Основні шляхи оптимізації фінансового стану підприємства

Таблиця 2.3

 Загальна методика оцінки кредитоспроможності підприємства  

Показники	2009	2010	Відхилення	Рейтинг
Валюта балансу	224140	322820	98680	Позитивно
Рентабельність  активів	-	-	-	Негативно
Коефіцієнт  загальної ліквідності	0,937	1,811	0,874	Не менше 2 Негативно
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	0,042	0,059	0,017	Не менше 0,2 Негативно
Коефіцієнт  автономії	0,501	0,333	-0,168	Більше 0,5 Позитивно
Коефіцієнт маневреності	-0,098	-0,026	-0,035	Не менше 0,5 Негативно
Коефіцієнт  фінансової стабільності	1,015	0,501	-0,514	Більше 1 Позитивно

Розглядаючи першу  таблицю даних ми бачимо, що стан підприємства не відповідає майже всім основним нормативам, але це зрозуміло, бо якщо всі показники задовольняли нормативним значенням, то підприємство не потребувало би додаткового залучення коштів.

Таблиця 2.4

Методика  оцінки фінансового стану підприємств  та організацій Агентства з питань запобігання банкрутству

Показники	2009	2010	Відхилення	Рейтинг
1	2	3	4	5
Валюта балансу	224140	322820	98680	Позитивно
Коефіцієнт  автономії	0,501	0,333	-0,168	Більше 0,5 Позитивно
Коефіцієнт  фінансової стабільності	1,015	0,501	-0,514	Більше 1 Позитивно
Робочий капітал	-	83645	83645	Позитивно
Маневреність  капіталу	-	2,243	2,243	Позитивно
Коефіцієнт  покриття	-	1,804	1,804	Позитивно
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	0,042	0,059	0,017	Не менше 0,2 Негативно
Кредиторська  заборгованість	107470	103611	-3859	Зменшення Позитивно

 

Розглядаючи другу таблицю даних, де був проведений більш детальний аналіз, можна висловити думку що підприємство працює більш-менш нормально. Коефіцієнт покриття вказує на те, що підприємство може вчасно погасити свої борги. Коефіцієнт фінансової стабільності також відповідає нормативним вимогам. Тобто власні кошти перевищують позикові.

Зважаючи на непрості економічні умови та на те, як важко підприємствам існувати в сучасних умовах можна прийняти рішення про кредитування, але  за умови наявності відповідного забезпечення. Цей аспект надання кредиту також підтверджується показниками ліквідності,  які  не  відповідають  вимогам  загальноприйнятих нормативів.

Банк надає  позичальнику кредит, якщо останній має  документи які засвідчують забезпечення позики. Це може бути договір застави, поручительство, гарантія.

Особливу увагу  треба приділити вартості матеріальних цінностей які приймаються як забезпечення, можливості реалізації та передачі їх іншим суб'єктам. Гарним забезпеченням рахується майно  яке знаходиться в повній власності позичальника.

При оцінці забезпечення слід враховувати наступні моменти:

• забезпечення повинно характеризуватися вартістю, яка має тенденцію до збільшення, повинно легко реалізовуватися у випадку необхідності, вартість забезпечення повинна перевищувати розміри позики та процентів;
• з метою швидкої реалізації можливе зменшення ринкової ціни забезпечення;
• при реалізації майна банк витрачає певний час, тобто несе збитки які
• пов'язані з недоотримання кредитного доходу від даного активу. Як правило, під заставу банк приймає право користування землею, товарно-матеріальні цінності, готову продукцію, або продукцію на переробці, основні виробничі фонди, будинки, квартири, підприємства, а також інше майно позичальника в порядку встановленому законодавством. Майно, яке приймається під заставу повинно бути застрахованим.

В якості предмету застави не пропонується приймати майно, яке стане власністю позичальника тільки після підписання кредитної  угоди. Також не треба приймати під  забезпечення страховий поліс, враховуючи існуючу фінансову нестабільність та велику ймовірність неплатоспроможності страхових компаній.

Що ж стосується методик оцінки кредитоспроможності, то тут треба  зазначити,  що  методика  оцінки  кредитоспроможності  позичальника, яка використовується банками дозволяє в певній мірі виявити фактори які впливають на фінансовий стан підприємства, та дослідити їх.

