Основні шляхи оптимізації фінансового стану підприємства

 

Як видно з табл 2.1 відбувається постійне збільшення обсягу оборотних  коштів підприємства, так в 2009р на 67582 тис.грн. або на 204,22%, в 2010р на 86909 тис.грн. або на 86,35%. Обсяг основних засобів в 2009р зменшився на 448 тис.грн, але в 2010р відбувається збільшення на 22400 тис.грн.

 

2.2 Аналіз джерел фінансових ресурсів

 

Аналіз ВАТ "Хімволокно", за цією методикою треба розпочати  з дослідження ділової активності позичальника, використовуючи при цьому такі джерела визначення цих показників як "Баланс підприємства", "Звіт про фінансові результати".

Висновок про зміну  валюти балансу можна зробити  виконав наступні   обчислення, використовуючи при цьому "Баланс підприємства":

Валюта балансу = 322820 – 224140  = +98680 маємо позитивне значення, яке говорить про зменшення ризику неповернення кредиту.

Рентабельність  активів = "Чистий прибуток" / Актив балансу

Даний показник показує наскільки вдало підприємство розміщує свої кошти, тобто чи дає  така схема використання ресурсів підприємству відповідний прибуток, який дозволяє йому працювати ритмічно.

Рентабельність  активів = -4982 / ((322820 + 224140)/2) = -0,018

Таке значення показника свідчить про погане розміщення активів підприємством, підприємство протягом досліджуваного періоду зазнало збитків.

Основним критерієм  оцінки фінансового стану позичальника є його платоспроможність та ліквідність  балансу.

Коефіцієнт  загальної ліквідності (на початок року) = (100679+68) / 107470⁼ 0,937

Коефіцієнт  загальної ліквідності (на кінець періоду) = (187588+102)/103611=1,811

Порівнюючи  ці два коефіцієнта ми бачимо, що на кінець звітного періоду коефіцієнт збільшився на 0,874, хоча оптимальне значення показника повинно коливатися в  межах від 2 - 2,5.

Цей коефіцієнт характеризує: наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути миттєво погашені високоліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (на початок року) = (4164+358) / 107470 = 0,042

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (на кінець періоду) = (5706+440)/ 103611 =0,059

Нормативне  значення цього коефіцієнту складає  не менше ніж 0,2, а це означає, що позичальник  не може в повному обсязі погасити короткотермінові зобов'язання високоліквідними грошовими коштами та цінними  паперами.

В першому випадку підприємство може погасити свої короткострокові зобов'язання високоліквідними активами лише на 4,2%, в другому випадку на 5,9%. Ми бачимо, що цей показник збільшився.

Коефіцієнт  автономії є одним і найважливіших  показників фінансового стану позичальника, який характеризує ступінь залежності клієнта від позикових коштів, тобто показує розмір залучених коштів на одну гривню власних коштів. Оптимальне значення коефіцієнта повинно бути більше 0,5.

Значення цього  коефіцієнту можна отримати провівши наступні розрахунки:

Коефіцієнт  автономії (на початок року) = 112383 / 224140 = 0,501

Коефіцієнт автономії (на кінець періоду) = 107352 / 322820 = 0,333

Отже, на кінець звітного періоду  ми спостерігаємо значне зменшення  коефіцієнту автономії на 0,168. Це свідчить про те, що залежність підприємства від залучених коштів становить лише 49,9 % на початок періоду і 66,7 % на кінець періоду. Помітне погіршення цих показників свідчить про незначне погіршення фінансового стану підприємства, адже залежність від залучених коштів дуже незначна.

Коефіцієнт маневреності характеризує ступень мобільності  використання власних коштів.

Коефіцієнт маневреності(на початок року) = (112383 - 123393) / 112383 = -0,098

Коефіцієнт  маневреності(на кінець періоду) = (107352 - 135130) / 107352 = -0,0259

Теоретичне  значення цього коефіцієнту не повинно  бути менше ніж 0,5. Отримані результати характеризують підприємство як таке, що не досить ефективно використовує власні кошти, тим більше, що значення цього показника на кінець звітного періоду зменшилося.

Для визначення фінансової стійкості вираховується  коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних  та позикових коштів.

