Творчість шістдесятників

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

1. Наше завдання- побачити й оцінити багатство фантазії мрійника та його неординарний погляд на світ; переказати пригоду Жені; довести, що в житті обов’язково співіснують контрасти – добро і зло, радість і горе, світло й темрява – і що, не зазнавши зла, ми не зможемо повністю оцінити й усвідомити безмежжя і велич людської роботи.
2. Читання й коментування епіграфа.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя. Перш за все давайте з’ясуємо, яка була погода, коли Женя повертався зі школи, який настрій був у хлопчика

• Зачитайте уривок від початку оповідання до слів ,, … зараз вони здавалися йому ще більш дивакуватими й гідними зневаги, ніж будь-коли”. Проаналізуйте поведінку Жені. Чому йому було весело?
• Чому хлопчик раптом зупинився?
• Що привернуло його увагу? Прочитайте.

(Уривок від слів “І раптом Женя зупинився” до слів “… пробрався аж до зачинених дверей автобуса”.)

Слово вчителя.

Отже, усе, що відбувалося  на знімальному майданчику, ми усвідомлюємо через призму сприймання Жені, бачимо його очима і зовнішність тих  людей , і їх поведінку.

Він не знає, що чоловік  на високому стільці, - то оператор, який “енергійно махав ногами, неначе їхав на велосипеді”. Камера для хлопчика – це “незрозумілий масивний апарат”.

А як тонко Женя помічав  поведінку й елементи зовнішності  артистів! Проілюструйте цю думку.

Відповіді учнів.

Першим у черзі біля автобуса стояв дідусь в окулярах, які він часто поправляв і, мружачись, поглядав на сонце.

За дідусем у черзі  стояла жінка з кошиком, у якому  сидів довгошиїй гусак. Він був  стурбований, гелготів, намагався вистрибнути  з корзини.

Третьою була в черзі  гарна дівчина у вовняній хустинці. У неї було темне густе волосся, що “розсипалося на плечах”. Це ми “побачили”, коли вона зняла хустину, бо їй стало душно.

Студент наблизився “з незалежним виглядом”, потім “здивовано зиркнув” лише на гарну дівчину, а потім знову вираз його обличчя став пихатим і зверхнім.

Слово вчителя.

• Спостерігаючи цю картину, Женя неусвідомлено опинився в кадрі. Є.Гуцало пише: “Але Женя не вмів грати”. З чого це видно?

(Хлопчик опинився  в черзі до автобуса, але до студента він повернувся спиною, бо всю увагу зосередив на чоловікові, що “сидів за зйомочною камерою на високому стільці”. Тобто, Женя поводився не так, як потрібно було за сценарієм, і, звичайно ж , був зайвим на знімальному майданчику).

• Яка була реакція режисера Альтова на появу зайвого актора?

(Він зразу побачив Женю, був дуже незадоволений. Спочатку Альтов сприйняв хлопчика за одного з тих численних перехожих, які годинами простоювали біля знімальної групи, нікуди не поспішаючи. Цей хлопчина дивився із захопленням. І все ж Альтов прогнав його: “Йди геть!”)

• Учні за ролями читають діалог від слів : “Альтов підійшов до Жені…” до  слів : “Не заважай!”)
• Чому режисер прогнав хлопчика? Як ви ставитесь до цього вчинку старшої людини? (Автор зазначає, що обличчя в Альтова було стомлене. Можливо. Знімався вже не перший дубль, а Женя, з’явившись у кадрі, звичайно, зірвав зйомку.

І все це не виправдовує  грубості режисера. Женя – маленький  хлопчик, і тому Альтов мав пояснити йому цю ситуацію).

• Як ви гадаєте чому Женя не розгнівався на режисера?

(Хлопчик мав чисту,  незаплямовану душу. Його захоплювало все, що він бачив. Вулиця й небо пахли свіжістю. Повітря було холодне й чисте. Жебоніли струмки. А тут знімають кіно… Раз цей дядько насварився, значить, він теж начальник (Жені здавалося, що найголовніший тут -оператор).

• Чому “почуття невдоволення виникло в душі” Жені коли від’їхала знімальна група?

(Хлопчик на зйомках  сподівався побачити щось “гарне, незвичайне, - таке, як у кіно…” він був упевнений: найцікавіше обов’язково мало бути!)

• Які картини ввижалися хлопцеві? Як це характеризує Женю?

(Ось мужні воїни  переслідують шпигунів, через високі  гори мчать поїзди, синім морем  пливуть кораблі піл білими  парусами.

Це свідчить про багату фантазію Жені та його неординарний погляд на світ).

• Що стало причиною того, що Альтов захотів зробити хлопцеві приємне?

( Режисер був задоволений, що робочий день закінчився. Зняли якусь буденну сцену, і він розумів розчарування хлопчика, що той не побачив тих захоплюючих епізодів, котрі часто бачив на кіноекрані. Альтов знав, що в житті Жені доведеться розчаровуватися не раз, і тому захотів зробити хлопчикові приємне: провезти власною машиною по місту. Правда ця ”доброта” була продиктована марнослів’ям та егоїзмом: завтра хлопчисько буде хвалитися своїм одноліткам, що катався на машині з самим Альтовим. 

