Правове регулювання фондової біржі

 

 

3.1 Правове положення  членів фондової біржі

 

  Під членом біржі  варто розуміти того,хто бере  участь у формуванні її статутного  капіталу,тобто є засновником,або сплачує членські внески, тобто є членом  біржі у порядку встановленому установчими документами.

 У відповідності зі  ст. 21 Закону України «Про цінні  папери та фондовий ринок»  членами фондової біржі можуть  бути винятково торгівці цінними  паперами,яки мають  ліцензію  на право здійснення професійної  діяльності на фондовому ринку  та прийняли на себе зобов’язання  виконувати всі правила,положення  й стандарти фондової біржі.

  Аналогічні вимоги  до члена фондової біржі визначені  і у п.1 Розділу 2 Положення про  функціонування фондових бірж,затвердженого  Рішенням ДКЦПРФ від 19 грудня 2006 року №1542,де вказано,що член  фондової біржі - це юридична особа,яка має ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку-діяльності з торгівлі цінними паперами,і отримала цей статус в порядку,встановленому фондовою біржею.

 У випадку анулювання  отриманої торговцем цінними  паперами ліцензії  на право  здійснення професійної діяльності  на фондовому ринку його членство  у фондовій біржі тимчасово  припиняється до поновлення ним  ліцензії або надання на біржу  аркуша щодо виключення його  з членів біржі.

  Аналізуючи правовий статус фондової біржі А.В.Соловйов визначає загальні необхідні умови для набуття статусу члена біржі,незалежно від її виду:

1)статусу засновника біржі  автоматично тягне за собою  членство у біржі не залежно  від інших умов. Звичайно,перевірка особи на відповідність вимогам які ставляться до майбутнього членства у  біржі повинна здійснюватись до включення такої особи до складу засновників біржі.

2) набуття статусу учасника чи акціонера біржі за умови відповідності наступним вимогам:

А) відповідність вимогам, встановленим у статуті біржі та правилах біржової торгівлі для членів біржі;

Б) бути прийняти у члени біржі уповноваженим органом (як правило біржовим комітетом чи вищім органом управління).При цьому слід пам’ятати,що членство в біржі не є правом особи,а привілеєм,оскільки навіть відповідність особи усім вимогам не породжує кореспондуючого обов’язку для біржі прийняти таку особу у члени. Максимальна кількість членів біржі є обмеженою як внаслідок організаційних можливостей біржі,так і інших чинників;

В) володіння біржовим місцем;

Г) сплата вступного внеску,розмір якого відповідає вартості біржового  місця.

 Особливою умовою членства  у фондовій біржі є наявність  у особи статусу юридичної  особи та одержання дозволу  Державної комісії з цінних  паперів та фондового ринку  на здійснення професійної діяльності  по цінним паперам.

  Таким чином,А.В.Соловйов  робить висновок,що член фондової біржі – це юридична особа,яка володіє  біржовим місцем як засновник або акціонер біржі і має право укладати угоди від свого імені на свою користь чи на користь своїх клієнтів.[32]

  Член фондової біржі   мають право:

брати участь в  управлінні справами біржі в порядку,визначеному  в її установчих документах;

брати участь у розділі  прибутку біржі та одержувати його частку (дивіденди);

вийти в установленому  порядку  з біржі;

одержувати інформацію про діяльність біржі. На вимогу члена як,до речі,й кожного учасника господарського товариства,біржа зобов’язана надавати йому для ознайомлення річні баланси,звіти біржі про її діяльність,протоколи зборів. Члени біржі можуть мати також й інші права,передбачені  біржовим законодавством і установчими документами  біржі.

Законодавець передбачив й зобов’язання членів біржі:

додержуватись установчих документів біржі й виконувати рішення Загальних  зборів та інших органів управління біржі;

виконувати свої зобов’язання перед біржею,в тому числі й  пов’язані з майновою участю,а  також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі,порядку та засобами,передбаченими установчими документами;

не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність біржі;

виконувати інші обов’язки,якщо це передбачено чинним законодавством України та установчими документами  біржі.

   Відповідно до  п.1 Розділу 5 Положення про функціонування  фондових бірж,порядок придбання  статусу члена фондової біржі,у  тому числі вимоги до члена  фондової біржі,його права та  обов’язки  встановлюються правилами  фондової біржі.

 

 

3.2 Правове положення  учасників фондової біржі

 

      Біржовий ринок, як уже зазначалося, є складовою частиною цілісної системи фондового ринку. У зв'язку з різноманіттям угод з фондовими цінностями і багатогранністю функцій, які можуть виконуватися різними учасниками ринку цінних паперів, навряд чи представляється можливим дати їм єдину вичерпну класифікацію. Залежно від характеру економічної поведінки суб'єктами ринку цінних паперів можуть бути емітенти, інвестори та фінансові посередники.

    Необхідно дати більш детальну характеристику окремих учасників ринку цінних паперів, починаючи з емітентів, оскільки вони першими виходять на ринок, пропонуючи до продажу власні цінні папери.

     Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа, організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери і несе зобов'язання по них перед власниками цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства й інші юридичні особи (включаючи спільні та іноземні підприємства), зареєстровані на території України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна реєстрація його правового статусу.

   Інвестор - юридична або фізична особа, що придбаває цінні папери від свого імені і за свої кошти. Відповідно до українського законодавства інвесторами можуть виступати не тільки вітчизняні юридичні та фізичні особи, але й іноземні. Інвестори поділяються на:

- індивідуальні (приватні особи);

- корпоративні (підприємства, організації, установи і т.д.);

- інституціональні (колективні).

