Формування навичок на уроках свытовой литературы

 

 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ

1. Мета, завдання та зміст навчання курсу світової літератури

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ СВІТВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ

2.1. Самостійна і дослідницька навчальна діяльність та її види

2.2. Формування навичок самостійної та дослідницької роботи на уроках світової літератури

2.3. Форми та методи роботи з учнями на уроках світової літератури для формування навичок самостійної та дослідницької роботи

2.4. Використання інтерактивної та проектної технологій на уроках світової літератури як засоби формування та розвитку навичок самостійної та дослідницької роботи учнів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

              Людина не може нічого навчити іншу людину.

 Вона може тільки допомогти знайти їй правду у власному серці.

А. Августин

Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов активний суб’єкт, що вміє самостійно здобувати знання.

Відповідно змінюється і  роль вчителя у такій школі: він  не основне джерело знань, а організатор  пізнавальної діяльності, координатор, партнер, співавтор, консультант. Головне завдання вчителя: створити належні умови на уроках для реалізації принципів національного та полікультурного виховання, для мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно ціннісного сприйняття світу учням. Однією з головних умов виховання активного читача – компетентної, самостійної та творчої особистості стає організація самостійної та дослідницької роботи на уроках світової літератури та в позакласний час.

Вчити читати – це не тільки вчити насолоджуватися книгою, думати, розмірковувати над нею, знаходити  у ній близьке своїм думкам і почуттям, а ще й вчити бачити в книзі як зовнішній, змістовний її аспект, так і той таємничий  зміст, тобто підтекст твору, усю глибину задуму письменника. А це можливо лише завдяки глибокому аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами.

Формування навичок дослідницької роботи неможливе без оволодіння учнями навичками самостійної роботи, до якої необхідно привчати вже з 5 класу. Завдяки використанню самостійної роботи в учнів формуються прийоми її раціональної організації, уміння раціонально її планувати, чітко ставити систему задач роботи, виділяти головне, добирати способи швидкого та економного рішення, здійснювати самоконтроль, аналізувати підсумки, порівнювати результати з поставленими задачами, виявляти причини відхилень і намічати шляхи їхнього подолання у подальшій роботі.

Важливо запам'ятати, що в  основі організації дослідницької та самостійної роботи учнів повинен бути, перш за все, принцип проблемності навчання. В основі проблемного навчання лежить метод створення проблемних ситуацій, формування проблем, підведення учнів до проблеми.   Проблемна ситуація включає емоційну, пошукову та вольову сторони діяльності. Її задача – скерувати діяльність учнів на максимальне оволодіння новим матеріалом, забезпечити мотивацію діяльності, викликати до неї інтерес.

Мета дослідження: розкриття сутності використання форм і методів роботи з учнями на уроках світової літератури для формування навичок самостійної та дослідницької роботи учнів у вивченні світової літератури в загальноосвітніх школах.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. виявити мету, завдання і зміст навчання світової літератури в загальноосвітній школі;
2. визначити види робіт самостійної та достідницткої роботи при вивченні в загальноосвітніх школах світової літератури;
3. розглянути аспекти розвитку пізнавально-творчих здібностей учнів при вивченні предмету «Світова література»;
4. виділити основні форми та методи організації самостійної та дослідницької діяльності учнів на уроках світової літератури;
5. визначити інтерактивні та проектні технології як засіб формування та розвитку навичок роботи учнів.

Об’єкт курсової роботи: дидактичні аспекти формування навичок самостійної та дослідницької роботи учнів у вивченні світової літератури в загальноосвітніх школах.

Предмет дослідження: процес вивчення світової літератури з використанням технологій для формування навичок самостійної та дослідницької роботи учнів у вивченні світової літератури в загальноосвітніх школах.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі ми розглядали теоретичні засади формування навичок самостійної та дослідницької роботи на уроках світової літератури взагальноосвітніх школах.

У другому розділі ми вивчали  практичне використання навичок самостійної та дослідницької роботи учнів при вивченні світвої літератури в загальноосвітніх школах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ

 

 

1.1. Мета, завдання та зміст навчання курсу світової літератури

Люди перестають мислити, коли перестають читати

Д.Дідро.

 

Курс «Світова література»  синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює  умови для перетворення її найважливіших  цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну  можливість вчитися жити в конкретному  соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає  на оновлення змісту вітчизняної  освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного  загальнодержавного завдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір [5].

Метою вивчення курсу світової літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у старшокласників, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:

- формування гуманістичного  світогляду та гуманітарної свідомості  самостійної, творчої особистості;

- стимулювання інтересу  до читання в цілому;

- формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;

- плекання вміння сприймати  прекрасне, творити власну особистість  його засобами;

- створення умов для  активного осягнення програмового матеріалу завдяки насиченій розумовій діяльності, зацікавленості процесом навчання;

- сприяння виробленню  естетичних смаків, поглядів і  уподобань учнів;

- розвиток умінь сприймати  літературний твір як явище мистецтва у єдності його змістових та формальних особливостей;

- формування читацької  культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

- підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

- виховання в учнів  поваги до національної культури  та інших етнокультурних традицій;

- формування планетарного  мислення, вільної орієнтації в  розмаїтті культурних явищ;

- виховання поваги до  книги, до художнього твору,  що є унікальною одиницею передачі  інформації.

Організація навчального  матеріалу світової літератури здійснюватися на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів. В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури. Отже, уроки світової літератури мають створювати умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.

Вивчення курсу світової літератури в загальноосвітній школі здійснюється українською мовою. З метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. [5]

Головним об’єктом вивчення на уроках світової літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак учителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому слід дуже обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами творів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам’ятовування учнями сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцiнювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов «переживаючи» події твору. Сaме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтво слова.[5]

Однак творчість не можлива  без пізнавальної активності. Основними принципами пізнавальної діяльності є:

- принцип проблемності;

- принцип забезпечення максимально можливої адекватності навчально-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань;

- принцип взаємонавчання;

- принцип дослідження поставлених проблем;

- принцип індивідуалізації;

- принцип мотивації;

- принцип самонавчання. [13]

На підвищення рівня пізнавальної активності учнів впливають такі фактори, як:               1) професійний інтерес; 2) творчий характер діяльності; 3) дух змагання; 4) ігровий характер;    5) емоційний вплив.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ СВІТВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ

 

 

2.1. Самостійна і дослідницька навчальна діяльність та її види

  Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе.

     Петроній

 

Передові педагоги завжди вважали, що на уроці учні повинні  працювати по можливості самостійно, а вчитель – керувати їхньою самостійною  роботою. Між тим, у школі не часто  можна бачити самостійні роботи, які  б були спрямовані на формування прийомів пізнавальної діяльності, школярів мало навчають способам і прийомам самостійної роботи.

Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Як дидактичне явище, самостійна робота, з одного боку, є навчальне завдання, яке повинен виконати учень, з другого – форма вияву відповідної діяльності: пам’яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії раніше отриманих знань.

Дослідження вчених-педагогів та психологів дозволяють встановити чотири рівні самостійної продуктивної діяльності учнів:

1. Копіюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація об’єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьому рівні здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності.

2. Репродуктивна діяльність, пов’язана з відтворенням інформації про різні властивості навчального об'єкта. На цьому рівні вже починається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності.