Сили й засоби цивільної оборони

Протирадіаційний і протихімічний (ПР і ПХЗ) захист включає:

- виявлення, оцінку радіаційної  і хімічної обстановки;

- розробку і введення в дію  режимів радіаційного захисту;

- способи захисту при радіоактивному  і хімічному зараженні;

- забезпечення населення і невоєнізованих  формувань ЦО засобами ПР і  ПХЗ;

- ліквідацію наслідків радіоактивного  і хімічного зараження (санобробка, дезактивація, дегазація).

 

Способи захисту при  хімічному зараженні.

Індивідуальний спосіб захисту  передбачає застосування ЗІЗ органів  дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. ЗІЗ призначені для захисту людей від радіоактивних, ОР і СДОР, а також

бактеріальних засобів (БЗ). За призначенням ЗІЗ поділяються на засоби захисту органів дихання і шкіри.

За принципом захисту вони бувають  фільтруючі та ізолюючі. Фільтрація полягає  в тому, що повітря, яке проходить  через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля, звільняється від шкідливих домішок і

надходить в організм людини чистим. ЗІЗ ізолюючого типу за допомогою  матеріалів, непроникних для

зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього  повітря. За способом виготовлення ЗІЗ  поділяються на виготовлені промисловістю і найпростіші, або підручні, які виготовлені населенням із підручних матеріалів. ЗІЗ є табельні, забезпечення якими передбачається табелями (нормами) оснащення залежно від організаційної структури формувань ЦО, і нетабельні,

як доповнення до табельних засобів, або для зміни їх. Для захисту органів дихання людей у системі ЦО є протигази. Вони захищають органи дихання, обличчя і очі людини від радіоактивних речовин,

небезпечних хімічних сполук і бактеріальних  речовин (БР), що знаходяться в повітрі.

За принципом дії протигази  поділяються на фільтруючі та ізолюючі. Фільтруючі протигази є основними  і найбільш поширеними для захисту  органів дихання.

Засоби захисту шкіри за призначенням поділяються на спеціальні (табельні) та підручні. До ізолюючих засобів шкіри належать: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон і загальновійськовий захисний комплект та інші. Медичні засоби захисту призначенні для профілактики і надання

допомоги, запобігання або значного зниження ступеня ураження, підвищення

стійкості організму до ураженого  впливу РР, БТХР, СДОР і БЗ.

 

2. Організація оповіщення і зв’язку на об’єкті. Сигнали оповіщення.

 

Оповіщення населення  про загрозу і виникнення НС у  мирний і воєнний часи, постійне інформування його про наявну обстановку - одне із важливих завдань ЦО України. Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління. Основу системи оповіщення складають автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну.

Оповіщення підпорядкованих  штабів, сил ЦО, населення організовують  і забезпечують старші штаби ЦО.

Додатково в Україні створюється  локальна державна система оповіщення про загрозу катастрофічного  затоплення в разі руйнування гідроспоруд  на р. Дніпрі.

 

Сигнали передаються по каналах  зв’язку, радіотрансляційної мережі і  телебаченню. Одночасно, з інформацією про НС передаються вказівки про порядок дій формувань ЦО і населення. Сигнали, подані вищим штабом ЦО, повинні дублюватися всіма підпорядкованими штабами.

Для своєчасного попередження населення  введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про НС в мирний час  і на

випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається  органами

ЦО за допомогою сирен і виробничих гудків. Тривалі гудки означають

попереджувальний сигнал. Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і послухати текст

інформації про дії населення  після одержання сигналу. Якщо немає  радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст  інформації у сусідів або інших  людей, які знають про неї.

Після одержання інформації необхідно  виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали оповіщення населення у  воєнний час.

 

Сигнал "Повітряна тривога" подається  для всього населення, яке попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст: "Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!". Одночасно з цим сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2-3 хв. По цьому сигналі об'єкти припинають роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах. Працівники і службовці припиняють роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити

виробництво, залишаються чергові, для яких повинні бути захисні споруди.

 

Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами ЦО через радіотрансляційну  мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає  захисні споруди і повертається на свої робочі місця і житла.

 

Сигнал "Радіаційна небезпека" подається  в населених пунктах, районах, в  напрямку до яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася при вибуху ядерного боєприпасу. Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки АИ-2 прийняти 6 таблеток радіозахисного апарату №1 із гнізда 4, надіти респіратор u1095 чи протипилову пов’язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або ПРУ.

 

Сигнал "Хімічна тривога" подається  при загрозі або виявлені хімічного  або бактеріальному нападу (заражень). При цьому сигналі необхідно  прийняти з індивідуальної аптечки  АИ-2 одну таблетку препарату при  отруєнні фосфорорганічними речовинами із пенала з гнізда 2 або 5 протибактеріального

препарату №1 5 таблеток, швидко надіти протигаз, а при необхідності - і  засоби захисту шкіри, при можливості укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями ОР і БЗ можна сховатися в житлових чи виробничих приміщеннях. При застосуванні противником біологічної зброї, населенню буде подана інформація про наступні дії. Успіх захисту населення буде залежати від дисциплінованості, своєчасної правильної поведінки, суворого дотримання рекомендації і вимог органів ЦО.

 

 

 

 

 

 

3. Евакуаційні заходи. Планування та організація евакуації населення та персоналу при виникненні надзвичайних ситуаціях.

 

 В умовах неповного забезпечення захисними спорудами у містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розташування його у позаміській зоні.

