Лекции по "Інформатизація освіти"

Комп’ютерні дидактичні ігри. Комп’ютерні ігри тренують пам’ять, логіку, координацію рухів, уміння планувати свою діяльність, знаходити інформацію, необхідну для досягнення поставленої мети. Ігри формують у дитини мотиваційну та інтелектуальну готовність використання комп’ютерних засобів для здійснення своєї діяльності. Ігрова діяльність – це багатоскладовий і продуктивний процес, структура якого включає інтелектуальну, пізнавальну, пошукову, проектну та інші форми прояву творчої активності. Особлива увага до навчальних комп’ютерних ігор пов’язана з тим, що, по-перше, використання комп’ютера стало якісно новим етапом використання гри в навчальному процесі, а, по-друге, це пов’язано з розповсюдженням і популярністю комп’ютерних ігор.

Інтернет ресурси. Слід пам’ятати, що Інтернет є цінним ресурсом з великою кількістю захоплюючої та навчальної інформації. Але потрібно постійно слідкувати за тим, як учень початкових класів використовує Інтернет, перевіряти сайти, на які заходить дитина. Життєвий досвід дорослої людини може стати неоціненним у допомозі школяреві зрозуміти, як вести себе у віртуальному світі.

Internet – своєрідний  «методичний посібник», за допомогою  якого можна дізнатися про  існуючий педагогічний досвід. Необхідними  для вчителя є знання, навички  та вміння щодо організації й виконання пошуку потрібної інформації, що зберігається у веб-документах [26, с. 41].

Можливості використання комп’ютерної техніки значно розширилися  з появою та впровадженням інтерактивних (smart)-дошок.

Інтерактивна  дошка – це гнучкий інструмент, що поєднує простоту звичайної маркерної дошки з можливостями комп’ютера. У комбінації з мультимедійним проектором вона стає великим інтерактивним екраном, одним дотиком руки до поверхні якого можна відкрити будь-який комп’ютерний додаток або сторінку в Інтернеті й демонструвати потрібну інформацію або просто малювати. Усе, що ви намалювали або написали, програмне забезпечення інтерактивної дошки дозволяє зберегти у вигляді комп’ютерних файлів, роздрукувати, послати по електронній пошті, навіть зберегти у вигляді Web-сторінок і розмістити їх в Інтернеті. Працюючи з інтерактивною дошкою, учень засвоює інформацію не тільки через аудіальний і візуальний канали сприйняття, але й через кінестетичний канал, який майже не використовується в сучасній педагогіці.

Дослідження впливу нових  технологій на навчання в початковій школі засвідчили, що завдяки інтерактивній  дошці в дітей з’являється  бажання вчитися, а їхні результати покращуються. Робота з цим навчальним устаткуванням і широкі можливості для досліджень сприяють розвитку дискусії в класі і роблять уроки динамічними. Необхідний лише дотик, щоб вибрати значок, відкрити веб-сайт або пересунути зображення, учням досить торкнутися поверхні дошки – палець працює, як миша. Такий простий і швидкий доступ до інформації змушує учнів міркувати й створювати нові ідеї. Інтерактивні уроки не тільки спонукають дітей до активної роботи, а й допомагають донести матеріал до кожного учня в класі. Ніяке інше устаткування для навчального класу не дає таких можливостей. Хоча на моніторі комп’ютера і відображуються всі необхідні програми, його розмір не дає змоги всьому класові брати участь у роботі. Великий екран, на який проектується інформація, видно кожному, і вчитель має змогу заволодіти увагою всього класу. Школярі бачать великі кольорові зображення і діаграми, взаємодіють з матеріалом, пересуваючи букви, числа, слова і картинки. Одним тільки пальцем учень може працювати з різноманітними фігурами, шукати потрібну інформацію в мережі або робити презентацію, а за допомогою маркера, що знаходиться на спеціальній підставці, він пише на екрані електронним чорнилом.

Отже, використання Інтерактивної  дошки:

- робить заняття цікавими  й розвиває мотивацію, надає  більше можливостей для участі  в колективній роботі, розвитку  особистих і соціальних навичок;

- звільняє від необхідності  записувати завдяки можливості  зберігати і друкувати все,  що з’являється на дошці;

- учні починають розуміти  складніші ідеї в результаті  чіткішої, ефективнішої й динамічнішої  подачі матеріалу;

- дає змогу використовувати різні стилі навчання;

- учні починають працювати  творчо й стають упевненими  в собі;

- їм не потрібна  клавіатура, щоб працювати з цим  устаткуванням; у такий спосіб  створюються додаткові умови  для залучення до навчання  учнів початкових класів і дітей з обмеженими можливостями [23, с.11].