Коефіцієнт  фінансової стабільності (на початок року) = 112383 / (3282+107470)= 1,015

Коефіцієнт фінансової стабільності (на кінець періоду) = 107352 / (110855+103611) =0,501

Перевищення власних  коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення коефіцієнту повинно бути більше 1, тобто ми маємо позитивну оцінку на початок періоду і негативну на його закінчення. Треба відмітити, що підприємство намагається використовувати кредитні джерела фінансування для покращення своєї діяльності. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що фінансове становище позичальника добре. Якщо враховувати репутацію підприємства, а також ліквідне забезпечення за кредитом то на нашу думку йому можна надати кредит. Але для впевнення втім, що наше рішення прийнято вірно - доцільно провести оцінку фінансово-господарського стану позичальника.

Для оцінки кредитного забезпечення розрахуємо наступні показники. Для проведення аналізу фінансово-господарського стану клієнта будемо використовувати методику Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій.

Основним завданням  проведення аналізу є оцінка результатів  господарської діяльності за поточний рік, виявлення факторів, які позитивно  чи негативно впливають на кінцеві  показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною або незадовільною, а підприємства - платоспроможним чи неплатоспроможним.

Інформаційним забезпеченням дослідження будуть виступати такі самі джерела інформації.

Аналіз динаміки валюти балансу абсолютно відповідає зробленому раніше.

Вивчення джерел власних коштів підприємства дає  змогу визначити ступінь фінансової незалежності від зовнішніх джерел, саме це і характеризує коефіцієнт автономії.

Коефіцієнт  автономії (на початок року) = 112383 / 224140 = 0,501

Коефіцієнт  автономії (на кінець періоду) = 107352 / 322820 = 0,333

Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна  перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнту  автономії 0,5. Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий фінансовий стан підприємства. В нашому випадку ми спостерігаємо збільшення залежності від зовнішніх джерел.

Для визначення фінансової стійкості вираховується  коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Коефіцієнт  фінансової стабільності (на початок року) = 112383 / (3282+107470)= 1,015

Коефіцієнт  фінансової стабільності (на кінець періоду) = 107352 / (110855+103611) =0,501

Нормативне  значення коефіцієнту повинно бути більшим 1, що говорить про перевищення власних коштів над позиковими, та вказує нате, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості.

Далі проаналізуємо  структуру кредиторської  заборгованості. Аналізу підлягають дані розділу  пасиву балансу "Поточні зобов’язання ".

Отже, розглядаючи  структуру кредиторської  заборгованості треба звернути увагу на наступні статті балансу, наведені в таблиці, яка приведена в табл 2.2.

Таблиця 2.2

Кредиторська  заборгованість ВАТ " Хімволокно "

Статті балансу	2009			2010			Відхилення
1	2			3			4
Короткострокові кредити банків	23568			0			-23568
Векселі видані	18076			35632			17556
Продовження табл 2.2
Розрахунки  з кредиторами:
За товари, роботи, послуги строк сплати яких не настав	12840		23199			10359
З одержаних  авансів	618	2062			1444
3 бюджетом	296	337			41
З позабюджетних  платежів	12	30			18
По страхуванню	190	551			361
По оплаті праці	464	1398			934
З учасниками	1194	30			-1164
З внутрішніх розрахунків	557	772			215
3 іншими кредиторами	49655	39598			-10057
Всього	107470	103611			-3859

 

За короткостроковими  кредитами банків ми бачимо заборгованість на початок року 23568 тис. грн., на кінець року короткострокові кредити були цілком погашені, що свідчить про нормальні  розрахунки з банками.

Але, якщо дивитися на цю ситуацію з іншого боку, то можна сказати, що це позитивна тенденція, тому що ми бачимо як підприємство виконує свої зобов'язання за короткостроковими кредитами.

Щодо розрахунків  з кредиторами, то особливу увагу  до себе привертає стаття балансу, де відображені розрахунки з кредиторами за товари, роботи та послуги строк сплати яких не настав. Ми бачимо, що за цією статтею Кт заборгованість за звітний період збільшилась на 10359 тис. грн. Це, безумовно, є негативним зрушенням, тому що підприємство не знаходить можливість розраховуватися по своїм боргам.

