Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Января 2014 в 21:00, курсовая работа
Метою роботи є дослідження теорій виникнення козацтва та визначення причини появи цього стану на території України.
Ще у 1847 р. була опублікована робота П. І. Симоновського «Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах» , а також у журналі «Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете» вийшла стаття С. Мишецького «История о козаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся» .
Вступ………………………………………………………………………….........3
Розділ 1. Передумови виникнення запорізького козацтва……………………10
1.1 Етимологія терміна «козак» та перші писемні згадки про запорозьких козаків………………………………………………..10
1.2 Історія кочового порубіжжя до ХV ст. Географічні умови…......19
Розділ 2. Теорії щодо походження козацтва…………………………………...31
2.1. Теорії щодо походження козацтва...................................................31
2.2 Причини посилення козацтва у XVI ст. та його роль в історії України…………………………………………………………………….43
Висновок………………………………………………………………………….50
Література………………………………………………………………………..52
Про роль козацького впливу у формуванні тогочасної культури свідчить навіть поява окремого мистецького терміну «козацьке бароко». Серед архітектурних споруд, збудованих у цьому стилі – Троїцька церква Густинського монастиря, Троїцький собор у Чернігові, храм Покрову Богородиці у Харкові128 та багато інших. Наприклад, видатки Мазепи на будівництво храмів були такими великими, що його наступники не могли навіть їх підрахувати.
У новоствореній козацькій державі, яка нарешті відповідала вимогам тогочасних мешканців території України модель влади фактично ґрунтувалась на «традиції існування з початку XVII ст. на теренах Середнього Подніпров’я козацького самоврядування»129. Устрій Війська Запорізького і досі залишається яскравим прикладом справжньої демократії, рівності, свободи. Причому варто зазначити що такий устрій опередив час і на тодішній карті Європи подібна держава просто не могла існувати. Як зазначав Д. Дорошенко, з «XVII ст. утворилась і довгий час трималась назва «козако-руська нація»»130.
Отже, не можна не погодитись з висновком, що «перевага саме козацького елементу в соціальному, політичному і культурному житті… була очевидна сучасникам і місцевим, і іноземним. Подорожі на Україну сприймалися в Європі, як подорожі в «країну козаків»»131, козацтво справді відіграло визначну роль історії України.
Висновки
Отже, на основі викладених фактів та теорій можна змоделювати процес виникнення та правового оформлення козацького стану на території Подніпров’я.
Визначним фактором тут є, безперечно, фактор Дикого Поля, тобто кордону між двома цивілізаціями, двома світами. І кордон цей не був стабільним та чітко визначеним, а сам Дикий Степ фактично не належав жодній з навколишніх держав, що сприяло появі самоврядування на цій території.
Ще за часів Київської Русі на порубіжних територіях, взаємодіючи з кочовим населенням, формуються громади болохівців та бродників. Це частково осілі, частково кочові племена, які не підкоряються чинному державному законодавству, але руські князі використовують їх в якості найманців під час міжусобиць.
Отже, важко припустити, що після татаро-монгольської навали усі інші кочові етноси, в тому числі і половці, були повністю винищені завойовниками. Скоріше тут можна згадати гіпотезу Гумільова щодо походження бродницьких громад (на його думку, це населення слав’яно-хозарське) та припустити, що частина кочовиків об’єднується з вільним слов’янським населенням (бровниками та болохівцями), утворюючи в нових умовах самостійні громади, які підкорюються безпосередньо монголам. Але назви «бродники» та «болохівці» втрачають свою відповідність явищу, адже перестає існувати Болохівська земля, отже, вони замінюються більш сучасним половецьким «козак». Слово це зрозуміле усім оточуючим тюркомовним народам, чий вплив у цей час у степовому Подніпров’ї був домінуючим. Отже, так і з’являється самобутній козацький образ, тюркські запозичення у мові та звичаях, у тактиці ведення бою, у побуті, у культурі.
Внаслідок зовнішніх політичних обставин, а передовсім Люблінської унії, після якої влада польських феодалів поширюється і на руські землі, зазнає утисків православна церква, і яка також породжує проблему невизначеності нового статусу боярства, козацтво збільшується чисельно і набуває нового соціального статусу, який пізніше буде визнано на державному рівні (введено реєстрове козацтво).
Варто сказати ще про те, що життя у порубіжних містах формувало особливий тип людей, які самостійно боронили свої землі від татар, також займались небезпечними, але прибутковими промислами у степах. Ці уходники також вважали себе приналежними до козацького стану, оселяючись або у степових слободах, або залишаючись городовими козаками. Пізніше, вже наприкінці XVI ст. до козацьких лав почнуть переходити селяни, приймаючи участь у козацьких війнах.
Ставлення до запорожців у різних суспільних станів різне, але завдяки тому, що козаки у складі загонів, зібраних старостами, успішно воюють проти татар, вони викликають повагу і захоплення, особливо у сільського та міщанського населення порубіжних регіонів. А приблизно з 20-х років XVII ст. козаки офіційно проголошують себе захисниками православної віри, вступають у Київське церковне братство, під їх охороною висвячують нового митрополита – усі ці фактори призводять до того, що запорожці поступово стають виразниками релігійних, соціальних, а далі і політичних інтересів усього руського населення Речі Посполитої. І кульмінацією цього процесу стає ідея окремої козацької держави, заснованої на ідеалах Запорозької Січі, яка була висунута Богданом Хмельницьким.
Література
1
Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском
народе и о военных его делах. — М., 1847.