“Альтов був задоволений: хлопчина навіть говорити не може від радості, що сидить поруч з ним. Його стан легко пояснити. Своє захоплення кінофільмами він переносить на нього, бо вважає його ж таким  цікавим і дивним. Хлопчик, мабуть, не може іще розуміти, що Альтов — звичайний, буденний, як і всі інші” ).

У який момент і Альтов, і Женя були не щирими один з одним? Прочитайте. Якими  мотивами продиктоване це почуття?

“І Альтов засміявся  ще раз... Він знав, як ніхто, що не вартий захоплення. Але хіба він міг пояснити це хлопчині? Той однаково не повірив би.”

“— Напевне, на двійки вчишся? — спитав раптом, угледівши, що з забутого портфеля випав зошит з брудною обкладинкою.  
Женя почервонів, спритно засунув зошита назад.  
— Ні...  
— А як же?  
— Маю п'ятірки.  
— Гм, — висловив сумнів Альтов. Жені страшенно закортіло, щоб йому повірили.  Подивився на Альтова сяючими світлими очима і промовив:  
— Маю п'ятірки!  
Це означало багато. І те, що він дуже старанний, ретельно готує домашні завдання. І те, що забруднений зошит уже дописано, завтра візьме новенький, з голубою обкладинкою. Альтов сказав:  
— Це добре.  
І Женя, відвернувшись так, щоб не бачив режисер, усміхнувся. Отже, йому повірили. Як це славно, що він вчиться на «відмінно», ніколи не спізнюється на уроки. І він у душі дав собі слово, що завжди буде старанним і працьовитим.” 

Ми знаємо, що Женя – “першокласник чи другокласник” (саме так визначив його вік Альтов). Режисер пообіцяв хлопчикові зніматися в кіно. Це величезне щастя для такої малої дитини! Тому ми, читачі,розуміємо бажання Жені виглядати в очах Альтова відмінником.

- Прочитайте за ролями  епізод від слів: “Бачиш оце  будівництво?” до слів : … “шукачі назвали його Олень Август”.

- Що в цьому епізоді  викликає у вас повагу або  захоплення, а що – осуд і презирство?

- Перекажіть епізод від слів: “Альтов вигадував, імпровізував” до слів “Там також нічого, тільки будинки”.

- Альтов вважав, “що його брехня має благородну мету”. Чи це так? А яка ваша думка?

- Які картини поставали  в уяві хлопчика у той час, коли режисер вигадував? Про що це свідчить?

(Можна відповісти  словами самого Альтова: “Ні, ці діти таки фантазери. Вони іноді вміють бачити те, чого немає. За словами  
у них виникає жива дійсність. Ось, будь ласка. Він говорив щось про  
золотошукачів, про хлопчину з екстравагантним іменем. Говорив, навіть не задумуючись... А його супутник вже й зумів уявити, зумів побачити.  
І раптом гостре почуття неприязні пронизало Альтова. Він подумав, що, можливо, оцей школяр з порваним портфелем обдарований тим, чим наділені справжні майстри? Він уже й зараз бачить світ інакше, ніж інші, для нього по пустиреві ходять олені... Можливо, цей дар пропаде даремно, бо людина не завжди здогадається, що вона — трохи не така, як інші.”

Отже, Женя бачить та усвідомлює красу навколишнього життя, відчуває величезну радість від самого існування на нашій чудовій планеті).

• Чому Альтов відчув до хлопчика неприязнь?

      (У його холодній сірій душі спалахнула заздрість до школярика з порваним портфелем. Альтов сам усвідомлює, що не вміє фантазувати, і ми можемо припускати, що він знімав не шедеври, а досить примітивні фільми, цікаві невеликій кількості людей, Альтов не був Майстром).

• Прочитайте абзац, що починається словами: “їхали крізь сутінки”. Чим, на вашу думку, пояснити таку зміну в довкіллі?

         (Сутінки були не лише надворі, а й у настроях випадкових попутників. Альтов почувався роздратованим, бо вже забувся, що сам запросив Женю на прогулянку, бажаючи зробити тому приємне. Коли ж школярик сказав, що, можливо, оленів на пустирі зовсім не було, в очах у режисера блиснули злі вогники. Альтов відчув, що цей хлопчисько уже надокучив йому, мало того, він роздратовано подумав, що в дитини “хвора уява”.

Жені було ніяково, він  відчував, що настрій у режисера змінився. Хлопчик ніяк не міг зрозуміти чому. І раптом у нього сяйнула думка:”…це все винуваті олені”).

• Женя вийшов із машини. У якому русі виявлялося хвилювання хлопчика? Прочитайте.(“У Жені висковзнув із рук портфель, зошити випали на тротуар. Він нагнувся, почав збирати ”).

          -А які слова режисера розгнівили хлопчика?

          (Альтов сказав жінці-акторці, котра сідала в машину, що в Жені немає ніяких даних, щоб зніматися в кіно).

