Сили й засоби цивільної оборони

користування і небезпечними при стиканні з ними.

 

Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси і прилади, які заповнені бактеріологічними засобами, а також засоби доставки. Призначена для масового знищення людей, тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї і оснащення, дезорганізації

роботи тилу і боєздатності військ. Уражаюча дія  БЗ базується на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і  токсичних продуктів їх життєдіяльності. Дія проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний). Найчастіше він продовжується від 2 до 5 діб. У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія, випадкове занесення збудника хвороби чи застосування біологічної зброї) і поширення на місцевості хвороботворних мікроорганізмів, токсинів, небезпечних шкідників можуть утворитися зони біологічного зараження (БЗ) і осередки біологічного ураження (ОБУ). Біологічні засоби належать до засобів масового зараження і ураження

людей, тварин, рослин і зараження об’єктів зовнішнього середовища. Зона біологічного зараження – це територія, заражена біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зараження людьми, комахами, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною водою, продукти харчування, техніка і житлові приміщення.

 

Осередок  біологічного ураження – це територія, на якій в результаті впливу біологічних  засобів (зброї противника) виникли  масові ураження людей, тварин, рослин. Він може утворитися не тільки в  зоні зараження, а й за її межами, як результат поширення інфекційних захворювань. Осередок біологічного ураження характеризується видом біологічних засобів, кількістю уражених людей, тварин, рослин, тривалістю дії уражаючих властивостей збудників хвороб. На основі узагальнених даних, одержаних від санітарно-епідемічних станцій, ветеринарно-бактеріальних лабораторій, медичними службами ЦО і

службами  захисту тварин і рослин ЦО встановлюються межі зони біологічного зараження і  осередку ураження. Основою осередку біологічного ураження можуть бути хвороботворні мікрорганізми, їх токсини, а також найбільш небезпечні шкідники рослин. При виникненні осередку біологічного зараження для запобігання поширенню інфекційних захворювань вводиться карантин і обсервація.

 

Нові види зброї масового ураження

 

Радіочастотна зброя – це засоби ураження, дія яких полягає у використанні електромагнітних випромінювань надвисокої і надзвичайно низької частот. Діє на психіку людини, порушує сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликає слухові галюцинації, перекручує мовні повідомлення. Викликає порушення роботи центральної нервової системи, мозку, серця, кровоносної системи. Її бойові комплекси, це генератори надвисоких і надзвичайно низьких частот з антенами направленої дії. Можуть бути наземного, повітряного і космічного базування.

Радіологічна зброя – дія базується на використанні бойових РР, які виготовляються у вигляді розчинів і порошків. Джерелом радіологічної зброї служать відходи, які утворюються при роботі ядерних реакторів. Її дію порівнюють з дією РР при вибуху ядерного боєприпасу. Внаслідок такої дії через деякий час, може бути і одразу, людина занедужує, порушується працездатність. Уражений потребує медичної допомоги і тривалого лікування. Використання радіологічної зброї може здійснюватися розпилювачами

авіаційних  приладів, бомб, безпілотних літаків, артснарядів.

Інфразвукова зброя – в основу покладене спрямоване випромінювання могутніх коливань з частотою нижче 16 Гц. Коливання діють на центральну нервову систему, порушують роботу шлунку, викликають головний біль і біль внутрішніх органів, порушують ритм дихання. Викликає блювоту,

запаморочення, втрату свідомості. Викликає порушення  контролю за своїми діями, страх, паніку. Для використання зброї використовують резонатори і відбивачі звуку та інше.

Променева зброя – це зброя, уражаюча дія якої базується на використанні гостро направлених променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих

швидкостей. Її основні види: лазерна, пучкова.

Лазерна – квантові оптичні генератори. Принцип роботи лазера базується на взаємодії електромагнітного поля з елементарними частинками, які входять до складу атомів і молекул робочої речовини, випромінювання розповсюджується у середовищі вузьконапрямленим променем і

характеризуються  концентрацією енергії. В залежності від робочої речовини лазери бувають: газові, напівпровідникові, рідинні, твердотілі. Уражаюча дія лазерного променя, це нагрівання до високих температур матеріалів об’єкту, їх розплавлення і навіть випаровування. Промінь не має видимих ознак. В туман, при випаданні опадів дія променів зменшується. Найбільша ефективність зброї

досягається в космічному просторі.