Також маємо  збільшення кредиторської заборгованості по розрахункам з бюджетом, по страхуванню. Але в загальному підсумку кредиторська заборгованість зменшилася на 3859 тис. грн. і склала на кінець звітного періоду 103611 тис. грн.

Аналізуючи  структуру активів підприємства необхідно приділити увагу власним  оборотним засобам. Власні оборотні засоби ще називають робочим капіталом.

Робочий капітал являє собою різницю між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне сплатити свої власні поточні борги.

Робочий капітал (на початок року) = 100679 + 68 – 107470 – 437 = -7160

Робочий капітал ( на кінець періоду )= 187588 + 102 – 103611 – 434 = 83645.

На підставі проведених розрахунків можна стверджувати, що розмір робочого капіталу збільшився з від’ємного значення до позитивного. Це дуже позитивна тенденція, тому що основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

Зростання товарних запасів характерно в умовах нестабільної економічної ситуації. Можливі декілька варіантів розвитку подій:

1. Продукція  накопичилась на складі і не  може бути швидко реалізована.  Це можна пояснити специфікою  роботи підприємства, а також  неможливістю швидкого перетворення товарів в грошові кошти в наслідок, наприклад, дії фактору передоплати.

2. Немає ринку збуту продукції, що призводить до залучення кредитів банківських установ.

За допомогою  аналізу кредиторської заборгованості підприємства, а саме статті пасиву балансу "Кредити банків" ми визначили обсяг заборгованості за кредитами, що знаходить своє підтвердження в розрахунку показника маневреності капіталу.

Таким чином, враховуючи високі відсоткові ставки за кредитами, можна зробити висновок, що все  це може вплинути на ступінь платоспроможності підприємства.

Важливим показником платоспроможності є коефіцієнт покриття. Він визначається співвідношенням  усіх поточних активів ( за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.

Коефіцієнт  покриття (на початок року) = (100679 + 68) / (107470 + 437) = -0,934

Коефіцієнт  покриття ( на кінець періоду )= (187588 + 102)/ (103611 + 434) = 1,804.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних  коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту == 1. При значенні коефіцієнту  меншим за 1 - підприємство має неліквідний  баланс. Якщо значення коефіцієнту знаходиться в межах від 1-1,5, в нашому випадку, то це свідчить про здатність підприємства своєчасно ліквідувати свої борги, а також говорить про наявність ліквідного балансу.

Вивчаючи  ліквідність  підприємства  використовуючи  цю методику слід також застосувати коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (на початок року) = (4164+358) / 107470 = 0,042

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (на кінець періоду) = (5706+440)/ 103611 =0,059

Значення цього  коефіцієнту рахується достатнім, якщо воно знаходиться в межах  від 0,2 - 0,35. Але так як отримане значення на початок року менше ніж 0,2, а  на кінець періоду воно збільшилося  на 0,017.

Тобто, на початок  звітного періоду підприємство мало можливість погасити свою короткострокову  заборгованість на 4,2 %, а на кінець звітного періоду на 5,9 %. Таким чином можливість погашення заборгованості на протязі всього звітного періоду збільшилась 1,7 %. Безумовно це є позитивним явищем в роботі підприємства, також вона пояснюється результатами аналізу кредиторської заборгованості підприємства. Тобто ми наочно бачимо, що підприємство не може в повній мірі погасити свою наявну короткострокову заборгованість.

Наприкінці  нашого аналізу доцільно звести отримані показники до єдиної форми і здійснити  остаточну оцінку підприємства за кожною методикою. На нашу думку такий крок дозволить зробити дійсно відповідаючи реальним умовам достовірні висновки, зокрема визначити, чи дійсно підприємство є здатним відповідати по своїм зобов’язанням. Спробуємо визначити яка із застосованих методик більш ефективна при визначенні кредитоспроможності підприємства в сучасних умовах, враховуючи специфіку діяльності господарюючих суб'єктів. Отже наведені в табл 2.3 та в табл 2.4  показники за двома методиками, які застосовувались в процесі оцінки кредитоспроможності підприємства, ілюструють нам результати нашого дослідження.