Основні шляхи оптимізації фінансового стану підприємства

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ…………………………………………………………………5

1.1 Поняття фінансування  підприємств…………………………………………5

1.2 Методи і  правила забезпечення фінансування……………………………...8

1.3 Оцінка ефективності фінансування………………………………………...11

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ………………………………………………………………..14

2.1 Фінансово  – економічна діяльність підприємства………………………...14

2.2 Аналіз джерел  фінансових ресурсів………………………………………..17

2.3 Факторний аналіз рентабельності та прибутковості підприємства………28

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСВТА……………………………………………………………...36

3.1 Основні шляхи  оптимізації фінансового стану  підприємства……………36

3.2 Напрями підвищення  прибутковості підприємства……………………….41

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….46

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….47

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….50

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми  зумовлена тим, що сьогодні головною проблемою ефективного функціонування підприємств України є відсутність комплексної системи оцінки фінансового стану підприємств, яка б справді допомагала керівництву підприємства виявляти больові точки та ухвалювати правильні управлінські рішення.

В останні роки в Україні відбулися і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені кризовим станом економіки. Поява значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, недосконала система оподаткування, кредитування і розрахунків, певний розвиток ринкової інфраструктури у сфері фінансово-кредитних відносин, - все це вимагає від суб’єктів господарювання вміння грамотно оцінювати фінансовий стан свого підприємства. Інакше вони не зможуть приймати правильні управлінські рішення і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними.

Крім того, будь-яке  інвестиційне рішення партнерів  підприємства по бізнесу базується  на основі даних оцінки фінансового  стану такого підприємства і доцільності участі в інвестиційній діяльності. Отже, значення оцінки фінансового стану підприємства полягає в тому, що за її результатами у суб’єктів господарювання в умовах кризової економіки з являється можливість якісніше здійснювати фінансове управління стосовно забезпечення стабільного розвитку підприємства, оперативно реагувати на зміни його ринкового середовища, спостерігати за показниками, що впливають на платоспроможність і фінансову рівновагу, визначати заходи щодо забезпечення підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

 

Дослідженню теорії і практики організації фінансових відносин між підприємствами присвячені праці таких вчених-економістів: в Росії - А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, О.С. Стоянової, М.М. Крейніної, Г.С. Панової,    Є. А. Уткіної, В.Є. Черкасової та інших авторів; в Україні - у працях                  В. Ф. Покропивного, М.Я. Коробова, М. Л. Ла- пішко, А.М. Поддєрьогіна,     Н. В. Тарасенко та інші.

Метою є: обґрунтування  шляхів зміцнення фінансової діяльності  ВАТ „Чернігівське Хімволокно”  та підвищення ефективності використання фінансових  ресурсів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

• визначення теоретичних засад аналізу фінансування підприємства;
• проведення аналізу фінансових показників підприємства;
• визначення шляхів підвищення прибутковості підприємства.

Об'єктом дослідження є процес оцінки фінансового стану ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.

Предметом курсової роботи є теоретичні, методичні та практичні аспекти оцінки фінансової діяльності підприємства.

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

 

1.1 Поняття фінансування підприємства

 

У сучасних умовах господарювання фінансовий сектор є важливим інфраструктурним елементом, що забезпечує стрімкий розвиток ринкової економіки.

Фінансова діяльність підприємства являє собою організацію фінансових відносин, що виникають в процесі роботи з іншими суб’єктами господарювання. Фінансово-господарська діяльність передбачає наявність фінансових відносин. Вони виникають у процесі формування і використання фінансових ресурсів підприємства, здійснення основної та інших видів діяльності, а також у процесі розподілу доходів підприємства, в тому числі направлення їх на ті ж цілі.

Фінансові відносини  є частиною грошових відносин. Вони виникають лише при русі коштів і супроводжуються формуванням і використанням відповідних фінансових фондів.

Класифікація фінансових відносин можлива за такими цільовими ознаками:

1. Відносини, пов'язані  з формуванням власного капіталу  підприємства. Конкретні способи формування капіталу підприємства залежать від його організаційно-правових форм. Власний капітал є основним джерелом фінансування активів підприємства. У випадку збільшення потреби капіталу аналізуються можливості залучення позикового капіталу використання власного прибутку та інших можливих джерел фінансування діяльності підприємства. 

2.         Відносини, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції. У першу чергу розглядаються відносини з постачальниками і покупцями: можливі ціни на реалізовану продукцію, механізм формування цін і обсягу продажів; договірні умови купівлі - продажу товарів; умови відшкодування збитку при порушенні договірних зобов'язань.

3.         Відносини, пов’язані з іншими видами діяльності підприємства: продаж або здавання майна в оренду; умови здійснення фінансових інвестицій тощо.

4.         Відносини між підприємством і банками за умовами надання і повернення кредитів.

5.         Відносини між підприємством і його працівниками з приводу розподілу і використання доходів, виплати дивідендів, випуску і розміщення акцій тощо.

6.         Відносини між підприємством і фінансовою системою при сплаті податків та інших обов'язкових платежів [13].

Фінансова діяльність здійснюється підприємством з метою формування первісного капіталу і наступного забезпечення обґрунтованих пропорцій при формуванні і використанні фінансових ресурсів підприємства, створення умов для виконання зобов'язань перед державою, покупцями і постачальниками.

