Облік розрахунків з бюджетом по ПДВ

 

 

5. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПО ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

До податкової звітності з податку на додану вартість (далі — податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою «0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі — декларація 0110).

Подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 глави 2 розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» та статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Подання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді передбачено пунктом 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.

Подання розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, місце постачання яких розташовано на митній території України, передбачено пунктом 208.4 статті 208 розділу V Кодексу.

Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 розділу V Кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, — календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:

якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 розділу II та пункту 203.1 статті 203 розділу V Кодексу для подання декларації встановлюються такі строки:

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу контролюючого органу, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі — згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.

У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності).

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується у колонці Б.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова звітність повинна бути підписана:

керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

 фізичною особою — платником податків або його законним представником;

 особою, відповідальною  за ведення бухгалтерського обліку  та подання податкової декларації  згідно з договором про спільну  діяльність, управління майном;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації інвестора (оператора), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Подання податкової звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларацій 0110/0121 — 0123/0130/0140) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, у разі наявності таких операцій.

Після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов’язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв’язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Базове підприємство подає щомісячну декларацію з податку на додану вартість.

 

6. ОСОБЛИВОСТІ  ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ  НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УМОВАХ  ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

 

У програмі для обліку ПДВ використовуються такі поняття, як очікуваний і підтверджений ПДВ. Пропонуємо познайомитися з цими поняттями ближче і розглянути нюанси обліку вхідного і вихідного ПДВ.

У програмі момент виникнення бази оподаткування визначається за первинними товарно-грошовими документами. Відповідно до податкових параметрів у цих документах фіксується передбачуване значення ПДВ — очікуваний ПДВ. Отримані та виписані податкові документи дають підставу для включення передбачуваних (очікуваних) сум ПДВ до звітності з ПДВ і до розрахунків із бюджетом. Тобто при виписуванні чи отриманні податкових документів реєструється підтверджений ПДВ.   Вхідний ПДВ Господарські операції придбання товарів і послуг належать до операцій за вхідним ПДВ. Для отримання права на податковий кредит потрібно визначити податковий статус господарської операції, інакше кажучи, чи будуть одержувані активи та послуги використовуватися у господарській діяльності підприємства (реквізит «Податкове призначення» (рис. 5.1).

Рис.5.1. Податкове призначення

 

Документом, який слугує підставою для формування вхідного очікуваного ПДВ, може бути «Поступление товаров и услуг» або «Платежное поручение исходящее». За очікуваним вхідним ПДВ проводка формується в дебет рахунка 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный». Так, на рис.5. 1 ми бачимо бухгалтерські проводки, які формує документ «Поступление товаров и услуг». При реєстрації отриманої від постачальника податкової накладної податковий кредит вважається підтвердженим і формується проводка Дт 6412 — Кт 6442 (рис. 5.2).

 

 

Рис. 5.2. Реєстрація податкової накладної

У результаті податковий кредит стає підтвердженим. Для коректного заповнення документа «Регистрация входящего налогового документа» (РВПД) рекомендується створювати документ уведенням на підставі документа надходження чи оплати. Звертаємо увагу, що реєстрація вантажної митної декларації (ВМД) не вимагає формування податкових документів. Нарахований при імпорті ПДВ (проводка до дебету рахунка 6412) є фактичним без додаткового підтвердження. Вихідний ПДВ Для вихідного ПДВ використовується такий же принцип.

Сума за очікуваним ПДВ — податковими зобов’язаннями — накопичується за кредитом рахунка 6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та формується первинними документами, які відображають господарські операції. При виписуванні податкової накладної зобов’язання стають підтвердженими. Контроль кредитового залишку на рахунку 6432 дозволяє побачити, чи всі податкові накладні виписані за певний період. Рахунки непідтвердженого ПДВ (6432 «Налоговые обязательства неподтвержденные» та 6442 «Налоговый кредит неподтвержденный») додані в конфігурації для того, щоб зіставляти передбачувані та фактичні значення ПДВ, забезпечуючи цим додаткову перевірку ведення обліку. При правильному оформленні податкових документів у кінці облікового періоду залишків за рахунком передбачуваного ПДВ 6432 бути не повинно. Але залишок за рахунком 6442 може бути, якщо податкову накладну від постачальника не отримано. Більш точний аналіз проводиться з використанням спеціалізованих звітів — «Проверка суммы входящего НДС» і «Проверка суммы обязательств по НДС».  

Аналіз вхідного і вихідного ПДВ Облік вхідного та вихідного ПДВ ведеться у програмі в розрізі організацій, контрагентів, договорів та первинних документів (якщо виконані відповідні налаштування договору). Інформація про значення різних параметрів обліку ПДВ при оформленні господарських операцій фіксується у спеціальних регістрах накопичення. Дані цих регістрів використовуються для контролю правильності та повноти реєстрації сум ПДВ наприкінці періоду за допомогою спеціалізованих звітів. Звіт «Проверка суммы входящего НДС» дозволяє провести аналіз сум вхідного ПДВ за довільний період і проаналізувати відповідність сум ПДВ сумам зареєстрованих податкових документів. При цьому сума вхідного ПДВ визначається відповідно до моментів визначення податкової бази, зазначених у договорі взаєморозрахунків. Також є можливість виводити інформацію про дату виникнення податкового кредиту і про документи, що впливали на взаєморозрахунки. Звіт виглядає дещо громіздким, але його можна отримати в більш зручній формі, якщо використовувати різні варіанти налаштувань, які потім можна зберегти. Ось один із прикладів налаштування звіту. Залишимо у звіті лише два показники, для контролю цього буде достатньо. У закладці «Группировки» видаляємо аналітику, яка нам не потрібна (рис. 5.3.).