Лекции по "Інформатизація освіти"

3. Розширення  можливостей пред’явлення навчальної  інформації. Використання можливостей інформаційних технологій дозволяє не тільки відтворювати реальні обставини діяльності, а й демонструвати процеси, які в реальності не можуть бути помічені. Можливості представлення та вивчення інформації постійно розширюються завдяки розвитку інтерактивних комп’ютерних систем: мультимедійних технологій, підключають комплексне (текст, звук, колір, об’єм, анімація і сенсорика) сприйняття інформації; телекомунікацій, що дозволяють розширити межі того соціального оточення, у межах якого здійснюється пізнавальний розвиток дитини; штучного інтелекту, що підвищує рівень навчання до свідомого експерименту й дослідження.

4. Зміна форм  і методів навчальної діяльності. Наявність програмно-методичного забезпечення, орієнтованого на підтримку викладання певних навчальних предметів; об’єктно-орієнтованих програмних систем (текстові, графічні, музичні редактори, електронні таблиці тощо), призначених для формування культури навчальної діяльності та інформаційної культури; систем штучного інтелекту (бази знань, експертні навчальні системи), призначених для організації процесу самонавчання, а також навчального та демонстраційного устаткування, що сполучається з комп’ютером, дозволяє організувати в навчальному процесі інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, забезпечити можливість самостійної навчальної діяльності та предметної діяльності із засобами нових інформаційних технологій. Так, текстовий редактор із вбудованими словниками синонімів й омонімів, засобами перевірки правопису – один із найпотужніших навчальних інструментів, які прийшли до школи разом з комп’ютером, – неминуче спричиняє зміни в змісті та методах навчання рідної мови та літератури. Зміна усталених традиційних форм і методів навчальної діяльності, спрямована на вдосконалення освітнього процесу, залучає до своєї сфери як окремого індивіда, так і клас, вчительський колектив, школу в цілому, що фактично сприяє створенню нової педагогіки.

Введено термін трисуб’єктна дидактика (Петухова Л.Є., Співаковський О.В.), який позначає один із напрямів педагогічної науки про найбільш загальні закономірності, принципи та засоби організації навчання, що забезпечує свідоме та міцне засвоєння системи знань, умінь і навичок у межах рівноправних взаємин учня (студента), учителя (викладача) та інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища.

5. Контроль  за діяльністю учнів. У роботі на комп’ютері кожен учень може обдумувати відповідь стільки часу, скільки йому необхідно; зникає проблема суб’єктивної оцінки знань при опитуванні, так як оцінку виставляє комп’ютер, підраховуючи кількість вірно виконаних завдань; відбувається миттєвий аналіз відповіді, що дає можливість учню або утвердитися в своїх знаннях, або скоректувати невірно введену відповідь, або звернутися за допомогою до вчителя. Таким чином, комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом.

Отже, учитель, здійснюючи педагогічну діяльність засобами інформаційно-комунікаційних технологій, повинен обов’язково враховувати психологічні принципи взаємодії учня з комп’ютером для створення оптимальних умов педагогічного впливу та отримання очікуваного результату.

2. Можливості  застосування ІКТ в початкових  класах.

Проведення уроку з  використанням ІКТ вимагає від  учителя як власних умінь щодо ефективного користування ІКТ, так  і знання методики застосування цих  технологій у початковій школі, а  також санітарно-гігієнічних вимог і вікових особливостей учнів.

Комп’ютерна підтримка  вивчення основних навчальних предметів  потребує для практичної реалізації цього процесу відповідної підготовки саме вчителя початкової школи, а  не вчителя інформатики [9, с.70].

Розглянемо як впливає запровадження ІКТ в освітній процес початкової школи на діяльність учителя. У сучасних умовах можна виділити наступні тенденції:

• педагог усе більше звільняється від деяких дидактичних функцій, у тому числі контролюючих, залишаючи за собою творчі;
• значно змінюється його роль і розширюються можливості управління пізнавальною діяльністю учнів;
• змінюються якісні характеристики навчальної діяльності, відбувається передача інформаційним технологіям нових дидактичних функцій (представлення навчальної інформації, демонстрація процесів та явищ);
• підвищуються вимоги до комп’ютерної підготовки вчителя [14].

