Лекции по "Інформатизація освіти"

модуль 1. Психолого-педагогічні  умови використання ІКТ в початковій школі;

модуль 2. Методика вивчення пропедевтичного курсу інформатики  у початковій школі;

модуль 3. Комп’ютерна  підтримка предметів початкової школи.

По закінченню курсу  студенти повинні знати:

• основні тенденції інформатизації освіти;
• вимоги до вчителя початкових класів в інформаційному суспільстві;
• правила та норми роботи молодшого школяра з комп’ютером;
• основні способи використання інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній діяльності;
• методику вивчення пропедевтичного курсу інформатики у початковій школі.

вміти:

• використовувати засобам ІКТ для проведення уроків та виховних заходів;
• добирати та створювати програмні дидактичні засоби;
• організовувати безпечну роботу дитини в Інтернет-просторі;
• продуктивно використовувати педагогічні можливості ІКТ;
• організовувати вивчення пропедевтичного курсу інформатики у початковій школі.

Програмою курсу передбачено  проведення лекційних, семінарських і  практичних занять. Розробка студентами проектів, пов’язаних із створенням програмних дидактичних засобів та самостійна робота студентів, спрямована оволодіння окремими технологіями використання ІКТ.

За результатами вивчення кожного модуля передбачено традиційний  і тестовий контроль знань а також  захист проектів.

3. Вимоги до  вчителя початкових класів в інформаційному суспільстві.

Реформування освіти в Україні  набуло нині глобального характеру. Оновлені цілі освіти віддзеркалились  у нових напрямах розвитку педагогічної науки. Одним із них є компетентнісний  підхід до освіти, що має кардинально  інноваційний характер. Головною метою вчителя початкової ланки загальноосвітньої школи у соціально-економічних умовах інформаційного суспільства стає не одержання ним відомостей у вибраній вузькоспеціальній сфері, а набуття та розвиток певних компетентностей, які повинні забезпечити йому можливість адаптуватися в умовах динамічного розвитку сучасного світу.

Щоб відповідати вимогам  часу, вчитель початкових класів повинен  володіти певними компетентностями. Серед ключових компетентностей, визначених російськими науковцями (А.Хуторський, І.Зимня, А.Маркова, С.Шишов), є компетентності у сфері інформаційних технологій: отримання, опрацювання, подання інформації, перетворення її (читання, конспектування), масмедійні, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною Інтернет-технологією (за І. Зимньою).

У переліку ключових компетентностей, визначених українськими педагогами, також містяться компетентності з інформаційних і комунікаційних технологій, що передбачають здатність  орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці.

У сучасній науково-педагогічній літературі зустрічається багато трактувань визначення компетентності вчителів у  галузі використання ІКТ:

• інформаційна компетентність (О.Зайцева, О. Іванова, О.Кизик, О. Нікулочкіна, О. Смолянинова, О.Толстих, С. Трішина, М. Холодна);
• комп’ютерна компетентність (С. Литвинова);
• інформаційно-технологічна компетентність (П. Беспалов);
• ІКТ-компетентність (М. Жалдак, А. Єлізаров, О. Овчарук, А. Семенова, О. Урсова, О. Шилова),
• компетентність з ІКТ (І.Зимня, А.Маркова, А.Хуторський, С.Шишов);
• інформатична компетентність (Н. Бібік, Н. Морзе, Л. Петухова, Є. Смирнова-Трибульська).

Інформаційно-комунікаційні  технології – це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для добору, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності.

