Аналіз діючої системи операційного менеджменту товариства

4. Послідовність управлінського процесу. Будь-який управлінський процес будується згідно з принципом послідовності, тобто елементи чи стадії, з яких він складається, повинні відбуватися одне за одному певному порядку. Часто послідовність управлінських дій має циклічний характер, коли всі вони повторюються через певні проміжки часу. Циклічності підлягають планування, складання звітів, контроль тощо.

5. Оптимальне поєднання централізованого регулювання керованою підсистемою з її саморегулюванням. У процесі управління треба безперервно контролювати поведінку об’єкта управління. Тому важливим принципом операційного менеджменту є оптимальне поєднання централізації і децентралізації.

6. Урахування особистих якостей працівника та колективної психології. Цей принцип тісно пов’язаний з іншими принципами, без яких саморегулювання неможливе, бо вони лежать в основі прийняття самостійних рішень.

7. Відповідність прав, обов’язків і відповідальності — один із найважливіших принципів управління. Надлишок прав порівняно обов’язками призводить до управлінського свавілля; нестача їх паралізує ділову активність.

8. Забезпечення спільної зацікавленості всіх учасників управління в досягненні цілей фірми відбувається шляхом мотивації, заохочення, а також максимального залучення виконавців у процес підготовки рішень на всіх стадіях роботи над ними.

9. Забезпечення змагальності учасників управління. Керівник повинен заохочувати здорову конкуренцію при заміщенні посад у сфері управління [38].

Функції відносно операцій виконують операційні менеджери. Їх численні обов'язки можна розбити на три основні групи:

• розробка і реалізація загальної стратегії і напрямків операційної діяльності організації;
• розробка і впровадження операційної системи, включаючи розробку виробничого процесу, рішення про місцерозташування виробничих потужностей, проектування підприємства, проектування продукту, уведення стандартів і норм виконання робіт;
• планування і контроль поточного функціонування системи.

Без правильного застосування принципів операційного менеджменту організація може бути прибутковою лише завдяки щасливій випадковості. Або вона зовсім випадково зробила все так, як треба, або конкуренти ненабагато кращі за неї. У будь-якому випадку малоймовірно, що таке везіння буде продовжуватися вічно, тому необхідно постійно удосконалювати операційний менеджмент, що дасть можливість підтримувати високу конкурентоспроможність [42].

Від операційного менеджера вимагається вміння мислити аналітично, уміти спілкуватися з людьми, розбиратися в технології. У цій області діяльності звичайно зайнята більша частина персоналу, а тому саме вони визначають успіх усього підприємства.

Таким чином, усі функції менеджменту взаємопов’язані й взаємоінтегровані. Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці й застосуванні максимально ефективних методів й інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією й послугами. Операційний менеджмент полягає в ефективному й раціональному управлінні будь-якими операціями.

1.3 Практичний досвід   щодо   використання       системи впливу операційного менеджменту на конкурентоспроможність підприємств

Менеджмент основного виробництва складає основу планування (цілепоклодання), організації робіт (розпорядливість), координації, мотивації праці, контролю ходу над виконанням прийняття рішень та регулюванням ходу виробництва. Виробничі підрозділи підприємства діють та розвиваються відповідно до встановлених цілей. Мета і завдання – це кінцеві рубежі на досягнення яких спрямована діяльність колективу підприємства. Кожний підрозділ може мати свою мету і завдання. Але в результаті основна управлінська мета залишається однією й тією для кожного з них: безумовне виконання заданої виробничої програми випуску продукції і досягнення у своїй діяльності мінімальних витрат матеріалів, праці, часу й грошових коштів [36].

Менеджмент основного виробництва, який забезпечує стійке управління виробництвом в умовах середовища, що динамічно змінюється, переходить на нові принципи організації.

Продуктивна виробнича діяльність підприємств в умовах ринкового середовища визначається параметрами виробництва і продажу суспільно визнаних благ (продукції, робіт, послуг) з метою отримання прибутку. У сучасних умовах стає очевидним, що для виживання і збереження довгострокової конкурентоспроможності підприємства повинні постійно адаптувати свою діяльність до умов ринкового оточення [37].

