Поняття ліквідності комерційних банків та її значення для стабільності банківської системи

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Поняття ліквідності комерційних банків та її значення для стабільності банківської системи.

 

Термін «ліквідність» (від лат. Liquidus - рідкий, текучий) у  буквальному значенні слова означає  легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Поняття ліквідність комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього власного капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву балансу з урахуванням відповідних термінів.

Іншими словами, ліквідність  комерційного банку базується на постійній підтримці об'єктивно  необхідного співвідношення між  трьома її складовими - власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним коштами шляхом оперативного керування їхніми структурними елементами.

З урахуванням цього  у світовій банківській теорії і  практики ліквідність прийнято розуміти як «запас» або як «потік». При цьому ліквідність як «запас» містить у собі визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами у визначений конкретний момент часу шляхом зміни структури активів на користь їхніх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій області невикористаних резервів.

Ліквідність як «потік»  аналізується з погляду динаміки, що припускає оцінку спроможності комерційного банку протягом визначеного періоду  часу змінювати сформований несприятливий  рівень ліквідності або запобігати погіршенню досягнутого, об'єктивно необхідного рівня ліквідності (зберігати його) за рахунок ефективного управління відповідними статтями активів і пасивів, залучення додаткових позикових коштів, підвищення фінансової стійкості банку шляхом зростання доходів.

Таким чином, кожний комерційний  банк повинний самостійно забезпечувати  підтримку своєї ліквідності  на заданому рівні на основі як аналізу  її стану, що складається на конкретні  періоди часу, так і прогнозування  результатів діяльності і проведення в наступному науково обгрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Крім того, діяльність комерційних банків, що виступають посередниками між тими, хто має у своєму розпорядженні кошти у виді заощаджень, і тими, хто в них потребує, полягає в тому, щоб раціонально залучати ці кошти і надавати їх у позичку або інвестувати по більш високих ставках для забезпечення загальної прибутковості, у тому числі одержання прибутку.

 Для здійснення  операційної діяльності, пов'язаної  з залученням коштів і їхнього  розміщення в умовах ринкової  невизначеності майбутніх попиту  і надходжень наявних коштів  за визначений період, банку потрібні кошти в їхній ліквідній формі, тобто такі активи, що могли б бути легко і швидко перетворені в готівку з невеликим ризиком втрат або взагалі без нього.

Комерційний банк вважається ліквідним, якщо суми його наявних коштів і інших ліквідних активів, а також можливості швидко мобілізувати кошти з інших джерел достатні для своєчасного погашення боргових і фінансових зобов'язань. Крім того, ліквідний резерв необхідний для задоволення практично будь-яких непередбачених фінансових потреб: укладання вигідних угод по кредиті або інвестуванню; на компенсування сезонних і непередбачених коливань попиту на кредит, поповнення коштів при несподіваному вилученні внесків і т.д.

Ліквідність у широкому розумінні – це здатність банку швидко і відносно беззбитково погашати наявні фінансові зобов’язання, а у вузькому – авуари, які легко реалізуються і призначені для досягнення вказаної мети (авуари - різні активи: гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; засоби банку – каса, коррахунки, цінні папери, що легко реалізуються, які є на його рахунках у закордонних банках у іноземній валюті).

 Статті активів  банку розміщуються в балансі  в порядку зменшення ліквідності,  тобто можливості їхнього перетворення в готівку для здійснення платежів.

 Тому за ступенем  їх ліквідності активи банку  згідно з міжнародними банківськими  стандартами можна поділити на  три групи:

Високоліквідні активи:

- готівкові кошти та  банківські метали;

- кошти на кореспондентських  рахунках в НБУ;

- кошти на кореспондентських  рахунках в інших банках;

- строкові депозити  в НБУ;

- державні цінні папери.

 Високоліквідні активи (крім державних цінних паперів)  прибутку банку не дають, але  вкрай потрібні для його нормального  функціонування, оскільки ці кошти необхідні для своєчасних розрахунків банків за своїми зобов’язаннями та зобов’язаннями своїх клієнтів. Враховуючи світовий досвід, співвідношення між високоліквідними і загальними активами повинно становити не менше 20 %.

Ліквідні (робочі) активи:

- депозити в інших  банках строком до одного місяця;

- кредити та інші  вкладення зі строком повернення  до 30 днів;

- акції та інші цінні  папери, куплені банком, що легко  реалізуються на ринку;

- вкладення в асоційовані  та дочірні компанії.

Низьколіквідні активи:

- середньо- і довгострокові  кредити, надані банком;

- прострочена і ненадійна  заборгованість за позиками (дебітори);

- вкладення у будівлі,  споруди та інше нерухоме майно  (основні засоби і капітальні  вкладення);

- інші активи (участь  у підприємствах).

Також слід розрізняти активи, що забезпечують первинну та вторинну ліквідність банку:

- готівкові кошти,

- банківські метали;

 кошти на кореспондентських  рахунках, які відкриті в НБУ  та інших банках ;

- строкові депозити, які  розміщені в НБУ та інших банках;

- боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані  Національним банком, у портфелі  банку на продаж та інвестиції;

- боргові цінні папери  банку на продаж та інвестиції.

 Таким чином, ліквідність  банку – це його здатність  забезпечувати вчасне та повне виконання своїх зобов’язань.

