Формування навичок на уроках свытовой литературы

II -  при закріпленні знань (аналіз тексту, особливостей авторського стилю, пошук і аналіз деталей, складання характеристик, добір цитатного матеріалу, складання словесного портрету, усне малювання, участь у дискусії, діалозі, підготовка до конференції, підготовка проектів);

III - на узагальнюючо-контрольному етапі (складання узагальнюючих таблиць, схем, конспекту, плану, вивчення критичної статті, порівняльний аналіз творів різних авторів, участь у конференції, написання творчих робіт, захист проектів).

Форми роботи на уроках світової літератури для розвитку навичок самостійної та дослідницької роботи:

• взаємне навчання;
• «Мікрофон»;
• «Незакінчене речення»;
• рольова гра;
• самостійне складання опорного конспекту з подальшим обговоренням;
• з’ясування позиції партнера з певного питання (інтерв’ю);
• саморефлексія і обмін думками;
• читання з позначками;
• сенкан;
• синтез думок;
• пошук інформації;
• метод ПРЕС;
• проектна робота;
• навчаючи учусь;
• займи позицію;
• «Мозаїка».

 

 

 

2.4. Використання інтерактивної та проектної технологій на уроках світової літератури як засоби формування та розвитку навичок самостійної та дослідницької роботи учнів

Дієслова, які  стимулюють творення ідей:

Помітити

Скомбінувати

Пристосувати

Модифікувати

Збільшити

Використати по-іншому

Вилучити чи зменшити

Перевернути чи переставити

Алекс Осборн

 

Однією з задач освіти є забезпечення становлення та розвитку компетентної особистості. Завдання кожного  вчителя так побудувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів. Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності є впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках світової літератури. Адже саме інтерактивне навчання будується на активній взаємодії всіх учнів, а вчитель та учень є рівноправними суб’єктами навчання, що дає можливість учневі почувати себе комфортно на уроці.

Інтерактивне навчання також  сприяє формуванню навичок та вмінь  як предметних, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей. В учні посилюється внутрішня мотивація  до навчання. Учні вчаться критично мислити, приймати продумані рішення, у них виробляється здатність до самоосвіти, вміння застосувати набуті знання на практиці.

Учитель же повинен:

- бути ненав’язливим організатором і керівником навчальної діяльності учнів;

- глибоко вивчати й продумувати матеріал, основний і додатковий (завдання для груп, тести);

- передбачати різноманітні шляхи привертання уваги до матеріалу, аби налаштувати їх на продуктивну роботу;

- здійснювати підсумкову оцінку діяльності учнів.

Більшість інтерактивних  вправ потребують від учнів самостійного висновку, ставлення до прочитаного. Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, постійна активна  взаємодія всіх його учасників з  використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо. Під час виконання вправ в учнів формуються навички самостійної та дослідницької роботи та творче мислення.

Вчителю необхідно пам'ятати, що дослідницька робота учнів в школі повинна бути організованою за двома напрямками:

1) урочна (семінари, практичні  та лабораторні заняття, урочні  проекти тощо);

2) позаурочна (підготовка рефератів, проектна діяльність, дослідження і наукові роботи, інтелектуальні марафони, олімпіади, конференції, предметні тижні, свята, випуск газет, буклетів, реклами, ігри, конкурси, вечори, концерти, вистави, презентації  тощо).

Приклади інтерактивних  вправ, які створюють умови для  формування самостійної та дослідницької роботи учнів на уроках світової літератури:

Робота в дослідницьких учнівських групах.

Поділ учнів на малі дослідницькі, творчі та полемічні групи, коли кожне коло учнів готує власний матеріал згідно з обраним напрямом (історики, мистецтвознавці, літературознавці, лінгвісти, знавці міфології та ін.). Увесь клас, таким чином, активно бере участь у створенні уроку.