З усього перерахованого вище робимо висновок, що ІКТ мають  значну кількість педагогічних можливостей  використання в початкових класах.

 

Питання для  самоперевірки

1. Як впливає використання ІКТ на мотивацію учнів до навчання?
2. Як враховуються індивідуальні особливості учнів при використанні ІКТ на уроці?
3. Як впливають ІКТ на традиційні форми і методи навчання?
4. Як впливає використання ІКТ на діяльність учителя?
5. Опишіть основні організаційні моделі використання ІКТ в освітньому процесі початкової школи.
6. Перелічіть основні способи і напрямки використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи.
7. Розкрийте можливості використання презентацій на уроках у початковій школі.
8. Роль і місце електронних навчальних посібників в системі навчальних дисциплін початкової школи.
9. Охарактеризуйте можливості інтерактивної дошки для покращення навчального процесу.
10. Розкрийте значення Інтернет ресурсів для вчителя і учнів.

 

 

Лекція 3

Тема: Санітарно-гігієнічні та дидактичні вимоги до застосування ІКТ в початковій школі

План:

1. Санітарно-гігієнічні  вимоги до застосування ІКТ.

2. Методичні рекомендації  до оптимізації навчально-виховного  процесу засобами ІКТ.

 

1. Санітарно-гігієнічні  вимоги до застосування ІКТ.

Вимоги сучасного життя потребують нових підходів до організації навчально-виховного процесу. Нині вчителі досить часто зустрічаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажанням працювати самостійно та і просто вчитися. Серед багатьох причин втрати дітьми інтересу до навчання можна назвати одноманітність уроків.

Відсутність можливості повсякденного пошуку нової, цікавої  інформації призводить до шаблонного викладання, а це руйнує та знищує дитячий  інтерес до навчання. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами організації навчання зможуть забезпечити його ефективність. Одним зі способів розвитку пізнавальної активності є використання нових інформаційних технологій (НІТ), що дають змогу привернути увагу учнів до навчання.

У процесі навчання важлива  не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально й без шкоди для здоров’я застосовувати комп’ютер [17, с. 42].

Адже комп’ютеризація  освітньої та дозвільної діяльності дітей має ряд негативних моментів, які можуть мати негативний вплив  на здоров’я. Робота, заняття або  гра на комп’ютері обов’язково впливає на користувача цілим комплексом чинників. Зупинимося на основних із них.

Застосування ІКТ створює специфічний мікроклімат навколишнього середовища, що характеризується такими фізичними факторами, як шум, вібрація, електромагнітне поле, статична електрика та ін. Змінюється температура, вологість і хімічний склад повітря.

Більше того, процес сприйняття матеріалу вимагає від учня значно більшої, ніж при інших методах  навчання, зорової, емоційної, розумової, статичної напруги. Сприйняття інформації з екрана телевізора і монітора комп’ютера значно збільшує зорове навантаження. Під впливом роботи на комп’ютері страждають, перш за все, очі, зір. В процесі роботи виникає потреба не лише розрізняти знаки на екрані монітору, що світиться, але й переводити погляд на клавіатуру. Це викликає напруження м’язів рухового апарату. Статична нерухома робоча поза викликає втому і біль у м’язах рук, шиї, плечей і спини, може призвести до порушень опорно-рухового апарату, погіршення стану здоров’я школярів, до погіршення уваги, зниження працездатності, головного болю, загального стомлення учнів.

У 5-6-річних дітей процес формування зорового аналізатора не закінчено, тому навчання з використанням  комп’ютерів має відповідати  віковим можливостям дітей.

Перше, на що звернули свою увагу медики, – це на зростання зорового навантаження в працюючих за дисплеєм. Вітчизняні та зарубіжні дослідження, які мають вже досить тривалу історію, показують, що більше 90% користувачів комп’ютерів скаржаться на печію або біль в області очей, відчуття «піску» під віками, затуманення зору та ін. Комплекс цих та ряду інших характерних нездужань з недавнього часу отримав назву «комп’ютерний зоровий синдром».

Термін «комп’ютерний  зоровий синдром» вживається для  позначення симптомокомплексу (печіння, біль в області очей, затуманення зору тощо), що виникає у користувачів ПК унаслідок роботи перед екраном монітора.

Вплив роботи за комп’ютером  на організм у значній мірі залежить від віку користувача, від стану  його зору, а також від інтенсивності роботи з монітором та організації робочого місця [15, с. 4].

Є три шляхи запобігання  розвитку комп’ютерного зорового синдрому:

• гігієна праці в умовах роботи перед монітором;
• наближення зображення на моніторі до природного;
• жорсткий і постійний контроль дорослих за часом, проведеним дітьми за комп’ютером.