Евакуації підлягає населення, яке  проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого  катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф 
(якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини).

Залежно від обстановки, яка склалася на час НС, може бути проведена загальна або часткова евакуація населення.тимчасового  або безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться  в окремих регіонах за рішенням Кабінету 
Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

- небезпечного радіоактивного  забруднення навколо АЕС (якщо  виникає безпосередня загроза  життю та заподіянню шкоди  здоров'ю населення, яке проживає  в зоні ураження);

- загрози катастрофічного затоплення  місцевості з чотиригодинним  добіганням проривної хвилі;

- загрози або виникнення збройного  конфлікту в районах 50-кілометровоі  прикордонної смуги.

Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час — у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться незайняте у виробництві і сфері обслуговування населений: студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх сімей.

У мирний час евакуація населення  планується на випадок:

- загальної аварії на атомній  електростанції;

- усіх видів аварій з викидом  сильнодіючих отруйних речовин;

- загрози катастрофічного затоплення місцевості;

- великих лісових і торф'яних  пожеж, землетрусів, зсувів та  інших геофізичних і гідрометеорологічних  явищ з тяжкими наслідками, що  загрожують населеним пунктам.

Організоване здійснення евакуації,-запобігання  проявам паніки і недопущення загибелі людей своєчасно забезпечується шляхом:

- завчасного планування евакуації  населення;

- визначення зон, придатних для  розміщення евакуйованих;

- підготовки уповноважених органів  управління з питань надзвичайних  ситуацій та цивільного захисту населення до виконання евакуаційних заходів;

- організації оповіщення керівного  складу і населення про початок  евакуації;

- організації управління евакуацією;

- життєзабезпечення евакуйованого  населення у районах позаміської  зони;

- навчання населення діям під час проведення евакуації. Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

- зменшення ймовірних втрат  населення;

- збереження кваліфікованих кадрів  спеціалістів;

- забезпечення стійкого функціонування  об'єктів економіки;

- створення угрупування сил і засобів захисту в позаміській зоні з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій в особливий період.

Евакуаційні заходи при загрозі  та виникненні НС здійснюються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідного рівня.

Евакуація населення здійснюється комбінованим способом, який передбачає у мирний час вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявного транспорту, а у воєнний час — транспортом, який не передається до складу Збройних Сил України, у поєднанні з виведенням найбільш витривалої частини населення пішки.

Підселення евакуйованих проводиться  з розрахунку наявної житлової площі в позаміській зоні.

Для забезпечення евакуйованого населення  житлом використовуються квартири і  будинки місцевих жителів (ущільнення), а також пансіонати, санаторії, будинки  відпочинку, дитячі і трудові табори, туристичні бази, дачні кооперативи (будинки).

Райони розміщення евакуйованого  населення визначаються з урахуванням:

- створення умов для продовження  виробничої діяльності господарських  об'єктів у місті;

- належної бази для розміщення  господарських об'єктів, які переносять свою діяльність у заміську зону;

- забезпечення умов для створення  угрупування сил цивільної оборони 
(ІДО);

- наявності житлового фонду;

- зв'язків господарських об'єктів  з сільськими господарствами, що  склалися;

- підвезенням робочих змін у  місто і назад протягом не більше 4 годин.

У випадку, коли в позаміських районах  області неможливо повністю розмістити все евакуйоване населення, частина  його може бути розселена у сільських  районах сусідніх областей. При цьому  всі заходи, пов'язані з розселенням міського населення в сільських районах інших областей, погоджуються з відповідними органами влади і вищими начальниками цивільної оборони.

Безпечне віддалення районів розміщення евакуйованого населення визначається з врахуванням економічного і  воєнного значення категорійних міст і географічних умов даної місцевості. Для кожного категорійного міста визначається найближча межа безпечної віддалі, яка складає:

- для міст особливої групи  — 40—50 км.;

- для міст першої групи —  ЗО—40 км.;

- для міст другої групи — 25—ЗО км.;

- для міст третьої групи —  20—25 км;

- для об'єктів особливої важливості (поза категорійними містами)  — 
15—20 км.

Найдальша межа районів розміщення визначається з урахуванням місцевості позаміської зони і транспортних можливостей.

Робітники і службовці господарських об'єктів, які продовжують працювати у воєнний час в категорійних містах, розміщуються у сусідніх районах заміської зони. Щоб забезпечити умови підвезення робочих змін на роботу і назад, кожному підприємству виділяються населені пункти, розташовані в одному районі, поблизу залізничних, автомобільних і водних шляхів сполучення, що, забезпечують мінімальну витрату часу на проїзд робочих змін у місто і назад.

Робітники і службовці господарських  об'єктів, що переносять свою діяльність у заміську зону, розміщуються поблизу виробничих баз, які створюються, як правило, за районами розміщення робітників і службовців підприємств, що продовжують виробничу діяльність.

Для розміщення евакуйованих навчальних закладів, середніх спеціальних навчальних закладів, ПТУ, дитячих установ визначаються і закріплюються приміщення навчальних закладів, клубів та інших придатних для цього будинків,

Члени сімей робітників і службовців господарських об'єктів, які продовжують  свою виробничу діяльність в категорійних містах, підлягають розміщенню, |, як правило, разом з головами сімей. Але через недостатню місткість районів евакуації, вони можуть розміщатися у більш віддалених пунктах, але на тих же евакуаційних напрямках. Ці питання вирішують обласні та районні органи управління ЦО, виходячи з конкретних умов і реальних можливостей.