Вивчаючи проблему інформаційної компетентності, М. Головань робить досить цікавий висновок про аспекти трактування цього поняття [4, с. 71]

Інформаційна  компетентність особистості
Інформаційна компетентність як якість особистості	Інформаційна компетентність як процесс розвитку особистості
Знання, уміння, навички Досвід діяльності Ціннісне ставлення  до інформаційної діяльності	Інформаційна компетентність як результат розвитку особистості
	Інформаційна компетентність як рівень розвитку особистості
Інформаційна компетентність як складова професійної компетентності	Інформаційна компетентність як складова ключової компетентності
Інформаційна компетентність як особливий тип організації знань

Табл. 1. Трактування інформаційної  компетентності особистості

Інформаційна компетентність учителя початкових класів – це важлива складова його професійної компетентності, яка є інтегративною властивістю особистості, що виявляється у готовності до формування навчально-інформаційних умінь і навичок учнів молодшого шкільного віку, як-от: уміння швидко актуалізувати та відтворювати потрібну інформацію; самостійно шукати нову інформацію з різних джерел; уміння користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями, каталогами, різноманітною довідковою літературою, складати бібліографію; працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами; складати план, тези виступів, доповідей, статей; знати та застосовувати прийоми швидкого читання, прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, «діалог» із автором тощо); уміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності; досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння та навички тощо [Савченко Уміння вчитися…, с. 18].

Таким чином, розвиток сучасного  суспільства, значно молодша аудиторія  за віком користувачів ІКТ є передумовами виникнення нових вимог до професії вчителя початкових класів. Сучасний учитель повинен знати тенденції інформатизації освіти (зокрема початкової), психолого-педагогічні умови використання ІКТ у роботі з дітьми; уміти користуватися новими інформаційними освітніми технологіями, застосовувати педагогічні можливості ІКТ у своїй професійній діяльності; сприяти формуванню основ інформатичних компетентностей та інформаційної етики у вихованців, сформувати в дітей адекватне уявлення про роль комп’ютерних технологій у їх житті (це не іграшка, а засіб отримання корисної інформації, загального розвитку та творчої діяльності).

Нові потреби суспільства у  зміні парадигми освіти вимагають  і нових змін у статусі вчителя, а відповідно і у його підготовці та перепідготовці. Якщо раніше вчитель  був для учнів початкової школи основним і беззаперечним носієм нової інформації, то зараз він не знає і не може знати відповіді на всі дитячі запитання. Однак він повинен стати основним радником для школяра, повинен вміти правильно спрямувати його інтереси, організувати його навчальну діяльність відповідно до психологічних особливостей сприйняття, вчасно прийти на допомогу з підказкою, щоб учень не втратив інтересу до навчання. Значну увагу сучасний учитель повинен приділяти підготовчій роботі зі створення навчального середовища, в якому будуть забезпечені навчальні потреби кожного з учнів класу.

Тому, в інформаційному суспільстві  роль вчителя значно зростає. Адже саме йому належить навчити учня способам отримання знань, навичкам аналізу  отриманої інформації, умінню шукати і знаходити необхідні знання, синтезувати їх та створювати нові. Тому, інформаційне суспільство потребує не лише нового учня, а, перш за все, нового вчителя. Модель такого вчителя представлена на рис.1.

 

Звичайно, щоб учитель  відповідав вимогам сучасності, йому необхідно як можна швидше і повніше освоювати інформаційні і комунікаційні технології, оволодівати методикою їх використання в навчальному процесі.

 

Питання для  самоперевірки

1. Які головні риси інформаційного суспільства?
2. В чому полягає оптимістична і песимістична оцінка інформатизації суспільства?
3. Що таке інформатизація освіти і які передумови її розвитку?
4. Розкрийте сутність поняття «нова писемність»
5. Що таке єдиний інформаційний простір?
6. Що є об’єктом і предметом методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі?
7. Сформулюйте основні завдання методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі.
8. Що таке інформаційно-комунікаційні технології?
9. Дайте визначення поняття «інформаційна компетентність» учителя початкових класів.
10. Опишіть, яким повинен бути вчитель нового типу.

 

 

 

Лекція №2

Тема. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на навчально-виховний процес

План

1. Психолого-педагогічні  аспекти інформатизації навчального  процесу. 

2. Можливості застосування ІКТ в початкових класах.

 

1. Психолого-педагогічні аспекти інформатизації навчального процесу.