Але використання останньої методики оцінки фінансового  стану, на нашу думку, є більш доцільним, тому що вона дозволяє зробити розгорнуту оцінку фінансово-господарського стану підприємства, зокрема дослідити взаємозв'язок між базовими показниками, які характеризують діяльність підприємства та дати більш чіткий та достовірний висновок щодо кредитоспроможності позичальника.

 

2.3 Факторний  аналіз рентабельності та прибутковості  підприємства

 

Фінансовим  підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства, як знаємо, є його прибутковість, що характеризується абсолютними і відносними показниками, які наведені в табл 2.5

Таблиця 2.5

Аналіз  структури доходів, витрат і відрахувань тис.грн.

Найменування  статей	Абсолютна величина ,р.р.			Питома вага статей у виручці від реалізації, %			Зміни
							В абс.вел.			у структурі, %
	2008	2009	2010	2008	2009	2010	2009	2010	2009			2010
Доходи
Продовження табл.2.5
Дохід від реалізації	75609	134084	237272	69,32	81,30	74,26	58475	103188	11,99		-7,05
Інші операційні доходи	33297	30557	80848	30,53	18,53	25,30	-2740	50291	-12,00		6,77
Інші фінансові  доходи	105	21	1397	0,10	0,01	0,44	-84	1376	-0,08		0,42
Інші доходи	65	253	6	0,06	0,15	0,00	188	-247	0,09		-0,15
Всього  доходів:	109076	164915	319523	100	100	100	55839	154608	-		-
Витрати та відрахування:
ПДВ	6439	14659	21619	5,09	8,49	6,67	8220	6960	3,40		-1,82
Собівартість  реалізованої продукції	68505	107080	196555	54,19	62,03	60,68	38575	89475	7,84		-1,35
Адміністративні витрати	7464	6944	8668	5,90	4,02	2,68	-520	1724	-1,88		-1,35
Витрати на збут	2504	3772	6089	1,98	2,19	1,88	1268	2317	0,20		-0,31
Інші операційні витрати	36777	34753	84536	29,09	20,13	26,10	-2024	49783	-8,96		5,97
Фінансові витрати	3131	4522	6143	2,48	2,62	1,90	1391	1621	0,14		-0,72
Інші втрати	1585	895	312	1,25	0,52	0,10	-690	-583	-0,74		-0,42
Всього:	126405	172625	323922	100	100	100	46220	151297

 

Абсолютним показником прибутковості  є сума прибутку. Відносний показник прибутковості – це рівень рентабельності.

Прибуток –це частина  виробленої та реалізованої додаткової вартості, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток тоді, коли втілена  у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Оцінимо зміни  обсягу та складу фінансового результату – доходів підприємства за аналізовані  періоди, згідно з розрахунками аналітичної  таблиці 2.4.

Спостерігається зростання на протязі трьох років  загального доходу у 2009р на 55839 тис.грн  і становить 164915 тис.грн та у 2010р  на 154608 тис.грн., становить 319523 тис.грн. Це зумовлено збільшенням доходу від реалізації продукції, робіт  та послуг відповідно на 58475 тис.грн, на 102188 тис.грн. У 2010р відбулося зростання інших операційних на 50291 тис.грн. та фінансових доходів на 1376 тис.грн.  У 2009р відбувалося зменшення таких статей: інші операційні (на 2740 тис.грн) та інші фінансові доходи (на 84 тис.грн).

Основна частка доходів у 2008 – 2010 рр припадає доходу від реалізації продукції, робіт  та послуг. Так її частка у 2008р становила 69,32%, у 2009р -81,3% від загального доходу.

Не дивлячись  на зріст абсолютної величини доходу від реалізації продукції, робіт та послуг у 2010р, частка у складі загального доходу зменшилась на 7,05% і становила 74,26%. Цей спад зумовлено змінами в структурі доходу: зростанням інших операційних доходів на 6,77% і склали 25,30%. Можна сказати, що підприємство займалось у 2010р не тільки реалізацією продукції, а й іншими операціями.

