні міжнародного маркетингу.
3. Визначте суть поняття „соціокультурне середовище” міжнародного маркетингу.
4. Назвіть основні елементи соціокультурного середовища міжнародного маркетингу.
5. У чому полягає міжнародний аналіз поведінки споживачів і як він використовується в міжнародному маркетингу?

 

Тема 3 Міжнародна маркетингова інформація і дослідження

 

Маркетингові  дослідження. Маркетингова інформація. Маркетингова інформаційна система. Порядок  збору і оцінки ринкової інформації. Структура міжнародного маркетингового дослідження та його етапи. Види маркетингових  досліджень. Методи збору первинної  інформації. Методи проведення експертиз.

 

Маркетингові дослідження (marketing research) являють собою систематичний процес збору, аналізу і використання достовірної інформації для прийняття відповідних маркетингових рішень. Маркетингова інформація є основним джерелом для проведення маркетингового дослідження як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. При проведенні міжнародних маркетингових досліджень необхідно брати до уваги розходження у факторах зовнішнього й внутрішнього середовища, культурні традиції й існуючі закордонні ринки. Ці розходження можуть виявитися в маркетинговому середовищі, на рівні уряду, можуть стосуватися правових норм держави, економіки, інфраструктури, інформаційного й технологічного оточення, а також існуючого соціокультурного середовища.

Використовувану в міжнародному маркетингу інформацію можна розділити на кілька груп:

1. інформація про ринки і ринкову кон’юнктуру;
2. інформація про методи і форми міжнародної торгівлі;
3. інформація власне про компанію (цілі і потенціал).

На  етапі ухвалення загального рішення  про вихід на міжнародні ринки  і створенні інформаційної бази міжнародного маркетингу компанія повинна  зібрати інформацію про загальний  стан і тенденції розвитку:

• галузі, до якої відноситься продукція, що випускається компанією,
• країн, що є споживачами і виробниками цієї продукції,
• окремих компаній-виробників, споживачів і продавців продукції.

Маркетингові дослідження – це одна з функцій маркетингу, що сприяє зменшенню комерційного ризику компанії, підказуючи можливості і шляхи поліпшення її діяльності на зовнішньому ринку.

Узагальнення рішень, котрі повинні  прийматися на різних етапах міжнародних  маркетингових досліджень, та відомості, необхідні для цього, наведені в  таблиці 5.

Таблиця 5

 Інформаційна база маркетингових рішень.

Маркетингові рішення	Необхідні відомості
Переходити до інтернаціоналізації  або залишатися на внутрішньому ринку?	Оцінка попиту на світовому ринку  і потенційна частка компанії на ньому  з погляду локальної і міжнародної  конкуренції.
На який ринок виходити?	Ранжирування світових ринків відповідно до ринкового потенціалу, локальної  конкуренції і політичної обстановки.
Як входити  на цільовий ринок?	Розмір ринку, міжнародні торгові  бар'єри, вартість транспортування, локальна конкуренція, вимоги уряду і політична  стабільність.
Як здійснювати маркетинг на цільових ринках?	Для кожного ринку: поведінка покупців, практика конкуренції, канали розподілу, середовище, просування і його практика, досвід компанії на інших ринках

Звичайно  при проведенні маркетингових досліджень використовується інформація, отримана на основі вторинних і первинних  даних.

Вторинною інформацією є та, яка вже десь існує, будучи зібраної для інших цілей. Джерелами її служать внутрішні і зовнішні дані.

Внутрішні джерела – це звіти компаній, бесіди зі співробітниками відділу збуту, маркетингова інформаційна система, бухгалтерські і фінансові звіти, огляди скарг і рекомендації споживачів, ділова кореспонденція компанії та ін.

Система збору зовнішньої поточної маркетингової  інформації являє собою надходження  й аналіз даних періодичної преси (газет, спеціалізованих журналів і  т. ін.), а також оперативних документів, відомостей, отриманих від постачальників, торгових партнерів, клієнтів і ін., про нові події, що відбулися на ринку:

Зовнішніми джерелами є дані міжнародних організацій (Міжнародний валютний фонд, Європейська організація реконструкції і розвитку, ООН), закони, укази, постанови державних органів, виступи державних, політичних і суспільних діячів, офіційна статистика, періодична преса, результати наукових досліджень і т.п.