До тих пір, поки дитина не навчиться оцінювати свій нервово-психічний  стан адекватно, тобто відповідно об’єктивним  його проявам, необхідним є зовнішній  контроль і регламентація роботи за комп’ютером.

Завдання педагога, який проводить заняття з використанням технічних засобів навчання, – зняти або звести до мінімуму їх негативний вплив на здоров’я учнів.

Гігієнічні норми та правила впровадження в навчальний процес ІКТ містять вимоги:

1) до приміщень, де знаходяться комп’ютери;

2) до обладнання місць  для занять;

3) до режиму занять  і відпочинку при роботі [10, с. 118-119].

1. Бажано, підкреслюється  у методичних рекомендаціях МОН  України щодо облаштування кабінету  інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів (Лист №1/11- 1927 від 06.05.2004 р.) [11] виділити один кабінет для навчання молодших школярів.

У Державних санітарних правилах і нормах (ДСанПіН 5.5.6.009-98) визначено правила облаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах [3].

Вимоги до облаштування комп’ютерних класів, обладнання їх спеціальними меблями, створення режиму освітлення тощо продиктовані фізіологічними особливостями розвитку організму дитини. Кістково-сполучний апарат школярів відзначається гнучкістю, оскільки в кістках ще багато хрящової тканини. Це необхідно враховувати, щоб запобігти можливим викривленням хребта, кисті руки. З розвитком м’язової системи молодших школярів збільшується вага усіх м’язів відносно ваги тіла, що зумовлює зростання фізичної сили дитини. Дрібні м’язи кисті руки розвиваються повільніше від інших, тому діти недостатньо добре координують рухи дрібних м’язів. З часом школярі набувають здатності розподіляти навантаження на різні групи м’язів, рухи їх стають точнішими, покращується техніка письма. Не останню роль в удосконаленні координації рухів дрібних м’язів учня може відігравати регламентована робота з комп’ютерною технікою, зокрема з клавіатурою і «мишею» [16].

Постава - це положення, яке приймає тіло, коли людина сидить за комп’ютером. Правильна постава необхідна для профілактики захворювань шиї, рук, ніг і спини. Під час роботи за комп’ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж за звичайним письмовим столом. Голову потрібно тримати рівно по відношенню до обох плечей, голова не повинна нахилятися до одного плеча. Під час погляду вниз, голова повинна, перебувати точно над шиєю, а не нахилятися вперед.

Інструкція правильної посадки за комп’ютером, поради щодо організації робочого місця школяра, гігієнічні вимоги до оформлення та розміщення різних технічних засобів навчання ТЗН, подано в додатках 2-4.

Для поліпшення постави  можна використовувати спеціальні вправи, які відносяться до ерг-аеробіки (ергономіка – дисципліна, що вивчає трудові процеси з метою оптимізації знарядь і умов праці для підвищення її продуктивності та якості; з багатьох аспектів тісно пов’язана з фізіологією і гігієною праці). Комплекс ерг-вправ, подано в додатку 1.

Технічні засоби навчання (ТЗН) – система засобів, що складається з двох взаємопов’язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв інформації) та апаратури, за допомогою якої може бути подано інформацію, що містить певний дидактичний посібник.

Особливо небезпечний той факт, що інтерес дітей до роботи з комп’ютерами настільки маскує стомлення, школярі настільки захоплюються, що не помічають ознак втоми, продовжують заняття (ігри) і в результаті завдають істотної шкоди своєму здоров’ю. Як результат – поява психосоматичних розладів, невротичних реакцій і поширення проявів стресу в школярів. Педагог повинен бути особливо уважним до учнів, повинен уміти виявляти ознаки втоми і диференціювати для учнів навчальне навантаження.

Важливе значення мають  зовнішні ознаки стомлення, що можуть бути помічені вчителем. У дітей воно може виявлятися в нахилі голови набік, в опорі на спинку стільця, задиранні ніг з опорою на край столу, в частих відволікання, розмовах, переключенні уваги на інші предмети та ін. З обережністю слід розв’язувати питання комп’ютерних занять, якщо у дитини є невротичні розлади, судомні реакції, порушення зору, оскільки комп’ютер може посилити всі ці відхилення в стані здоров’я [15, с. 5].

У Методичних рекомендаціях  МОН України щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів указані норми тривалості протягом години безперервної праці молодших школярів перед монітором комп’ютера:

• для дітей 6-річного віку (1 клас) – 10 хв.;
• 7-9 річних(2-4 класи) – 15 хв. [11].