Рекомендації щодо розробки основних розділів поточного плану підприємства

Розділи, підрозділи курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи та позначатися арабськими цифрами із крапкою в кінці, наприклад: 1., 2., 3. і т. д.

Підрозділи повинні  мати порядкову нумерацію в межах  кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу  та порядкового номера підрозділу, крапку після номера ставлять, наприклад: 1.1., 1.2. і т. д.

У роботі не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати повинні  бути короткими й органічно пов’язуватися  з основним текстом. На використані  у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту роботи. Номер сторінки проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Номер сторінки на титульному листі та змісті не проставляють. Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок роботи.

 

 

2. Оформлення рисунків, таблиць та формул

 

Рисунки слід розташовувати  в курсовій роботі безпосередньо  після тексту, в якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі рисунки повинні бути дані посилання в тексті. рисунки повинні  мати номер та назву, наприклад «Рис. 2.1. Організаційна структура підприємства». Номер рисунка складається з номеру розділу та його порядкового номеру.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо  після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті курсової роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації  в межах розділу, за виключенням  таблиць, що наведені в додатку.

Якщо таблиця велика й не вміщається на одній сторінці її можна перенести на наступну сторінку, поділивши на частини. Слово «Таблиця» вказують лише над першою частиною, над іншими пишуть праворуч – „Продовження таблиці __”, або  „Закінчення таблиці __”, Приклад оформлення таблиці:

 

Таблиця 2.1 – Динаміка показників ліквідності підприємства                   (2007-2009 рр.)

 

Найменування показника	Значення показника			Значення, що рекомендується
	2007р.	2008р.	2009р.
1. Коефіцієнт загальної  ліквідності,	0,37	0,34	0,41	1
2. Коефіцієнт термінової  ліквідності,	0,06	0,01	0,005	0,6-0,8
3. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності,	0,06	0,007	0,001	, збільшення

 

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули повинно бути залишено не менш однієї вільної строки. Формули в курсовій роботі (за виключенням формул, наведених в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою, наприклад формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули вказують на її рівні в дужках в крайньому  правому положенні на  рядку. Пояснення значень символів та чисельних коефіцієнтів, що входять в формулу слід проводити безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій вони дані в формулі.

Пояснення значень кожного  символу та чисельного коефіцієнту  слід давати з нового рядка. Першу строку пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад. Втрати підприємства в фонді оплати праці через вимушені простої робочих розраховуються за формулою [8, с. 56]:

 

,                     (2.3)

 

де  - середня річна оплата праці робітника, грн.;

  - число годин простою робітників;

- коефіцієнт, що враховує розмір  відрахувань на соціальне страхування.

Переносити формули  на наступну строку допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак операції на початку наступної строки повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції множення застосовують «х». Формули, що слідують одна за одною, та не розділені текстом, відокремлюють комою.

Покликання на формулу  вказує, що її значення наведене на сторінці 56 джерела 8.

Покликання в тексті на формули, рисунки і таблиці  необхідно вказувати повністю, наприклад: «Як видно з рис. 2.5»; «Розрахунки, виконані за формулою (2.6), свідчать про те…»; «З табл. 1.3 слідує» та ін.

 

2.2.3 Порядок оформлення літератури

 

Джерела використаної літератури розташовуються у алфавітному порядку  за прізвищами авторів або назвою. Спочатку приводяться Закони України, Постанови Кабміну України, Накази, Листи ДПА України, НБУ, положення і інструкції, далі – літературні джерела (підручники, статті, монографії, статистичні збірники, тощо) Назви на інших мовах, адреси інтернет-сайтів наводяться наприкінці списку літератури.

Літературні джерела, включені в список, повинні бути приведені мовою оригіналу.

Посилання на літературні  джерела, журнальні статті й нормативні документи наводяться в квадратних дужках в кінці абзацу або рядку  за формою [5, с. 43]. Перша цифра вказує порядковий номер джерела у списку, друга – номер сторінки цього джерела.

 

2.2.4 Рецензування і захист курсової роботи

 

Виконана відповідно до  вимог курсова робота повинна  бути оформлена в папку зі швидкозшивачем і представлена на кафедру економіки  підприємства для рецензування.

Рецензує  роботу науковий керівник, що затвердив  її план. При цьому всі зауваження, які виникають при перевірці  роботи, викладач відзначає на полях.

Крім зауважень  на полях рецензент пише рецензію на роботу. У рецензії вказується загальна оцінка роботи; позитивні сторони й недоліки роботи.

У випадку позитивного  в цілому виконання роботи в рецензії ставиться оцінка й робота "Допускається до захисту", у випадку негативного  – «Не допускається до захисту» або «Робота повернута на доопрацювання».

Студент, що одержав при рецензуванні оцінку «Незадовільно», виконує роботу знову з урахуванням зауважень рецензента, зроблених у рецензії й на полях роботи. Перероблений текст разом з первісним його варіантом він  пред'являє на повторне рецензування.

Студент, що одержав рецензію з оцінкою «Робота допущена до захисту» і з попередньою оцінкою по чотирьохбальній системі, готується до захисту роботи. При цьому обов'язковою умовою є глибокий аналіз недоліків,                                   на які звернув увагу викладач.

Курсова робота, що допущена до захисту захищається студентами у строки, встановлені розпорядженням декану у відповідності до навчальних планів і графіків.