Однак слід зазначити, що роль учителя в умовах використання ІКТ залишається не тільки провідною, але ще більше ускладнюється. Він  добирає навчальний матеріал для діалогу, розробляє структури і алгоритми взаємодії учнів з ІКТ, формує критерії управління діяльністю учнів і т.д. Зміст його праці змінюється, що вимагає від нього не тільки постійного оновлення знань і професійного зростання, але і широкої методичної компетенції.

Професійну діяльність учителя початкових класів можна  розділити на наступні складові: навчальну, виховну, діагностичну, організаційну, мотиваційну, розвиваючу, управлінську. Для майбутнього вчителя важливо  також уміння набувати нові знання, займатися самоосвітою, що сприяє його подальшому професійному зростанню [17].

Інформаційні компетентності конструктивного використання ІКТ  у всіх без винятку компонентах  практичної діяльності вчителя дають  змогу оптимізувати процес навчання й виховання в школі, сприяють вихованню інформаційної культури школярів і підготовки їх до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Використання ІКТ в  навчальній складовій професійної  діяльності вчителя полягає в  реалізації педагогічних можливостей  інформаційних технологій на уроках початкової школи. Існує кілька основних організаційних моделей використання ІКТ в освітньому процесі початкової школи:

• комп’ютерний клас (кожен учень має змогу індивідуально працювати з інформаційними об’єктами, закріплювати отримані навички з використанням практичних тренажерів і т.д.);
• один комп’ютер в класі на робочому місці вчителя, підключений до проектора (комп’ютер використовується як сучасна багатофункціональна шкільна дошка, яка дозволяє здійснити демонстрації зі зворотним зв’язком, коли вчитель або учень можуть брати участь у процесі, що відбувається на екрані, управляючи процесом за допомогою комп’ютера);
• комп’ютер в бібліотеці школи (індивідуальна або групова самостійна діяльність учнів у ході підготовки домашнього завдання і самостійних робіт);
• один-п’ять комп’ютерів в робочій зоні класу (індивідуальна діяльність за комп’ютером може бути використана в роботі зі слабкими учнями, наприклад, для вдосконалення певних навичок; у роботі з сильними учнями, наприклад, для індивідуального дослідження різних навчальних моделей або створення мультимедіатворів; у груповій роботі);
• комп’ютер в учня вдома (індивідуальна самостійна діяльність учнів у процесі підготовки домашнього завдання та самоосвіти, робота з медіа текою спільно з батьками або вчителем удома, у разі, коли дитина не може відвідувати школу) [6].

Використання ІКТ у  початковій школі має значний  вплив на виховання дітей: естетичне  виховання за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технології мультимедіа; виховання комп’ютерної комунікативної етики.

Важливим напрямом роботи вчителя початкових класів є діагностична діяльність, яку можна розглядати, як діагностику психологічного стану  учня та діагностику його навчальних досягнень. Щодо психологічної комп’ютерної діагностики, то пріоритет в інтерпретації результатів тестування повинен належати психологу. Педагог може використовувати комп’ютерні тести, які не потребують глибоких знань психології та повідомляють результат по закінченню тестування

Організаційна діяльність учителя засобами ІКТ полягає у підготовці та організації навчальних, виховних занять за допомогою комп’ютерних технологій; у якісній підготовці звітної документації (списків, відомостей, статистичної інформації про учнів), у підготовці та проведенні батьківських зборів із наочною подачею звітних матеріалів.

Рівень реалізації мотиваційного  компонента діяльності вчителя, таким  чином, значно зростає. Інформаційно-комунікаційна  підтримка навчального процесу  розвиває наочно-образний, наочно-дієвий, інтуїтивний, творчий види мислення школяра; комунікативні здібності; формує вміння приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішень у складній ситуації; розвиває навички самоосвіти і самоконтролю; закладає основи інформаційної культури і початки розвитку вмінь здійснювати обробку інформації.

Комп’ютерні технології дозволяють істотно змінити способи  керування навчальною діяльністю, залучити учнів до активної роботи класу. Використовувати  ІКТ у навчально-виховному процесі  можна по-різному.

Можливі способи та напрямки їх використання зображені на схемі 1. [18, с. 48].