Основу ефективного управління будь-яким підприємством становить планування, контроль виконання та аналіз результатів діяльності підприємства. Підприємства різних галузей реалізують бізнес-процеси за налагодженими схемами, які не завжди являються оптимальними, що приводить до зниження економічної ефективності та обмеженню потенціалу для стратегічного розвитку бізнесу. У той же час, підвищення складності процесів управління, необхідність широкого використання маркетингового підходу до управління підприємством, рівень розвитку та ступінь впливу інформаційних технологій на процеси в економіці вимагають впровадження або модернізації корпоративних інформаційних систем.

Радикальна перебудова виробництва на основі впровадження нового господарського механізму орієнтує підприємство на економічно обґрунтоване використання всіх елементів виробництва, чітка взаємодія яких при раціональній структурі засобів виробництва дозволяє забезпечити нормальну господарську діяльність в нових економічних умовах. Складовою частиною виробництва являється виробничий процес, якому відводиться значна частка в структурі планування та обліку на підприємстві.

Відмінності в операційній ефективності компаній є дуже глибокими. Деякі компанії можуть використовувати свої ресурси ефективніше, ніж інші, оскільки не роблять зайвих операцій, деякі вдаються до прогресивніших технологій, краще мотивують своїх працівників чи оптимізують окремі ланки виробничого процесу. Такі відмінності в операційній діяльності є чи не основною причиною відмінностей у рентабельності компаній-конкурентів, тому що вони безпосередньо впливають на рівень витрат, а відтак визначають рівень рентабельності.

На підприємствах застосовують підходи та концепції операційного менеджменту, одним з яких є ощадливе виробництво.

Ощадливе виробництво (Lean) ‒ концепція менеджменту, створена на японському підприємстві Toyota і заснована на неухильному прагненні до усунення всіх видів втрат. Ощадливе виробництво передбачає залучення в процес оптимізації бізнесу кожного співробітника і максимальну орієнтацію на споживача.

Lean ‒ проривний підхід до менеджменту і керування якістю, що забезпечує довгострокову конкурентоспроможність без істотних капіталовкладень. Ощадливе виробництво ‒ це система організації і управління розробкою продукції, виробництвом, взаємовідношеннями з постачальниками і споживачами, коли продукція виготовляється в точній відповідності до запитів споживачів і з меншими втратами у порівнянні з масовим виробництвом великими партіями.

Мета концепції ощадливого виробництва позбутися всіх видів втрат і домогтися максимальної ефективності використання ресурсів шляхом поступального й безперервного вдосконалення всіх бізнес-процесів організації, спрямованих на підвищення задоволеності споживачів.

Цілями ощадного виробництва є:

1. Скорочення трудовитрат.
2. Скорочення термінів розробки нової продукції.
3. Скорочення термінів створення продукції.
4. Скорочення виробничих і складських площ.
5. Гарантія постачання продукції замовнику.
6. Максимальна якість при мінімальній вартості.

Ощадливе виробництво — це американська назва виробничої системи Toyota. Творець ощадливого виробництва Таїті Оно почав перші досліди оптимізації виробництва ще в 1950-х роках [40]. У ті післявоєнні часи Японія лежала в руїнах і країні потрібні були нові автомобілі. Але проблема була в тому, що попит був не настільки великий, щоб виправдати закупівлю потужної виробничої лінії. Потрібно було багато різних видів автомобілів (легкові, мало-і середньотонажні вантажівки тощо), але попит на конкретний вигляд машини був невеликий. Японцям довелося вчитися ефективно працювати, створюючи безліч різних моделей в умовах невисокого попиту на кожну модель. Таке завдання до них не вирішував ніхто, так як ефективність розумілася виключно в термінах масового виробництва.

Система «точно вчасно» (just-in-time, JIT)  є системою планування матеріально-технічного  постачання, що передбачає повну синхронізацію із виробничим процесом. В рамках цієї системи сировина,  напівфабрикати, що комплектують вироби, подаються невеликими партіями безпосередньо на потрібні ланки виробничого процесу, оминаючи складські приміщення, а готова продукція відвантажується споживачам безпосередньо по мірі завершення  виробництва. Цілями системи є: запобігти збоям і порушенням процесу виробництва;  зробити систему гнучкішою;  скоротити час підготовки до процесу і всі виробничі строки; звести до мінімуму матеріальні запаси; усунути необґрунтовані витрати. 