 Баланс комерційного  банку вважається ліквідним, якщо  його стан дозволяє за рахунок  швидкої реалізації коштів за  активом покривати термінові  зобов’язання за пасивом.

Можливість швидкого перетворення активів банку в  грошову форму для виконання власних зобов’язань обумовлена рядом факторів, серед яких можна виділити:

- якість активів;

- якість депозитної  бази;

- забезпеченість регулятивним  капіталом;

- співвідношення активів  і пасивів за строками і  сумами;

- рівень фінансового менеджменту;

- внутрішня політика  банку: створення філіалів, централізація  повноважень і цілей;

- імідж банку;

- економічна та політична  ситуація в країні.

 Слід розрізняти  поняття ліквідності та платоспроможності.

Ліквідність – здатність  банку забезпечити вчасне і повне виконання своїх фінансових зобов’язань.

Платоспроможність –  рівень забезпеченості фінансових зобов’язань  банку власним капіталом.

Спільна мета обох показників – виконання фінансових зобов’язань  банку.

 Їх відмінність  полягає у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов’язань за рахунок власного капіталу, тоді як ліквідність – повне виконання всіх зобов’язань комерційного банку.

 Для банку ліквідність  має першочергове значення. Саме  забезпечуючи ліквідний стан, банк  буде платоспроможним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

 

2.1 Пакет документів  для отримання кредиту на купівлю  основних засобів та нематеріальних активів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Техніко-економічне  обґрунтування доцільності кредитування  підприємства

Резюме

Товариство «Молочна фабрика «Рейнфорд» було створене у 2010 році. Основною базою товариства був Дніпропетровський молокозавод. Зараз товариство об’єднує найбільші молочні фабрики України.

Потужність виробництва та широкий  асортимент продукції, який розраховано на найрізноманітніші смаки споживачів, вимагає безперервної роботи та вдосконалення технологій.

Основний напрямок діяльності підприємства – виробництво молочних продуктів.

Продукція ТОВ «Рейнфорд» виготовляється з натуральної сировини і має  лікувальні властивості. Асортимент різноманітний: біо-кефір, ряжанка, сметана, вершки, біолактон, біфілін, різноманітні йогурти, сири та сиркові десерти, масло «Селянське», тверді сири, сирні рулети на основі сиру «Чеддер» з різними наповнювачами (вітчина, гриби, прянощі та зелень).

Для покращення якості продукції  необхідно здійснити наступні статті капітальних затрат:

• затрати на розширення асортименту продукції – 552000 грн.;
• закупити новий автомат для плавки сиру – 354000 грн.;
• встановити автомат – 5000 грн.;
• заходи з підвищення рівня безпеки на виробництві – 289000 грн.

Загальна сума проекту  складає приблизно 1200000 грн.

Реалізація даного проекту  підвищить якість продукції, а отже її конкурентоспроможність. Це дасть  можливість зайняти більшу нішу ринку  і відповідно отримувати більший рівень прибутку.

 

 

 

 

 

Загальна характеристика підприємства та перспективи його розвитку

Товариство «Молочна фабрика «Рейнфорд» – це одне з провідних підприємств харчової промисловості України. Спочатку його було засновано як молоду та потужну зміну старому Дніпропетровському молокозаводу, який не міг в повному обсязі забезпечувати потреби споживачів.

Метою господарської діяльності Товариства є найбільш ефективне використання власного та іншого майна шляхом запровадження  сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій (в тому

числі іноземних) для насичення  споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції та отримання  прибутку для наступного його розподілу  відповідно до рішення Загальних  зборів акціонерів Товариства.

На підприємстві протягом 20010-2011 рр. було обновлене застаріле обладнання, оскільки передбачалося введення нового продукту – згущеного молока. Була проведена комп’ютеризація адміністрації для створення інформаційної мережі з посередниками.

Стратегія підприємства націлена на постійну боротьбу з підприємствами молочної галузі, на покращення торгової марки «Рейнфорд» на ринках різних областей. Виробничі потужності використовуються приблизно на 95%. У разі недостачі  обігових коштів підприємство використовує залучені засоби. Господарська діяльність Товариства реалізується шляхом здійснення фінансової, виробничої, торгівельної, орендної, лізингової, інвестиційної, маркетингової, постачальницької, будівельної, науково-дослідної діяльності, проектної, дилерської, експортно-імпортної, представницької, благодійницької, культурно-освітньої та іншої діяльності, що відповідає меті створення та подальшої діяльності Товариства.

Джерелами формування майна  у процесі господарської діяльності Товариства є:

— доходи, що отримані від господарської діяльності;

— кредити (позики) банків та інших фінансових установ;

— доходи, що отримані від  розміщення чи реалізації цінних паперів;

— надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством;

— безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб та громадян;

• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

З кожним роком зростає  обсяг виробництва, як молока, основної продукції, так і сметани, йогуртів і сиру (див. табл. 1).

 

Таблиця 1. Обсяги виробництва протягом 2010-2012 рр.

№ п/п	Назва показника	Обсяг виробництва, тис. т
		2010	2011	2012
1.	Молоко	350	385	420
2.	Сметана	180	200	220
3.	Йогурт	123	180	210
4.	Сир	85	120	190