Геофізична зброя – це сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у військових цілях руйнівні дії неживої природи шляхом штучних змін фізичних властивостей і процесів, які виникають в атмосфері, гідросфері і літосфері землі. Реально здійснює у відповідних районах землетруси, урагани, вогневі бурі, гірські обвали, снігові урагани, зсуви, могутні приливні хвилі типу цунамі. Може виникати проливний дощ, град, туман. Вивчена можливість зміни температури повітря шляхом розпилення

речовин, які  поглинають енергію сонця, зменшують  кількість опадів. Зруйнування шару озону в атмосфері дає можливість спрямувати в райони зайняті противником космічні промені і ультрафіолетове випромінювання сонця. Для цього використовують: йодисте срібло, тверду вуглекислоту, вугільний порох, сполуки брому, фтору інше.

 

Пучкова – основний уражаючий фактор є гостроспрямований пучок насичених енергією заряджених або нейтральних частинок (електронів, протонів), які розганяються до великої швидкості. Могутній потік енергії утворює на об’єкті механічні ударні навантаження, електромагнітні

випромінювання (типу рентгенівських). Об’єктами ураження є люди, літаки, ракети, техніка, радіоелектронне обладнання. Виготовляються комплекси зброї у варіантах наземного, морського і космічного базування.

 

          2 Вплив сучасних засобів ураження на промислові об’єкти і людей

 

Ядерною зброєю називають боєприпаси, дія яких основана на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при ядерних реакціях поділу і синтезу. Ці боєприпаси поділяються на ядерні і термоядерні. Ядерні боєприпаси характеризуються великою потужністю (тротиловим еквівалентом) і вимірюються в тонах, кіло- і мегатонах. В ядерних боєприпасах застосовується реакція поділу ядер важких елементів – урану-235, плутонію-239, урану-233, які легко поділяються при захваті нейтронів будь-якої енергії, але особливо інтенсивно тепловими..       ввввввТермоядерна зброя – це боєприпаси надмалої і малої потужностей, які мають тротиловий еквівалент до 10 тис. т і викликають на техніці, ґрунті після вибуху наведену радіацію.

У термоядерній зброї застосовуються ядерні реакції, які відбуваються одна за одною: поділ ядер урану-235 або плутонію-239 і з’єднання ядер більш легких елементів у ядра атомів більш важких.

У комбінованих боєприпасах застосовують три ядерних реакції, які проходять одна за одною: поділ ядер урану-235 або плутонію-239, з’єднання атомів легких елементів і поділ ядер урану-238, тобто дія заряду основана на принципі “поділ - синтез – поділ”. Порівняно недавно винайдена нейтронна зброя підвищеної проникаючої радіації. Вона належить до термоядерної зброї малої потужності, відмінною властивістю якої є перерозподіл вихідної енергії на користь нейтронного випромінювання в складі проникаючої радіації.

Вибухи  ядерної зброї поділяються на повітряні, висотні, наземні і підземні. Повітряні вибухи можуть бути низькі, високі і заатмосферні (вище 35 км). Призначення повітряних вибухів (низьких і високих) – ураження площинних цілей (наприклад, міст), а заатмосферних – для виведення із ладу електропостачання і зв’язку на великих просторах внаслідок дії електромагнітного імпульсу. При наземному вибуху вогнева куля торкається поверхні землі, в радіоактивну хмару втягується велика кількість ґрунту, який також стає радіоактивним і в суміші з продуктами поділу випадає на місцевості, утворюючи небезпечне її радіоактивне забруднення. Підземні ядерні вибухи характеризуються утворенням сейсмічних хвиль, руйнуванням підземних споруд. При висотному вибуху сильно діє світлове випромінювання на органи зору, особливо вночі. Особливістю наземного і підземного ядерних вибухів є висока руйнівна здатність у зоні, яка прилягає до центру вибуху, і сильне радіоактивне забруднення місцевості.

 

Проникаюча  радіація – це потік гамма-випромінювання і нейтронів, які утворюються при ядерному вибуху внаслідок ядерної реакції й радіоактивного розпаду продуктів поділу. Тривалість дії проникаючої радіації не більше 10-15с з моменту вибуху.

