Аналіз діючої системи операційного менеджменту товариства

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

 

Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентоспроможності в значній мірі залежать від того, наскільки вдало організовано її управління виробничими ресурсами. Необхідною умовою їх вирішення є удосконалення прийняття управлінських рішень, в першу чергу економічно їх обґрунтовуючи. Під виробництвом, в основному, розуміють випуск продукції в результаті переробки сировини.

Досить істотним в системі операційного менеджменту є те, що елементи мають бути взаємопов’язаними (взаємозалежними, взаємодіючими). Найрізноманітніші частини можуть бути об’єднані в ціле, але це ціле ще не система, поки не сформовано певний діючий організм.

Менеджмент операційної системи підприємства є центральною ланкою управління, яка відноситься до виробництва товарів та послуг шляхом переробки необхідних ресурсів усіх видів (вхідні системи) і виробництво товарів та послуг (вихідні системи).

Зокрема, добре налагоджений операційний менеджмент можна розглядати як важливу передумову адаптації підприємства до ринкових умов господарювання та запоруку його життєздатності й успішності у конкурентному середовищі.

Тому актуальність даного дослідження полягає в значимості операційного менеджменту як засобу забезпечення конкурентоспроможності підприємств, організацій, установ та в пошуку ефективних шляхів його оптимізації в умовах фінансово-економічної кризи.

Даною проблемою займалися економісти-вчені вітчизняні та зарубіжні: В.О.Козловський [23], В.М. Макаров, І. Б. Гевко [14], М.В.Макаренко, О.М.Махаліна, Р.А.Фатхутдінов [42], Р. Б. Чейз [46], В.О. Василенко [9].

Об’єктом дослідження виступає ПАТ «Електромотор».

Предметом дослідження є вивчення теоретичних аспектів операційного менеджменту та його вплив на конкурентоспроможність підприємства.

Основною метою написання даної роботи є дослідження системи операційного менеджменту та визначення шляхів покращення ефективності її роботи.

Досягнення поставленої мети можна забезпечити виконанням таких завдань:

• дослідження теоретичних аспектів формування та роботи системи операційного менеджменту;
• визначення основних елементів та складових операційної системи;
• визначення основних методик організації виробничо-господарського процесу;
• дослідження функціонування системи операційного менеджменту на ПАТ «Електромотор»;
• визначення позитивних та негативних сторін операційного менеджменту на досліджуваному суб’єкті;
• пошук шляхів вдосконалення ефективності роботи системи операційного менеджменту.

При написанні випускної роботи були використані такі методи дослідження: монографічний, економіко-статистичний, порівняння, аналізу та синтезу, математичне моделювання.

Інформаційною базою слугували фінансова звітність досліджуваного підприємства, енциклопедії, словники економічних термінів, періодичні видання вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, глобальна мереже Internet.

Випускна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ВПЛИВУ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1.1 Суть і значення системи операційного менеджменту

 

Операційний менеджмент (Operations Management) ‒ це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Операційний менеджмент центральною лінією проходить через усю діяльність щодо створення (чи зміни стану) продукту шляхом перетворення необхідних ресурсів у потрібні товари, послуги за визначальної ролі операційних менеджерів і оперативної інформації.

Поняття «операція» передбачає виробництво предметів особистого або виробничого споживання, виконання підрядних робіт і надання послуг. Тому термін «операції» набагато ширший за термін «виробництво», оскільки перший з них означає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг. Виходячи з цього, під операціями як видами діяльності слід розуміти виробництво, постачання, транспортування, сервіс [31].

Будь-яка фірма є органічною цілісною системою, керування операціями має забезпечити інтегративні та координуючі ефекти, тобто в результаті операційного менеджменту фірма набуватиме статусу єдиного цілого. У той же час критерій ефективності керування повинен обов’язково співвідноситися зі стратегією бізнесу фірми, яка не зводиться до поточної ефективності. Операційний менеджмент є не тільки визначеною системою керування операціями, у параметрах і показниках якої він відображається. У його змісті відбиваються характер і особливості професійного мислення менеджера. Це свого роду структура знань, викладена як конкретна система цінностей, установок, стереотипів, що поєднують накопичені дослідницький потенціал і практичний досвід, сформоване світовідчування і перспективне мислення.

