Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2014 в 10:22, курсовая работа
Мета роботи полягає в узагальненні та удосконаленні теоретичних підходів до визначення сутності ринку фінансових послуг і розробленні пропозицій щодо зростання його конкурентного потенціалу у контексті підвищення ефективності функціонування всіх фінансових посередників на ринку фінансових послуг України.
РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз стану
основних сегментів ринку
Одним із найважливіших пріоритетів економічної політики держави є розвиток ринків небанківських фінансових послуг та їх основних сегментів. Нині ринок небанківських фінансових послуг є життєво необхідною частиною сучасної вітчизняної ринкової економіки та головним елементом ринку фінансових послуг. Без реалізації цим ринком комплексу забезпечувальних, посередницьких, консультаційних та інших функцій, фінансова система та економіка в цілому не використовувала б усіх можливостей ринкової економіки, а фінансова система країни була б відсталою від прогресивних фінансових технологій, які використовує світовий ринок фінансових послуг.
Найбільш динамічно ці ринки розвивались протягом останнього десятиліття. За цей час, розвиток ринку небанківських фінансових послуг в Україні, можна умовно поділити на два періоди: докризовий і післякризовий. Період до 2008 року – докризовий. Він характеризувався активним і динамічним розвитком ринку небанківських фінансових послуг, проте цей розвиток мав нерівномірний і роздільний характер, а щодо його загального рівня, то він суттєво відставав від середньоєвропейських параметрів. Період після 2009 року – кризовий, що призвів до гальмування розвитку вітчизняного ринку небанківських фінансових послуг.
Аналіз наукових публікацій показав,
що дослідженню питання стану та розвитку
ринку небанківських фінансових послуг
присвячена значна кількість праць вітчизняних
науковців. Суттєвий внесок у дослідження
проблем розвитку ринку небанківських
фінансових послуг зробили такі вчені,
як М.М. Галутова [1], В.Г. Костогриз [2], О.О.
Луцишин [8], С.О. Рибак [5], В.Б. Тропіна [6],
О.І. Школьник [7], С.І. Юрій [8], В.В. Ящук [9]
та багато інших. Їхні дослідження стосувались
переважно питань поточного стану та перспектив
розвитку окремих сегментів, проте майже
відсутні комплексні дослідження ринку
небанківських фінансових послуг. Саме
тому проведення аналізу ринку небанківських
фінансових послуг є актуальним завданням.
Отож, залишається невирішеним завдання аналізу стану основних сегментів ринку небанківських фінансових послуг України та визначення перспектив його розвитку.
Післякризовий період окреслив головні чинники, що мали негативний вплив на небанківський фінансовий сектор в Україні:
споживачі небанківських фінансових послуг не мали достатньої інформації та відповідних знань про особливості фінансових послуг, тому у процесі вибору послуги вони не завжди могли оцінити рівень ризиків і можливих наслідків набуття додаткових фінансових зобов’язань. Це стало основною передумовою розвитку негативних тенденцій, пов’язаних із невиконанням клієнтами небанківських фінансових установ своїх зобов’язань.
замороження банківських депозитів учасників фінансового ринку та зниження ринкової вартості фінансових інструментів, які утримувалися страховими компаніями і недержавними пенсійними фондами вплинули на прибутковість цих установ та рівень їхніх резервів, сформованих ними для покриття майбутніх виплат своїм клієнтам;
недосконале правове середовище і проблеми державного регулювання. Нормативно-правова база, що покликана регулювати різні аспекти професійної діяльності на фінансовому ринку, є досить суперечливою та не повністю сформованою.
Ящук В. В. зазначає, що вже сьогодні вирішення завдань подальшого розвитку ринків небанківських фінансових послуг України є одним із найважливіших пріоритетів довгострокової економічної політики держави [9, с. 116].
У свою чергу Юрій С. І. вказує на те, що ринок небанківських фінансових послуг є структурним елементом ринку фінансових послуг. У цьому аспекті ринок фінансових послуг є органічною складовою фінансової системи держави, що вирізняється як організаційною (зовнішньою) формою прояву, так і інституційною (внутрішнім змістовим наповненням) специфікою [8, с. 48].
Костогриз В. Г. підкреслює, що небанківські фінансово-кредитні установи останнім часом набувають все більшого розвитку та можуть складати конкуренцію банкам [2, с. 162-169].
