Розвиток ринку цінниї паперв України

3

41

Харківський національний економічний університет 

ім  с. кузнеця

Фінансовий  факультет

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

 

з «Гроші та кредит»

 

на тему: Розвиток ринку цінних паперів в Україні

 

 

 

	Студента 2 курсу 10 групи
	напряму підготовки 6.030508 «Фінанси та кредит»
	Спеціальності «оподаткування »
	Кириченко А.В.
	Керівник к. е. Н., доц. Тищенко В. Ф.
	Національна шкала  ____________________
	Кількість балів:______ Оцінка ECTS:______
Члени комісії	__________    д. е. Н., проф. Колодізєв О. М.
	(підпис)                                 (прізвище та ініціали)
	__________     к.  е. Н., доц. Тищенко В. Ф.
	(підпис)                                 (прізвище та ініціали)
	__________     к.  е. Н., доц. Яременко О. Р.
	(підпис)                                 (прізвище та ініціали)

 

 

 

м. Харків - 2013 рік

ЗМІСТ

 

 

Вступ	3
1. Теоретичні основи ринку цінних паперів	5
2. Аналіз розвитку ринку цінних паперів в Укаїні	20
3. Шляхи підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперіа в Україні	29
Висновки	34
Література	38
Додатки	41

 

 

 

 

 

 

 

 

ВстуП

 

Найважливішим етапом реформування економіки країни є створення  ефективного ринку капіталу. Будь-які  великомасштабні перетворення в  економічній сфері залишаються  незавершеними, якщо не буде створено конкурентоспроможного фінансового сектора і ринку капіталу, який буде здатний мобілізувати, перерозподіляти і надавати реформованій економіці необхідні інвестиційні ресурси. Отож, саме розвиток ринку цінних паперів, як складової ринку капіталу та невід'ємного сегмента національної економіки, набуває важливого значення.

Ринок цінних паперів  України виступає однією з найважливіших  складових української економіки, яка є показником розвитку не тільки ринку капіталу, а й всієї фінансової системи країни.

Актуальність теми даної курсової роботи пов’язана зі значенням ринку цінних паперів та його розвитку. Адже існування та стабільність даного ринку відіграють значну роль у його розвитку, який у свою чергу є ключовим гвинтиком у механізмі усієї економіки.

            Метою курсової роботи є дослідження структури та інфраструктури ринку цінних паперів, визначення його особливостей, методи регулювання ринку цінних паперів та інструментарії впливу в Україні.

            Завдання роботи полягає в обґрунтуванні сутності ринку цінних паперів, визначенні структури ринку цінних паперів, аналізі сучасного стану ринку цінних паперів в Україні, а також в підвищенні ефективності функціонування ринку цінних паперів в Україні.

 Об’єктом дослідження є ринок цінних паперів України, відносини держави з ринком цінних паперів з приводу регулювання його діяльності.

Предмет дослідження  є регулювання ринку цінних паперів України, оптимізація методів регулювання.

          Якщо проаналізувати наукову проблематику в наукових виданнях, то мусимо визнати – публікації про фондовий ринок з’являються невиправдано рідко. Проблемі формування та розвитку ринку цінних паперів приділяють увагу як вітчизняні, так і західні вчені-економісти: В. Базилевич, З. Варналій,              О. Василик, В. Корнєєв, О. Мозговий, В. Оскольський, Дж. Долан, К. Форбс та ін. Водночас в умовах глобалізації фінансових систем та відкритості вітчизняного ринку цінних паперів виникають нові можливості та загрози для розвитку ринку цінних паперів як сектору ринку капіталу, що потребує проведення нових досліджень факторів впливу на зазначені вище сегменти економіки. Тому вивчення теоретичних аспектів функціонування ринку цінних в Україні та світі, а також фактичного стану та перспектив розвитку даного сегменту економіки є актуальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні засади ринку цінних паперів

 

Розвиток економіки  країни постійно потребує розподілу  і перерозподілу фінансових ресурсів, що здійснюється, як правило, на ринку фінансових ресурсів. Водночас ринок фінансових ресурсів – це загальна назва системи ринків, що зосереджують попит і пропозицію на різні за своїм характером платіжні засоби. У розвинутих країнах основою ринкової економіки є ринок цінних паперів як найефективніша форма обігу фінансових ресурсів. За обсягами він у середньому втричі перевищує грошовий і кредитний ринки, які поряд із ним також є складовими фінансового ринку та багатоаспектною соціально-економічною системою. Цінні папери відіграють важливу роль в інвестиційному процесі: з їх допомогою грошові кошти фізичних і юридичних осіб перетворюються на реальні матеріальні об'єкти, технології, обладнання.

Ринок фінансових ресурсів об'єднує три складові частини: кредитний  ринок, валютний ринок і ринок  цінних паперів. Кожна з цих складових частин синтезує в собі певну групу ринкових відносин, що взаємопов'язані в межах загальної системи.

Умови, що склались в перші  роки незалежності України вимагали інтенсивного розвитку законодавчо-правового  регулювання ринку цінних паперів  та фондового ринку. Необхідно визнати, що на сьогодні науковці не прийшло до єдиної точки зору щодо даних категорій. Одні вважають, що «ринок цінних паперів (фондовий ринок) виконує функцію посередника, приймаючи цінні папери, які пропонуються на публічних торгах, і конвертуючи їх у кошти шляхом продажу» [17]. Інші дослідники вважають, що «фондовий ринок» має бути частиною ринку цінних паперів. Тому, твердження про еквівалентність понять «ринок цінних паперів» і «фондовий ринок», яке закріпилось у вітчизняній літературі, вірне не за суттю, а за практичним застосуванням» [19].

Ринок цінних паперів – це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Це пов'язано з тим, що цінні папери за своєю економічною суттю є відображенням певних фондів – матеріальних або грошових.

За економічною суттю  ринок цінних паперів – це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повнішого забезпечення потреб економіки в ресурсах та їхнього ефективного використання. Ринок цінних паперів – це продукт ринкової моделі економіки. В інших економічних системах ринок цінних паперів є фіскальним. Досвід розвитку світової економіки підтверджує, що ринок цінних паперів – явище, що об'єктивно зумовлене функціонуванням фінансів як підсистеми економіки, важливого механізму управління нею, досягнення збалансованості в розвитку матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

З одного боку, ринок цінних паперів – це вигідна система розміщення вільних коштів юридичних і фізичних осіб із метою одержання доходу, тобто перетворення власних накопичень у капітал, а з другого – ринок цінних паперів дає можливість задовольнити потребу в фінансових ресурсах підприємницьких структур для розширення своєї господарської діяльності. Крім того, ринок цінних паперів об'єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на основі вільного вибору об'єкта вкладення з певними майновими гарантіями.

Ринок цінних паперів охоплює частину кредитного ринку (зокрема, ринок позикових боргових інструментів, або ринок боргових зобов'язань) і повністю ринок інструментів власності. Цей ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів, інструментів власності, а також їх похідних. До боргових інструментів належать передусім облігації, векселі, сертифікати. До інструментів власності – всі види акцій, а до їх похідних – опціони, ф'ючерси та інші аналогічні цінні папери.

Ринок цінних паперів умовно поділяють на первинний і вторинний, біржовий і позабіржовий (табл. 1.1) [16].

Назва	Описання
Первинний	ринок перших і повторних емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів
Вторинний	ринок цінних паперів, на якому відбувається обіг цінних паперів
Біржовий	ринок з найвищим рівнем організації (як правило, вторинний), що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові вклади, які перебувають в обігу
Позавіржовий	ринок, що охоплює операції з цінними  паперами поза біржею: первинне розмі-щення  та перепродаж цінних паперів тих  емітентів, які не бажають чи не можуть виставляти свої активи на біржу

 

Таблиця. 1.1. Класифікація ринку цінних паперів

 

Межі первинного ринку  фактично обмежуються першим актом  купівлі-продажу того чи іншого цінного  папера. На цій стадії емітент (організація, що випустила цінні папери) передає  майнові права на свою власність або її частину іншим особам, одержуючи грошові кошти для інвестицій.  Найчастіше більшість цінних паперів згодом переходять від одного власника до іншого – відбувається подальша їх купівля-продаж, інші операції, що залежать від кон'юнктури ринку і в свою чергу впливають на неї. Іншими словами, цінні папери надходять у обіг. Одне із найважливіших завдань первинного ринку полягає в тому, щоб звести до мінімуму ризик інвестора. На це спрямовані вимоги щодо опублікування інформації про емітента, підготовки проспекту емісії, реєстрації цінних паперів та відповідних даних у фінансових органах тощо.

Головною метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найширшої торгівлі ними.

Інструментами фондового  ринку є цінні папери, вони поділяються на три основні групи. Пайові цінні папери, за якими емітент не бере зобов'язань із повернення грошових засобів, інвестованих у його діяльність, але які свідчать про участь у статутному фонді та наділяють їхніх власників правом на участь в управлінні виробництвом і отримання частки майна при ліквідації емітента. Боргові цінні папери, за якими емітент несе відповідальність повернути у призначений термін кошти, інвестовані у його діяльність, або які не наділяють їхніх власників правом участі в управлінні підприємством. Похідні цінні папери, механізм обігу яких пов'язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими інструментами чи правами щодо них.

Національний ринок  цінних паперів охоплює випуск та обіг акцій, облігацій державних позик, державних казначейських зобов'язань, ощадних сертифікатів і векселів, а також приватизаційних цінних паперів – за своєю економічною природою вони є фіктивним капіталом першого порядку. На практиці фондові біржі застосовують фіктивний капітал другого і третього порядків, депозитні свідоцтва й варанти, сертифікати інвестиційних фондів та компаній, опціони і ф'ючерси.

На ринку цінних паперів  можуть здійснюватися такі види професійної  діяльності:

депозитарна діяльність – діяльність із надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод із цінними паперами;

торгівля цінними паперами – здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів за умови їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок із метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність);

розрахунково-клірингова діяльність – діяльність із визначення взаємних зобов'язань щодо угод із цінними паперами та розрахунків за ними;

діяльність з управління цінними паперами – діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом визначеного терміну щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;

діяльність із ведення  реєстру власників іменних цінних паперів – збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що становлять систему реєстру власників іменних цінних паперів щодо іменних цінних паперів, їхніх емітентів та власників;

діяльність з організації  торгівлі на ринку цінних паперів – надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правових угод із цінними паперами на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів.

Органічною частиною сучасного етапу ринкових перетворень  в Україні є побудова інфраструктури ринку цінних паперів. Завдяки інститутам інфраструктури фінансового ринку здійснюються залучення та обіг капіталу в ринкових умовах, забезпечення функціонального і технологічного зв’язку між інвесторами та емітентами. Існування розвинутої інфраструктури ринку цінних паперів є фактором, що забезпечує сприятливий інвестиційний клімат завдяки повнішому та швидшому переливу заощаджень в інвестиції.