Мета операційного менеджменту ‒ формування ефективної системи керування операціями у виробництві, сервісі. Він націлений на побудову керуючих систем, що забезпечує виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату діяльності фірми. Ринковий вибір може будуватися тільки на чіткому професійному врахуванні об’єктивних обмежень, критеріїв і стандартів.

Оптимальні операційні рішення вимагають від керівника перебування в центрі виробничої системи, що розвивається. Поєднання в одне ціле основних чинників і аспектів діяльності підприємства ‒ фінансових, організаційних, ринкових, технологічних ‒ потребує, щоб цей процес здійснювався на міцній базі раціонального керування операціями. Предметом операційного менеджменту є закономірності планування, створення й ефективного використання операційної системи організації, об′єктом – виробництво і функціонування виробничих систем.

Основне завдання операційного менеджменту ‒ побудова керуючих систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату від функціонування операційної системи будь-якої організації. Операційний менеджмент також має значний вплив на конкурентоспроможність підприємства. Конкурентоспроможність ‒ це виражена компетентність організації, її вміння роботи щось краще від конкурентів [18].

Операційний менеджмент є однією із тих сфер діяльності, де у процесі розвитку ринкових відносин зберігає свою актуальність знаходження оптимального процесу управління на підприємстві, пошук необхідних методів та моделей менеджменту для підвищення конкурентоспроможності, забезпечення ефективного виконання цілей підприємства, виробництва якісної продукції та отримання доходу [46].

 

Спрямованість операційного менеджменту ‒ ефективність і раціональність у керуванні будь-якими операціями. Останні можна прийняти за основні показники, що характеризують операційний менеджмент як певного роду діяльність організації (у даному випадку під «організацією» розуміється відносно відособлений структурний підрозділ у загальній системі суспільного розподілу праці).

В операційному менеджменті під «ефективністю» слід розуміти визначений ступінь досягнення поставлених операційною системою цілей. Для системи, організації ‒ це, певним чином, задоволення потреб споживачів і одержання максимально можливого прибутку. Стосовно операції під «ефективністю» слід розуміти ступінь досягнення поставлених цілей. Причому основний принцип кількісної оцінки ефективності складається з порівняння результатів проведення операції і витрат на її здійснення. Отже, ефективність операції може бути однозначно охарактеризована такими показниками: величиною очікуваного корисного ефекту (результату), імовірністю його досягнення і витратами ресурсів на досягнення цього ефекту з заданою імовірністю.

Раціональність ‒ досягнення максимально можливої ефективності як системи загалом, так і операції зокрема за мінімально можливих витрат. Ефективність і раціональність ‒ це ті показники, що «формують» прибутковість системи «організації», яка функціонує в економічному просторі.

Фундамент операційного менеджменту складають чотири головних компоненти ‒ економіка, математичні основи дослідження операцій, технологія й організація, що взаємопов’язані і забезпечують успішну діяльність і розвиток системи (організації).

Відомо, що у другій половині ХХ ст. у промислово розвинутих країнах почало формуватися постіндустріальне суспільство. Головним видом діяльності у ньому стає не виробництво, а оброблення інформації та здійснення послуг. З'являються такі терміни як «інформаційне суспільство», «економіка послуг». Характеризуючи інформаційне суспільство, американський вчений Д. Белл писав у 1999 р.: «перш за все це суспільство, що засновано на послугах. Сьогодні у США більше, ніж 70% робочої сили зайнято у сфері обслуговування. Послуги грають важливу роль у будь-якому суспільстві. В уявленнях класиків економіки послуги вважалися непродуктивною діяльністю, оскільки багатство асоціювалося із товарами, але освіта, охорона здоров'я підвищують здібності людей та сприяють укріпленню здоров'я населення, а професійні послуги (аналіз, планування, програмування тощо) забезпечують підвищення продуктивності підприємств та суспільства у цілому)» [5].