До  зовнішньої інформації також відноситься  синдикативна інформація, яка недоступна на відміну від традиційної вторинної інформації для широкої публіки, а видавана спеціально окремими організаціями. Виділяють два типи послуг, заснованих на отриманні синдикативних даних: моніторинг ринкової ситуації і збір даних, що полегшують компанії проведення маркетингових досліджень.

Первинні  дані одержують у результаті спеціально проведених досліджень для рішення  конкретної маркетингової проблеми. Їхній збір здійснюється шляхом спостережень, опитувань, експертних оцінок і експериментів, які виконуються над частиною загальної сукупності досліджуваних  об'єктів – вибіркою.

В успішно функціонуючих компаніях  маркетингова інформація збирається, аналізується і розподіляється в  рамках маркетингової інформаційної  системи (МІС), що є частиною інформаційної  системи керування організацією. Схема збору й обробки ринкової інформації для проведення маркетингових  досліджень представлена на рис. 4.

МІС – це сукупність (єдиний комплекс) персоналу  устаткування, процедур і методів, призначена для збору, обробки, аналізу і  розподілу у встановлений час  достовірної інформації, необхідної для підготовки і прийняття маркетингових  рішень. Таким чином, МІС – це концептуальна система, що допомагає  вирішувати як задачі маркетингу, так  і задачі стратегічного планування.

Особливості проведення міжнародних  маркетингових досліджень. У теорії і практиці під «дослідженням маркетингу» розуміється комплексне вивчення ринку, тобто глибоке, на системній основі дослідження всіх його елементів, усіх процесів і операцій, що відбуваються на ринку.

Провести  міжнародне маркетингове дослідження  набагато складніше, ніж дослідження  усередині країни. При проведенні міжнародних маркетингових досліджень насамперед важливо з'ясувати роль, що грає держава, тому що тип державного устрою впливає на державну політику, на органи державного регулювання, систему державних стимулів і штрафів, а також на роль державного сектора в економіці. Деякі держави, особливо в країнах, що розвиваються, не вітають конкуренцію з боку закордонних компаній. Високі мита утрудняють імпорт іноземних товарів, потреба в яких, відповідно до результатів маркетингових досліджень, досить висока. Крім того, варто ретельно оцінити роль держави у встановленні контролю над ринком, розвитку інфраструктури, а також його дії як виробника товарів і послуг. Роль уряду важлива й у багатьох розвинених країнах, наприклад Німеччини і Японії, де уряд традиційно працює із промисловістю в руслі загальної національної промислової політики.

 

 

 

 

 

Рис. 4. Порядок збору і оцінки ринкової інформації для здійснення маркетингових досліджень закордонних ринків.

На тактичному рівні уряд визначає структуру податків, тарифи, норми  й положення, що стосуються безпеки  товарів; часто видає спеціальні норми й положення щодо закордонних  багатонаціональних компаній і їхньої маркетингової діяльності.

Наступний немаловажний фактор – правове середовище міжнародного маркетингу. З погляду міжнародного маркетингового дослідження особливо важливі закони, що мають відношення до елементів маркетингу, а саме – закони, пов'язані з якістю товарів, їхнім упакуванням, гарантійним і після продажним обслуговуванням; патентами, торговельними марками й авторським правом. Закони, пов'язані із ціноутворенням, торкають штучне підвищення цін, цінову дискримінацію, що змінює ціноутворення, контроль за рівнем цін, установлення й підтримка роздрібних цін. Закони, що стосуються каналів розподілу, пов'язані з угодами про виключне право торгівлі; типами каналів збуту й умовами скасування договорів про роздрібні або оптові поставки.