Слово вчителя. Женю охопили і розпач, і гнів. Визбирав брудні зошити, поклав їх до портфеля. Зразу хотів закинути його геть, а потім засоромився цього пориву. Він не дозволить якомусь Альтову розтоптати його фантазії. “Він сам гратиме. Сам із собою. Поставить таке кіно, що всі ахнуть від здивування. І він врятує золотошукачів ”.

Учні переказують заключні два абзаци оповідання.

     Робота з таблицею “Словник до теми”.

Режисер – особа, що керує  постановкою спектаклю, кінофільму або іншої програми.

Оператор – робітник, який керує роботою складного  механізму; людина, яка знімає кінофільм або здійснює телепередачі.

Тайга – природна географічна  зона помірного поясу, поросла хвойними лісами.

Імпровізувати – створювати вірші, музику або виголошувати промову без попередньої підготовки.

Місія – представники держави, послані в іншу державу  з якою0небудь метою; доручення, завдання; призначення;покликання.

Підсумки уроку. Запитання для бесіди.

• Яке враження на вас справило оповідання?
• Над якими проблемами змушує замислитись?

Домашнє завдання: скласти план до оповідання “Олень Август” (за вибором учнів); розповідати про хлопчика Женю за алгоритмом “План характеристики літературного героя”.

1. Зовнішній вигляд.
2. Вчинки героя.
3. Ставлення до нього інших персонажів.
4. Мова героя.

     5.Риси характеру.

 

 

 Список використаної літератури

 

1. Безкоровайна О. Жанрова своєрідність малої прози Григора Тютюника [Текст] / Безкоровайна О.// Українська мова і література в загальноосвітній школі.  – 2001. -  №5. – с.37-39

2. Білоног Л. Найперше – завжди найкраще. Тема зародження кохання в новелі Григора Тютюника “Зав”язь” [Текст]/ Білоног Л.//Дивослово. – 2010. – №1. – с.33- 34

3. Веремчук Г. “Ідея самопожертви у творі Григора Тютюника “Климко”. [Текст] / Веремчук Г. // Дивослово. – 2010. – № 12. – с. 25–27.

4. Гуцало Є. Пролетіли коні. / Гуцало Є. – К.: В-во гуманітарної літератури, 2008. – 383 c.

5. Гуменюк Г. Милосердя і жорстокість в оповіданні Є. Гуцала”Сім’я дикої качки”[Текст] 7 клас./ Гуменюк Г.//Українська мова і література. – 2008. – №20. – с. 12-15.

6. Даниленко Л. Дитина-дивак  у художньому світі Івана Франка і Григора Тютюника [Текст] / Даниленко Л.//Дивослово. – 2008. – №2. – с.23- 25.

7. Дзюба І.  Живе співвідношення між людиною і природою: (14 cічня Євгенові Гуцалу виповнилося б 70 років) / Дзюба І.//Дивослово. – 2007. – №1. – с.60- 63.

8. Дудіна Т. Григір Тютюник (1931 – 1980). Климко [Текст]/ Дудіна Т., Панченков А. // Українська мова та література. – 2007. – № 29-32. – с.85- 104

9. Євсевська В. Твір, присвячений любові. Новела Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном" [Текст] / Євсевська В. // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 70–71.

10. Жулинський М. Відкрився птахам, людям і рослинам… Десять років без Євгена Гуцала. / Жулинський М // Слово і час. – 2005. – №8. – с. 3-8. 

11.Жулинський. М. І сповіщає нам голос трави. Дім на горі. / Жулинський. М. – К.: Рад. письменник. – 1983.  – 235 с.

12. Захарчук І.  Проекція дивака у творчості Григора Тютюнника [Текст] /Захарчук І. // Дивослово. – 1998. – № 10. – С. 9–12.

13. Іванченко Н.  Оповідання Григора Тютюнника "Зав'язь" [Текст] /  Іванченко Н.// Дивослово. – 2006. – № 9. – С.15–16.

14. Ленська С. Образ дітей війни у творах Гр. Тютюнника, В. Близнеця, М.Вінграновського. [Текст] /  Ленська С.//Українська література в загальноосвітній школі.  – 2009. – №5. – с. 15-18.

15. Морозюк Н. Філософія добра і зла в оповіданнях Євгена Гуцала [Текст] / Морозюк Н. // Українська література в загальноосвітній школі.  –  2006. – №8. – с. 29-31 

16. Неживий О.  Педагогічна проблематика творчості Григора Тютюнника [Текст] / Неживий О. // Рідна школа. – 2001. – № 12. – С. 44–46.

17. Семерня В. Образ любові в новелі “Три зозулі з поклоном”. 11-й клас [Текст] / В. Семерня // Українська мова та література. – 2008. – № 20. – С. 26–27.

18. Солецький О. Валерій Шевчук і бароко. / Солецький О. // Дивослово. –2010. – № 10. – с.35-40.

19. Сорока Г.  Наука доброти, чуйності, турботи. За повістю Григора Тютюнника "Климко" [Текст] / Сорока Г. // Дивослово. – 2010. – № 12. – С. 23–25.

20. Срібний птах. Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів./Упорядник Семенюк Г., Ткачук М., Гуляк А. – К.:Освіта, 2006.– 657с.