Засоби ІКТ на уроках знижують емоційну напругу в класі, уводять учнів у світ ігрових  навчальних технологій, що сприяє не тільки закріпленню отиманих знань в  ігрових ситуаціях, а й появі бажання досягати успіху в

Схема 1. Способи та напрями  використання ІКТ в навчально-виховному  процесі початкової школи

Використання ІКТ у  навчальному процесі, комп’ютерної підтримки у викладанні різних шкільних предметів дозволяє внести кардинально нове у звичайні форми роботи вчителя, сприяє цікавому й повнішому, всебічному розкриттю, зрозумілішому поданню навіть дуже складного навчального матеріалу, й тим самим забезпечує значне скорочення навчального часу для успішного засвоєння теми. Наводимо загальну схему використання ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи (схема 2) [10, с.34].

Схема 2. Використання ІКТ в системі навчальних дисциплін початкової школи

До основних напрямів використання ІКТ у початковій школі належать: проведення уроків-презентацій, використання електронних навчальних посібників, розв’язування інтерактивних кросвордів, тестовий комп’ютерний контроль, комп’ютерні дидактичні ігри, Інтернет ресурси [16].

Проведення уроків-презентацій. Презентації – це матеріали до уроку, підготовлені за допомогою Microsoft PowerPoint або інших програм. Їх зручно використовувати на різних етапах уроку: як наочний матеріал під час вивчення нової теми, а також для закріплення вивченого матеріалу. Педагог може провести своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу. Завдання вчителя – сконструювати такий урок, який, на його думку, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети.

На зміну наочності  можуть прийти анімації, рухомі схеми, ілюстрації, що з’являються й зникають. Уроки-презентації дозволяють не тільки ефективно й корисно використовувати  час на уроках у початкових класах, а й сприяють розвитку інтересу учнів до навчального предмету.

Використання  електронних навчальних посібників. Особливістю електронного посібника є те, що він може бути і довідником, і тренажером, і репетитором. Організаційно-технологічні можливості застосування електронних посібників полягають, перш за все, у можливості працювати в різних режимах. За таких умов учні навчаються в зручний для них час, у зручному місці і відповідному темпі, тим самим забезпечуються вимоги комфортності й зручності роботи з ними. Якщо взяти окремий урок, то краще використати урок-презентацію. А якщо оцінювати програмний продукт за тим, як часто його можна використати, то кращим у цьому випадку є електронний навчальний посібник, бо його можна використати як на одному, так і на різних уроках. Так, практика використання прикладних програмних засобів «Сходинки до інформатики» на уроках математики, мови та читання свідчить про те, що вони можуть широко застосовуватися для проведення тренувальних вправ, контролю та перевірки рівня засвоєння знань. Уся навчальна інформація для програмних засобів навчального призначення має не тільки ретельно аналізуватися і відбиратися педагогом, а й дуже вміло готуватися до комп’ютерної реалізації, з наданням чітких настанов і виділенням головного, суттєвого. Визначати хід уроку повинен учитель, а навчальні комп’ютерні програми мають бути лише інструментом досягнення мети уроку.

Розв’язування інтерактивних кросвордів. Розв’язування кросвордів – корисне заняття на будь-якому етапі навчання. Кросворди розширюють кругозір, допомагають краще орієнтуватися в постійно зростаючому потоці інформації. Розв’язування їх тренує пам’ять, розвиває кмітливість, учить працювати з довідковою літературою, спонукає до поглиблення знань, виробляє вміння доводити розпочату справу до кінця. Умовно всі кросворди, що використовуються в навчальному процесі, можна розбити на три групи – поточні, тематичні та узагальнюючі. Перші спрямовані на перевірку базових знань учнів за поточним матеріалом, другі – на перевірку базових і додатково отриманих знань з певної теми, треті – на загальну перевірку знань.

Тестовий комп’ютерний контроль. Важливою ланкою процесу навчання в початкових класах є контроль знань і вмінь учнів. Від того, як він організований, на що націлений, істотно залежить ефективність всієї навчальної роботи. Без оцінювання процес засвоєння знань неможливий: скрізь повинен діяти принцип зворотного зв’язку. Важливо не тільки правильно організувати контроль, але й планомірно та систематично здійснювати його на кожному уроці. Саме тому методи безперервного й інтенсивного контролю знань є істотними компонентами сучасної інформаційної технології в освіті й тестування – найважливіший із них. Тому дуже важливо нині прищепити учням навички культури тестування, зробити цей процес буденним, що не викликає страху, а лише стимулює дітей до подальшого самовдосконалення. Проте необхідно відзначити, що тест повинен створюватися лише в тому випадку, якщо він може зафіксувати поведінку учня більш коректно, ніж це дозволяли зробити інші методи.