Хоча  в багатьох країнах діють закони, що регулюють маркетингову діяльність, все-таки є розходження в їхній  кількості й ефективності дотримання. У багатьох країнах правосуддя перевантажене  й урегулювання судових справ  займає багато часу. Для ведення  бізнесу або для маркетингових  досліджень у закордонних країнах  можна застосувати й закони своєї  країни. Наприклад, діяльність громадянина США підпадає під дію деяких законів Сполучених Штатів Америки, незалежно від того, у якій державі він займається своїм бізнесом. Ці  закони пов'язані з національною безпекою, антимонопольними питаннями та етичними нормами.

Характеристики економічного середовища будь-якої країни обов'язково включають: рівень і структуру валового внутрішнього продукту (ВВП); рівень, джерела й розподіл національного доходу; тенденції економічного росту й тенденції розвитку окремих галузей. Рівень економічного розвитку країни визначає розмір, ступінь модернізації й стандартизації її ринків. Споживчі, промислові й комерційні ринки стають більше стандартизованими, а робота, відпочинок і стиль життя споживачів більше схожими.

При проведенні маркетингових досліджень не менш важливо знати розвиток інфраструктури, інформаційного й технологічного середовища в кожній країні. В інфраструктуру входять транспорт, комунікації, комунальні послуги. Наприклад, у Європі телефоном користуються значно менше, ніж у США. У багатьох країнах, що розвиваються, поштові послуги неефективні. Особистий контакт із респондентами утруднений, оскільки городяни звичайно вдень перебувають на роботі, а сільські жителі недоступні.

В інформаційне й технологічне середовище включають інформаційні й комунікаційні  системи, комп'ютеризацію, використання електронного встаткування, енергетику, промислову технологію, науку й винаходи. Наприклад, в Індії, Південній Кореї й багатьох країнах Латинської Америки успіхи в науці й технологіях не роблять сильного впливу на спосіб життя основної маси населення. Комп'ютери й електронні кошти передачі інформації дотепер не одержали широкого поширення в побуті. Обробка й зберігання інформації здійснюється традиційним способом. Це, знову ж, впливає на тип інформації, яку можна довідатися у споживачів, комерційних і інших підприємств.

Проведення  маркетингових досліджень не повинне  суперечити культурним цінностям. Країна з устояними типами родин, імовірно, є й більше однорідною з погляду  культури, чим країна, у якій існує  значна різноманітність типів родини. Наприклад, у культурних відносинах Японія більше однорідна країна, чим Сполучені Штати Америки й багато африканських країн, для яких характерно велика різноманітність сімейних структур. Про те, наскільки важливо розробляти товари, які погодяться із соціокультурними факторами, що переважають у відповідній країні, свідчить приклад діяльності компанії Universal Studios у Японії. Коли кінокомпанія Universal Studios вирішила побудувати парк розваг в Осаці (Японія), перед маркетологами була поставлена завдання усвідомити особливості японського соціокультурного середовища. Із цією метою було проведено маркетингове дослідження з використанням фокус-груп, глибинних інтерв'ю й опитувань. Необхідно було об'єднати американський і японський способи ведення бізнесу. Фокус-Групи допомогли вибрати продукти харчування з урахуванням особливостей японської культури. З урахуванням традицій сервіровки стола в Японії було вирішено зменшити порції блюд, тоді як такі блюда, як «хотдог» і піца, зробили більшими, щоб відбити в них «американський імідж». Пироги готувалися менш солодкими, а соус для барбєкю - навпаки, більше солодкими. Крім того, після проведення фокус-груп і глибинних інтерв'ю Universal Studios удалося одержати додаткові відомості про переваги японців відносно сувенірів і інших товарів. Японці купують більше сувенірів для друзів і колег по роботі. Дуже популярні серед японців насолоди, предмети домашнього побуту й канцелярські товари. Значну частку споживчого ринку становлять дівчинки-підлітки, яким подобаються товари, на впакуванні яких зображені персонажі з улюблених мультфільмів. Одяг у Японії не так важливий, як в інших країнах.

Відомості, отримані від фокус-груп і глибинних інтерв'ю, підтвердилися  в ході опитувань. Universal Studios удалося пристосуватися до японської культури, зберігши в той же час свій американський імідж і сприяло успішному старту компанії в Японії.