[електронну версію статті див. http://litopys.org.ua/symon/
2 Мишецкий С. История о козаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся // ЧОИДР. — М., 1847. — № 6. [електронна версія статті див. на http://litopys.org.ua. Доступ здійснено 19:17:55 20.04.2010 р. ]
3 Антонович В. Б. Коротка історія козаччини. – К., 2004.
4
Дашкевич Н. Болоховская земля и ея значеніе
въ Русской исторіи. – К. – 1876. [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
5
Голубовский П. Печенеги,
торки и половцы до нашествия татар. –
К., 1884. [електронна версія книги на http://www.archeologia.ru/
6 Карамзин Н. М. История государтсва Российского. Т.1-3. - Ростов, 1989 .
7 Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Кн. ІІ, Т. 3-4. – М., 1988.
8 Драгоманов М. Вибрані праці: у 3 т., 4 кн. – К., 2006. – Т. 1. кн. 1 – 2006.
9 Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990.
10 Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – К., 1991. – Т. 7. – 1995.
11 Дорошенко Д. Нарис історії України. Том 1 (до половини XVII ст.). – К., 1993.
12 Полонська-Василенко Н. Д. Історія України: у 2 т. Т. 2. Від середини XVIII ст. до 1923 р. - К., 1992.
13 Історія Української РСР: у 8 т., 10 кн. // гол. ред. А. Г. Шевєлев. – К., 1997. – Т. 1, кн. 1. – 1977.
14 Гумилев Л. Н. Открытие Хазарии. – М., 1966.
15 Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
16 Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Випуск ІІ. - К.: , 1993.
17 Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1997.
18 Боєчко В. Ф. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва. / А. Ю. Боєчко, В. Ф. Чабан // Український історичний журнал. – 1999. - № 8. – с. 48-63.
19 Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. – К., 2006.
20 Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Четверте видання, - К., 2009.
21 Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина ХV- середина XVII ст. – К., 2000.
22 Леп’явко С. А. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. – Чернігів, 1996.
23
Клос А. І. Етимологія концепту «козак»
у контексті питання виникнення та формування
козацтва. [електронна версія статті
див http://sd.org.ua/news.php?id=
24 Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – К., 2009. – Т. 1.
25 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. — К., 1992.
26 Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К., 1991. [електронна версія книги див. http://litopys.org.ua. Доступ здійснено 19:50:04 20.04.2010 р.]
27 Історія Русів. [електронна версія книги див. http://litopys.org.ua/ Доступ здійснено 19:43:51 20.04.2010 р.]
28 Боплан, Гійом Левассер де. Опис України. – Львів, 1990.
29
Шерер, Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців
та козаків України, або Малоросії. — К.,
1994. [електронна версія книги див. http://litopys.org.ua/scherer/
30 Археология СССР. Степи Евразии в эпоху средневековья. // Ответственный ред. С. А. Плетнева. – М., 1981
31 Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Випуск ІІ. - К.: , 1993.; Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1997.
32 Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994. – С. 6.
33 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки — К.: 1992. — С. 22.
34 История о козаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся // ЧОИДР. — М., 1847. — № 6./ [електронна версія див. http://litopys.org.ua/. Доступ здійснено 20:02:48 20.04.2010 р.]
35
Симоновский П. И. Краткое описание о козацком малороссийском
народе и о военных его делах. — М., 1847.
[електронна версія див. http://litopys.org.ua/symon/
36 Історія Русів. [електронна версія книги див. http://litopys.org.ua/ Доступ здійснено 19:43:51 20.04.2010 р.]
37 Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том І – Львів, 1990. – С. 58 .
38
Клос А. І. «Етимологія концепту «козак»
у контексті питання виникнення та формування
козацтва» [електронна версія статті див http://sd.org.ua/news.php?id=
39 Сергійчук Б. В. Новітня турецька історіографія про українське козацтво // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1997. – С. 285.
40 Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Четверте видання, - К., 2009. – С. 178.
41 Сергійчук Б. В. Новітня турецька історіографія про українське козацтво // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1997. – С. 286
42 Сергійчук Б. В. Новітня турецька історіографія про українське козацтво // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1997. – С. 288.
43 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. - С. 211 [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
44 Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994. – С. 4
45 Там же. – С. 5.
46 Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Четверте видання, - К., 2009. – С. 179.
47 Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990. – С. 13
48 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. – С. 208. [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
49 Драгоманов М. Вибрані праці: Т. 1. кн. 1 – К.: 2006. – С. 213
50 Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Том ІІ – Львів, 1990. – С. 6.
51 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. – С. 5 [електронна версія
книги на http://www.archeologia.ru/
52 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. – С. 19 [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
53 Карамзин Н. М История государтсва Российского. Т.1-3. - Ростов, 1989 . – С. 251.
54 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. – С. 82 [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
55 Історія Української РСР: у 8 т., 10 кн. // гол. ред. А. Г. Шевєлев. – К., 1997. – Т. 1, кн. 1. – 1977. – С. 334-367.
56 Історія Української РСР: у 8 т., 10 кн. // гол. ред. А. Г. Шевєлев. – К., 1997. – Т. 1, кн. 1. – 1977– С. 362.
57 Голубовский
П.В. Печенеги, торки и половцы до нашествия
татар. - К., 1884. – С. 122 [електронна
версія книги на http://www.archeologia.ru/
58 Там же. С. 125.
59 Журавльов Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда. – Харків, 2007. – С. 20.
60 Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Кн. ІІ, Т. 3-4. – М., 1988. – С. 536.