Захищають курсову роботу або перед комісією у складі керівника  роботи і одного члена комісії (їм може бути завідувач кафедри або інший викладач), або у присутності студентів академічної групи у вигляді доповіді тривалістю 5-7 хвилин.

Під час захисту комісія  визначає такі моменти:

• знання студентом основних питань теми, над якою він працював;
• знання основних законодавчих і нормативних актів, які повинні бути використані при виконанні курсової роботи на цю тему;
• знання іншої літератури;
• уміння зв'язувати теоретичні положення теми із практикою, ілюструвати відповідні положення сучасним цифровим матеріалом.

Під час захисту студентові встановлюється остаточна оцінка за роботу по чотирьохбальній системі: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». З урахуванням захисту за роботу ставиться оцінка;

- «відмінно», якщо в ній даний  самостійний аналіз фактичного  матеріалу, творчо досліджена тема, зроблені самостійні правильні висновки, пропозиції, автор відповідає на поставлені питання кваліфіковано й аргументовано;

- «добре», якщо в роботі є  недоліки в оформленні і незначні  недогляди в тексті, невпевненість  при захисті;

- «задовільно», якщо робота носить  описовий характер, відсутній аналіз  фактичних даних, немає достатньої  глибини, творчості, хоча дані  правильні відповіді, студент  зміг відповісти на поставлені  питання; 

- «незадовільно», якщо в роботі  є грубі помилки, виявляється нерозуміння поставлених питань, під час захисту студент виявив незнання теми. Комісія визначає у відповідності до Положення про вищу школу строк для підготовки до повторного захисту. До студентів, які повторно не захистили курсову роботу, застосовуються ті ж заходи, що і к особам, які повторно не склали екзамен.

Тільки після захисту  курсової роботи та одержання відповідної  позитивної оцінки за неї студенту дозволяється здавати екзамен з  дисципліни „Планування і контроль на підприємстві ”.

 

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

3.1 Теоретичний розділ

 

В даному розділі необхідно  викласти теоретичні положення проблеми, що відповідає обраній темі курсової роботи (Додаток А). Слід описати  стан питання, що розглядається и  привести власну точку зору, посилаючись на джерела, яка аналізувалися. Необхідно вказати місце та роль проблеми, що розглядається в теорії та практиці стратегічного управління. При написанні розділу, обсяг якого не повинен перевищувати 15 сторінок тексту, слід уникати простого переписування обраного літературного джерела. Наявність практичних зауважень, а також власних висловлень за темою, що розглядається, дозволяють керівнику курсової роботи судити про ерудицію студента та його спроможність працювати з обраною інформацією. Наприкінці розділу наводяться висновки обсягом не більше однієї сторінки.

У тексті курсової роботи не повинно бути виразів типу: «я вважаю», «мені здається»,  «у нас  прийнято» та ін. Замість них рекомендуються вирази: «на думку автора», «видається доцільним», «як видно з наведеного аналізу» та ін.

 

3.2 Розрахунково-аналітичний розділ

 

Вихідні дані для виконання другого розділу студенти готовлять самостійно. Передбачено п’ять базових варіантів курсових робіт. Номер базового варіанта визначається у відповідності зі списком студентів у навчальному журналі, послідовно розділеному на групи по 5 чоловік, починаючи з першого. Наприклад, якщо список студентів складається з                           25 чоловік, то буде п’ять базових варіанти; якщо з 30 чоловік, студенти за списком під номерами 26-30 будуть виконувати 1 базовий варіант. Усередині кожної групи студентам привласнюються індекси А, Б, В, Г, Д, яким відповідають коефіцієнти для перерахування показників базового варіанта, у результаті виходять вихідні дані для виконання розрахункової частини конкретного завдання.

 

Таблиця - Дані для підготовки вихідної інформації

 

Базові варіанти	Коефіцієнти перерахунку показників базового варіанта для конкретного  завдання
	А	Б	В	Г	Д
1	1,10	1,30	1,20	1,25	1,50
2	1,20	1,25	1,40	1,10	1,35
3	0,90	1,50	1,15	1,40	1,20
4	1,30	1,10	1,50	1,30	0,90
5	1,15	1,40	1,25	0,90	1,30

 

Наведені в таблиці  дані варто розуміти в такий спосіб. Якщо в навчальному журналі студент  записаний під номером 9, це значить, що він повинен виконувати роботу з 2 базовому варіанту. Усередині групи його номер 4, що відповідає індексу Г. Таким чином, у цьому випадку в студента варіант курсової роботи 4М, при цьому показники базового варіанта повинні перераховуватися за допомогою коефіцієнта 1,10.

Результати перерахувань вихідних даних по базових варіантах заносяться у відповідні вихідні форми. Подальша обробка вихідних даних конкретного завдання виробляється рекомендують методами, що, у порядку, передбаченому реквізитами вихідних таблиць.

Рекомендується дотримуватися такої логіки викладання матеріалів дослідження з кожного параграфа курсової роботи: спочатку розкривається економічний зміст, роль і значення планованого фактора (ресурсу) у виробничому процесі, а також його взаємозв'язок з іншими факторами. Потім треба викласти методи, за допомогою яких буде здійснюватися планування даного фактору. Результати аналітичних розрахунків заносяться у  вихідні таблиці, які рекомендуються, а на їх основі здійснюються висновки щодо можливих причин положення, що утворилося, а також визначаються основні напрямки вдосконалення господарської діяльності в досліджуваній області.

 

3.3 Рекомендації щодо розробки основних розділів поточного плану підприємства