Податкова політика

 

Таким чином, згідно даних таблиці 2.3, в структурі податків та інших  платежів з підприємств та установ  найбільшу частину складають  донарахування з ПДВ (38,63%) та податок на прибуток підприємств – 847 тис.грн. (28,23%).

По Чернігівському району було перевірено 37 підприємств, які сплачують ПДВ  та у 22 з них було виявлено порушення, за які додатково нараховано 1159 тис.грн., що менше проти минулого року на 278 тис.грн. В тому числі за актами перевірок 482 тис.грн. (41,59% від загальної суми даного податку) та пені по картках особистих рахунків – 677 тис.грн. (58,41%). Дві справи про порушення сплати ПДВ було передано до суду, на всі підприємства, у яких були виявлені порушення, накладені фінансові санкції на суму 224 тис.грн. і нараховані пені на 20 тис.грн.

По податку на прибуток всього донараховано 847 тис.грн., в тому числі по актам  перевірок 348 тис.грн. (41,09%), що в порівнянні з минулим роком більше на 164 тис.грн. Із 42 перевірених підприємств та організацій, які сплачували за даний період податок на прибуток, у 22 виявлені порушення (за несвоєчасне подання податкових декларацій, несвоєчасну сплату податку, неправильне визначення суми податку та ухилення від його сплати), за що до цих підприємств примінено фінансові санкції у розмірі 32 тис.грн. та нараховано пені на суму 214 тис.грн. Матеріали про порушення сплати податку на прибуток по 21 підприємству передані до суду.

Податки за спеціальне використання природних ресурсів в загальній сумі платежів з підприємств та установ складають 11,6%. На протязі 1999 року було перевірено 48 підприємств, з яких 9 припустило порушення в сплаті зазначених податків. По жодному підприємству не було передано матеріалів до суду, але до кожного порушника податкового законодавства були примінені фінансові санкції на загальну суму 4 тис.грн. та пені на 1 тис.грн. Усього по податках за спеціальне використання природних ресурсів було донараховано 348 тис.грн., в тому числі за актами перевірок 12 тис.грн. (3,45%) та пені по картках особистих рахунків – 336 тис.грн. (96,55%).

Інші податки і збори виявили  незначний вплив на загальну суму податків з підприємств та установ.

Структура донарахованих сум податків та інших платежів з підприємств та установ представлено на рис.2.3.

 

 

Рис.2.3 Співвідношення суми донарахованих  податків та зборів з підприємств  та установ

 

Згідно з даними таблиці 2.4 в загальній сумі податків та зборів з громадян найбільшу частину  складав податок на додану вартість – 42 тис.грн. (93,34%). Було перевірено 5 суб’єктів підприємницької діяльності, які сплачували цей податок, та у 3 з них виявлено порушення. Одну справу передано до суду, а до інших примінені фінансові санкції на суму 21 тис.грн.

 

 

 

Таблиця 2.4

Аналіз структури додатково  нарахованих податків та зборів з  громадян

 

Найменування  податків	Додатково нараховано в результаті перевірок, тис.грн.
	Усього	В % до загально-го підсумку	В тому числі
			За актами переві-рок	В % до загаль-ної  суми [4:2]	Пеня по картках  особис-тих рахунків	В % до загаль-ної  суми [6:2]
1	2	3	4	5	6	7
Всього податків та зборів з громадян, в т.ч.	45	100	45	100	-	-
- прибутковий податок  на доходи від підприємницької  діяльності	2	4,44	2	100	-	-
- ПДВ	42	93,34	42	100	-	-
- інші податки та  збори	1	2,22	1	100

 

По прибутковому податку  на доходи від підприємницької діяльності у всіх із 81 перевірених суб’єктів  виявлено порушення, накладені штрафи на 1 тис.грн. та 7 справ передані до суду.

Структура донарахованих сум по ПДВ та податку на прибуток представлена,відповідно, на рис. 2.4 та 2.5.

Рис.2.4 Співвідношення додатково нарахованих  сум по ПДВ

 

Рис.2.5 Співвідношення додатково нарахованих  сум по податку на прибуток

 

В цілому можна зробити  висновок, що протягом звітного періоду 1999 року Чернігівська міжрайонна Державна податкова інспекція внаслідок проведених перевірок донарахувала до бюджету більше на 194,3 тис.грн. (128,4%), ніж за звітний період 1998 року, що свідчить про позитивні результати роботи інспекції, а головне – про повну реалізацію її основної мети  - забезпечення надходжень податків та зборів до бюджету.

 

2.2 Аналіз кошторисно  – бюджетного фінансування Чернігівської  міжрайонної ДПІ

 

 

До лютого 2000 року діяло “Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації” від 16.02.1998 р. N 164,  згідно якого єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи та організації був основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл   коштів   установи.   Формування    єдиного    кошторису здійснювалося  на  підставі  лімітної  довідки  про  асигнування  з бюджету,  яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам.