Операції являють собою будь-яку продуктивну діяльність як власне виробництво, так і будь-яку іншу, пов’язану з творчим процесом. Операційний менеджмент покликаний забезпечити ефективне і раціональне ведення цієї діяльності. Тому всіх менеджерів можна вважати операційними менеджерами, оскільки вони повинні так управляти своїми підрозділами, щоб ті працювали ефективно і раціонально поза залежністю від своєї функції. Що ще важливіше, операції – це основа основ будь-якого підприємства, і якщо операційна функція буде виконуватися неефективно, то і вся організація в цілому не зможе домогтися успіху.

Основне призначення фірми характеризується ланцюжком «виробництво – потреби споживачів», який можна представити у вигляді такої схеми

(рис 1.1) [9].

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Ланцюжок «виробництво – потреби споживачів»

 

Розглянемо вплив операційного менеджменту на основний фінансовий результат діяльності підприємства ‒ прибуток. Впливаючи на ефективність діяльності підприємства, операційний менеджмент сприяє виробленню товарів чи послуг, які потрібні споживачам, що збільшує РП (обсяг реалізованої продукції), а правильна організація операційної діяльності сприяє зменшенню витрат (В), оскільки вона ведеться найбільш раціонально. У результаті прибуток зростає.

Операції залежать від інженерної функції, що забезпечує проектування нових видів продукції, виробничих потужностей і процесів. Інженерна функція повинна одержувати від виробництва відповідну інформацію щодо проблем, зв'язаними з конструкцією виробів.

Маркетинг повинен забезпечити надійний прогноз попиту і реальні замовлення клієнтів на виходи операційної системи. Та ж функція повинна інформувати виробництво про будь-які претензії споживачів щодо якості або термінів постачання продукції. Маркетинг залежить від виробництва в плані інформації про наявність продукції і можливості своєчасного її виготовлення. Операційна функція залежить від фінансової функції. Для того щоб надати капітал в потрібний час і в потрібних обсягах, фінансовій службі потрібно одержати від операційних підрозділів інформацію про плани виробництва і розвитку. А також поточні дані, щоб оплатити працю працівників, заплатити постачальникам, виставити рахунки споживачам. Функція трудових ресурсів несе відповідальність за вербування, добір і навчання кадрів для роботи в операційній системі. Операційні підрозділи повинні інформувати кадрову службу про потребу в робочій силі з указівкою кількості і кваліфікації [15].

Еволюція операційного менеджменту як науки включає такі етапи:

• кінець ХVШ ‒ початок Х1Х ст. ‒ промислова революція. Перші спроби наукової організації виробництва (Р. Арктайт, Р. Оуен, А. Сміт та ін.).
• початок ХХ ст. ‒ розвиток та впровадження наукової організації управління (Ф. Тейлор, Ф. Гілберт, Г. Гантт, Г. Форд та ін.). У цей же час розвивається наука про організацію праці у Росії (А. Гастєв, О.Єрманський),
• 1950-1960 рр. ‒ формування «Операційного менеджменту» як самостійної науки. Системи управління матеріальними потоками «Канбан», планування виробничих ресурсів (MRP), тотальне управління якістю (TQM), використання сучасних інформаційних технологій [46].

Ефективнішому управлінню підприємством сприяє розроблення наукових основ менеджменту, виділення його умовно самостійних частин, серед яких операційному менеджменту відводиться центральне місце. На рисунку 1.2 показано місце операційного менеджменту в системі менеджменту організацій.

 

Рисунок 1.2 – Операційний менеджмент в системі менеджменту організації

 

Менеджмент організації передбачає управління її діяльністю з виробництва продукції. Решта напрямів діяльності підприємства призначені забезпечувати нормальну роботу з випуску продукції. Саме виробництвом продукції і опікується операційний менеджмент [35].

Операційний менеджмент міститься посередині життєвого циклу продукції, тобто виробництву продукції передують стадії стратегічного управління, маркетингу, науково-дослідної роботи тощо. Після стадії виробництва продукції настають стадії підготовки до функціонування, експлуатації тощо. Решта елементів менеджменту організації забезпечують управління відповідними функціональними зонами й оптимізують діяльність фірми загалом.