Гронування

Гронування (асоціативний кущ, «бенгальский вогник») є стратегією, яка спонукає учнів  думати вільно та відкрито з певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення учнів. Ця нелінійна форма мислення може бути використана як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії, підбиття підсумків вивченої теми, чи розділу. На практиці  метод гронування мої учні сприймають як цікаву, захоплюючу гру. Етапи гронування дуже прості та добре запам`ятовуються:

1. Напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша.

2. Записуйте з обраної  теми слова та фрази, які спадають на думку.

3. Пишіть стільки ідей, поки всі не будуть вичерпані або ж доки дозволяє час.

4. Коли всі ідеї записані, встановіть зв`язки між поняттям, де це можливо.

Метод Сенкан

Метод Сенкан (п`ятиряддя) допомагає підсумувати інформацію, визначивши головні  ідеі, думки, основні поняття, які були введені на уроці.

Сенкан – це білий вірш, невеличкий слоган, у якому наявні п’ять рядків.

Алгоритм складення сенкану:

1. Один іменник –  назва поняття.

2. Два прикметники – опис поняття.

3. Три дієслова – визначення дії.

4. Фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до теми.

5. Одне слово-синонім або асоціація, у якому відображено суть поняття чи сформульовано висновок.

Використання:

Наприклад, вивчаючи тему «Давньогрецький  театр» у 8 класі, учні можуть скласти таке п’ятиряддя:

Театр

активний, захоплюючий

показує, смішить, розчулює

дивний та загадковий світ

лицедійство.

Моїм вихованцям дуже подобається  ця стратегія. Вони часто створюють сенкани навіть у риму.

«Сенкан» можна використати на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повторення матеріалу, контролю знань.

Діаграми Вена

Цікавим методом роботи є  складання ДІАГРАМИ ВЕНА. Вона будується на основі двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, щоб посередині утворився спільний простір. Порівнюючи два об`єкти, малюємо два кола. Вільний простір – ознаки відмінності, спільний простір ознаки схожості. Стратегія дає можливість формувати в учнів навички порівняння явищ, предметів, визначення головних рис та ознак.

Використання:

Наприклад, вивчаючи роман  «Червоне і чорне» Стендаля, учні порівнюють риси характеру двох жінок.

Ця стратегія може використовуватися  на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту, закріплення. Окрім того, дана форма може бути ефективною на уроках перевірки й контролю знань.

Методика ПРЕС

Використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання  і вам потрібно зайняти і чітко  аргументувати визначену позицію  з проблем, що обговорюються.

Використання:

Дана стратегія використовується під час  організації дискусії на уроці, при підготовці написання творів-роздумів. Наприклад, узагальнюючи знання з теми «Ф.Достоєвський «Злочин і кара» розв’язуємо проблему: «Правосуддя, чи суд совісті». [14]

Використання  комп’ютерних технологій

Використання комп’ютерних технологій на уроках сівтової літератури дозволяє керувати процесом формування в учнів необхідних професійних  знань, навиків, розвивати їх самостійність  та уміння застосовувати теоретичні знання в виробничій діяльності.[15]

Обмін проблемами

Учні самостійно визначають у тексті головні проблеми, а згодом, утворивши пари, обговорюють зроблене. Далі озвучують результати або, об’єднавшись у четвірки, продовжують роботу, у процесі якої партнери й пари можуть проводити взаємоопитування. Завершується все усною рефлексією 2-3 учнів (чого вони навчилися за допомогою цієї вправи).

Інтерактивні методи навчання світової літератури або їх елементи можуть використовуватися на усіх уроках: творчого читання, текстуального аналізу твору, компаративного аналізу твору, культурологічного аналізу твору, комбінованого уроку, який складається з елементів попередніх чотирьох типів.

Випереджаюче  домашнє завдання

Перед початком вивчення теми учні отримують завдання: самостійно опрацювати статті у підручнику, знайти додаткові відомості про автора та його творчість, взнати думку інших людей (мами, класного керівника, …) про той чи інший твір.