Радіоактивне  зараження місцевості, води, приземного шару атмосфери виникає в разі випадання радіоактивних речовин (РР) із хмари ядерного вибуху. Найбільше  зараження виникає при наземних і неглибоких підземних вибухах, де виникає потужна хмара із радіоактивних речовин. Частина радіоактивних речовин при ядерному вибуху випадає на поверхні землі, а більша частина випадає по мірі проходження хмари, утворюючи на поверхні радіоактивний слід. Таким чином, при радіоактивному зараженні місцевості виникають дві ділянки: вибуху і сліду хмари.

 

Хімічна зброя – це боєприпаси і бойові пристрої, уражаюча дія яких основана на використанні бойових токсичних хімічних речовин (БТХР). Основу хімічної зброї складають: БТХР , токсини і фототоксиканти,

гербіциди воєнного призначення. За своїм тактичним  призначенням (можлива тривалість виводу з ладу уражених людей) поділяються  на три групи:

– смертельні, які виводять з ладу людей не менше  ніж на 10 діб, включаючи до 50% смертельних випадків. Це фосфорорганічні речовини (ФОР) нервово-паралітичної дії: VX (ві-ікс), зоман, зарин; шкірнонаривної дії: іприт, перегнаний іприт; загальнотоксичної дії: синильна кислота, хлорціан; задушливої дії: фосген, дифосген. Вони діють на живі організми через органи дихання і шкіру, а зарин – тільки через органи дихання;

– тимчасово  виводячи зі строю – на 2-5 діб. Це психохімічні речовини типу ВZ (бі-зет), які потрапляючи в організм людини через органи дихання, викликають розлад рухів, порушення зору, слуху, слабкість, галюцинації;

– подразнюючі (учбові) – це такі речовини як СR (сі-ар) і СS (сі-ес).

 

Виводять  зі строю на декілька годин, діючи  на слизові оболонки очей і верхніх  дихальних шляхів, а при великих  концентраціях можуть викликати опіки відкритих ділянок шкіри.

В залежності від часу зберігання отруйні речовини (ОР) поділяються на:

– нестійкі: зарін, бі-зет, сі-ес і токсини, дія  яких зберігається декілька десятків хвилин;

– стійкі: ві-ікс, іприт, зоман, дія яких зберігається кілька годин або діб.

 

Бойовий стан ОР – це такий стан речовини, при якому вона застосовується для досягнення максимального ефекту для ураження людей. Види бойового стану: чад, аерозолі, каплі.

 

Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси і прилади, які заповнені бактеріологічними засобами, а також засоби доставки. Призначена для масового знищення людей, тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї і оснащення, дезорганізації роботи тилу і боєздатності військ. Уражаюча дія БЗ базується на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Дія проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний). Найчастіше він продовжується від 2 до 5 діб. У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія, випадкове занесення збудника хвороби чи застосування біологічної зброї) і поширення на місцевості хвороботворних мікроорганізмів, токсинів, небезпечних шкідників можуть утворитися зони біологічного зараження (БЗ) і осередки біологічного ураження (ОБУ). Біологічні засоби належать до засобів масового зараження і ураження людей, тварин, рослин і зараження об’єктів зовнішнього середовища.

 

 

 

 

Нові види зброї масового ураження

 

Радіочастотна зброя – це засоби ураження, дія яких полягає у використанні електромагнітних випромінювань надвисокої і надзвичайно низької частот. Діє на психіку людини, порушує сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликає слухові галюцинації, перекручує мовні повідомлення. Викликає порушення роботи центральної нервової системи, мозку, серця, кровоносної системи. Її бойові комплекси, це генератори надвисоких і надзвичайно низьких частот з антенами направленої дії. Можуть бути наземного, повітряного і космічного базування.

Радіологічна  зброя – дія базується на використанні бойових РР, які виготовляються у вигляді розчинів і порошків. Джерелом радіологічної зброї служать відходи, які утворюються при роботі ядерних реакторів. Її дію порівнюють з дією РР при вибуху ядерного боєприпасу. Внаслідок такої дії через деякий час, може бути і одразу, людина занедужує, порушується працездатність. Уражений потребує медичної допомоги і тривалого лікування. Використання радіологічної зброї може здійснюватися розпилювачами