Система just-in-time  використовується такими відомими фірмами, як «Дженерал моторс» (США), «Рено» (Франція), «Крафт Інк»,  корпорацією  "ЗМ"  та ін.  Аналіз досвіду ряду фірм Західної Європи,  що запровадили систему, показує, що вона дає можливість зменшити виробничі запаси на 50%, товарні запаси – на 8% при значному прискоренні оборотності оборотних коштів і підвищенні якості продукції. Впровадження Канбан за межами Японії стикається із серйозними труднощами, починаючи від низької дисципліни постачань і закінчуючи територіальною роз'єднаністю постачальників і споживачів.  З цих причин більшість неяпонських фірм використовують окремі елементи системи Канбан, часто в комбінації з іншими поширеними на Заході системами – МРП-1, 2.

Прикладом успішного застосування  японських принципів  «точно вчасно» є досвід «Заволзького моторного заводу» в Росії. Починаючи з 2002 р., на заводі впроваджується стратегія значного підвищення якості продукції,  зниження витрат виробництва, раціонального використання персоналу. Це виявило необхідність зміни організації праці на виробничих ділянках і застосування ефективного методу командної роботи за допомогою використання наступних складових: філософії  «Кайзен»; системи  «Канбан»; бригадних форм організації праці виробничих ділянок; нових методів і форм розвитку і стимулювання персоналу, які сприяють зацікавленості співробітників в застосуванні принципів системи на практиці.

В Україні прикладами підприємств, що застосовують систему операційного менеджменту є публічне акціонерне товариство Харківський електротехнічний завод. «Укрелектромаш» має свою наукову базу – спеціальне конструкторське бюро, яке має висококваліфікованих спеціалістів в області проектування та дослідження асинхронних електродвигунів. СКБ «Укрелектромаш» зараз є головним в Україні, країнах СНД та Балтії по сертифікації та типовим випробуванням.

Власне інструментальне виробництво забезпечує проектування та виготовлення всієї необхідної технологічної остнастки: штампів, пресформ, спеціального ріжучого та вимірювального інструменту, пристроїв і може виконувати такі роботи на замовлення. В цеху кольорового литва, укомплектованому сучасним обладнанням, можуть виготовлятись в металевих формах за розмірами замовника високоточні заготівки будь-якої конфігурації з алюмінієвих сплавів.

Публічне акціонерне товариство Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» має реальні промислові можливості спільного виробництва електродвигунів і пропонує свою участь як співвиконавця – підприємства розробника та виробника електродвигунів в.о.в. 80, 90, 100 мм потужністю від 0,37 до 4,0 кВт.

Нова Каховка ПАТ «Завод крупних електричних машин» ‒ підприємство електротехнічної галузі, що найбільш динамічно розвивається. Основним видом діяльності заводу є виготовлення синхронних та асинхронних двигунів, генераторів змінного струму, ремонт та сервісне обслуговування електричних машин. Підприємство також застосовує у своїй діяльності систему операційного менеджменту, а саме систему «точно вчасно».

На даний час продукція заводу поставляється у такі держави як Росія, Узбекистан, Казахстан, Туркменістан. Підприємство працює стабільно, постійно вдосконалюючи якість виготовленої продукції.

Підприємство має замкнений виробничих цикл виготовлення продукції по виробництвам: штампування, литво кольорових металів під тиском і в кокіль, механообробка, обмотка статорів, складання, малярні роботи, випробування, упаковка.

ПАТ «Ужгородський завод «Електродвигун» займається виробництвом електродвигунів змінного струму, асинхронних з короткозамкненим ротором загальнопромислового призначення від 30 до 2500 Вт, що використовуються в побуті: привід бетономішалки, соковижималки, кухонних комбайнів, активатора пральних машин, пральних машин барабанного типу, електроточила побутового, коренерізки та ін.

Матеріали і комплектуючі вироби використовуються від провідних вітчизняних і зарубіжних виробників і відповідають вимогам з якості та безпеки виробів, прийнятих у країнах ЄС. На підтвердження цього є відсоток, що поставляється на експорт продукції від загальної кількості ‒ 80%.