Метод проектів

Стосовно предмета «Світова література» метод проектів – це цілеспрямована, в основному самостійна діяльність учнів, що здійснюється під гнучким керівництвом вчителя, спрямована на розв’язання творчої, дослідницької, особистісної або соціальне значущої проблеми та на отримання конкретного результату у вигляді матеріального або ідеального продукту.

Оскільки метод проектів належить до технологій особистісно зорієнтованого навчання, його мета спрямована на розвиток у школярів:

• особистісних і соціальне значущих якостей (ініціативність та наполегливість, а також толерантність і здатність працювати в команді та адаптуватися до умов, що змінюються, здоровий дух суперництва);
• дослідницького, пізнавального інтересу;
• вміння самостійно знаходити інформацію;
• здатності орієнтуватися в цій інформації;
• вміння аналізувати, узагальнювати, представляти її у вигляді оформленого результату діяльності;
• вміння самостійно й критично мислити та висловлювати власну думку, орієнтуватись у різноманітних ситуаціях.

Метод проектів активізує  всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну та емоційну сфери, його індивідуальні особливості  і впливає на розвиток таких рис  характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікабельність, адаптивність, креативність, усвідомлення моральних цінностей. Крім того, даний метод спрямований на розвиток навичок співробітництва і ділового спілкування в колективі, передбачає поєднання індивідуальної самостійної роботи з груповими заняттями, обговоренням дискусійних питань. У цілому сучасна педагогічні наука визнає великий вплив методу проектів на учнів як у навчально-пізнавальному, так і у виховному аспектах.

Працюючи над проектом, учень проходить такі стадії:

- вивчення теорії;

- планування;

- збору інформації;

- аналізу;

- синтезу;

- активної діяльності.

Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють всю технологію розв'язання задач – від постановки проблеми до здобуття результату. Так  досягається зв'язок теоретичних  знань із практичними вміннями.

Проект – це засіб, за допомогою якого учні можуть:

а) розвивати незалежність і відповідальність;

б) практикувати суспільні  і демократичні методи поведінки.

Основними методичними принципами, що мають концептуальне значення для проектної методики, є:

• Принцип свідомості, який передбачає опору учнів на систему граматичних правил, робота над якими будується у вигляді роботи з таблицями, що в свою чергу, є ознакою наступного принципу.
• Принцип доступності виявляється, перш за все, в тому, що при побудові курсу навчання по проектній методиці розглядаються значущі для учня питання і проблеми.
• Принцип активності в проектній методиці ґрунтується не тільки на зовнішній активності (активна мовна діяльність), але і на активності внутрішній, що виявляється в роботі над проектами, які розвивають творчий потенціал учнів і ґрунтується на раніше вивченому матеріалі. У проектній методиці принцип активності грає одну з провідних ролей.
• Принцип комунікативності, що забезпечує контакт не тільки з викладачем, але і спілкування всередині класу, в ході підготовки проектів. Проектна методика ґрунтується на високій комунікативності, припускає вираження учнями своїх власних думок, відчуттів, активне включення в реальну діяльність, ухвалення особистої відповідальності за просування в навчанні.
• Принцип систематичності актуальний для цієї методики не тільки тому, що весь матеріал ділиться на теми і підтеми, але також і тому, що методика заснована на циклічній організації навчального процесу: кожний з передбачених циклів розрахований на певну кількість годин. Окремий цикл розглядається як закінчений самостійний період навчання, направлений на рішення певної задачі в досягненні загальної мети.
• Принцип самостійності відіграє дуже важливу роль в проектній методиці. Новизна цього підходу в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття. Кожен проект співвідноситься з певною темою і розробляється протягом певного часу. А оскільки робота над проектами ведеться або самостійно, або в групі з іншими учнями, то можна говорити про принцип самостійності, як про один з основоположних.