Обсяг загальних  витрат також збільшується, як і  доходи. Так у 2009 р на 46220 тис.грн, у 2010р на 151297 тис.грн. В цілому у 2010р  зріст відбувається по всіх статтях  витрат крім інших. Частка собівартості реалізованої продукції складає більше половини всіх витрат. Обсяг її зросла у 2009 році на 38575 тис.грн., у 2010 році на 89,475 тис.грн., хоча у складі витрат у 2010р частка зменшилась на 1,35% і становила 62,03.  Відбувалося збільшення витрат: на збут у 2009р на 1268 тис.грн, у 2010р на 2317 тис.грн і становлять 6089 тис.грн.; фінансових витрат у 2009р на 1391 тис.грн, у 2010р на 1621 тис.грн. Позитивним є зменшення інших фінансових витрат у 2009р на 690 тис.грні і становили 895 тис.грн, у 2010р на 583 тис.грн і склали 312 тис.грн. Дані таблиці показують, що єдиним відрахуванням є податок на додану вартість (5,09%; 8,49%; та 6,67%).

Виходячи з  наявних доходів і витрат прибуток підприємства має склад, показаний  в табл 2.6.

Таблиця 2.6

Прибуток підприємства, тис.грн.

Найменування  статей	Абсолютна величина ,р.р.			Відхилення (+,-)
				В абс.вел.
	2008	2009	2010		2009	2010
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	69170	119425	215653		50255	96228
Валовий: прибуток (збиток)	665	12345	19098		11680	6753
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток) (збиток)	-11083	-2567	653		8516	3220
Фінансові результати від звичайної діяльності оподаткування: прибуток	-15629	-7127	-4982		8502	2145
Фінансові результати від звичайної діяльності: (прибуток)	-15629	-7127	-4982		8502	2145
Чистий прибуток	-15629	-7127	-4982		8502	2145

 

Дані таблиці  показують, що прибуток від реалізації продукції (валовий), зростає у 2009р. на 50255 тис.грн. та 2010р. на 96228 тис.грн. Фінансові результати від операційної діяльності мали значний вплив на чистий прибуток (збиток), тому як це одна від’ємна  з складових його формування. Як показують дані, збиток від операційної діяльності теж зменшився: у 2009 році на 8516 тис.грн., у 2010 році зменшився на 3220 тис.грн. і становив 653 тис.грн. прибутку, що є позитивним для підприємства.

Підприємство  ВАТ „Чернігівське Хімволокно”  на протязі трьох років залишалось збитковим, тобто не отримало чистого  прибутку в жодному році, але зменшило збитки у 2009р на 8502 тис.грн., у 2010році на 2145 тис.грн. і склав 4982 тис.грн.

Щоб зробити  висновок про ефективність роботи підприємства ВАТ „Чернігівське Хімволокно”  у процесі аналізу фінансових результатів діяльності здійснюються розрахунок  і аналіз таких показників: показники рентабельності, зокрема, доходності й прибутковості його капіталу.

Коефіцієнти рентабельності відображають підсумкову ефективність використання коштів фірми і характеризують рентабельність вкладень в майно  і продукцію. Якщо підприємство має значні коливання рівня рентабельності, недостатній його рівень чиї навіть збитковий, усі ці факти можуть бути підставою для висновку про його нестійкий фінансовий стан.

Коефіцієнт  рентабельності активів — це співвідношення балансового або чистого прибутку з середньорічною (середньо квартальною) величиною активів.

Коефіцієнт  рентабельності реалізації - найпоширеніший показник рентабельності. Він є індикатором можливостей підприємства до відтворення та розширення своїх виробничих процесів.

Його високе значення є свідченням можливостей підприємства не залежать від зовнішніх джерел фінансування. Процес реалізації продукції є рентабельним, це видно з розрахунків, які наведені в табл 2.7.

Таблиця 2.7

Коефіцієнти рентабельності

Найменування  коефіцієнтів	2008р	2009р	2010р
Коефіцієнт  рентабельності активів	-0,01	-0,3	-0,3
Коефіцієнт  рентабельності реалізації	100,97	111,53	109,72

 

Розрахунки  вказують на те, що підприємство не здатне фінансувати свій розвиток без залучення  зовнішніх джерел фінансування оновлення  своїх основних та оборотних засобів.