Ефективна фінансова діяльність повинна спиратися на точність і  повноту обліку фінансових показників. Це пов'язано з фінансовим обґрунтуванням рішень щодо вартості і складу майна, величини власного капіталу довгострокових і короткострокових зобов'язань, необхідної виручки від реалізації продукції, прибутку від продажів, цінової політики, обумовлених можливостями підприємства.

Можливості подальшого розвитку підприємства визначаються його доходами. У свою чергу розмір доходів залежить від рентабельності різних видів діяльності, дотримання договірної дисципліни, раціонального використання фінансових ресурсів підприємства.

Доходи підприємства знижуються у випадку збільшення витрат, при цьому порушується кругообіг коштів. Все це призводить до зниження фінансових можливостей підприємства. Тому необхідно проаналізувати фінансовий стан підприємства, рівень і динаміку його фінансових показників і виявити причини стану, що утворився, які можуть включати:

-          недостатність власних або довгострокових позикових джерел фінансування, високу частку короткострокових зобов'язань, що знижують платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

-         необхідність зміни договірних умов розрахунків з постачальниками і покупцями;

-          необхідність зміни величини позикових джерел фінансування;

-         неможливість збільшення прибутку від продажів в умовах ринкової ситуації; відсутність інвестиційної діяльності тощо [39].

Підприємство  самостійно визначає свої доходи і  витрати, джерела фінансування, направляє вкладення коштів у розширення виробничої діяльності. Фінансові інвестиції можуть здійснюватися у формі цінних паперів держави, інших емітентів, участі у створенні статутного капіталу інших підприємств, зберігання коштів на депозитних рахунках у банках.

У рамках розширеної відтворювальної діяльності підприємство повинне працювати з прибутком, тобто доходи за сукупністю всіх видів діяльності мають перевищувати витрати. У випадку інвестиційної діяльності підприємству необхідно здійснювати капітальні вкладення з урахуванням рівня інфляції, ставки дисконту ризиків усіх видів.

Таким чином, підприємство повинно бути зацікавлене в одержанні прибутку. Від цього залежать його взаємовідносини з державою, банками, іншими підприємствами. При позитивній динаміці у фінансово-господарській діяльності формується позитивний імідж підприємства, зростає інвестиційна привабливість, що дозволяє розраховувати на нові інвестиційні вкладення.

 

 

 

1.2 Методи і правила забезпечення фінансування

 

Наслідком незадовільної  роботи по управлінню фінансами, відсутності  бюджетування на більшості вітчизняних  підприємств є невиконання елементарних вимог щодо формування окремих позицій  активів і пасивів, організації руху грошових коштів. Хоча з формального погляду звітність більшості вітчизняних підприємств складається правильно (відповідно до методичних і нормативних вимог), її параметри залишаються незадовільними. З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать:

• золоте правило фінансування;
• золоте правило балансу;
• правила ліквідності;
• правило вертикальної структури капіталу;

Золоте правило фінансування називають також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості строків. Правило вимагає, щоб терміни, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися з термінами, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Це означає, що фінансовий капітал має бути мобілізований на термін, не менший від того, на який відповідний капітал заморожується в активах підприємства, тобто в об'єктах основних та оборотних засобів.

Підприємство, додержуючи вимог золотого правила фінансування, забезпечує собі стабільну ліквідність та платоспроможність. Але під час застосування цього правила постає проблема порівняння окремих статей активу та пасиву балансу (окремих об'єктів інвестування та джерел фінансування). Це можна (і є сенс) робити лише на стадії планування фінансово-господарської діяльності [13].

Загалом вважають, що має  діяти принцип “загального фінансування”, згідно якого усі активи фінансуються за рахунок усіх пасивів. На практиці застосовуючи золоте правило фінансування, користуються двома умовами, що виражають його зміст:

1. Довгострокові акиви / Довгострокові пасиви ≤ 1;

2. Короткострокові активи / Короткостроковий капітал ≥ 1;

У разі додержання золотого правила фінансування фінансова рівновага забезпечується за таких умов:

1) інвестований капітал  своєчасно (у передбачені строки) вивільняється в результаті господарської  діяльності;

2) існує можливість  пролонгації строків повернення капіталу;

3) платежі, термін оплати  яких настав, можна здійснити  за рахунок надходжень від  операційної та інвестиційної  діяльності.

Натомість інше правило фінансування - золоте правило балансу вимагає не лише паралельності термінів фінансування та інвестування, а й додержання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів. Правило вимагає виконання двох умов:

а) основні засоби мають  фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик:

Власний капітал + Довгострокові позички /Необоротні активи ≥ 1;

б) довгострокові капіталовкладення  мають фінансуватися за рахунок  коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви мають використовуватися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів :

Власний капітал + Довгострокові  позики/Необоротні активи + Довгострокові оборотні активи ≥ 1;

Отже, використання золотого правила балансу дає змогу уникнути проблем з ліквідністю, якщо списання активів у результаті господарської діяльності за обсягами і термінами збігається з погашенням залученого капіталу і якщо грошових надходжень достатньо для забезпечення розрахунків у процесі поточної операційної діяльності. У довгостроковому капіталі має також існувати можливість пролонгувати строки погашення існуючих кредитів і залучити новий капітал. Якщо ж такі можливості існують, то дотримання золотого правила балансу є необов'язковим.