Ми погоджуємося із думкою В. Костогриз, С. Юрія, В. В. Ящук, щодо важливості розвитку ринків небанківських фінансових послуг як ефективного механізму перерозподілу фінансових ресурсів між секторами економіки, суб’єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, учасниками бюджетного процесу, міжнародними фінансовими інститутами.
Аналізуючи динаміку фінансового ринку останніх років, варто звернути увагу на те, що кількість небанківських фінансово-кредитних установ значно переважають кількість банків. У розвинутих країнах світу така тенденція свідчила б про високий рівень розвитку небанківського сектору фінансового ринку країни, але активи цих установ є надто низькими у порівнянні з активами комерційних банків.
Загальна
структура ринку небанківських фінансових
послуг має такий вигляд (рис. 2.1).
Рис. 2.1 – Структура ринку небанківських фінансових послуг України 2007-2012 рр.
Зазначена тенденція щодо переважання небанківських фінансових установ перед банками зумовлює об’єктивну потребу у розгляді цього співвідношення (рис. 2.2).
Рис. 2.2 – Співвідношення основних складових ринку небанківських фінансових послуг
За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на кінець 2011 року було зареєстровано 2011 небанківських фінансових установ, що на 1813 одиниць більше, ніж банків за той же період [14].
Науковці С. Рибак, О. Коваль зазначають, що в посткризовий період на ринку відбуваються процеси оптимізації кількісної структури [5, с. 61].
Щодо основних сегментів ринку небанківських фінансових послуг, то ринок страхування зараз представлений 444 компаніями, ринок послуг небанківських кредитних установ - 697 учасниками, в тому числі серед них зареєстровано 614 кредитних спілок. Збільшилася і кількість ломбардів - з 456 до 463. Фінансових компаній також стало більше на 17 гравців. На ринку недержавного пенсійного забезпечення серед вже існуючих недержавних пенсійних фондів з’явився лише один новий гравець, і їх загальна кількість досягла 97. Що стосується адміністраторів пенсійних фондів, діяльність яких, як правило, зараз збиткова, то їх стало менше на 1 гравця - всього 39.
Якщо за кількістю небанківські фінансові установи значно переважають кількість банків, то за розміром активів ці інституції складають всього 7% у загальному обсязі фінансового сектора, а 93% припадає на банки.
О. Школьник зазначає, що потрібно підвищувати роль небанківських фінансових установ і посилювати кооперацію з банківським сектором. У результаті спільних рис набувають процедури ліцензування, регулювання та нагляду за різними фінансовими компаніями [7, с. 58].
Потрібно зазначити, що активи небанківських фінансових установ залишаються незначними у порівнянні з активами комерційних банків. Так, у сумі активи комерційних банків та небанківських фінансових установ станом на 31.12.2011 становили 1134,2 млрд. грн., у тому числі банків – 1054,3 млрд. грн., небанківських фінансових установ – 79,9 млрд. грн. (рис. 2.3).
Рис.2.3 – Активи небанківських фінансових установ
Як видно з рисунку в Україні серед всіх фінансових посередників найбільш потужними є банки. Серед небанківських фінансових установ провідна роль належить страховим компаніям.
Національне рейтингове агентство «Рюрік» зазначає, що серед всієї кількості страхових компаній, що зареєстровані і мають ліцензію Держфінпослуг у 2011 році, класичне страхування здійснювали близько 50 компаній. Решта ж або займаються специфічними схемами страхування, спрямованими на оптимізацію оподаткування пов’язаних компаній, або майже призупинили діяльність на ринку страхування України [3].
Частка всіх інших небанківських фінансових посередників є незначною. Серед фінансових посередників важливу роль в період кризи варто віддати фінансовим компаніям, які нарощують вартість своїх активів.
Небанківські фінансові установи є професійними учасниками ринку фінансових послуг, які, на відміну від банків, спеціалізуються на окремих фінансових послугах, забезпечуючи страхування, кредитування, спільне інвестування, управління активами, посередництво у купівлі-продажі фінансових інструментів, недержавне пенсійне забезпечення, гарантійні операції тощо. Діяльність небанківських фінансових установ суттєво відрізняється від діяльності банків. Серед основних відмінностей – вузька спеціалізація, реалізація за рахунок неї небанківських послуг (за наявності дозволу держави – окремих банківських), відсутність безпосереднього впливу на формування пропозиції грошей на ринку, а також більший ризик порівняно з операціями банків [16, С. 178-184].