9 лютого 2000 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” №17. Згідно до цієї Постанови    кошторис   доходів   і   видатків   бюджетної    установи,організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження  щодо  отримання  доходів  та  здійснення видатків,  визначає  обсяг  і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до зазначеної Постанови кошторис має дві складові:

     - загальний фонд,  який містить обсяг надходжень із  загального фонду   бюджету   та   розподіл  видатків  за  повною  економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;

     - спеціальний фонд,    який   містить   обсяг   надходжень   із спеціального фонду бюджету та їх розподіл  за  повною  економічною класифікацією  на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів,  пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи є   невід'ємною   частиною   кошторису   і затверджується разом з ним.

Порядок складання проектів кошторисів починається з того, що  Мінфін  України, місцеві  фінансові  органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету  на  наступний рік. Головні  розпорядники  розглядають   показники   проектів кошторисів  розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності  розрахунків,  доцільності   запланованих   видатків, правильності  їх  розподілу за економічною класифікацією,  повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів),норм,  цін,  лімітів,  а  також  інших  показників  відповідно  до законодавства.

На   основі   проектів   зведених   кошторисів    головні розпорядники  формують  бюджетні  запити,  які  подаються Мінфіном України,місцевими фінансовими   органами   для  включення  до  проектів  відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

У   дохідній  частині  проектів  кошторисів  зазначаються планові  обсяги  асигнувань,  які  передбачається  спрямувати   на покриття  видатків  установи  із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Формування  дохідної  частини  спеціального фонду проекту кошторису  здійснюється  на  підставі  розрахунків  доходів,   які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.За основу цих розрахунків беруться такі показники: обсяг надання тих чи  інших  платних  послуг,  а  також  інші розрахункові  показники  (площа  приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду тощо) та розмір плати в розрахунку на  одиницю  показника,  який  повинен  встановлюватися відповідно до законодавства;     прогнозне надходження   зборів   (обов'язкових  платежів)  до спеціального фонду бюджету. На підставі перелічених показників визначається сума  доходів на  наступний  рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі  яких визначаються доходи планового періоду,  обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання  за  останній  звітний рік,   а   також  очікуваного  виконання  за  період,  що  передує планованому.  Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному у розрахунку,  і  повною мірою відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд проекту  кошторису  передбачає  зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання (за видами).Розподіл видатків  спеціального   фонду   проекту   кошторису проводиться  в межах надходжень,  запланованих на цю мету в даному фонді.

Після затвердження відповідних бюджетів проекти  зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.У  тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет  України, Мінфін України, місцеві фінансові органи доводять  до головних розпорядників лімітні довідки.

Згідно із    зазначеними    лімітними    довідками    головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють  розпорядникам нижчого рівня   річні   обсяги   бюджетних  асигнувань,  проводять помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять  до них відповідні лімітні довідки.

Розпорядники  нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають зазначені  документи головним  розпорядникам для уточнення проектів зведених кошторисів та складання проектів зведених планів асигнувань.

Розпорядники згідно  з  бюджетними  асигнуваннями  та  іншими показниками,   що   доведені   лімітними  довідками,  приводять  у відповідність  з  ними  свої  витрати.   Для   цього   чисельність працівників  установи,  що пропонується до затвердження за штатним розписом,  повинна бути приведена  у  відповідність  з  визначеним фондом  оплати  праці,  а  інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених  на  установу функцій.

Головні розпорядники у тритижневий термін після одержання лімітних довідок подають уточнені проекти зведених  кошторисів  та складені  проекти  зведених  планів  асигнувань  Мінфіну  України, місцевим  фінансовим  органам для   складання   і   затвердження   річного   розпису  призначень відповідних  бюджетів  (розпису   річних   бюджетних   призначень, затверджених  у відповідному бюджеті для загального і спеціального фондів в розрізі головних  розпорядників,  за  повною  економічною класифікацією, що відповідає зведенню усіх проектів кошторисів) та помісячного  розпису  асигнувань  загального   фонду   відповідних бюджетів  (розпису  річних  бюджетних  призначень,  затверджених у відповідному бюджеті  для  загального  фонду  в  розрізі  головних розпорядників,  за скороченою економічною класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів асигнувань).

Мінфін   України   надсилає  для  реєстрації,  обліку  та виконання затверджений річний розпис призначень державного бюджету та   помісячний  розпис  асигнувань  загального  фонду  державного бюджету Державному казначейству,  яке у триденний термін  доводить до  головних  розпорядників витяги із зазначених документів,  що є підставою для затвердження в установленому  порядку  кошторисів  і планів асигнувань усіма розпорядниками.

Місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затверджених  річного розпису  призначень  відповідного  бюджету  та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного бюджету,  що є  підставою для  затвердження  в  установленому  порядку  кошторисів  і планів асигнувань розпорядниками.

Кошторис   затверджується   за  загальним  і  спеціальним фондами на рік без розподілу за  періодами  року  в  обсязі,  який дорівнює сумі цих фондів.

Одночасно з  кошторисом  на   затвердження   подається   план асигнувань  та  штатний  розпис установи,  включаючи її структурні підрозділи,  які  утримуються  за  рахунок   власних   надходжень.Зазначені документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі,  а другий залишається в  установі,  яка  їх затвердила.