Використання ІКТ у  системі навчальних дисциплін початкової школи може стати потужним фактором збагачення індивідуальної основи розумового, естетичного, морального розвитку школяра. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. У цих умовах, учень перетворюється із об’єкта навчання (отримувача готової навчальної інформації), у активного суб’єкта навчання, який може самостійно здобувати необхідну інформацію і, навіть, зуміє винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.

Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано  із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації. Як відомо, людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів сприйняття і за цією ознакою відносяться психологами до аудіалів, візуалів або кінестетиків. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і рухомими динамічними моделями процесів, що вивчаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації, важливий для кінестетиків.

Дитина сама керує швидкістю  подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють  відчуття причетності до створення інформації, що з’являється на моніторі.

Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити  уроки динамічними. Наприклад, залежно  від матеріалу, який вивчається, комп’ютер  дає змогу перетворити урок або  його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність у дітей. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

Зацікавленість і доступність  подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у здобутті нових знань. Щоб зрозуміти «як це зроблено», він готовий опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії. Цікаво, що на підвищений інтерес дітей до комп’ютера має вплив і проблема «батьків та дітей». Оскільки більшість батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з обмережністю і цікавістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою «дорослість». Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

Під час роботи на уроці, вчитель виступає у ролі однодумця  та помічника для учнів. Це сприяє покращенню стосунків між учнем  і вчителем та виходу за рамки протиставлених сторін. Як відомо, діти найчастіше ототожнюють ставлення до вчителя і до предмета. Тому так важливо встановлення емоційних зв’язків між учнями та їх вчителями.

Як показує світовий досвід, інформатизація все більш  активно впливає на формування психічних  процесів. Заняття на комп’ютерах безумовно мають позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість та уяву. У дітей, захоплених комп’ютерами, більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. Але у таких дітей у той же час, як правило, більш низькі показники інтересів у гуманітарній сфері (музика, мистецтво, література), діти також менше читають і майструють.

Психолого-педагогічні  аспекти інформатизації навчального  процесу загальноосвітньої школи  різноманітні й багатопланові зупинимося на тих, які мають найбільше значення для підтримки традиційного навчання в початковій школі.

1. Мотиваційний  аспект. Використання засобів нових інформаційних технологій дозволяє посилити мотивацію навчання завдяки не тільки новизні роботи з комп’ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливості регулювати пред’явлення завдань, виходячи з можливостей учнів, заохочуючи правильні рішення, не вдаючись при цьому до моралі й осуду. Працюючи на комп’ютері, учень отримує змогу довести розв’язання будь-якої навчальної задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога, а якщо використовуються найбільш ефективні навчальні системи, то йому пояснюється розв’язок, він може обговорити його оптимальність. Комп’ютер може впливати на мотивацію учнів, розкриваючи практичну значимість досліджуваного матеріалу, надаючи їм можливість проявити оригінальність, поставивши цікаве завдання, поставити будь-які питання й запропонувати будь-які рішення без ризику отримати за це низький бал. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання.

Однак важливо, щоб зацікавленість не стала переважаючим фактором у  використанні комп’ютера й не затьмарила навчальні цілі.

2. Врахування  індивідуальних особливостей та  активізації навчального процесу. Застосування засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє індивідуалізувати й диференціювати процес навчання, реалізуючи інтерактивний діалог, надаючи змогу самостійного вибору режиму навчальної діяльності та комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів. В умовах масової загальноосвітньої школи в кожному класі є діти як з високим, так і з досить низьким рівнем розвитку, фронтальна форма роботи й орієнтація на середнього учня в таких умовах себе не виправдовують і призводять до втрати інтересу на уроці в найздібніших і неможливості в найслабких активно залучатися до навчального процесу. Індивідуальна робота учня за комп’ютером створює умови комфортності при виконанні завдань, передбачених програмою: кожна дитина працює з оптимальною для неї навантаженням, тому що не відчуває впливу оточуючих.