Отже, з проведеного аналізу видно, що поступове зростання відбувається по активах банківських установ. Страхові компанії хоч і нарощують свої активи, але досить незначними темпами. Крім того, незначні темпи нарощення активів показують й інші небанківські фінансові посередники. Така ситуація визначається відсутністю довіри у населення до вказаних установ.
З огляду на світові тенденції глобалізації та євроінтеграції можна окреслити такі цілі і завдання подальшого розвитку ринку небанківських фінансових послуг: формування конкурентоспроможних ринків небанківських фінансових послуг в Україні; підвищення рівня прозорості, капіталізації та ліквідності цих ринків; удосконалення інфраструктури ринків небанківських фінансових послуг; удосконалення державного нормативно-правового регулювання на ринку небанківських фінансових послуг.
2.2. Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за 2012 рік
Протягом І півріччя 2012 року спостерігалось незначне збільшення кількості учасників ринку небанківських фінансових послуг, зокрема це стосується фінансових, факторингових, лізингових компаній та ломбардів. Однак при цьому відбулось скорочення кількості діючих страхових компаній.
Так, станом на 01.07.2012 р. всього було зареєстровано 443 страхових компанії (СК), з яких: 63 - СК зі страхування життя (СК «life») (65 установ станом на 01.07.2011 р.), 380 - СК, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя (СК «non-life») (381 установа станом на 01.07.2011 р.).
Протягом І півріччя 2012 року відбулось несуттєве зростання розміру сукупних активів страхових компаній. Так, сукупний обсяг активів за результатами І півріччя 2012 року зріс на 1,11 млн. грн. (+2,3%) до 49 234,3 млн. грн. (Рис. 2.4).
Рис.2.4 - Сукупний обсяг активів за результатами 2010-2012 років
За результатами І півріччя 2012 року обсяг надходжень валових страхових премій у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року зменшився на 1 460,1 млн. грн. (13,22%), а обсяг чистих страхових премій збільшився на 1 365,5 млн. грн. (17,94%). Водночас аналітичний департамент НРА «Рюрік» констатує збільшення обсягів валових страхових виплат на 4,8%, а чистих страхових виплат - на 2,7%. Це, відповідно, призвело до збільшення показника рівня валових виплат за всіма видами страхування до 27,1% за результатами І півріччя 2012 року.
Разом з тим, станом на 01.07.2012 р. концентрація ринку страхування залишається досить високою: на 10 найбільших страховиків типу «Life» припадає 89,2% зібраних валових страхових премій (за результатами 2011 року - 87,1%), а на 20 найбільших страховиків типу «Non-life» - 54,9% (за результатами 2011 року - 53,6%).
Нижче, на рис. 2.5, показано структуру чистих страхових премій у розрізі видів страхування за типами ризиків.
Рис. 2.5 - Структура чистих страхових премій в розрізі видів страхування
Як бачимо, протягом останнього року відбулись деякі структурні зрушення, однак це не вплинуло на розстановку місць за розмірами часток у сукупному обсязі чистих страхових премій. Так, на першому місці, як і за результатами 2011 року, перебуває автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка»), яке займає 32,1% від загального обсягу чистих страхових премій (34,0% за результатами І півріччя 2011 року), на другому - страхування майна з 10,6% (12,1% за результатами І півріччя 2011 року). Третю ж позицію займає страхування від вогневих ризиків, частка якого зменшилась до 8,9% за підсумками І півріччя 2012 року.
Ринок кредитних спілок протягом періоду І півріччя 2011 року - І півріччя 2012 року характеризувався скороченням кількості учасників з 638 до 614 одиниць. Також спостерігалось зменшення кількості членів, які мають внески на депозитних рахунках спілок, з 49,8 тис. осіб до 44,3 тис. осіб та членів кредитних спілок, які мають діючі кредитні договори, з 269,7 тис. осіб до 263,0 тис. осіб. Натомість, відбулось збільшення балансової вартості активів кредитних спілок, зокрема кредитів, наданих їх членам, з 2 321,0 млн. грн. до 2 549,00 млн. грн.(Рис. 2.6)
Информация о работе Розвиток ринку фінансових послуг, його функціонування