Серед перерахованих груп інвесторів найбільш представницькою  і впливовою є група інституціональних  інвесторів. Як інституціональні інвестори  можуть виступати різні фінансові  інститути: пенсійні фонди, страхові компанії, траст-компанії. З одного боку, вони залучають грошові кошти своїх  клієнтів, з іншого - значну частину  залучених коштів без збитку інтересів  своїх клієнтів інвестують в різні  фондові цінності. 
Як інституціональний інвестор на ринку цінних паперів можуть бути компанії споживчого кредиту, кредитні спілки, а також численні інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, випускаючи власні акції і продаючи їх населенню, вкладають кошти, які отримують від продажу власних акцій, в цінні папери держави й інших підприємств від імені фонду, тобто формують власний портфель цінних паперів.

Емітенти й інвестори, як правило, рідко виходять самостійно на фондовий ринок. Частіше за все  вони вдаються за допомогою професійних посередників.

    Українське законодавство як основного посередника на фондовому ринку затверджує інвестиційний інститут - юридичну особу, що створена в будь-якій організаційно-правовій формі і здійснює діяльність з цінними паперами як виняткову.

  Інвестиційний інститут може здійснювати свою посередницьку діяльність на ринку цінних паперів в ролі:

-фінансового брокера;

- інвестиційного консультанта;

- інвестиційної компанії.

    Крім того, на ринку цінних паперів як професійні посередники можуть виступати й комерційні банки.

Діяльність комерційних  банків як професійного посередника  на ринку цінних паперів регулюється  Законом України "Про банки  і банківську діяльність[35]". Конкретний перелік послуг і операцій з цінними паперами, які здійснює банківська установа передбачається його статутом.

  Будь-який інвестиційний інститут може діяти на ринку цінних паперів як професійний посередник тільки на основі ліцензії, виданої йому в порядку державної реєстрації

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі й інші особи відповідно до законодавства.

Пунктом 1 Розділу 2 Положення  про функціонування фондових бірж затвердженого  Рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 року №1542,передбачено,що учасник біржових торгів-член фондової біржі,а також у випадках,передбачених законодавством України,інші особи та державні органи,які згідно із правилами фондової біржі одержали право подавати заявки й укладати біржові угоди. Умови їх допуску,вимоги до них,їх права й обов’язки встановлюються правилами фондової біржі.

У біржових торгах  можуть брати участь лише вповноважені представники учасників торгів,які мають сертифікат фахівця з торгівлі цінними паперами,отриманий  у встановленому  законодавством порядку. Вищевказаним Положенням передбачено,що фондова біржа веде перелік членів фондової біржі,учасників торгів та їх уповноважених представників.

  Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється винятково на  підставі ліцензії,яка видається ДКЦПФР.

Законом України «Про цінні  папери та фондовий ринок» передбачено,що на фондовому ринку здійснюється такі види професійної діяльності: діяльність  з торгівлі цінними  паперами;діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна  діяльність;діяльність з організації  торгівлі на фондовому ринку.

       Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:брокерську діяльність;дилерську діяльність;андерайтинг;діяльність з управління цінними паперами.

Торговець цінними паперами може здійснювати дилерську діяльність,якщо має оплачений коштами статутний  капітал у розмірі не менш 500 тисяч  гривень,брокерську діяльність – не менш 1 мільйона гривень,андерайтинг  або діяльність з управління цінними  паперами - не менш 7 мільйонів гривень. У статутному капіталі торговця цінними паперами частина іншого торгівця не може перевищувати 10 відсотків.

Законом України «Про цінні  папери та фондовий ринок» торговцеві цінними паперами забороняється перепродавати (обмінювати)цінні папери власного випуску.

Брокерська діяльність –  це укладення торговцем цінними  паперами цивільно - правових договорів (зокрема договорів комісії,доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи),за дорученням і за рахунок іншої особи.

Торговець цінними паперами може виступати  у якості поручителя або гаранта виконання зобов’язань  перед третіми особами за договорами,які  укладаються від імені клієнта  такого торговця,одержуючи за це винагороду,яка  визначається договором торговця цінними  паперами із клієнтом.

   Дилерська діяльність – це укладання торговцем цінними паперами цивільно – правових договорів щодо цінних паперів від свого імені й за свій рахунок з метою перепродажу,крім випадків установлених законом.

   Андерайтинг – це розміщення (підписка,продаж)цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням,від імені й за рахунок емітента.

   У випадку публічного розміщення цінних паперів андерайтер  може приймати  на себе зобов’язання  за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента,які  підлягають розміщенню,або їх частини. Якщо випуск цінних паперів  привселюдно розміщається не в повному обсязі,андерайтер може здійснити  повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною у договорі фіксованою ціною на підставі комерційного представництва у відповідності до узятих на себе зобов’язань.

    З  метою організації публічного розміщення цінних паперів андерайтери можуть укладати між собою  договір про сумісну діяльність.

 Діяльність з управління  цінними паперами – це діяльність  яка здійснюється торговцем цінними  паперами від свого імені за  винагороду протягом певного  строку на підставі договору  про управління переданими йому  цінними паперами та коштами.  Торговець цінними паперами має  право укладати договори про  управління цінними паперами  з фізичними та юридичними  особами.

   Сума договору з  управління цінними паперами  з одним клієнтом - фізичною особою повинна бути не менш суми,еквівалентної 100 мінімальних заробітним платам.

   Договір про управління цінними паперами не може укладатися  торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.

    Торговець цінними паперами зобов’язаний  виконувати доручення клієнтів за договорами  доручення,договорами комісії та договорами з управління цінними паперами на самих вигідних для клієнта  умовах. Доручення клієнтів виконуються торговцем цінними паперами в порядку їх надходження,якщо інше не встановлене договором або дорученням клієнтів. У випадку укладання торговцем цінними паперами договорів за власний рахунок разом з укладанням ним договорів за рахунок клієнта виконання договорів клієнта є приорітетним.