Ефективні методи та прийоми перевірки знань учнів

Результати відповідей на завдання експериментального і контрольного класів у відсотковому співвідношенні показані у таблиці.  
Таблиця 1.

Класи	Кількість учнів (у%), які виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання		Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання
	1 тест	2 тест	1 тест	2 тест
Експериментальний	72	100	28	-
Контрольний	68	92	32	8

Вивчення рівня розвитку знань в школярів на уроках української мови включає в себе не тільки вміння виконувати запропоновані нами завдання, а й здатність учнів самим виступати в ролі вчителя і пропонувати свої завдання. Тому, перш ніж зробити остаточний висновок, необхідно визначити, наскільки успішно учні виконують дані завдання. Тому на формуючому етапі дослідження, щоб з’ясувати наскільки учні четвертих класів здатні самі складати і виконувати свої завдання, було запропоновано учням придумати свої завдання і виконати їх.  

Таблиця 2.

Класи	Кількість учнів (у%), які вміють самостійно скласти   творчі завдання		Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння самостійно складати творчі завдання
	1 тест	2 тест	1 тест	2 тест
Експериментальний	12	44	88	56
Контрольний	8	24	92	76

Суттєва різниця між першим і другим тестами спостерігається у виконаних учнями завданнях творчого характеру. Для дитини основною діяльністю, в якій вона виявляла свою творчість була гра, в процесі якої розвивалось гнучке мислення, здатність конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.  
Результати ігрової діяльності в процесі виконання завдань подані у таблиці.

Таблиця 3.

Класи	Кількість учнів (у%), які виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри	Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри
Експериментальний	84	16
Контрольний	80	20

Відчутні зміни відчувались при використанні диференційованих завдань, які забезпечували для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи.  
Результати виконання диференційованих завдань подані у таблиці.  
Таблиця 4.

Класи	Кількість учнів (у%), які виявили вміння виконувати диференційовані завдання	Кількість учнів (у%), які не виявили вміння виконувати диференційовані завдання
Експериментальний	12	88
Контрольний	8	92

 

Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні учнів працювати з пізнавальною інформацією, шляхом аналізу письмових робіт, усних відповідей, індивідуальних бесід. Ними оволоділи 86% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.

Таким чином, аналіз результатів виконання вправ свідчить про те, що для експериментального класу характерний вищий рівень сформованості мовно-мовленнєвих знань, ніж для учнів контрольного класу.

Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань, отриманих в експериментальному і контрольному класах, свідчать про позитивний вплив розроблених нами шляхів удосконалення розвитку знань у школярів на уроках української мови.

А тому, якщо в навчальний процес уроків української мови систематично впроваджувати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу то розвиток знань школяра значно зросте.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Контроль є важливим структурним компонентом начального процесу. Його основною функцією є забезпечення зворотного зв’язку: зовнішнього (контроль, який здійснює учитель) і внутрішнього (самоконтроль учня).

Процес навчання спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожна з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є перевірка його результативності (контроль знань, умінь і навичок).

Головна мета перевірки результативності навчання – це забезпечення ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їх оцінювання виконує такі функції:

а) освітню (навчальну), суть якої втому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша або спостерігаючи за виконанням вправ, учні звіряють з ними свої знання, ставлять запитання, доповнюють, відмічають недоліки, що сприяє повторенню та систематизації знань всіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал;

б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання;

в) розвиваючу – в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислитель на діяльність, мовлення, пам’ять, увага, уява;

г) діагностичну – у процесі перевірки і оцінки виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях, навичках чунів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані не поліпшення успішності;

д) стимулюючу – схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;

е) оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

є) управлінську – на основі перевірки та оцінювання визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому випадку вчитель коригує і свою власну діяльність – змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.  Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння. – К.:Знання, 1980. – 48 с.

2. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки обучения школьников: Экспериментальное педагогическое исследование. – М.: Педагогика, 1984. – 296 с.
3. Артемова Л.В Педагогіка і методика вищої школи : Навчально-методичний посібник: Інтерактивні технології в курсах навчальних дисциплін. - К. : Кондор, 2008. – 272, с.
4. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.
5. Бех І. Д. Педагогіка і психологія // Педагогічна думка. - 1996. - №4. – С. 136-141
6. Божович О.Д. Нетрадиционнне способи оценки качества знаний. – М.: Новая школа, 1995. – 96 с.
7. Бондар В. І. Дидактика. К.: Либідь, 2005. – 264 с.
8. Васьківська С.В Навчати вчитися, або як допомагати молодшому школяреві у навчанні // Початкова школа. – 1994. – № 6 – С. 10-12.
9. Вашуленко О. Організація поточного повторення // Початкова школа. – 2004. – № 6. – С. 24-27.
10. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. – 576 с.
11. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. – Харків: Ранок, 2003. – 136 с.
12. Гузик Н. П. Учить учиться. – М.: Педагогика, 1981.– 88с.
13. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затв. Постановою Кабінету Мінастрів України від 14 січня 2004 р.. № 24 //Інформ. збірник МОН України. – 2004. – №1-2.
14. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авт. колектив: Бібік Н.М., Савченко О.Я., Байбара Т.М., Вашуленко М.С. та ін. – К.: Початкова школа, 2003. – 128 с.
15. Корсак К. Про якість інструментарію оцінювання // Директор школи. – 2001. – № 5. – С. 14-15
16. Кравченко В. Тестові завдання для учнів 3 класу // Початкова школа. – 2008. – № 4. – С. 20-21.
17. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів у системі початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2008. – № 10.  –С. 25-64.
18. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта України. –5 жовтня 2000. – № 40. – С. 15-48.
19. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник / К.: Знання, 2005. – 486 c.
20. І.Я. Лернер і М.М. Скаткін Методи навчання. – К.: Початкова школа, 2006. – 234 с.
21. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я. Савченко – К: Радянська школа, 1990. – 158 с.
22. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків: «ОВС», 2002. – 400 с.
23. Мартиненко В.С. Діагностичні методики вивчення навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи // Початкова школа. – 2008. – № 4. – С. 52-55.
24. Мартиненко В.С. Діагностичні методики вивчення навчально-пізнавальної діяльності учнів третього класу // Початкова школа. – 2008. – № 5. – С. 45-48.
25. Мартиненко В.С. Зміст, форми і методи педагогічної діагностики вчителя початкових класів // Початкова школа. – 2008. – № 3. – С. 50-53.
26. Методика викладання української літератури в середній школі: Розробки і рек. для студ. / С.О. Пультер, А.М. Лісовський. – Житомир: Полісся, 2000. – 164 с.
27. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посіб. / Є.А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
28. Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція / Г. Л. Токмань. – К.: Міленіум, 2002. – 320 с.
29. Наукові основи методики літератури. Навчально-методичний посібник / За ред. Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 142с.
30. Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі. – К.: Вища школа, 1978. – 248 с.
31. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
32. Педагогіка: Навчальний посібник / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І. Шахов. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.
33. Сікорський П. До проблеми визначення критеріїв педагогічного оцінювання // Рідна школа. – 2001. – №8. – С. 6–8.
34. Сухомлинський В.О. Вчити вчитися / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – К.: Радянська школа, 1976. – Т.5.
35. Сухомлинський В.О. Урок і знання / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – Т.5.
36. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – К.: Радянська школа, 1976–1977. – Т.2
37. Сухорський С.Ф. Самоконтроль і самооцінка учнями знань // Рідна школа. – 1996. – №5–6. – С. 61–63.
38. Хропко П. Літературний процес 40-60-х років XIX ст: Матеріал до вивчення оглядової теми у 8-9-му класах // УМЛШ. – 1989. – №1. – С.24-32.
39. Хропко П. Становлення нової української літератури: оглядова лекція у 8 кл.// УМЛШ. – 1987. – №10. – С.27-33.
40. Хропко П., Гуляк А. Українська література кінця XIX – поч. XX ст.: / Матеріал до вивчення оглядової теми в 10 кл. // УМЛШ. – 1991. – №1. – с.23-27.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Тематичне оцінювання по темі «Романтика і пригоди».  6 клас

І варіант

1. Назвіть твір, у якому  діють персонажі: Шморгун, Сашко, Микола, Валентина Михайлівна.

а) «Звук павутинки» В.Близнеця;

б) «Диваки» Б.Комара;

в) «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» Я.Стельмаха.

2. Хто першим зустрівся  хлопцям після приїзду в Юрківку («Митькозавр…»)?

а) дівчина;

б) бабуся;

в) велосипедист.

3. Як звали злого діда, сусіда Льоньки? («Звук павутинки» В.Близнеця)

а) Гриша;

б) Глима;

в) Глипа.

4. У чому схожі і  в чому не схожі характери  Сергія і Митька («Митькозавр  із Юрківки…»)?

5. Чим подобається вам  Ніна («Звук павутинки» В.Близнеця)

6.Яка нова пригода трапилася  із Сашком? Про які риси характеру свідчить те, що він кинувся рятувати звірятко? («Диваки» Б.Комара

7. Напишіть твір-мініатюру  «Мій ідеал шкільного друга (подруги)», дайте відповідь у своїй творчій  роботі на питання, кого із  своїх ровесників – літературних  героїв ви б хотіли мати своїм другом (подругою).

 

 

 

 

Додаток Б

Узагальнення, систематизація і перевірка знань

Мета. Узагальнити, систематизувати та перевірити знання, уміння й навички з теми "Іменник". Формувати навички самостійної роботи з підручником. Розвивати спостережливість, увагу, пам'ять, зв'язне мовлення. Виховувати почуття любові до рідної мови та відчуття оновлення у природі весною.

І. Текст на запам'ятовування:

Пам'ятай про культуру мовлення. Пиши уважно й охайно, говори вдумливо й виразно.

ІІ. Активізація пізнавальної активності учнів.

Тихо надворі. НІ вітру, ні хмар, Ані шелесне верба височенька. Наша Оксанка відкрила Кобзар Вголос читає Тараса Шевченка.

Цими віршованими рядками і з Кобзарем в руках я хочу розпочати сьогоднішній урок мови. Чому саме? Доповніть мене. Сьогодні святкують 185 річницю від дня народження справжнього співця свого народу Т.Г. Шевченка. День народження і день смерті стоять поряд. Між цими двома березневими днями - 47 років життя, які стали славою і гордістю українського народу. Я принесла "Кобзаря" не просто так. У мене е до вас щире прохання, щоб кожен із вас прочитав цю збірку віршів. Хай шевченкове слово торкнеться струн вашого серця і хай у вас пробудиться бажання вивчати, розуміти і знати рідну мову.